Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №163/2290/25 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2290/25

Провадження № 1-кп/163/82/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12025030560000388 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Бережці Ковельського району Волинської області, що зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , будучи постановами Любомльського районного суду Волинської області від 03 липня 2025 року в справі №163/1400/25 та від 17 липня 2025 року в справі №163/416/25, які набрали законної сили 13 та 27 липня 2025 року відповідно, визнаним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та, будучи ознайомлений з ними, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.1291 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», о 18:36 годині 08 вересня 2025 року повторно протягом року в порушення п.2.1а Правил дорожнього руху по вулиці Єдності в місті Любомль Ковельського району Волинської області керував автомобілем «Рено», номерний знак НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 умисно невиконував постанови суду, що набрали законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та підтвердив обізнаність із постановами Любомльського районного суду Волинської області про позбавлення права керування транспортними засобами, показав що, не маючи на те непереборних обставин, порушив цю заборону. Крім того, обвинувачений повідомив, що повністю погоджується з фактичними обставинами справи та не бажає їх оспорювати. Просив призначити покарання у виді штрафу, який зобов`язався сплатити.

За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 у невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Вчинений ОСОБА_4 злочин відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, не інкриміновано та судом не встановлено.

ОСОБА_4 є учасником бойових дій, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, вперше притягається до кримінальної відповідальності.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу. Призначення такого покарання буде відповідати принципу індивідуалізації покарання і є достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речового доказу належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлене, а підстави для ухвалення такого рішення з ініціативи суду не встановлені.

Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речовий доказ - оптичний носій інформації (DVD-диск) з вмістом двох відеофайлів, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12025030560000388, - залишити в матеріалах цього провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя ОСОБА_1