Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №749/1323/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 749/1323/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

За участю секретаря: Мірошниченко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року, суддя Чигвінцев М.С., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сновського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив:

- скасувати постанову винесену інспектором ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області Трутнем Владиславом Вячеславовичем, серії ЕНА №5578060 від 26 серпня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити справу;

- скасувати постанову винесену інспектором ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області Юдіним Андрієм Володимировичем, серії ЕНА №5577993 від 26 серпня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та закрити справу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до положень ч. 1 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Отже замість розгляду всіх епізодів в одному провадженні і винесенні однієї постанови, було винесено дві окремі постанови, тобто має місце порушення процесуального порядку.

Позивач стверджує, що він не вчиняв порушення ч. 1 ст. 121, ч.1 ст.122 КУпАП, а саме, не порушував вимог дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних транспортних засобів заборонено» та п.8.4 «в» Правил дорожнього руху. Позивач пояснив поліцейському, що нічого не порушував оскільки здійснює перевезення лісоматеріалу на підприємство ТОВ «ПЕКО ТРЕЙД УКРАЇНА», що розташоване за адресою: м. Сновськ, по вул. Просвіти, буд. 34 і запропонував надати товарно-транспортну накладну, де вантажоодержувачем вказано ТОВ «ПЕКО ТРЕЙД УКРАЇНА», при цьому іншого варіанта дороги не має, що підпадає під дію виключення з правил як на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.

Крім того при складанні постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, поліцейські виявили, що на причепі транспортного засобу, шини мають місцеві пошкодження та склали ще одну постанову за ч. 1 ст. 121 КУпАП, проте позивач намагався пояснити поліцейським, що перед виїздом оглядав транспортний засіб і жодних механічних пошкоджень, в тому числі й шин, виявлено не було. Вказане пошкодження могло виникнути під час руху в лісі, тому така подія на його переконання не є адміністративним правопорушенням.

Рішенням Сновського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Постанову серії ЕНА № 5578060 від 26.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасовано.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрито.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 74) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управлінням Національної поліції в Чернігівській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановами про накладення адміністративних стягнень по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5578060 від 26.08.2025 року, серії ЕНА № 5577993 від 26.08.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до постанови серії ЕНА № 5578060 від 26.08.2025 року, 26.08.2025 о 17:02 год. у м. Сновськ по вул. Свободи, 3, водій керуючи транспортним засобом КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних транспортних засобів заборонено», після чого здійснив подальший рух в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4 «в» Правил дорожнього руху.

Згідно постанови серії ЕНА № 5577993 від 26.08.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 26.08.2025 року о 16:53 год. керуючи транспортним засобом КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 в м. Сновськ по вул. Свободи № 3, керував вищевказаним транспортним засобом з причепом у якого шини мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, чим порушив п.п. 31.4.5. «б» ПДР України.

Не погоджуючись із вищезазначеними постановами про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, вважаючи їх протиправними, з метою відновлення порушеного права, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чиного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1,13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) встановлено, що органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

За положеннями статей 249, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.

Так оскаржуваною постановою серії ЕНА № 5578060 від 26.08.2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього руху.

При цьому, частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, частини першої, другої і третьої статті 122.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Таким чином, посадові особи мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху, зокрема ст. 122 КУпАП, на місці вчинення такого правопорушення.

При цьому, положення ст.ст. 278, 279 КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати;правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, (із змінами і доповненнями) відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.

Згідно зі статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року N 3353-XII "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до постанови серії ЕНА № 5578060 від 26.08.2025 року, 26.08.2025 о 17:02 год. у м. Сновськ по вул. Свободи, 3, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних транспортних засобів заборонено», після чого здійснив подальший рух в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху.

Відповідно до пп. «в» п. 8.4 ПДР, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Дорожнім знаком 3.3 (додаток 1 до ПДР) заборонено рух вантажних автомобілів.

Як убачається із матеріалів справи, Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області надано відеозаписи з нагрудної камери поліцейського.

Разом з тим, з наданих відеозаписів не можливо встановити факт порушення ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено», оскільки працівниками поліції зафіксовано лише процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також повідомлення про прийняте рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

При цьому, наявності знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено», в місці де зупинився та надалі здійснив рух ОСОБА_1 , наданими відеозаписами не зафіксовано.

Інших доказів вчинення позивачем порушення вимог дорожнього знаку 3.3 відповідачем не надано.

Окрім того, як зауважено судом першої інстанції, згідно з ПДР України дорожній знак 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.

Не поширюється дія знака «Рух вантажних автомобілів заборонено» на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

Враховуючи, що позивач здійснював перевезення лісоматеріалу на підприємство ТОВ «ПЕКО ТРЕЙД УКРАЇНА», що розташовано в. м. Сновськ по вул. Просвіти, буд. 34 і при цьому іншої дороги не має, що підпадає під дію виключення з ПДР як на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані в цій зоні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5578060 від 26.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування постанови серії ЕНА №5577993 від 26 серпня 2025 року, то рішення суду в цій частині не оскаржується та відповідач в апеляційній скарзі не наводить доводів та міркувань незаконності рішення в цій частині, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апелянта зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку, а тому такі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-286, 288, 289, 289-5 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 283-1, 283-2, 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-283-1, 284-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 271, 272, 286, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.

Постанову виготовлено: 28 січня 2026 року.