Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №165/3234/25 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 165/3234/25

Провадження № 2/156/36/26

Рядок статзвіту № 38

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

з секретарем судових засідань Степанець Т.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в режимі відкритих судових засідань в залі суду № 1 у сел. Іваничі Волинської області цивільну справу (в порядку спрощеного позовного провадження) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в межах суми 22252,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції сторони позивача

1.1. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» (далі – ТОВ, позивач) – адвокат Рудзей Юрій Володимирович (діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 001139, виданого 25.11.2019 Радою адвокатів Житомирської області, довіреності керівника юридичної особи від 09.07.2025) звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідачка) про стягнення заборгованості за договором позики в межах суми 22252,50 грн..

1.2. Представник позивача зазначає, що 16.01.2021 між ТОВ та ОСОБА_1 був укладений договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії № 208414. Позивач на той час мав статус фінансової установи та організував сервіс з надання позик онлайн (https://cashinsky.ua), який забезпечував надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно – телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів. За цим договором відповідачка отримала від ТОВ позику (транш № 1), сума становила 4500,00 грн., взяла на себе зобов`язання повернути позику і сплатити проценти за користування чужими коштами згідно з досягнутою угодою.

1.3. За твердженнями представника позивача, ТОВ була надана ОСОБА_1 позика (кредит) з дотриманням таких умов: тип кредиту – позика; сума/ліміт кредиту – 4500,00 грн.; строк кредитування – до 08.02.2021; спосіб та строк надання кредиту – перерахування на верифіковану банківську картку позичальника в строк не більше трьох днів з моменту укладення договору; тип процентної ставки – фіксована; процентна ставка - від початкової суми позики 1,50% у день (547,50% річних).

1.4. Позикодавцем надані ОСОБА_1 кошти в розмірі, обумовленому договором. Натомість відповідачка не виконала належним чином свої зобов`язання за цим договором щодо повернення коштів позикодавцеві, внаслідок чого утворилась заборгованість.

1.5. У зв`язку з неповерненням коштів ОСОБА_1 представник позивача звертається до суду за захистом порушеного права, просить стягнути з відповідачки: 4500,00 грн. основного боргу; 17752,50 грн. відсотків за користування позикою, а всього – 22252,50 грн..

1.6. Позивача суд належним чином повідомив про дату, час та місце розгляду справи судом, позивач не направив уповноваженого представника для участі в судовому розгляді. Представник ТОВ Рудзей Ю.В. у тексті позовної заяви просив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

2. Стислий виклад позиції сторони відповідача

2.1. Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманою на запит суду, відповідачка ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . На цю адресу відповідачки рекомендованим поштовим відправленням були направлені копія позовної заяви (з додатками) та судова повістка, поштове відправлення доставлено адресату 16.10.2025 (а. с. 49). Крім того, оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду було розміщено на офіційному вебсайті «Судова влада України» (а. с. 46).

2.2. Відповідачка для участі в судовому розгляді справи не прибула, натомість уповноважила на представництво своїх інтересів у суді адвоката Свередюк Юлію Анатоліївну (діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 431, виданого 24.12.2009 Волинською обласною КДКА; ордеру на надання правничої допомоги серії АС № 1161711 від 30.10.2025).

2.3. Представниця відповідачки 30.10.2025 надала до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС заяву про надання їй доступу до матеріалів цивільної справи № 165/3234/25 в електронному виді з метою підготуватись до захисту від позову (а. с. 50), така заява судом задоволена.

2.4. Адвокат Свередюк Ю.А. надала до суду 26.01.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС відзив на позовну заяву, в якому сторона визнала позов частково, не заперечувала факт отримання ОСОБА_1 від ТОВ позики на суму 4500,00 грн., вважала обґрунтованим стягнення з відповідачки 4500,00 грн. основної суми боргу та 1552,50 грн. процентів за користування позикою (в межах строку до 08.02.2021), а всього – 6052,50 грн., сторона відповідача звертала увагу суду на нарахування позивачем процентів поза межами строку кредитування, вважала такі дії позивача безпідставними.

3. Заяви (клопотання) учасників справи; інші процесуальні дії у справі

3.1. Позовна заява ТОВ до ОСОБА_1 вперше надійшла до Нововолинського міського суду Волинської області. Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 11.09.2025 цивільна справа № 165/3234/25 передана на розгляд до Іваничівського районного суду Волинської області за належною територіальною юрисдикцією (підсудністю).

3.2. Ухвалою судді від 09.10.2025 позовна заява ТОВ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в межах суми 22252,50 грн. прийнята до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі, прийнято рішення про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), призначено судове засідання щодо розгляду справи на 21.11.2025 на 14 год 00 хв.

3.3. Позивача суд належним чином повідомив про дату, час та місце розгляду справи судом, позивач не направив уповноваженого представника для участі в судовому розгляді. Представник ТОВ Рудзей Ю.В. у тексті позовної заяви просив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

3.4. Представниця відповідачки – адвокат Свередюк Ю.А. 30.10.2025 подала до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС клопотання щодо надання їй доступу до матеріалів справи № 165/3234/25 в електронному виді. Таке клопотання судом задоволено.

3.5. Представниця відповідачки 20.11.2025 подала до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС клопотання про відкладення розгляду справи з причини перебування адвоката у відпустці. Ухвалою суду від 21.11.2025 судове засідання щодо розгляду справи відкладено на 22.12.2025 на 10 год 30 хв, цією ж ухвалою продовжено строк розгляду цивільної справи № 165/3234/25 в порядку спрощеного позовного провадження до 22.12.2025.

3.6. Представниця відповідачки 19.12.2025 подала до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС клопотання про відкладення розгляду справи з причини зайнятості адвоката в розгляді іншої справи в Нововолинському міському суді Волинської області. Ухвалою суду від 21.11.2025 судове засідання щодо розгляду справи відкладено на 27.01.2026 на 10 год 30 хв, цією ж ухвалою продовжено строк розгляду цивільної справи № 165/3234/25 в порядку спрощеного позовного провадження до 27.01.2026.

3.7. Представник позивача – адвокат Рудзей Ю.В. подав до суду 26.01.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС відповідь на відзив на позовну заяву.

3.8. Суд здійснював розгляд цивільної справи за відсутності сторін (їхніх представників) та без застосування фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.1 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

4. Фактичні обставини, встановлені судом; докази, надані сторонами в справі

4.1. Згідно зі ст.4 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

4.2. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згаданий принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатись як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ст.81 ЦПК України); обставини, що мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

4.3. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

4.4. Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

4.5. Між ТОВ та ОСОБА_1 був укладений договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії від 16.01.2021 № 208414. Договір укладений через сервіс з надання позик онлайн (https://cashinsky.ua), який забезпечував надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно – телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів. За цим договором відповідачка отримала від ТОВ позику (транш № 1), сума становила 4500,00 грн., взяла на себе зобов`язання повернути позику і сплатити проценти за користування чужими коштами згідно з досягнутою угодою. Договір підписаний директором ТОВ ОСОБА_2 (електронним підписом з ідентифікатором d13b989fb2f39760) та ОСОБА_1 (електронним підписом з одноразовим ідентифікатором vfv2vsqf) (а. с. 5-8,10). Перед підписанням договору позики відповідачка була ознайомлена з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором позики (а. с. 10-11).

4.6. Як зазначено у Паспорті позики, ТОВ була надана ОСОБА_1 позика (кредит) з дотриманням таких умов: тип кредиту – позика; сума/ліміт кредиту – 4500,00 грн.; строк кредитування – до 08.02.2021; спосіб та строк надання кредиту – перерахування на верифіковану банківську картку позичальника в строк не більше трьох днів з моменту укладення договору; тип процентної ставки – фіксована; процентна ставка - від початкової суми позики 1,50% у день (547,50% річних) (а. с. 12-14).

4.7. Між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛАЄНС» (як фінансовою компанією) та ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» (як організацією) був укладений договір від 04.08.2017 № 04/08-17ПК про надання послуг з переказу грошових коштів; за цим договором фінансова компанія взяла на себе зобов`язання надавати організації послугу «Переказ на картку», що включає приймання від організації на поточний рахунок фінансової компанії грошових коштів, обробку розпоряджень організації відповідно до правил грошових переказів міжнародних платіжних систем «VISA» та «MASTERCARD», переказ грошових коштів, прийнятих фінансовою компанією від організації, на користь банка – еквайра для подальшого зарахування на карткові рахунки клієнтів (а. с. 20). Згідно з довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛАЄНС» від 01.08.2025 № 208414 в результаті платіжної операції, ініційованої ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», на картковий рахунок отримувача було успішно перераховано кошти, деталі транзакції: платник коштів - ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ»; отримувач коштів – ОСОБА_1 ; номер транзакції в системі – 1349535094; номер операції – 355027892; дата проведення платежу – 16.01.2021; сума платежу – 4500,00 грн.; платіжний засіб (метод) – карта; банк – емітент платіжної карти отримувача коштів – PRIVATBANK; номер банківської карти отримувача коштів – НОМЕР_1 (а. с. 21).

4.8. Згідно з наданим стороною позивача розрахунком заборгованості за договором позики від 16.01.2021 № 208414 у зв`язку з неповерненням коштів ОСОБА_1 в період з 16.01.2021 по 05.08.2025 утворилась заборгованість: 4500,00 грн. основного боргу; 17752,50 грн. відсотків за користування позикою, а всього – 22252,50 грн. (а. с. 15-17).

4.9. Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх позицій до суду учасники справи не надали.

5. Оцінка суду

5.1. Вирішуючи по суті вимоги, заявлені позивачем, суд виходить з такого.

5.2. Як передбачено ст.11 Цивільного кодексу (ЦК) України, підставою виникнення цивільних правовідносин є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

5.3. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК.

5.4. Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

5.5. Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

5.6. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

5.7. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 гл. 71 підрозд. 1 розд. ІІІ Книги п`ятої ЦК України (щодо відносин за договором позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

5.8. Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

5.9. Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

5.10. Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

5.11. Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

5.12. Норми ч.5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (зі змінами) передбачають, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

5.13. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

5.14. На підтвердження існування договірних відносин між ОСОБА_1 (як позичальницею) та ТОВ (як кредитором) позивачем у справі були надані договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії від 16.01.2021 № 208414, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором позики, Паспорт позики. Згадані документи підписані ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікаторами «vfv2vsqf», «4302qq97». ОСОБА_1 не оспорює факту укладення між нею та ТОВ позики договору, не висуває заперечень з приводу отримання нею позичених коштів на суму 4500,00 грн., у відзиві на позовну заяву сторона відповідача визнала ці фактичні обставини.

5.15. Отже, суд вважає доведеним той факт, що між ОСОБА_1 та ТОВ виникли зобов`язання із договору позики, відповідачка отримала кошти в розмірі 4500,00 грн., однак свої зобов`язання щодо повернення коштів за цим договором н виконала.

5.16. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Оскільки між сторонами існують договірні правовідносини щодо отримання позики, позичальницею не виконані зобов`язання перед позикодавцем, кошти, отримані у позику, в обумовлений строк відповідачка добровільно не повернула, тож позикодавець має право на отримання від ОСОБА_1 простроченої заборгованості за договором (основний борг у розмірі 4500,00 грн.).

5.17. Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 , позивач, крім заборгованості за кредитом, просить стягнути з відповідачки заборгованість за процентами за користування позиченими коштами.

5.18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. Аналогічна позиція підтримана в постанові Великої Палати від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), де зазначено: «…Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання…».

5.19. З огляду на те, що сама сторона позивача розглядає правовідносини, котрі склались між ТОВ та ОСОБА_1 як відносини позики, рівноцінні відносинам кредиту (на що вказують п. 1.2. договору від 16.01.2021 № 208414, зміст Паспорту позики), зважаючи на положення ч. 2 ст. 1054 ЦК України, вбачається, що такі правові позиції можуть бути застосовані і до відносин за договором позики.

5.20. Згідно з п. 1.5.3. договору від 16.01.2021 № 208414 строк повернення позики за Траншем № 1 (термін платежу) встановлено до 08.02.2021. Відомостей щодо пролонгації такого строку, щодо використанні позичальницею подальших траншів у кредитній лінії матеріали справи не містять.

5.21. З огляду на викладені вище правові позиції Великої Палати Верховного Суду, нарахування позивачем відсотків за користування позиченими коштами поза межами визначеного у договорі строку позики (за відсутності підстав для пролонгації такого строку) є безпідставним, тому проценти за користування позиченими коштами за кредитним договором від 16.01.2021 № 208414 розраховуються за період з 16.01.2021 по 08.02.2021.

5.22. Представником позивача надано розрахунок заборгованості за договором від 16.01.2021 № 208414 за період з 16.01.2021 по 05.08.2025 (а. с.15-17), тобто за період, коли у позивача не виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Водночас вимог щодо стягнення з відповідачки коштів на підставі ст. 625 ЦК України позивач не заявляв, жодного розрахунку за такими вимогами не подавав і не позбавлений можливості захистити своє право у випадку його порушення.

5.23. Верховний Суд у постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань,які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

5.24. Суд бере до уваги строк позики, розмір відсотків, визначений у договорі (зокрема, відповідачці надано кредит («транш №1») у розмірі 4500,00 грн. на 23 дні, до 08.02.2021; відсоткова ставка становить 1,5 % на день від початкового розміру позики за траншем № 1 (п. 1.5.2. договору). Тож відсотки, котрі має сплачувати позикодавцеві ОСОБА_1 за день користування позиченими коштами, становлять суму 67,50 грн. (з розрахунку: 4500,00: 100 х 1,5 = 67,50). Загалом, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками за 23 дні користування позиченими коштами в розмірі 1552,50 грн. (з розрахунку: 67,50 х 23 = 1552,50).

5.25. Таким чином, позовні вимоги ТОВ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики підлягають частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути кошти: 4500,00 грн. основної суми боргу, 1552,50 грн. заборгованості за процентами за користування позиченими коштами, а всього – 6052,50 грн..

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

6.2. Сторона позивача заявила про наявність понесених судових витрат, котрі складаються зі сплаченої суми судового збору, в розмірі 2422,40 грн., що підтверджено копією платіжної інструкції від 25.08.2025 № 1096 про перерахування коштів через АТ «Ощадбанк» (а. с. 9).

6.3. Крім того, сторона позивача вказала про наявність витрат, пов`язаних із отриманням професійної правничої допомоги, в розмірі 5000,00 грн.. На підтвердження цих витрат до суду надані копія договору від 09.07.2025, укладеного між адвокатом Рудзеєм Ю.В. та ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», щодо представництва адвокатом інтересів клієнта у всіх судах будь-якої інстанції та спеціалізації (а. с. 23), копія акта наданих послуг правничої допомоги від 25.08.2025 № 17 (а. с. 18).

6.4. Сторона відповідача не заявляла про наявність понесених нею судових витрат у цивільній справі № 165/3234/25. Поряд з цим, представниця відповідачки – адвокат Свередюк Ю.А. 26.01.2026 подала до суду клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, котрі понесла сторона позивача, адвокат вважала такі витрати непропорційними складності справи, котра розглядається судом.

6.5. Зі змісту документів, наданих стороною позивача задля підтвердження витрат, пов`язаних із отриманням професійної правничої допомоги, вбачається, що адвокат Рудзей Ю.В. на підставі договору здійснив правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання позивачу рекомендацій (консультацій) (вартість такої послуги – 1000,00 грн.), склав текст позовної заяви (вартість такої послуги – 3000,00 грн.), подав до суду письмові докази на підтвердження позиції позивача (вартість такої послуги – 1000,00 грн.). Хоча справа № 165/3234/25 і була розглянута судом у порядку спрощеного позовного провадження, адвокат Рудзей Ю.В. виконував додаткові процесуальні дії, пов`язані із підготовкою відповіді на відзив сторони відповідача на позовну заяву ТОВ. Усі процесуальні дії, здійснені представником позивача, мають підтвердження в матеріалах справи. Суд не вбачає, що характер та обсяг професійної правничої допомоги, отриманої ТОВ від адвоката, свідчить про надмірність розміру коштів у сумі 5000,00 грн., котрі підлягають оплаті адвокатові. Тож суд відхиляє клопотання сторони відповідача щодо зменшення суми судових витрат, понесених позивачем.

6.6. Загальні правила розподілу судових витрат між сторонами визначені положеннями ст. 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.7. Оскільки рішенням суду від 27.01.2026 у справі № 165/3234/25 вимоги майнового характеру ТОВ до ОСОБА_1 , заявлені на суму 22252,50 грн., були задоволені частково, в межах стягнення з відповідачки суми 6052,50 грн., то з урахуванням вимог пропорційності суд стягує з відповідачки на користь позивача понесені витрати щодо сплати судового збору в розмірі 658,87 грн. (із розрахунку: (6502,50: 22252,50 х 2422, 40 = 658,87).

6.8. Крім того, з огляду на положення ст. 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення вимог позивача на суму 6502,50 грн., з використанням принципу пропорційності витрат, суд стягує з відповідачки на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1359,96 грн. (із розрахунку: 6502,50: 22252,50 х 5000 = 1359,96).

Керуючись ст. 3, 11, 13, 15, 16, 207, 509, 512, 514, 526, 527, 530, 639, 1046, 1047, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 3,4,5,10,12,13,19,133,141,258,259,264,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» на підставі договору від 16.01.2021 № 208414 кошти: 4500,00 грн. основної суми боргу, 1552,50 грн. заборгованості за процентами за користування позиченими коштами, а всього – 6052 (шість тисяч п`ятдесят дві) гривні 50 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з відповідачки заборгованості за процентами за користування позиченими коштами – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору в розмірі 658 (шістсот п`ятдесят вісім) гривень 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1359 (одна тисяча триста п`ятдесят дев`ять) гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст цього рішення суду складений 27.01.2026.

Учасники справи:

1)позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» (ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 41229318; юридична адреса: вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, м. Київ, Україна, поштовий індекс 01054);

2)відповідачка – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ).

Головуючий у справі суддя А.Є. Бєлоусов