Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №159/9336/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/9336/25

Провадження № 2/159/816/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

за участю секретаря Конашук М.А.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представниці відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2025 року позивачка звернулася до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3 , який зареєстрований 14.09.2018 Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №1500.

В обґрунтування вимог зазначила, що з відповідачем зареєстрували шлюб 14.09.2018. У шлюбі народився син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Неприязні стосунки з чоловіком негативно відображаються на інтересах дитини. Позивачка вважає, що збереження шлюбу неможливе.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

23.01.2026 до суду надійшла заява про визнання позову.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили шлюб розірвати.

Відповідач та його представниця в судовому засіданні позовні вимоги визнали, просили розірвати шлюб. Крім того, просили суд зменшити суму понесених витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Оскільки відповідач визнав, пред`явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ст. 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі. Шлюб зареєстрований 14.09.2018, актовий запис №1500, дошлюбне прізвище позивачки - ОСОБА_6 , свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , яке видане 14.09.2018 Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 04.10.2023).

Відповідно до статті 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Відповідно до статті 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Чоловік і жінка перестали підтримувати шлюбні відносини. Зберігати свою родину сторони не мають наміру. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дана родина розпалася остаточно, подальше спільне проживання чоловіка і жінки і збереження даної родини стали неможливими, а також, що це суперечить інтересам обох з подружжя. Тому такий шлюб відповідно до статті 112 СК України необхідно розірвати, а позов – задовольнити.

Щодо розміру стягнення понесених витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді позивачка долучає квитанцію до прибуткового касового ордера №7/1 на суму 5000,00 гривень; договір про надання правової допомоги адвоката від 21.12.2025.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачкою в розмірі 2 000, 00 грн.

На виконання частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, іншу частину сплаченого судового збору слід стягнути з відповідача в користь позивачки.

Керуючись ст. ст.12,13,19,80,81,89,141,259,274,280,263-268,354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 14.09.2018 Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №1500 - розірвати.

Повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 50 % судового збору сплаченого нею при подачі позову до суду в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представниця позивачки: Демчук Ніна Володимирівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №115 від 23.06.1994.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представниця відповідача: Кузьменюк-Волошина Наталія Михайлівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1145 від 29.05.2020.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ