Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №154/3622/25 — Володимирський міський суд Волинської області

Копія

154/3622/25

1-кп/154/272/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду кримінальне провадження № 12025030510000605 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Волинської області, м. Володимира-Волинського, жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, громадянина України, українця, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

в с т а н о в и в:

06 серпня 2025 року старший спеціаліст-криміналіст Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_6 (наказ про призначення начальника ГУНП у Волинській області № 5 о/с від 04.01.2021), слідчий слідчого відділення Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 (наказ про призначення начальника ГУНП у Волинській області № 202 о/с від 05.07.2021) та заступник начальника слідчого відділення Володимирського районного відділу поліції майор поліції ОСОБА_8 (наказ про призначення начальника ГУНП у Волинській області № 99 о/с від 22.03.2022), які відповідно до Закону України "Про державний захист працівників судів та правоохоронних органів" є працівниками правоохоронного органу, на виконання доручення начальника Володимирського РВП ГУНП у Волинській області №117904-2025 від 06.08.2025, на виконання Закону України «Про Національну поліцію України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», проводили заходи щодо установлення осіб, що ухиляються від військового обліку та призову на військову службу під час мобілізації, самовільно залишили військові частини та місця несення служби.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 14.05.2025 надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із метою приводу для обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В подальшому, 06.08.2025 близько 22 год. 20 хв., старшим спеціалістом-криміналістом Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 , слідчим слідчого відділення Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , які знаходились в цивільному одязі без вогнепальної зброї та спеціальних засобів, та заступником начальника слідчого відділення Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області майором поліції ОСОБА_8 , який перебував в однострої поліцейського із відповідними знаками розрізнення, зі зброєю, спеціальними засобами та засобами індивідуального захисту, під час виконання своїх посадових обов`язків відповідно до Закону України «Про Національну поліцію України», здійснюючи відпрацювання окремих районів Володимирського району по вул. Луцькій, поблизу будинку №144, м. Володимир, було виявлено та затримано громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі вищевказаної ухвали.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», під час здійснення затримання ОСОБА_4 поліцейськими названо своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явлено службове посвідчення.

Під час цього, 06.08.2025 близько 22 год. 20 хв., старший солдат ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку № 144, вул. Луцькій, що у м. Володимир Волинської області, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», та які перебувають при виконанні своїх службових обов`язків, висловив словесну погрозу насильством у нецензурній формі про спричинення тілесних ушкоджень працівникам поліції, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, умисно наніс один удар долонею лівої руки в обличчя капітана поліції ОСОБА_6 .

Після чого, працівником поліції ОСОБА_6 вжито заходів до припинення вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 та його затримання, в ході якого останній умисно чинив активний фізичний опір та застосував фізичну силу, а саме виривався та відштовхував працівника поліції руками від себе, внаслідок чого ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді садна обличчя, шиї та синці тулуба, які за ступенем тяжкості відносяться у своїй сукупності до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення та обставини викладені у обвинувальному акті визнав повністю. Щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, просив суворо не карати та призначити покарання із застосування ст. 69 КК України у виді штрафу.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, учасники судового провадження не заперечують щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження фактичних обставин справи, немаючи сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3,4 ст. 349 КПК України, суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого, дослідити дані у справі, що характеризують його особу.

Учасникам судового провадження роз”яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 345 КК України.

Обставинами, що пом”якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, котрі обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність пом”якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Водночас, суд дійшов висновку, що встановлені судом ряд обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, котрий вперше притягується до кримінальної відповідальності, до адміністративної відповідальності не притягувався, одружений, має статус учасника бойових дій, наявність нагород, подяк, медалей, пов`язаних з проходженням військової служби, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його поведінку після вчинення даного кримінального правопорушення, зокрема, що нових злочинів та правопорушень не вчиняв, - істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому при призначенні основного покарання за ч.2 ст. 345 КК України є підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 345 КК України, у виді штрафу.

Вищенаведені обставини вказують на можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_4 призначенням більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст. 345 КК України, у виді штрафу.

На думку суду, призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України буде необхідним, достатнім і відповідати основній меті покарання - виправлення засудженого та запобіганню ним та іншими особами вчинення нових злочинів та відповідатиме принципам законності, справедливості, індивідуалізації покарання і вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Оскільки потерпілий ОСОБА_6 подав заяву про залишення цивільного позову без

розгляду, а тому цивільний позов ОСОБА_6 суд залишає без розгляду.

Речові докази вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити за ч. 2 ст. 345 КК України із застосуванням ст. 69 КК України більш м`який вид покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 345 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Речові докази: оптичні диски – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя ОСОБА_1