Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №600/4898/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Дата: 26 січня 2026 р.

Справа: №600/4898/25-а

Суддя: Полотнянко Ю.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4898/25-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сіжук О.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

27 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Міністерства молоді та спорту України на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Всеукраїнську громадську організацію «Українська федерація карате» про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Міністерства молоді та спорту України про визнання протиправним та скасування наказу № 1181 від 27.02.2025 в частині позбавлення спортивного звання «Майстер спорту України» з карате; зобов`язання відновити записи у відповідних реєстрах про присвоєння спортивного звання «Майстер спорту України» з карате.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.10.2025 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.11.2025 позовну заяву залишено без руху.

В строки, визначені ухвалою суду, представник позивача надала позовну заяву з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 1181 від 27.02.2025 в частині позбавлення спортивного звання «Майстер спорту України» з карате;

- зобов`язати поновити спортивне звання «Майстер спорту України» з карате.

Надалі, Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 24.11.2025 зупинив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №753/2843/25.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просять скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.2 ст. 312, п. 11 ч.1 ст. 294 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки суду у справі №753/2843/25 (в частині правомірності подання Всеукраїнською громадською організацією «Українська федерація карате» клопотання до Міністерства молоді та спорту України щодо позбавлення усіх спортивних звань ОСОБА_1 ) за результатами розгляду зазначеної справи матиме преюдиційне значення для вирішення цієї справи, тому дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішення у справі №753/2843/25, у зв`язку з чим відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України провадження у цій справі належить зупинити.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 236 КАС України визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові від 12.12.2019 по справі № 826/25204/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

У цій постанові об`єднана палата наголосила, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв`язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.

Об`єднана палата вказала, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі, зокрема, є наказ Міністерства молоді та спорту України № 1181 від 27.02.2025 в частині позбавлення ОСОБА_1 спортивного звання «Майстер спорту України» з карате.

Водночас, предметом позову у справі №753/2843/25, що розглядається Голосіївським районним судом міста Києва є визнання незаконним пункту 2 рішення Федерації оформленого протоколом Президії №209 від 07.01.2025 про виключення ОСОБА_1 з членів Федерації, анулювання її ID-карти учасника Федерації, зобов`язання поновити ОСОБА_1 у складі членів Федерації, відновити її ID-картку члена Федерації та відкликання клопотання, порушеного перед Міністерством щодо виключення ОСОБА_1 зі складу національної та молодіжної збірної команди України та позбавлення усіх почесних звань.

Таким чином, хоча зазначені справи фактично пов`язані між собою, сам по собі цей зв`язок не свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду даної адміністративної справи, оскільки суд у межах цього провадження не позбавлений можливості самостійно дослідити всі обставини, що мають значення для вирішення спору, та надати їм належну правову оцінку.

Крім того, навіть за умови, якщо судове рішення у справі № 753/2843/25 у подальшому матиме для цієї справи певне преюдиційне значення в розумінні статті 78 КАС України, така обставина сама по собі не є підставою для зупинення провадження. Наявність преюдиційних фактів не є тотожною об`єктивній неможливості розгляду справи, оскільки адміністративний суд не позбавлений можливості дослідити докази, встановити фактичні обставини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення у межах заявлених позовних вимог.

Відтак, суд першої інстанції безпідставно ототожнив можливість преюдиційності з наявністю правових підстав для зупинення провадження, що свідчить про неправильне застосування норм процесуального права.

Суд першої інстанції, не встановивши наявності умов, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, та не навівши належних мотивів щодо неможливості розгляду справи, дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження.

Оскаржувана ухвала не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як в частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі №753/2843/25, так і в частині того, що зібрані у даній справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, у справі №600/4898/25-а судом першої інстанції не встановлено необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.

Таким чином, судом першої інстанції передчасно і необґрунтовано прийнято рішення про зупинення провадження в адміністративній справі №600/4898/25-а.

Доводи апеляційних скарг є обгрунтованими і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з викладених вище мотивів.

Згідно з ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, а тому апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням даної справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги ОСОБА_1 , Міністерства молоді та спорту України задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua