Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №679/1276/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 26 січня 2026 р.

Справа: №679/1276/25

Суддя: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 679/1276/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гавриленко О.М.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

27 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) старшого лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся із позовом до Нетішинського міського суду Хмельницької області в якому просив: визнати дії прикордонників протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №005271Е від 29.08.2025 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.202 КУпАП та накладення стягнення на нього у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.10.2025 позов задоволено частково.

Скасовано постанову №005271Е від 29.08.2025 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 202 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито.

В іншій частині позову, а саме щодо визнання дій прикордонників протиправними - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою начальника відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) старшого лейтенанта ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення №005271Е від 29.08.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. за те що, він 29.08.2025 на території МАПП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » порушив режим в пункті пропуску через державний кордон України, а саме здійснював фото – відео зйомку на території пункту пропуску без дозволу начальника прикордонного загону, такими своїми діями порушив п.2.7 наказу 6 прикордонного закону від 21.01.2022 «Про встановлення режиму та зон прикордонного контролю у міжнародних та міждержавних пунктах пропуску для автомобільного сполучення в межах ІНФОРМАЦІЯ_5 », чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.202 КУпАП.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення в оскаржуваній частині виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджується порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 202 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду виїзду, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від ста до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 222-1 КУпАП встановлено, що органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну, порушенням порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в`їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (статті 202-203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).

Порядок оформлення, розгляду та обліку матеріалів справ про адміністративні правопорушення, передбачено Інструкцією з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 вересня 2013 року №898 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2023 року №678) (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративні затримання за вчинення правопорушень, протидію яким відповідно до статті 222-1, пункту 1 частини першої та пункту 16 частини другої статті 255 КУпАП віднесено до компетенції Держприкордонслужби, мають право: військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби під час безпосереднього виконання ними визначених законодавством України завдань; військовослужбовці Держприкордонслужби, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України.

Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції визначено, що від імені Держприкордонслужби розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 222-1 КУпАП, та накладати адміністративні стягнення, серед інших, мають право: начальники відділів прикордонної служби, прикордонних застав та їх перші заступники.

Згідно із пунктом 1 розділу ІV Інструкції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена її розглядати, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено за вчинення правопорушень, передбачених: статтями 202, 203-1, 204-4 КУпАП не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено ст. 279 КУпАП, а саме розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка в силу приписів ст. 285 КУпАП, оголошується негайно після закінчення розгляду справи, а її копія вручається під розписку.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Інструкції щодо кожного факту вчинення адміністративного правопорушення, протидію якому віднесено до компетенції Держприкордонслужби, невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, або контрольному пункті в`їзду-виїзду, або контрольованому прикордонному районі, а під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану на блокпостах та поза їх межами особи, яка вчинила правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, за винятком випадків, передбачених статтею 258 КУпАП.

Згідно з пунктами 5, 6 Розділу ІІІ Інструкції уповноважена посадова особа зобов`язана роз`яснити особі, стосовно якої складається протокол, її права, передбачені статтею 268 КУпАП, та зміст статті 63 Конституції України, про що робиться відмітка в протоколі, яка засвідчується підписом зазначеної особи.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати письмові пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які викладаються в протоколі і засвідчуються її підписом. Письмові пояснення можуть додаватися до протоколу окремо, про що робиться відповідний запис у протоколі.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надати письмові пояснення про це робиться відповідний запис у протоколі.

Відповідно до пунктів 8, 9 Розділу ІІІ Інструкції протокол підписується уповноваженою посадовою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, потерпілими (за їх наявності).

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від отримання чи підписання протоколу уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис на останній сторінці протоколу, який засвідчує своїм підписом та підписами двох свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати письмові пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, де може викласти мотиви своєї відмови від його підписання чи отримання. Пояснення та зауваження додаються до протоколу.

До протоколу за наявності долучаються матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами пунктів 3, 5 Розділу IV Інструкції справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення та постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення оформлюються відповідно до вимог, установлених статтею 283 КУпАП.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 202 КУпАП щодо ОСОБА_1 здійснювався особою не уповноваженою на розгляд такої справи, а саме справу фактично розглядав прикордонник ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 , яка відповідно до своєї посади була уповноважена здійснювати розгляд справи про адміністративне правопорушення. Остання, як убачається з копії оскарженої постанови, лише поставила свій підпис на ній у графі де зазначається особа, яка складала постанову. Вказане сторонами не заперечується.

Разом з тим законодавством передбачено, що саме уповноважена особа здійснює розгляд справи у відповідності до вимог ст. 279 КУпАП, а саме розгляд справи розпочавши з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, оголошення, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснення особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Однак в супереч вказаним приписам процес розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був фактично відсутній, що підтверджується тим самим звукозаписом, що був наданий позивачем при зверненні до суду. Процес розгляду справи обмежився лише складанням протоколу про адміністративне правопорушення, надання можливості написати позивачу письмові пояснення, так як останній на цьому наполягав, та врученням постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд зауважує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов`язана роз`яснити особі, стосовно якої складається протокол, її права, передбачені статтею 268 КУпАП, та зміст статті 63 Конституції України, про що робиться відмітка в протоколі. Поряд з цим такі права позивачу роз`яснені не були, що є порушенням права на захист. Порушенням вказаного права є і те, що ОСОБА_1 не надали можливості підготуватись до розгляду справи, скористатись належним чином правничою допомогою, тим більше розгляд справи фактично відбувався відразу після надання останньому медичної допомоги у зв`язку з його поганим самопочуттям, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених вище положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Доказів надання позивачу можливості в повному обсязі скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та того, що права при розгляді справи про адміністративне правопорушення були роз`яснені позивачеві під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні до апеляційного суду. Оскаржувана постанова не містить вказаних відомостей.

Також при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було досліджено жодного доказу на підставі яких особу притягнено до адміністративної відповідальності, не долучено такий доказ і до протоколу про адміністративне правопорушення. У зв`язку з чим суд погоджується доводами сторони позивача з даного приводу.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняттям оскарженої постанови відповідачем було порушено, гарантоване статтями 280,251 КпАП України, право позивача на всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а також підтвердження або спростування таких обставин належними доказами, за захистом якого особа звернулася до суду. А тому вказані обставини безумовно свідчать про порушення відповідачем норм чинного законодавства та ставить під сумнів правомірність оскарженої постанови.

При цьому судом першої інстанції правильно зауважено, що відповідно до статті 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 202 КУпАП, розглядаються в п`ятнадцятиденний строк із дня одержання справи особою, уповноваженою її розглядати. З огляду на вказані приписи уповноважена особа на розгляд даної справи має достатньо часу щоб розглянути таку справу належним чином, зокрема зібрати усі необхідні докази на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та надати можливість останній підготуватись до розгляду справи, в тому числі звернутись за потреби за правничою допомогою.

Згідно матеріалів справи позивачу інкриміновано порушення режиму в пункті пропуску через державний кордон України, а саме здійснення фото – відео зйомки на території пункту пропуску без дозволу начальника прикордонного загону, порушивши п.2.7 наказу 6 прикордонного закону від 21.01.2022 «Про встановлення режиму та зон прикордонного контролю у міжнародних та міждержавних пунктах пропуску для автомобільного сполучення в межах ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Відповідно до змісту оскарженої постанови позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП, а саме, за порушення режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого цією статтею, полягає у порушенні прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України.

Матеріалами справи встановлено, що 29.08.2025 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне затримання з якого вбачається, що останнього було затримано о 10 год 29.08.2025 на території МАПП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на в`їзному напрямку прикордонним нарядом «Перевірка документів» за те, що він вчинив злісну непокору законному розпорядженню військовослужбовця ДПС України під час виконання ним службових обов`язків пов`язаних з охороною державного кордону, а саме прослідувати на транспортному засобі на в`їзний напрямок для вивчення законних підстав для перетину державного кордону України під час дії військового режиму воєнного стану, а також поводився некоректно в бік складу прикордонного наряду, чим порушив п.12, 14 ст. 20 Закону України «Державну прикордонну службу України».

29.08.2025 начальником групи ІПК ОСОБА_4 – ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №008325Е, згідно якого ОСОБА_1 29.08.2025 на території МАПП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » порушив режим в пункті пропуску через державний кордон України, а саме здійснював фото – відео зйомку на території пункту пропуску без дозволу начальника прикордонного загону, такими своїми діями порушив п.2.7 наказу 6 прикордонного закону від 21.01.2022 «Про встановлення режиму та зон прикордонного контролю у міжнародних та міждержавних пунктах пропуску для автомобільного сполучення в межах ІНФОРМАЦІЯ_5 », чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 202 КУпАП.

На підставі зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення 29.08.2025 начальником відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) старшим лейтенантом ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №005271Е, згідно якої ОСОБА_1 29.08.2025 на території МАПП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » порушив режим в пункті пропуску через державний кордон України, а саме здійснював фото – відео зйомку на території пункту пропуску без дозволу начальника прикордонного загону, такими своїми діями порушив п.2.7 наказу 6 прикордонного закону від 21.01.2022 «Про встановлення режиму та зон прикордонного контролю у міжнародних та міждержавних пунктах пропуску для автомобільного сполучення в межах ІНФОРМАЦІЯ_5 », чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 202 КУпАП. У постанові зазначено мітиться запис про те, що від підпису постанови ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.

Крім того щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП (злісна непокора законній вимозі військовослужбовця), який скеровано прикордонним загоном Державної прикордонної служби України до відповідного суду для розгляд по суті.

Рапортом ОСОБА_6 встановлено, що в період з 09.00 год 28.08.2025 по 09.00 год 29.08.2025 він виконував наказ на охорону Державного кордону України в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» в прикордонному наряді «Перевірка документів» на напрямку виїзд з України. О 08.20 год на виїзд з України прибув на транспортному засобі ОСОБА_1 , який супроводжував особу з інвалідністю. ОСОБА_7 було запрошено дану особу на співбесіду з метою виявлення правових підстав виїзду за кордон, на що ОСОБА_1 обурився та почав здійснювати фото-, відео зйомку на виїзному напрямку, чим порушив режим в пункті пропуску, а саме вимоги п.2.7 наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №15-ОД від 21.01.2022 «Про встановлення режиму та зон прикордонного контролю у міжнародних та міждержавних пунктах пропуску для автомобільного сполучення в межах ІНФОРМАЦІЯ_5 », чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 202 КУпАП. Вподальшому ОСОБА_1 було повторно запрошено на співбесіду, з метою складання адміністративно-процесуальних документів, однак останній продовжував обурюватись, кричати, погрожувати, а тому його було попереджено про адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог прикордонника та застосування фізичної сили. Оскільки ОСОБА_1 продовжував не виконувати законних вимог було викликано групу реагування, його затримано та проведено до службового приміщення для складення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Відповідно до наданих суду письмових пояснень інспектора прикордонної служби ОСОБА_8 від 29.08.2025 щодо факту правопорушення зазначено наступне. При несенні ним служби в прикордонному наряді «Огляд транспортних засобів» прикордонним нарядом «Перевірка документів» майстер - сержантом ОСОБА_7 було подано команду « ІНФОРМАЦІЯ_6 », піднято чергові сили в пункті пропуску, особу було затримано та проведено до службового приміщення для складення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Аналогічного змісту рапорта ОСОБА_6 щодо факту правопорушення суду надано письмові пояснення відповідача ОСОБА_2 .

Як зазначено вище режим у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» встановлений наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону 15-ОД від 21.01.2022 «Про встановлення режиму та зон прикордонного контролю у міжнародних та міждержавних пунктах пропуску для автомобільного сполучення в межах ІНФОРМАЦІЯ_5 » (зі змінами, внесеними згідно із наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №283-ОД від 22.08.2022).

Згідно абзаців 14-15 пункту 2.7 Наказу №15-ОД під час перебування у пунктах пропуску особам, які перетинають державний кордон, забороняється вести фото (кіно) - відео зйомку здійснення перевірки паспортних документів, службових приміщень та документації з використанням будь-яких технічних засобів; вести приховану фото (кіно) - відео зйомку та використовувати засоби для негласного зняття інформації (за винятком випадків, передбачених законодавством України).

Пунктами 2.7.1 та 2.7.2 Наказу №15-ОД передбачено: «Враховуючи вимоги пункту 17 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147, в пунктах пропуску, які знаходяться в межах прикордонної смуги, фото (кіно) – відео зйомка проводиться тільки з дозволу начальника прикордонного загону та у супроводі відповідних посадових осіб.

У разі потреби отримання відповідного дозволу на проведення фото (кіно) – відео зйомки в пункті пропуску, зацікавлена особа звертається до начальника прикордонного загону, шляхом подання письмової заяви, із зазначенням обґрунтованої мети, терміну перебування, прізвища, ім`я та по-батькові та паспортні дані осіб, які будуть її здійснювати».

Пунктом 17 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 передбачено, зокрема, що відео-. кіно- та фотознімання місцевості, проводяться з дозволу, наданого згідно з пунктом 40 цього Положення, та після інформування органу Державної прикордонної служби, у зоні відповідальності якого провадиться така діяльність, із зазначенням початку і строку її провадження, прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) осіб, що провадитимуть діяльність або організовуватимуть масові заходи, інформації про документи дозвільного характеру на провадження зазначеної в цьому пункті діяльності або масових заходів.

В оскарженій постанові зазначено, що ОСОБА_1 29.08.2025 о 08 год 45 хв в МАПП «Устилуг» порушив режим в пункті пропуску через державний кордон України, а саме здійснював фото – відео зйомку на території пункту пропуску без дозволу начальника прикордонного загону, такими своїми діями порушив п.2.7 наказу 6 прикордонного закону від 21.01.2022 «Про встановлення режиму та зон прикордонного контролю у міжнародних та міждержавних пунктах пропуску для автомобільного сполучення в межах ІНФОРМАЦІЯ_5 », чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 202 КУпАП.

Суд першої інстанції правильно прийняв доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано, що саме позивач порушив, що має важливе значення при розгляді справи, а саме вказано, що останній порушив п. 2.7 наказу №15-ОД, проте такий пункт містить кілька дій, які заборонені в пунктах пропуску. Зокрема абзац 5 пункту 2.7 визначає, що під час перебування в пунктах пропуску особами, які перетинають державний кордон, забороняється вести фото (кіно) – відео зйомку здійснення перевірки паспортних документів, службових приміщень та документації з використання будь-яких технічних засобів, однак саме таке порушення, як здійснення відеозйомки перевірки паспортних документів, службових приміщень та документації не інкримінується позивачу в оскарженій постанові. В постанові зазначено суть правопорушення, яке інкримінується позивачу, як «здійснення фото – відео зйомки на території пункту пропуску без дозволу начальника прикордонного загону», проте відповідальність за таке не визначена п.2.7 наказу 6 прикордонного закону від 21.01.2022 «Про встановлення режиму та зон прикордонного контролю у міжнародних та міждержавних пунктах пропуску для автомобільного сполучення в межах ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Відтак формулювання суті правопорушення, яке ставиться у вину особі має бути чітко сформульовано, відповідати тій нормі, порушення якої ставиться їй в провину, а не відсилати до загальних положень нормативно – правового акту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розгляд справи відносно ОСОБА_1 та винесення оскарженої постанови проведено з порушенням процесуальних норм, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того в оскарженій постанові суть правопорушення зазначена не у відповідності до положень, передбачених п.2.7 Наказу №15-ОД, а тому не формує об`єктивну сторону адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 202 КУпАП.

Поряд з цим суд зауважує, що в матеріалах справи не містяться і позивачем не надано переконливих доказів того, що відносно нього ОСОБА_7 були вчинені протиправні дії, які полягали у висловлюванні в його сторону слів нецензурної лайки, погроз та нанесенні позивачу двох ударів по руках.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем ОСОБА_1 дій, відповідальність за які передбачена ст. 202 КУпАП за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №008325Е та в оскарженій постанові від 29.08.2025.

Таким чином наявні правові підстави для скасування постанови №005271Е від 29.08.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 202 КУпАП та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України - закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua