Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №560/15180/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15180/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

28 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,

за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Коновалової А.П.

представників відповідача: Трасковської С.В., Цікав`юк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Агро Поділля" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Агро Поділля" (далі ТОВ "Нью Агро Поділля", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі ГУ ДПС у Хмельницькій області, Управління, відповідач), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 18015/22-01-23-06/38188900 від 05.07.2024 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Д» №18015/22-01-23-06/38188900 від 05.07.2024.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник позивача заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Нью Агро Поділля" зареєстровано 17.04.2012 в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 38188900).

Видами економічної діяльності є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11, основний); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13); вирощування інших однорічних і дворічних культур (01.19); розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41); розведення коней та інших тварин родини конячих (01.43); розведення свиней (01.46); змішане сільське господарство (01.50); допоміжна діяльність у рослинництві (01.61); допоміжна діяльність у тваринництві (01.62); виробництво цукру (10.81); виробництво готово їжі та страв (10.85); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21); вантажний автомобільний транспорт (49.41); складське господарство (52.10); оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33); виробництво олії та тваринних жирів (10.41).

Учасником ТОВ "Нью Агро Поділля" з найбільшою часткою у розмірі 80,70% є компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" (компанія "PALANDED ENTERPRISES LIMITED").

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Агро Поділля" входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (компанія "ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED"); компанію "АГРОПРОСПЕРІС 3 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 3 LIMITED"); компанію "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" (компанія "PALANDED ENTERPRISES LIMITED").

Між товариством з обмеженою відповідальністю "СІГНЕТ-ПОДІЛЛЯ" (позичальник) та компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" (позикодавець) 14.04.2016 укладено договір позики №NA-01-16, відповідно до умов якого:

-позикодавець передає позичальнику грошові кошти, що надалі іменуються позика, а позичальник зобов`язується використовувати позику для налагодження фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути позикодавцю суму позики, що надається позичальнику за цим договором, і сплачувати позикодавцю відсотки за користування позикою (пункт 1.1);

-загальна сума позики, що надається позикодавцем позичальнику, становить 8000000,00 (вісім мільйонів) доларів (пункт 1.2);

-розмір ставки відсотків за користування позикою становить 9,8% річних, виходячи з 365 календарних днів у році (пункт 1.3);

-будь-які зміни та доповнення до цього договору являють собою його невід`ємну частину і вважаються такими, що мають юридичну чинність і є обов`язковими для сторін, якщо вони складені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені їхніми печатками (пункт 21.1).

Згідно з додатковою угодою №1 від 14.04.2016 до договору позики №NA-01-16 від 14.04.2016 у зв`язку зі зміною назви в найменуванні позичальника, у всьому тексті договору позики замінено назву "СІГНЕТ-ПОДІЛЛЯ" на «НЬЮ АГРО ПОДІЛЛЯ».

У додатковій угоді №2 від 10.08.2017 до договору позики №NA-01-16 від 14.04.2016 зазначено, що статтю 1 договору доповнено пунктом 1.7 такого змісту: «1.7. Позикодавець підтверджує, що останній є бенефіціарним власником процентного доходу отриманого із України. Видану Позику профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу Позикодавця. Позикодавець не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу. Позикодавець є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю. Не існує договірних, юридичних або інших зобов`язань щодо передачі отриманих Відсотків третім особам. Позикодавець є безпосереднім власником права вимоги за цим Договором.».

Між ТОВ "Нью Агро Поділля" (позичальник) та компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" (позикодавець) 05.06.2018 укладено договір позики №NA-01-18, відповідно до умов якого:

- позикодавець передає позичальнику грошові кошти, що надалі іменуються позика, а позичальник зобов`язується використовувати позику для налагодження фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути позикодавцю суму позики, що надається позичальнику за цим договором, і сплачувати позикодавцю відсотки за користування позикою (пункт 1.1);

- загальна сума позики, що надається позикодавцем позичальнику, становить 5000000,00 (п`ять мільйонів) доларів США (пункт 1.2);

- розмір ставки відсотків за користування позикою становить 9,8% річних, виходячи з 365 календарних днів у році (пункт 1.3);

- позикодавець підтверджує, що він є бенефіціарним власником процентного доходу отриманого із України; видану позику профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу позикодавця; позикодавець не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу; позикодавець є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю; не існує договірних, юридичних або інших зобов`язань щодо передачі отриманих відсотків третім особам; позикодавець є безпосереднім власником права вимоги за цим договором (пункт 1.7).

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Агро Поділля" (позичальник) та компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" (позикодавець) 21.11.2018 укладено договір позики №NA-02-18, відповідно до умов якого:

- позикодавець передає позичальнику грошові кошти, що надалі іменуються позика, а позичальник зобов`язується використовувати позику для налагодження фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути позикодавцю суму позики, що надається позичальнику за цим договором, і сплачувати позикодавцю відсотки за користування позикою (пункт 1.1);

- загальна сума позики, що надається позикодавцем позичальнику, становить 5000000,00 (п`ять мільйонів) доларів США (пункт 1.2);

- розмір ставки відсотків за користування позикою становить 9,8% річних, виходячи з 365 календарних днів у році (пункт 1.3);

- позикодавець підтверджує, що він є бенефіціарним власником процентного доходу отриманого із України; видану позику профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу позикодавця; позикодавець не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу; позикодавець є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю; не існує договірних, юридичних або інших зобов`язань щодо передачі отриманих відсотків третім особам; позикодавець є безпосереднім власником права вимоги за цим договором (пункт 1.7);

- будь-які зміни та доповнення до цього договору являють собою його невід`ємну частину і вважаються такими, що мають юридичну чинність і є обов`язковими для сторін, якщо вони складені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені їхніми печатками (пункт 21.1).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 28.08.2019 до договору позиви №NA-02-18 від 21.11.2018р. внесено зміни до пункту 1.2 статті 1 договору позики і викладено його в такій редакції: «1.2. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 8 000 000,00 [вісім мільйонів] Доларів США.».

Згідно з податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства за 2017 - 2019 роки (додатки ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента - компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" - у вигляді процентів за договорами позики: за 2017 рік - 14561703 грн; за 2018 рік - 2147597 грн; за 2019 рік - 8185985 грн. Також позивач нарахував та сплатив такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: за 2017 рік - 291234 грн; за 2018 рік - 42952 грн; за 2019 рік - 163720 грн.

При виплаті такого доходу позивачем застосовано зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Відповідно до свідоцтв №12327775F від 20.02.2017, №12327775F від 16.04.2018, №12327775F від 27.02.2019, виданих Міністерством фінансів Республіки Кіпр, компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" ("PALANDED ENTERPRISES LIMITED") є резидентом Республіки Кіпр відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, підписаної між Урядом Республіки Кіпр та Україною у м. Нікосії 08.11.2012. Прибутки, одержані вищезазначеним резидентом з будь-яких джерел у 2017, 2018, 2019 роках підлягають оподаткуванню у Республіці Кіпр з 12.12.2013 - дати її реєстрації Реєстратором підприємств та офіційним Одержувачем.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Агро Поділля" з питань дотримання чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента компанії PALANDED ENTERPRISES LIMITED за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.

За результатами перевірки складено акт від 11.06.2024 №14996/22-01-23-06/38188900, відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення п. 103.2 ст. 103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яку ратифіковано Законом №412-VII від 04.07.2013, де підприємство при здійсненні на користь нерезидентів виплати інших доходів із джерелом їх походження з України, не утримано податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, та не сплачено до бюджету під час такої виплати податок на доходи нерезидента за 2017 - 2019 роки на загальну суму 3236386,75 грн, в т.ч. 2017 рік - 1893021,45 грн, 2018 рік - 279187,55 грн, 2019 рік - 1064177,75 грн.

За наслідками розгляду акта перевірки від 11.06.2024 №14996/22-01-23-06/38188900 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Д» №18015/22-01-23-06/38188900 від 05.07.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку у на прибуток підприємств в сумі 4045484 грн, у тому числі 3236387 грн - за податковим зобов`язанням, 809097 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України №27080/6/99-00-06-01-02-06 від 06.09.2024 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення форми «Д» №18015/22-01-23-06/38188900 від 05.07.2024 - без змін.

В подальшому вказазне податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в судовому порядку шляхом подання позову у даній справі.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з пунктами 103.1, 103.2, 103.3 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підпунктами 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доходів від 08 листопада 2012 року, яка ратифікована - 04 липня 2013 року, дата набрання чинності для України - 7 серпня 2013 року.

Статтею 11 Конвенції закріплено, що проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів.

Докладне визначення терміну "бенефіціарний власник" наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР.

Відповідно до пункту 9 Коментарів до статті 11, вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту другого статті 11 для того, щоб роз`яснити значення слів "і сплачуються резиденту", які використовуються в пункті 1. Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов`язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін "фактичний власник доходу" використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.

Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв`язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резиденства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до статті 11).

Отже, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом та нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.

Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.

Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу.

У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов`язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з`ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:

1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;

2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особою-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;

3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;

4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;

5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;

6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

Отже, враховуючи зазначене правове регулювання, право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

В момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що платник податків сформував дані податкового обліку необґрунтовано та з порушенням вимог податкового законодавства, або на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 грудня 2025 року у справа № 620/7369/24.

Спір у цій справі обумовлений невизнанням контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції з посиланням на те, що компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача, оскільки, на думку контролюючого органу, здійснювала подальше перерахування процентів.

Верховний Суду постанові від 17 грудня 2025 року у справі № 120/9601/24 зокрема зазначив, що при вирішенні справ між пов`язаними особами, де можуть бути наявні механізми податкової оптимізації, судам слід встановити чи є нерезидент бенефіціарним власником доходу (процентів) шляхом послідовного аналізу відповідних критеріїв (ознак), зокрема: нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем); нерезидент має самостійно визначати економічну долю доходу; компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи. У таких спорах має досліджуватися "транзит" коштів компанії-нерезидента, часовий інтервал між укладенням договорів; вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; хто несе фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту.

Колегія суддів зазначає, що орієнтовні критерії наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР та в подальшому перелік ознак унормований пунктом 103.3 статті 103 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2020 року № 466-IX, який набрав чинності 23 травня 2020 року).

Для того щоб нерезидент визнавався бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, такий нерезидент не повинен виконувати "транзитну" роль (бути виключно посередником) у русі коштів. Як зазначено в розділі цієї постанови "Правове регулювання", нормативно закріпленою ознакою посередницької функції нерезидента є, зокрема, те, що зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом.

Якісною стороною цього критерію є відсутність кореспондуючого обов`язку передати права на дохід третій особі (самостійне визначення нерезидентом економічної долі доходу).

Кількісний критерій полягає у тому, що компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи (незалежно від способу оформлення такої передачі).

Вказаний критерій передбачає обов`язок контролюючого органу довести співставність, в тому числі арифметичну, операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента - встановити "транзитний" характер компанії-нерезидента за фактичними обставинами, а також дослідити обставини справи відносно господарської діяльності компанії-нерезидента з урахуванням особливостей її провадження.

Аналогічний за змістом підхід до застосування норм права Верховний Суд неодноразово демонстрував у своїх постановах, зокрема у постановах від 28 жовтня 2025 року у справі № 560/10203/24, від 27 жовтня 2025 року у справі № 120/7999/24, від 12 серпня 2025 року у справі № 560/12637/24, від 18 грудня 2025 року у справі № 120/6603/24, від 18 грудня 2025 року у справі № 480/6617/24, від 18 грудня 2025 року у справі № 320/35831/24.

В свою чергу, Верховний Суд, у справі з аналогічних правовідносин (постанова від 21 жовтня 2025 року у справі № 500/4405/24 акцентував увагу на необхідності встановити чи є нерезидент бенефіціарним власником доходу (процентів) шляхом послідовного аналізу відповідних критеріїв (ознак), зокрема: нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем); нерезидент має самостійно визначати економічну долю доходу; компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи. У таких спорах має досліджуватися “транзит” коштів компанії-нерезидента, часовий інтервал між укладенням договорів; вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; хто несе фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту.

Також у вищезазначеному судовому рішенні вказано, що при вирішенні подібних спорів також слід вирішувати питання чи компанія нерезидент самостійно несе ризики у зв`язку із проваджуваною нею діяльністю. Підтвердженням самостійності несення ризиків можуть виступати: (а) окремі положення договорів, що стосуються відповідальності особи та передбачають можливість застосування до неї штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань; (б) дійсна реалізація по відношенню до нерезидента заходів із притягнення його до юридичної відповідальності (пред`явлення кредиторами вимог про сплату штрафних санкцій; ініціювання судових проваджень тощо); (в) наявність сумнівної заборгованості (bad debt) тощо.

Верховний Суд у постанові від 06 січня 2026 року у справі № 120/6780/24, якою рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, вказав: "...суди першої та апеляційної інстанцій установили, що нерезидент, на користь якого позивач здійснював виплату процентного доходу у 2017- 2018 роках, був стороною договору позики як кредитор, набув право вимоги за відповідними зобов`язаннями, а також не був пов`язаний договірними чи іншими юридичними обов`язками щодо обов`язкового подальшого перерахування отриманих процентів третім особам.

Оцінюючи доводи контролюючого органу про транзитний характер грошових коштів, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сам по собі факт внутрішньогрупових фінансових операцій, корпоративної пов`язаності суб`єктів або використання отриманого доходу для корпоративних цілей не є достатнім для висновку про відсутність у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу без встановлення сукупності обставин, які б свідчили про виконання ним виключно агентських або посередницьких функцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі вказали, що договір про реструктуризацію було укладено з метою передачі функцій фінансування в межах групи компаній із концентрацією таких функцій на рівні компанії “АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД”.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, визнаючи факт наявності у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED статусу бенефіціарного (фактичного) власника процентного доходу, обмежилися формальним аналізом окремих документів та не дослідили у сукупності фактичні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суди, посилаючись на відсутність у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED договірних або законних зобов`язань щодо негайного передання отриманих процентів іншій особі, не перевірили фактичні обставини, які, відповідно до Коментарів до Модельної конвенції ОЕСР, можуть свідчити про обмеження права особи вільно розпоряджатися доходом не лише з юридичних документів, а й з реальної поведінки сторін та економічного контексту операцій.

Зокрема, поза увагою судів залишилося питання, чи могла компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED самостійно приймати рішення щодо економічної долі отриманих процентів, чи ж такі рішення фактично ухвалювалися в межах централізованого управління групою компаній.

Аналіз оскаржуваних судових рішень свідчить про відсутність аналізу руху грошових коштів, зокрема, суди попередніх інстанцій не дослідили звіти про рух грошових коштів компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2017- 2019 роки, з яких, за доводами контролюючого органу, убачається: у 2017 році отримання процентів від українських підприємств у сумі 111 079 тис. дол. США та одночасне спрямування 72 617 тис. дол. США на викуп привілейованих акцій; у 2018 році отримання процентів у сумі 57 331 тис. дол. США та спрямування 69 000 тис. дол. США на погашення/викуп акцій; у 2019 році отримання процентів у сумі 47 029 тис. дол. США та спрямування 76 383 тис. дол. США на ті самі цілі.

Також суди попередніх інстанцій не надали оцінки сукупному співвідношенню: отриманих процентних доходів за 2017- 2019 роки у сумі 215 439 тис. дол. США та коштів, спрямованих на погашення привілейованих акцій акціонеру AMARISTA LIMITED у сумі 218 000 тис. дол. США, які, за твердженням відповідача, були фактично перераховані материнській компанії NCH Agribusiness Partners LP.

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися доводи податкового органу, якими він заперечував проти позову, з урахуванням даних фінансової звітності компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED, AMARISTA LIMITED, ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, ALLIS ENTERPRISES LIMITED. Так, суди не дослідили належним чином фінансову звітність компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED та AMARISTA LIMITED, зокрема примітки до фінансової звітності за 2018- 2019 роки, в яких операції з викупу привілейованих акцій прямо відображені як спосіб погашення авансів від акціонера.

Не надана оцінка й доводам контролюючого органу про те, що за даними звітів про прибутки та збитки єдиним суттєвим джерелом доходу AGROPROSPERIS 2 LIMITED у 2017- 2019 роках були проценти за позиками українським підприємствам, тоді як структура її капіталу на понад 90 % формувалася за рахунок емісії привілейованих акцій, що підлягали погашенню..."

При цьому Верховним Судом у справі № 120/6780/24 наголошено, що формальне посилання судів на те, що законодавство не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів для визначення бенефіціарного власника, не звільняло суд від обов`язку перевірити, чи не свідчать такі обставини про існування зобов`язань нерезидента перед третьою особою та, відповідно, про обмеженість його повноважень щодо отриманого доходу.

Також колегія суддів приймає до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2025 року у справі № 560/5190/24, у якій Суд, проаналізувавши положення Коментарів до Модельної конвенції ОЕСР, також прийшов до висновку, що угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом та нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу. Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою. Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу. У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов`язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з`ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

В іншій постанові від 19.03.2025 у справі №560/8133/24 Верховний Суд аналізуючи подібні правовідносини, зазначив, що відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду цієї справи не довів, що АГРОПРОСПЕРІС 2 не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь-які зобов`язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу. Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%."

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №120/10439/24.

Враховуючи практику Верховного Суду, яка склалася у даній категорії справ, зважаючи на необхідність забезпечення додержання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України щодо всебічного та об`єктивного розгляду адміністративної справи, колегією суддів зобов`язано сторони у справі надати додаткові пояснення, а за наявності письмові докази) щодо: господарської діяльності компанії-нерезидента з урахуванням особливостей її провадження; наявності або відсутності послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу (на підставі звітів про фінансовий стан та банківських виписок по рахунку компанії нерезидента); співставності операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента третій особі; “транзитного” характеру компанії-нерезидента (докази); доводів позивача про наявність у компанії нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу; наявності/відсутності у компанії-нерезидента відповідних ресурсів необхідних для фактичого виконання функцій, тощо.

Так, в обгрунтування своєї позиції, відповідачем під час апеляційного розгляду справи надано наступні пояснення.

Зокрема щодо нерезидента PALANDED ENTERPRISES LIMITE, зазначено, що згідно відповіді отриманої від відділу з міжнародних податкових справ Податкового Департаменту Міністерства економіки і фінансів Республіки Кіпр TD 3.10.43.2/A V.256 P.939 від 22 вересня 2021, Компанія «PALANDED ENTERPRISES LIMITED» зареєстрована на Кіпрі-12.12.2013. Адреса компанії – Arch. Makariou III, 18, Aven. 2-4, Capital Center 9 flour, 1065 Nicosia, Cyprus.

Кінцевими бенефіціарними власниками (далі UBO) компанії є George Rohr та Moris Tabacinic. Обидва є податковими резидентами США.

Компанію «PALANDED ENTERPRISES LIMITED» контролює «AGROPROSPERIS 3 LIMITED», яка зареєстрована на Кіпрі та володіє 100% акцій Компанії. Кінцевою контролюючою особою є «NCH Agribusiness Partners II LP» (далі - NAP II) - зареєстрована на Кайманових островах. Основний вид діяльності – інвестиційно-холдингова діяльність та фінансування. Компанія бере участь у внутрішньогруповому фінансуванні, тому не залучає сторонніх клієнтів та здійснює фінансування, контроль та бухгалтерський облік щодо надання позик.

Вказано, що за змістом Звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід PALANDED ENTERPRISES LIMITED», єдиним джерелом доходу Компанії є проценти від позик українських підприємств, а розмір нарахованого податку (tax) з прибутку до оподаткування (Profit before tax) складається на 68% зі сплаченого податку на доходи нерезидентів на території України, і лише 32% це корпоративний податок на території Кіпру.

Капітал Компанії на 95% складається з емісійного доходу від випущених привілейованих акцій, які підлягають погашенню.

У фінансовій звітності за 2017 рік у розділі «Випущений капітал» (сторінка 15 фінзвітності за 2017 рік) надано роз`яснення щодо формування емісійного доходу та викупу привілейованих акцій Компанії, зокрема, що 28 грудня 2017 року Компанія випустила та розподілила 1 003 повністю оплачені привілейовані акції з можливістю погашення вартістю 1 дол. США кожна з премією 1 999 дол. США за акцію на загальну суму 2 006 000 дол.

У фінансовій звітності за 2018 рік у розділі «Випущений капітал» (сторінка 21фінзвітності за 2018 рік) надано роз`яснення щодо формування емісійного доходу та викупу привілейованих акцій Компанії, зокрема, що 29 грудня 2018 року Компанія викупила 1 999 повністю оплачених привілейованих акцій, що підлягають погашенню, номіналом 1,00 доларів США кожна за ціною 2 000 доларів США за акцію, тобто з премією 1,999 доларів США за акцію, на загальну суму 3 998 000 доларів США своєму єдиному акціонеру.

У фінансовій звітності за 2019 рік у розділі «Випущений капітал» (сторінка 22 фінзвітності за 2018 рік), надано роз`яснення щодо формування емісійного доходу та викупу привілейованих акцій Компанії, зокрема, що 30 грудня 2019 року Компанія викупила 2 259 повністю оплачених привілейованих акцій, що підлягають викупу, вартістю 1,00 доларів США кожна за ціною 2 000 доларів США за акцію, тобто з премією 1,999 доларів США за акцію, на загальну суму 4 518 000 доларів США на користь свого єдиного акціонера.

На переконання відповідача, вищезазначене свідчить про те, що власний капітал PALANDED ENTERPRISES LIMITED складається з акційної премії, отриманої від випуску привілейованих акцій, що підлягають погашенню, а зменшення акційної премії обумовлено викупом цих акцій у власного акціонера AGROPROSPERIS 3 LIMITED за рахунок отриманого процентного доходу від пов`язаних підприємств (в тому числі українських підприємств).

Стосовно нерезидента AGROPROSPERIS 3 LIMITED зазначено, що згідно відповіді, отриманої від відділу з міжнародних податкових справ Податкового Департаменту Міністерства економіки і фінансів Республіки Кіпр №:3.10.43.2/A V.279 P.1001 від 23 серпня 2022, встановлено, що компанія зареєстрована на Кіпрі 30.12.2013. Кінцевим бенефіціарним власником Компанії є George Rohr та Moris Tabacinic, обидва є податковими резидентами Сполучених Штатів Америки. Компанія контролюється «NCH AGRIBUSINESS PARTNERSII LP», організованою як Товариство з обмеженою відповідальністю на Кайманових островах (далі - NAP ІІ (Кайманові острови)), з часткою володіння 100% акцій компанії. Компанія має договір з «ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED» -компанією, яка також керується NCH CAPITAL, щодо використання офісних приміщень. Основним видом господарської діяльності компанії є капіталовкладення.

Відповідно до Звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід AGROPROSPERIS 3 LIMITED за 2016 - 2019 роки, одноразовим джерелом доходу Компанії були виключно отримані в 2018 році Дивіденди від дочірнього підприємства - PALANDED ENTERPRISES LIMITED в сумі 321 тис. дол.США. Власний капітал AGROPROSPERIS 3 LIMITED складається з акційної премії, отриманої від випуску привілейованих акцій, що підлягають погашенню, а зменшення акційної премії обумовлено викупом цих акцій у власного акціонера NCH AGRIBUSINESS PARTNERS II LP (Кайманові острови).

Вказано, що у AGROPROSPERIS 3 LIMITED були відсутні власні кошти для придбання інвестиції у PALANDED ENTERPRISES LIMITED, про що свідчать залишки коштів на рахунках у банку, а саме: станом на 31.12.2016 року - 222 тис. дол.США, станом на 31.12.2017 року - 14 тис. дол.США, станом на 31.12.2018 року - 6 тис. дол.США, станом на 31.12.2019 року - кошти відсутні. Тому, протягом 2016 та 2017 років AGROPROSPERIS 3 LIMITED збільшує свій акціонерний капітал шляхом випуску привілейованих акцій, які підлягають викупу на користь свого єдиного акціонера NCH AGRIBUSINESS PARTNERS II LP (Кайманові острови) у розмірі 37 984 000 доларів США, в тому числі: в 2016 році в сумі - 36 000 000 доларів США та в 2017 році в сумі - 1 984 000 доларів США.

Таким чином, відповідач вважає, що компанії PALANDED ENTERPRISES LIMITED та AGROPROSPERIS 3 LIMITED не мали жодних власних активів для надання позик пов`язаним підприємствам (в тому числі і українським підприємствам). Зазначені компанії повністю залежать від фінансування головної материнської компанії NCH Agribusiness Partners II LP (Кайманові Острови). Позики українським підприємствам були надані за рахунок фінансування від NCH Agribusiness Partners II LP (Кайманові Острови), відповідно всі ризики, пов`язані із наданням позик українським підприємствам фактично несе компанія NAP (Кайманові Острови).

Відносно наявності або відсутності послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу (на підставі звітів про фінансовий стан та банківських виписок по рахунку компанії нерезидента) вказано, що всі нараховані та отримані проценти від позивача PALANDED ENTERPRISES LIMITED та AGROPROSPERIS 3 LIMITED перераховують безпосередньо NCH Agribusiness Partners II LP (Кайманові Острови), оскільки власний капітал PALANDED ENTERPRISES LIMITED та AGROPROSPERIS 3 LIMITED складається з акційної премії, отриманої від випуску привілейованих акцій, що підлягають погашенню, а зменшення акційної премії обумовлено викупом цих акцій у власного акціонера за рахунок отриманого процентного доходу від українських підприємств, у тому числі від ТОВ «Нью Агро Поділля».

Стосовно співставності операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента третій особі, звернуто увагу, що при виплаті українськими підприємствами процентних доходів компанії PALANDED ENTERPRISES LIMITED, остання в свою чергу перераховувала їх компанії AGROPROSPERIS 3 LIMITED у вигляді викупу привілейованих акцій. Всього за 2017-2019 роки компанією PALANDED ENTERPRISES LIMITED було отримано процентних доходів від пов`язаних підприємств (в тому числі українських підприємств) у сумі 3 393 814 дол США (зокрема за 2017 рік-1 662 005 дол США, за 2018 рік-861 970 дол США, за 2019 рік - 869 839 дол США) та виплачено власному акціонеру AGROPROSPERIS 3 LIMITED за привілейованими акціями 8 516 000 дол США (в тому числі за 2018 рік -3 998 000 дол США, за 2019 рік-04 518 000 дол США).

Згідно фінансової звітності компанії PALANDED ENTERPRISES LIMITED за 2018 - 2019 роки при зменшенні розміру емісійного доходу (викупу привілейованих акцій у AGROPROSPERIS 3 LIMITED), а саме: у 2017 році - 32 685 649 доларів США, у 2018 році - 28 689 648 доларів США, у 2019 році - 241739079 доларів США, одночасно зменшувався розмір наданих позик пов`язаним підприємствам, що складає у 2017 році-1 3450 230 доларів США, у 2018 році - 7 957 500 доларів США, у 2019 році - 7 499 000 доларів США.

Компанія AGROPROSPERIS 3 LIMITED в свою чергу направляє отримані від компанії PALANDED ENTERPRISES LIMITED грошові кошти на викуп привілейованих акцій своєму акціонеру NCH AGRIBUSINESS PARTNERS II LP (Кайманові острови).

Згідно фінансової звітності компанії AGROPROSPERIS 3 LIMITED за 2018-2019 роки при зменшенні розміру інвестицій (викупу привілейованих акцій PALANDED ENTERPRISES LIMITED), що складає у 2017 році - 29700000 доларів США, у 2018 році-26 062 000 доларів США, у 2019 році - 25 947 000 доларів США, одночасно зменшувався розмір емісійного доходу (акційна премія) у 2018 та 2019 роках, що складає у 2017 оці - 50 655 000 доларів США, у 2018 році - 46 741 000 доларів США, у 2019 році - 42 323 000 доларів США.

Щодо «транзитного» характеру компанії-нерезидента вказано, що з огляду на встановлені перевіркою обставини надання позик українським підприємствам, зокрема, фінансування позик Компанією NCH Agribusiness Partners II LP (Кайманові Острови), сплати коштів в рахунок погашення позик та процентів, нарахованих за їх користування, а також обставини викупу привілейованих акцій компаніями PALANDED ENTERPRISES LIMITED та AGROPROSPERIS 3 LIMITED, в результаті чого сплачені українськими підприємствами проценти перераховані NCH Agribusiness Partners II LP (Кайманові Острови), у сукупності свідчать, що компанії PALANDED ENTERPRISES LIMITED та AGROPROSPERIS 3 LIMITED є лише проміжними агентами, тобто здійснюють транзит коштів від українських підприємств (в тому числі позивача) до Компанії NCH Agribusiness Partners II LP (Кайманові Острови).

Відносно доводів позивача про наявність у компанії нерезидента статусу бенефіціарного(фактичного) отримувача (власника) доходу, відповідачем вказано, що останнім встановлено, що компанії PALANDED ENTERPRISES LIMITED та AGROPROSPERIS 3 LIMITED виступають як проміжні ланки між українськими підприємствами та NCH Agribusiness Partners II LP (Кайманові Острови). Всі ризики, щодо позик, наданих українським підприємствам несе компанія NCH Agribusiness Partners II LP (Кайманові Острови). Усі Кіпрські компанії, які належать фонду NAP (Кайманові Острови), мають спільних директорів, а контроль за фінансовими операціями, транзакціями по банківських рахунках PALANDED ENTERPRISES LIMITED та AGROPROSPERIS 3 LIMITED здійснюється Нью-Йоркським офісом компанії NCH. Вважає, що посилання на листи стосовно бенефіціарного власника доходу компаній PALANDED ENTERPRISES LIMITED та AGROPROSPERIS 3 LIMITED є безпідставними, оскільки вони лише формально визначають статус компаній та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Фактичним надавачем позик українським підприємствам є компанія NCH Agribusiness Partners II LP (Кайманові Острови), у зв`язку з чим саме вона несе всі ризики щодо позик та є фактичним вигодонабувачем доходу у вигляді процентів, сплачених українськими підприємствами за цими позиками. Однак, не зважаючи на відсутність прямих юридичних обов`язків компанії PALANDED ENTERPRISES LIMITED та AGROPROSPERIS 3 LIMITED перераховувати отриманий дохід у вигляді процентів, сплачених українськими підприємствами за користування позиками третім особам, компанії PALANDED ENTERPRISES LIMITED та AGROPROSPERIS 3 LIMITED мають обов`язок сплатити грошові кошти за привілейованими акціями, емітованими та переданими з метою набуття права вимоги за позиками.

Податковим органом, окрім іншого зазначено, що згідно з відповідями, отриманими від відділу з міжнародних податкових справ Податкового Департаменту Міністерства економіки і фінансів Республіки Кіпр TD 3.10.43.2/A V.256 P.939 від 22 вересня 2021 щодо PALANDED ENTERPRISES LIMITED, №: 3.10.43.2/A V.279 P.1001 від 23 серпня 2022 щодо компанії AGROPROSPERIS 3 LIMITED, встановлено, що вказані компанії мають технічний характер діяльності: директори компаній PALANDED та AGROPROSPERIS 3 (Andreas Santis, Angela Avgousti) виконують функції директорів у цілому ряді компаній (За даними офіційного сайту Реєстратора компаній Республіки Кіпр Andreas Santis у 43 компаніях, Angela Avgousti у 45 компаніях); власний капітал Компаній на 95% складається з емісійного доходу від випущених привілейованих акцій, які підлягають погашенню; активи компанії включають інвестиції у дочірні підприємства та дебіторську заборгованість за позиками. компанії не мають персоналу, персонал залучається на умовах угоди про обслуговування або аутсорсингу; компанії не мають власного приміщення, власного обладнання, все це надається іншою компанією групи; основним видом діяльності є внутрішньогрупове фінансування; операційні витрати, які свідчили б про нормальну господарську діяльність, відсутні (дані фінансової звітності за 2016 – 2019 роки); директори PALANDED отримують винагороду на ринкових умовах через пов`язану компанію на Кіпрі; така винагорода також розподіляється між компаніями NCH на Кіпрі; «A.T.S. SERVICES LIMITED» (Кіпр) є юридичним секретарем компаній; гонорари секретаря не включаються до витрат компаній та рахунки за послуги, що надаються для компаній, були виставлені офісу в Нью-Йорку; операційні рішення приймаються директорами компаній з консультаціями і під керівництвом Джорджа Рора, Моріса Табачініча і Нью-Йоркського офісу.

Управління, крім того, вказує, що згідно відповіді відділу з міжнародних податкових справ Податкового Департаменту Міністерства економіки і фінансів Республіки Кіпр TD 3.10.43.2/A V.256 P.939 від 22 вересня 2021 щодо PALANDED ENTERPRISES LIMITED, №:3.10.43.2/A V.279 P.1001 від 23 серпня 2022 щодо компанії AGROPROSPERIS 3 LIMITED, з яких вбачається, що Компанії PALANDED та AGROPROSPERIS 3 беруть на себе всі ризики, пов`язані з фінансовою діяльністю, а саме, кредитний ризик, ризик при інкасації та валютний ризик. Проте, враховуючи фактичні обставини господарської діяльності, за своєю суттю, фактичним надавачем позик українським підприємствам є компанія NAP (Кайманові Острови), у зв`язку з чим саме вона несе всі ризики щодо кредитів та є фактичним вигодонабувачем доходу у вигляді процентів, сплачених українськими підприємствами за цими позиками. Незважаючи на відсутність прямих юридичних обов`язків компаній PALANDED та AGROPROSPERIS 3 перераховувати отриманий дохід у вигляді процентів, сплачених українськими підприємствами за користування позиками третім особам, вказані компанії мають обов`язок сплатити грошові кошти за привілейованими акціями, емітованими та переданими з метою набуття права вимоги по вказаним позикам.

Щодо тривалості знаходження коштів на рахунках у компанії нерезидента, вказано, що за результатами дослідження діяльності компаній PALANDED та AGROPROSPERIS 3 встановлено «неформальний» (відсутність прямих юридичних обов`язків компаній перераховувати отриманий дохід) обов`язок перераховувати процентний дохід за позиками третій особі, яка ці позики фактично фінансувала. Встановлені факти прийняття рішень Радою директорів компаній PALANDED та AGROPROSPERIS 3 про викуп привілейованих акцій (перерахування коштів акціонеру) у незначний часовий інтервал між отриманням коштів та прийняттям рішення, свідчать про нетиповий формат перераховування процентного доходу за позиками третій особі, яка ці позики фактично фінансувала. Відсутність чіткого транзиту по банківських рахунках свідчить тільки про внутрішньогруповий розподіл коштів групи.

При цьому, Управління послалося на висновки Верховного Суду у справі № 160/18691/23, де зокрема зазначено, що жодним нормативно-правовим актом України та Конвенцією не передбачено такого критерію для встановлення наявності/відсутності транзитного руху коштів, як тривалість знаходження цих коштів на рахунках цих компаній. Має значення лише фактичний рух коштів.

Отже, на думку відповідача, для встановлення факту транзитного руху коштів достатньо встановити навіть часткове перерахування отриманого доходу кінцевому бенефіціару. Проте, у даній справі фінансова звітність Кіпрських компаній та банківські виписки руху грошових коштів підтверджують, що за перевірений період з 2017 по 2019 роки вся сума коштів, яка була сплачена українськими підприємствами в якості процентів за позиками, була перерахована компанією PALANDED ENTERPRISES LIMITED на викуп привілейованих акцій у свого акціонера компанії AGROPROSPERIS 3 LIMITED, яка в подальшому була направлена на викуп привілейованих акцій своєму акціонеру NCH AGRIBUSINESS PARTNERS II LP (Кайманові острови).

В свою чергу, представником позивача на спростування доводів відповідача наведено наступне.

14 квітня 2016 року, 5 червня 2018 року, 21 листопада 2018 року між позивачем та компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" було укладено договори позики №№ NA-01-16, NA-01-18 та NA-02-18, відповідно до яких позивач отримав від компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" кредити для поповнення своїх обігових коштів і налагодження своєї фінансово-господарської діяльності.

Протягом 2017-2019 років позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента – компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" – у вигляді процентів за Договорами позики:

-за 2017 рік – 14 561 703 грн;

-за 2018 рік – 2 147 597 грн;

- за 2019 рік – 8 185 985 грн.

При виплаті такого доходу Товариство застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

При цьому, позивачем обгрунтовано звернуто увагу, що ГУ ДПС не оспорює факт виплати ТОВ "Нью Агро Поділля" процентів на користь компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" у розмірі, зазначеному вище, та факту нарахування і сплати позивачем податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі, вказаному вище, за 2%-ою ставкою.

Не заперечує Управління і тієї обставини, що компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції у спірні періоди і що вона надавала позивачу довідки на підтвердження цьому, видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам ст. 103 (пп. 103.4-103.5) ПК України.

Колегія суддів також погоджується з позицією позивача про помилковість висновків ГУ ДПС у Хмельницькій області в тій частині, що управління компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" здійснювали не їх директори, а офіс групи NCH в Нью-Йорку та зазначає, що згідно Управлінських звітів компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД", основними видами діяльності компанії є здійснення капіталовкладень та фінансування пов`язаних компаній. Відповідно до п. 87 Статуту компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" Управління діяльністю компанії здійснюється Правлінням (до складу якого входять директори, яке має право здійснювати всі повноваження Компанії, що Законом або цими Положеннями не визнані такими, рішення про які повинні прийматися Загальними зборами. До таких повноважень згідно зі Статутом належать, зокрема належать: укладати будь-які угоди (п. 4 Статуту); на викуп, випуск привілейованих акцій, що підлягають викупу, розпорядження акціями; на пред`явлення вимог до учасників стосовно сплати грошей, несплачених за їх акції (п. 20 Статуту); на позбавлення прав на акції учасників у разі невнесення ними платежів відповідно до вимоги про сплати (пп. 43-45 Статуту).

Також, слід звернути увагу, що рішення про зворотній викуп акцій компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" протягом 2018-2019 років приймались директорами. У 2017 році викуп акцій компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" не здійснювався. Протягом 2017-2019 років компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" мала своє місцезнаходження на території Республіки Кіпр, що не заперечується відповідачем в Акті перевірки. Директори здійснювали управління компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" на підставі Генерального договору про надання послуг від 02.01.2020 року, укладеного між компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" та компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД". Такі особи дійсно виконували функції директорів в інших компаніях, але лише в компаніях групи, що жодним чином не може підтверджувати або спростовувати статус компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" як бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача.

При цьому, згідно листа компанії "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" від 03.10.2024 року протягом 2017-2019 років компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" виплатила 374 298 євро в якості винагороди директорів пов`язаних компаній-учасників групи.

Позивачем зауважено, що протягом 2017-2019 років компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" не видавала генеральних довіреностей, що підтверджується свідоцтвами бенефіціарного власника процентного доходу за 2017-2019 роки. Крім того, згідно фінансової звітності компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" за 2017-2019 роки, в результаті використання своїх фінансових інструментів (включаючи надання кредитів Позивачу) компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" самостійно несе такі ризики: ризик зміни відсоткової ставки, кредитний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик зміни цін на ринку, операційний ризик, ризик недотримання нормативно-правових вимог, судовий ризик, репутаційний ризик. В той же час, протягом 2018-2019 років компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" мала незначну заборгованість перед пов`язаними особами (співвідношення суми заборгованості до розміру власного капіталу становило лише 7,38% протягом 2018-2019 років.

Як вбачається з Додаткової угоди № 1 до Договору позики 2016 року, та пп. 1.7 Першого Договору позики 2018 року та Другого Договору позики 2018 року, позивач та компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" підтвердили, що остання не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи посередником щодо доходу, отримуваного за такими Кредитними договорами, і є власником прав вимоги за Договорами позики; у компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" не існує зобов`язань з передання отриманих за Договорами позики процентів третім особам. Також, статус компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" як бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача, підтверджується меморандумами аудиторської компанії "Делойт" (мається на увазі Кіпрський офіс аудиторської компанії "Делойт", який входить до глобальної мережі компаній, що об`єднує близько 415 000 висококласних фахівців у понад 150 країнах світу, які забезпечують надання послуг у сфері аудиту, управлінського та фінансового консультування, управління ризиками, оподаткування, а також супутні послуги клієнтам державного і приватного секторів).

Крім того як вбачається з п. 34 листа компетентного органу Республіки Кіпр від 22.09.2021 щодо компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД", немає жодних договірних або юридичних зобов`язань щодо передачі отриманих процентів іншій стороні. Компанія має повне право користуватися отриманими процентами".

Твердження відповідача про те, що у компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" не було власних активів для надання позик українським підприємствам групи, і що компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" здійснювала подальший переказ процентного доходу, одержаного від позивача, на користь інших компаній групи, колегія суддів вважає сумнівними, оскільки як зазначено позивачем, з наданням доказів, компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" надавала позики українським юридичним особам за рахунок власних грошових коштів, в тому числі за рахунок повернених позик та отриманих процентів, що підтверджується звітами про рух грошових коштів компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" за 2017-2019 роки: у 2017 році розмір позик, виданих пов`язаним особам, склав 13 450 230 дол. США, розмір позик, повернутих пов`язаними особами, склав 14 865 000 дол. США, а суми процентів, виплачених пов`язаними особами – 1 662 005 дол. США; у 2018 році розмір позик, виданих пов`язаним особам, склав 7 957 500 дол. США, розмір позик, повернутих пов`язаними особами, склав 12 875 000 дол. США, а суми процентів, виплачених пов`язаними особами – 861 970 дол. США; у 2019 році розмір позик, виданих пов`язаним особам, склав 7 499 000 дол. США, розмір позик, повернутих пов`язаними особами, склав 6 880 000 дол. США, а суми процентів, виплачених пов`язаними особами – 869 839 дол. США. Більше того, кредитний портфель, яким володіла компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД", до складу якого входили кредитні договори українськими аграрними компаніями групи NCH, був у складі її акціонерного капіталу, а дебіторська заборгованість за позиками обліковувалась у складі її активів, що означає, що такий портфель був фактично активом компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД".

Також, як підтверджується фінансовою звітністю компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" за 2017-2019 роки, фінансовий стан компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" у відповідний період був задовільним, розмір власного капіталу достатнім для здійснення господарської діяльності та позитивним (активи перевищували зобов`язання), а суми нерозподіленого прибутку та залишків грошових коштів на рахунках на кінець року суттєвими: у 2017 році загальна сума активів (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становила 34 116 977 дол. США; у 2017 році заборгованість за позиками, виданими компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становила 9 588 847 дол. США; у 2017 році інвестиції (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становили 21 444 370 дол. США; у 2017 році власний капітал (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становив 34 078 332 дол. США; у 2017 році сума нерозподіленого прибутку (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становила 1 371 680 дол. США; у 2017 році залишок грошових коштів (відповідно до Звіту про рух грошових коштів) становив 389 837 дол. США; загальна сума активів за 2018 рік (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становила 30 847 360 дол. США; загальна сума активів за 2019 рік (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становила 31 310 127 дол. США; заборгованість за позиками, виданими компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" у 2018 році (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становила 6 041 799 дол. США; заборгованість за позиками, виданими компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" у 2019 році (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становила 9 549 955 дол. США; інвестиції у 2018 році (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становили 21 444 370 дол. США; інвестиції у 2019 році (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становили 21 444 370 дол. США; власний капітал у 2018 році (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становив 30 832 611 дол. США; власний капітал у 2019 році (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становив 27 032 673 дол. США; сума нерозподіленого прибутку у 2018 році (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становила 2 121 960 дол. США; сума нерозподіленого прибутку у 2019 році (відповідно до Звіту про фінансовий стан) становила 2 837 763 дол. США; залишок грошових коштів у 2018 році (відповідно до Звіту про рух грошових коштів) становив 2 115 493 дол. США; залишок грошових коштів у 2019 році (відповідно до Звіту про рух грошових коштів) становив 309 539 дол. США.

Вказане, на думку колегії суддів, ставить під сумнів твердження Управління про відсутність у компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" активів для надання кредитів пов`язаним особам на території України.

Висновки відповідача зроблені без урахування інших грошових надходжень (крім процентів за договорами позики), які компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" отримувала у 2017–2019 роках. Зокрема, йдеться про суми позик, повернуті на користь компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" у розмірі 14 865 000 дол.США у 2017 році, 12 875 000 дол. США у 2018 році, 6 880 000 дол. США у 2019 році.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що як свідчать доводи позивача та надані ним докази,відповідач не врахував, що компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРПАЙЗЕС ЛІМІТЕД" використовувала отримані від українських дочірніх компаній процентні доходи для надання нових позик. Такі доходи також використовувалися і для здійснення інвестицій в акції дочірніх компаній (21 293 541 дол. США у 2017 році, 21 293 541 дол. США у 2018 році, 21 293 541 дол. США у 2019 році), а також в акції асоційованих компаній (150 829 дол. США у 2017 році, 150 829 дол. США у 2018 році, 150 829 дол. США у 2019 році). Також на думку позивача, відповідачем залишено поза увагою ту обставину, що договори позики, на підставі яких компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" отримувала дохід у вигляді процентів, за своєю суттю є фінансовими інструментами, спрямованими виключно на поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності позивача, що підтверджується текстом таких договорів, наведеним і в Акті перевірки. Нараховані компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" проценти за такими договорами позики відображаються у складі її активів. У свою чергу, рішення про викуп акцій, прийняття яких було добровільним, мають на меті та своїм результатом зміни в капіталі, що є підтвердженням різної правової природи та спрямованості відповідних інструментів.

Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування у спорі покладається на відповідний орган публічної влади, який повинен надати суду всі докази, які свідчать про його правомірні дії.

В свою чергу згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

У справі “Ireland v. the United Kingdom” (заява № 5310/71, п. 161) йдеться про те, що докази на підставі стандарту доказування “поза розумним сумнівом” можуть випливати із співіснування достатньо вагомих, чітких і взаємно підтверджувальних умовиводів або аналогічних неспростовних презумпцій факту; ураховуючи принцип “поза розумним сумнівом” як складовий елемент принципу верховенства права, потрібно відмовити в засудженні, якщо наявний сумнів – не пустопорожній чи оманний, а розсудливий, заснований на здоровому глузді, що спонукає суддю не приймати свідомо неправильне рішення, тим самим запобігаючи небажаному висновку, а також відсутні достатньо вагомі, чіткі та взаємно підтверджувальні висновки або сукупність ознак чи аналогічних неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ у справі “Федорченко та Лозенко проти України”).

Проаналізувавши докази та пояснення, надані сторонами у цій справі, текст Акту перевірки та матеріали справи, колегія суддів вважає, що контролюючим органом належними та допустимими доказами не доведено правомірності його висновків. В свою чергу, позивачем спростовано доводи відповідача щодо наявності підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак наявні правові підстави для його скасування.

Слід зазначити, що за нормами податкового законодавства, усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.