Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №560/17552/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/17552/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

28 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Олексієнко О.В.,

представника позивача: Білик К. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому, з урахуванням уточнення, просив: скасувати постанову від 25.09.2025 ВП75009986 про накладення штрафу у розмірі 10200 гривень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа - ОСОБА_1 вказує про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №560/21316/23 суд: 1) Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо визначення розміру доплати за понаднормативний стаж ОСОБА_1 з 01.12.2022; 2) Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 шляхом збільшення її на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років (тобто 9%), згідно ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме з 01.12.2022 - 590,98 гривень, а з 01.03.2023 - 707,41 гривень, без застосування "двоскладової формули", та провести виплату пенсії з урахуванням проведених виплат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оскаржувало в судовому порядку постанову органу ДВС про накладення штрафу від 05.05.2025 ВП №75009976 в розмірі 5100 гривень, однак позовну заяву пенсійного органу було повернуто позивачеві згідно з ухвалою суду від 25.07.2025 у справі №560/12106/25.

Відповідно до Постанови про накладення штрафу від 15.09.2025 ВП №75009986 вирішено за повторне невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/21316/23 у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом накласти на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.

Згідно з Перерахунком пенсії, від 25.09.2025, рішення 968230187735 (далі - Рішення №968230187735), ОСОБА_1 призначено пенсію (вид перерахунку: макетна обробка): з 01.12.2022 - 28.02.2023, доплата за понаднормовий стаж (9 років) - 580,98 гривень, пенсія у розмірі 2495,26 гривень; з 01.03.2023 по 30.11.2023, доплата за понаднормовий стаж (9 років) - 707,41 гривень, пенсія у розмірі 3250,71 гривень; з 01.03.2023 по 29.02.2024, доплата за понаднормовий стаж (9 років) - 707,41 гривень, пенсія у розмірі 3100,71 гривень; з 01.03.2024 - довічно, доплата за понаднормовий стаж (9 років) - 707,41 гривень, пенсія у розмірі 2986,83 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що позивач не довів позовні вимоги, адже орган ДВС - суб`єкт владних повноважень діяв у спосіб і порядку визначеному Законом №1404-VIII при повторному накладенні штрафу за невиконання рішення боржником без поважних причин, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов`язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.

Поважними причинами невиконання можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.

Матеріалами справи, зокрема, рішенням №968230187735, не підтверджено повне виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №560/21316/23, так як пенсійним органом проведено "Макетну обробку" при перерахунку пенсії, що суд не вирішував у згаданій судовій справі.

Відповідачем встановлено, що рішення суду виконано не у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом, а саме проведено нарахування та виплату доплати з березня 2024 доплати 9% заробітку понаднормового стажу ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, без врахування чергових змін середньомісячної заробітної плати.

Станом на момент прийняття постанови державного виконавця про накладення штрафу рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі 560/21316/23 залишається не виконаним так як документів, які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надходило.

Водночас суд враховує, що постанова органу ДВС від 05.05.2025 ВП №75009976 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн оскаржувалася в судовому порядку. На підставі судових рішень у справі № 560/12106/25 вказана постанова є чинною.

Разом з тим, в процесі судового розгляду будь-яких інших доказів виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/21316/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надало.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення на пенсійний орган штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 4 ст.272, 328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.