Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №165/3808/25 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 165/3808/25

Провадження № 2/156/65/26

Рядок статзвіту № 7

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у сел. Іваничі у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 165/3808/25

за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Улибіна-Вельгус Марта Віталіївна,

до ОСОБА_2

про визначення часток в праві спільної сумісної власності на спадкове нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

24.10.2025 року позивач через свого представника адвоката Улибіну-Вельгус М. В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та, з урахуванням уточнених позовних вимог просив про визначення часток в праві спільної сумісної власності на спадкове нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу батькам позивача належала на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,1184 га, кадастровий номер 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області.

Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , однак не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину, оскільки розмір частки спадкодавця на земельну ділянку не визначений.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить визначити, що частки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку загальною площею 0,1184 га, кадастровий номер: 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області, складають по 1/2 частки кожного, припинивши право спільної сумісної власності на дану земельну ділянку.

ІІ. Позиція учасників справи

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

26.01.2026 від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява про здійснення розгляду справи без її участі та участі позивача у порядку письмового провадження.

У матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА_2 про здійснення розгляду справи без його участі, визнання позову повністю та відсутність заперечень щодо задоволення позовних вимог.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 27.11.2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.12.2025 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази у справі, розгляд справ відкладено.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2026 р.

Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 25.10.1975 року батьки позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 25.10.1975 року (а.с.9).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 23.12.2021 року приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Ушаковою Ю.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 3675, ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1184 га, кадастровий номер 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області (а.с.10-11). З п. 5.4. Договору слідує, що покупець набув земельну ділянку за згодою чоловіка ОСОБА_4 .

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.01.2026 року слідує, що 23.12.2021 за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1184 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області.

Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, придбали земельну ділянку загальною площею 0,1184 га, кадастровий номер 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим 01.09.2023 (а.с.12). Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі частка у праві спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку, загальною площею 0,1184 га, кадастровий номер 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв позивач ОСОБА_1 та на підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв брат позивача — ОСОБА_2 . Дружина спадкодавця ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини після смерті чоловіка.

Матір сторін ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про відмову у прийнятті спадщини після смерті чоловіка.

Такі обставини підтверджуються спадковою справою № 5/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , виданим 09.01.2025 (а.с.13). Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі частка у праві спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку, загальною площею 0,1184 га, кадастровий номер 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області.

24.06.2024 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого належні їй земельні ділянки заповіла позивачу ОСОБА_1 (а.с.14).

Із спадкової справи № 87/2025 заведеної 09.01.2025 до майна померлої ОСОБА_3 слідує, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері на підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України шляхом подання нотаріусу відповідної заяви.

17.12.2025 року ОСОБА_1 отримав письмове роз`яснення від нотаріуса, відповідно до якого, не може бути видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку в цілому без виділу часток в спільному сумісному майні подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (зв.а.с.54-55).

Оскільки позивач бажає оформити спадщину, а це можливо лише після подання нотаріусу рішення суду про визначення часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка належала батькам позивача ОСОБА_1 , тому виникла необхідність звернення до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 визнає позов у повному обсязі та не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

V. Застосоване судом законодавство

Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За приписами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може перебувати у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно зі ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

При ухваленні рішення суд бере також до уваги те що відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у справі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною першою ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту 3.4 листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК слідує, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Згідно із пунктом 17 Постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 р. розглядаючи позови, пов`язані з правом спільної власності, суди повинні виходити з того, що відповідно до статті 368 ЦК спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Так, спільною сумісною власністю, зокрема, є: майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 60 - 74 Сімейного кодексу України); майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини.

VІ. Висновки суду

Суд дослідив докази у справі, встановив факти і відповідні до них правовідносини та дійшов висновку, що частки співвласників земельної ділянки загальною площею 0,1184 га, кадастровий номер 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області є рівними та становлять по 1/2.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що позивач не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки розмір частки спадкодавця на земельну ділянку не визначений, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

При цьому, задовольняючи позов суд враховує положення вказаних вище норм законодавства про рівність часток, а також ту обставину, що жодних інших домовленостей про розмір часток між співвласниками суду не надано, а також те, що частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, оскільки підтверджується зібраними у справі доказами.

VII. Судові витрати

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.

Керуючись ст.ст. 321, 328, 1218, 1225, 1226, 1297 ЦК України, ст.ст. 4-6, 76-81, 95, 247, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку задовольнити повністю.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1184 га, кадастровий номер 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області, становила - 1/2 (одна друга).

Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1184 га, кадастровий номер 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області, становила - 1/2 (одна друга).

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку, загальною площею 0,1184 га, кадастровий номер 0721181200:03:001:0279, що розташована за адресою: с. Низкиничі, Володимирський район, Волинської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: адвокат Улибіна-Вельгус Марта Віталіївна, адреса: 45400, вул. Героїв ЗСУ, 6/18, м. Нововолинськ, Волинська область, діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 628 від 22.07.2016 року та ордера;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І. Є. Малюшевська