Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №240/19797/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/19797/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

28 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№ 70)" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№ 70)" до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Державна установа "Бердичівська виправна колонія (№70)" (ДУ "Бердичівська виправна колонія (№70)") звернулось до суду з позовом до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови №78314439 від 31.07.2025 року про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 03 листопада 2025 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження №78314439 на підставі виконавчого листа № 240/16345/24, виданого 06.06.2025 Житомирським окружним адміністративним судом про здійснення перерахунку ОСОБА_1 з 29 січня 2020року по 13 травня 2021 року грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 01 січня 2020 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IХ станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та проведення їх виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/16345/24 від 04.11.2024 державною установою «Бердичівська виправна колонія (№70)» було здійснено перерахунок ОСОБА_1 з 29 січня 2020року по 13 травня 2021 року грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 01 січня 2020 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IХ станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Після відкриття виконавчого провадження Державною установою «Бердичівська виправна колонія (№70)» було надіслано лист до ДВС від 09.07.2025 №13-1865, за змістом якого повідомлялося про відсутнісь відповідного фінансування, необхідного для проведення зазначеної виплати, та про направлення до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань листа №13-443 від 04.06.2025 щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань для виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 справі №240/16345/24. Також зазначено про те, що після отримання фінансування рішення суду буде виконано, а виплату проведено.

Так, 31.07.2025 старшим державним виконавцем Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун Людмилою Михайлівною винесена постанова ВП №78314439 про накладення на позивача штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 визначено, що право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Частиною 2 ст. 63 Закону №1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч. 3 ст. 63 Закону №1404).

При цьому, ст. 75 Закону №1404 передбачено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону №1404).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону №1404).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, державним виконавцем 12.05.2025 відкрито виконавче провадження за №78314439, згідно якого зобов`язано Державну установу «Бердичівська виправна колонія (№70)» здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29 січня 2020року по 13 травня 2021 року грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 01 січня 2020 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IХ станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/16345/24 від 04.11.2024 ДУ «Бердичівська виправна колонія (№70)» здійснила перерахунок ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 13 травня 2021 року грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 01 січня 2020 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IХ станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Після відкриття виконавчого провадження ДУ «Бердичівська виправна колонія (№70)» надіслано лист до ДВС від 09.07.2025 №13-1865, за змістом якого повідомлялося про відсутність відповідного фінансування, необхідного для проведення зазначеної виплати, та про направлення до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань листа №13-443 від 04.06.2025 щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань для виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 справі №240/16345/24. Також зазначено про те, що після отримання фінансування рішення суду буде виконано, а виплату проведено.

У зв`язку з невиконанням протягом 10 робочих днів рішення суду постановою від 31.07.2025 ВП №78314439, винесеною старшим державним виконавцем Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун Людмилою Михайлівною, на боржника ДУ «Бердичівська виправна колонія (№70)» накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

Так, в обгрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови, Державна установа «Бердичівська виправна колонія (№70)» зазначила про те, що вони є неприбутковою організацією та, як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом. У зв`язку з цим, установою подавалися прохання до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо виділення коштів за КЕКВ 2800 для погашення заборгованості, однак, вжиті заходи станом на сьогоднішній день не призвели до надходження коштів на виплату стягувачу заборгованості на виконання рішення у справі № 240/16345/24.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду фактично призведе до тривалого невиконання судового рішення, що порушує передбачений адміністративно-процесуальним законодавством принцип обов`язковості судових рішень та унеможливить подальше вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

При цьому, колегія суддів наголошує, що скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду призведе до уникнення боржником юридичної відповідальності за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення), а визнання вказаних позивачем поважність причин невиконання рішення надасть боржнику безстроковий дозвіл не виконувати рішення суду, так як точних строків виділення коштів на проведення перерахунку немає та й взагалі можливість виділення коштів - не підтверджено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що боржник не виконав в повному обсязі рішення без поважних причин, а тому державний виконавець правомірно винесла постанову про накладення на боржника штрафу на підставі статті 75 Закону №1404-VIII, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду N640/19147/21 від 11.08.2022.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№ 70)" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.