Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №560/3125/20 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №560/3125/20

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3125/20

Головуючий у 1-й інстанції: Драновський Я.В.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

28 січня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №560/3125/20.

1.2 В обґрунтування заяви зазначає що Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області не виконало в повному обсязі рішення суду у справі №560/3125/20 від 30.10.2020, що у відповідності до ч. 11 ст. 382-3 КАС України є підставою для встановлення боржнику нового строку для подання звіту про виконання рішення суду відповідно до ст. 382-1 КАС України.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 року, позов у справі № 560/3125/20 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.03.2020 № 968200891472 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Хмельницького апеляційного суду від 10.03.2020 № 01-17/68 "Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці", з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.2 Рішення набрало законної сили та на підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження.

3. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі повернуто без розгляду.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки в заяві не зазначено ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження, як прямо передбачає ч. 2 ст. 282 КАС України, то дана заява підлягає поверненню без розгляду.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погодившись із ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2025, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4.2 Як на підставу апеляційного оскарження апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не вжив заходів для повного і всебічного дослідження заяви та прийняв незаконне і необґрунтоване рішення про повернення заяви без розгляду. Вважає, що суд підійшов до оцінки заяви з надмірним формалізмом, оскільки заявником додано до заяви копію постанови про відкриття виконавчого провадження в якій зазначено, в тому числі, ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

4.3 Відповідач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

1.2 Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

1.3 Відповідно до статті 381-1 КАС України, яка набрала чинності з 19.12.2024 згідно з Законом № 4094, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

1.4 Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (…).

1.5 На підставі частини другої статті 382 КАС України у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

При цьому, як визначено частиною четвертою статті 382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

1.6 Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

1.7 Згідно з частиною другою статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

1.8 Аналіз вищезазначених положень свідчить, що Кодексом не встановлені окремі вимоги до заяви про встановлення судового контролю. Така заява повинна відповідати загальним вимогам по письмових заяв, встановлених ст. 167 КАС України.

1.9 Щодо зазначення в заяві про встановлення судового контролю ідентифікатора для повного доступу до інформації про виконавче провадження відповідно до приписів ч.2 ст. 382 КАС України, то він вказується за наявності.

Як свідчать матеріали справи заявником долучено до заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення копію постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №560/3125/20, в якій вказаний ідентифікатор доступу до виконавчого провадження.

При цьому суд звертає увагу, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

1.10 Суд першої інстанції, повертаючи заяву про встановлення судового контролю без розгляду, фактично вказав на неможливість її розгляду у зв`язку з не зазначенням представником позивача ідентифікатора для повного доступу до інформації про виконавче провадження в заяві.

Натомість, суд першої інстанції не навів обставин та не обґрунтував, як відсутність ідентифікатора для повного доступу до інформації про виконавче провадження перешкоджає розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №560/3125/20.

Також, суд першої інстанції не звернув увагу, що в копії постанови про відкриття виконавчого провадження №67068175 від 07.10.2021, яку надав до заяви представник позивача, цей ідентифікатор наявний.

1.11 У пункті 58 Рішення «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04, статус остаточного: 10.05.2011) ЄСПЛ повторив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

1.12 Питання доступу до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

1.13 Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленої у справах №420/45/20, №215/4776/18 та №215/5994/18, суд не повинен тлумачити положення статті 167 КАС України у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також формально підходити до цих правових норм.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення заяви без розгляду.

2.2 Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

2.3 Повертаючи заяву, суд першої інстанції діяв з порушенням норм процесуального права, а відтак, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua