Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №826/13869/16 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/13869/16 Суддя (судді) першої інстанції: Олійник Віктор Миколайович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Собківа Я.М.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Братиці К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ХАС", Спеціалізована антикорупційна прокуратура про визнання протиправними дій та бездіяльності,-

В С Т А Н О В И В :

02 вересня 2016 року публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХАС», Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури України, в якій, з урахуванням заміни відповідача на його правонаступника та заяви про зміну предмету позову від 21.02.2018 року, просило суд:

- визнати протиправними дії Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області України (Котелевське відділення) по винесенню (формуванню) та надсиланню (врученню) товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХАС», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004 року, податкової вимоги №264-17 від 16.06.2016 року;

- визнати протиправною бездіяльність Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області України (Котелевське відділення) щодо не здійснення у період з дня виникнення податкового боргу до 16.06.2016 року заходів з погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХАС», яке було відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ГУ ДПС у Полтавській області по винесенню (формуванню) та надсиланню (врученню) ТОВ «Фірма «ХАС», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004, податкової вимоги №264-17 від 16.06.2016 року.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Полтавській області щодо нездійснення у період з дня виникнення податкового боргу до 16.06.2016 року заходів з погашення податкового боргу ТОВ «Фірма «ХАС», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 04.02.2004 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області задоволено частково та постановлено: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 826/13869/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року справу прийнято до провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ справу передано для подальшого розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», як Стороною 1, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХАС», як Стороною 2, укладено Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 року №60 (далі - Договір №60).

Пунктом 1.1 зазначеного договору визначено, що за цим Договором сторони зобов`язуються об`єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність, з метою нарощування обсягів видобутку вуглеводнів, реалізації видобутих вуглеводнів та продуктів їх переробки, отримання прибутку в інтересах сторін.

Відповідно до п. 5.3 Договору №60, ведення загальних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює Сторона - 1 (далі також - Оператор). При цьому, Оператор діє в межах, обумовлених даним Договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ Учасників Договору на підставі довіреності, що видається Стороною - 2.

Згідно з п. 5.10 Договору №60, до компетенції Оператора відноситься, зокрема, відкриття (закриття) та розпорядження окремим поточним рахунком у банку; ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; сплата передбачених чинним законодавством податків, обов`язкових зборів (платежів).

Відповідно до п. 7.2 Договору №60, доходи, що одержуються в результаті спільної діяльності, використовуються, в першу чергу, на сплату податків та інших обов`язкових платежів та відшкодування матеріальних витрат, пов`язаних із веденням спільної діяльності.

Зі змісту вказаного договору слідує, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХАС» є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договору про спільну діяльність, оскільки є учасником договору про спільну діяльність до компетенції якого згідно умов договору належить сплата передбачених чинним законодавством податків, обов`язкових (зборів) платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2016 року вх. №08/9803-08 від Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області України надійшли подання про стягнення грошових коштів з рахунків ПрАТ «Укргазвидобування» за податковим боргом, який виник за Договором №60, корінець податкової вимоги №264-17 від 16.06.2016 року.

Позивач стверджує, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття та й відповідно надсилання податкової вимоги №264-17 від 16.06.2016 року оскільки попередня податкова вимога від 03.08.2015 №8950-16 не була відкликана, а податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХАС», який визначений у відповідній податковій вимозі, не погашений.

Крім того, позивач також зазначає, що контролюючим органом з дня виникнення у товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХАС» до 16.06.2016 року податкового боргу з рентної плати за користування надрами не було вчинено жодних дій (заходів), які передбачені статтями 88, 89, 95 Податкового кодексу України щодо забезпечення виконання грошового зобов`язання (податкового боргу) шляхом опису активів третьої особи-1, як уповноваженої особи за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004 року та активів спільної діяльності, а також стягнення податкового боргу ТОВ «Фірма «ХАС», як уповноваженої особи згідно Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004 року.

Таким чином, вважаючи протиправними дії відповідача по винесенню та надсиланню податкової вимоги ТОВ «Фірма «ХАС» від 16.06.2016 року та бездіяльність щодо нездійснення заходів з погашення податкового боргу ТОВ «Фірма «ХАС», позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.139, 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пунктів 60.1, 60.2 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 64.6 статті 64 Податкового кодексу України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов`язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2, 87.12 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2, 88.3 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Відповідно до пунктів 100.1, 100.2, 100.4 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Фірма "ХАС", як уповноважена особа за Договором про спільну діяльність №60 від 04.02.2004 року, за місцем обліку в період з січня 2015 року по березень 2016 року зверталося до відповідача із заявами та зверненнями про розстрочення грошових зобов`язань задекларованих у податковій звітності та розстрочення податкового боргу.

Заяви та звернення були розглянуті та відповідно до рішень ДФС України та договорів розстрочення, укладених з Гадяцької ОДПІ на виконання вказаних рішень, ТОВ "Фірма "ХАС", як уповноваженій особі за Договором про спільну діяльність №60 від 04.02.2004, надано розстрочення задекларованих грошових зобов`язань та податкового боргу в порядку, встановленому статтею 100 Податкового кодексу України та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 №574, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.

Докази сплати ТОВ Фірма «ХАС» податкового боргу, як відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, відсутні.

Відповідно до підпункту 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 252.25.1, 252.25.2 пункту 252.25 статті 252 Податкового кодексу України платник рентної плати та уповноважена особа сплачують податкові зобов`язання:

252.25.1. за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

252.25.2. за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до підпункту 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 Податкового кодексу України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Щодо правових аспектів оподаткування операцій вчинених за договором про спільну діяльність, то за змістом пункту 64.6 статті 64 Податкового кодексу України договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом повинні перебувати на обліку у контролюючих органах.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

При цьому, згідно з абзацом «г» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України особа для цілей розділу V (Податок на додану вартість) цього Кодексу це інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

При цьому за змістом підпункту 4 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи є платником податку на додану вартість.

Також за змістом підпункту 252.1.3 пункту 252.1 статті 251 Податкового кодексу України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, за загальним правилом законодавчо визначену можливість оскарження дій та бездіяльності контролюючих органів допущених щодо договору про спільну діяльність надано саме платнику податку, яким для цілей оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність, на час звернення до суду з позовом, визнавався саме один із учасників договору спільної діяльності, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків.

При цьому за змістом пункту 87.12 статті 87 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

Відповідно до пункту 83.3 статті 83 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Суд при вирішенні спору враховує також наступне.

Враховуючи той факт, що погашення податкового боргу може відбуватись шляхом самостійної сплати відповідних коштів або примусово, у тому числі через механізм реалізації податкової застави, термін «майно платників податків» у змісті даної норми охоплює і грошові кошти.

Законодавець, визначаючи будь-яке майно платника податків джерелом погашення податкового боргу у пункті 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, навів перелік об`єктів, які не можуть бути використані як джерела погашення у пункті 87.3 статті 87 Податкового кодексу України, та прямо зазначає про різні види грошових коштів у складі майна платника, які не можуть бути джерелами такого погашення (підпункти 87.3.4, 87.3.8 пункту 87.3 статті 87 ПК України).

Отже, для цілей оподаткування, поняття «майно» включає і грошові кошти.

Відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14, пункту 64.6 статті 64 ПК України податковий облік спільної діяльності декількох учасників як окремої особи платника податків ведеться за результатами додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників (частина 2 статті 1134 Цивільного кодексу України).

У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (частина 2 статті 1135 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що пункт 87.12 статті 87 Податкового кодексу України джерелом погашення податкового боргу визначає майно платників податків, що є учасниками такого договору, суд доходить висновку, що законодавцем встановлена спільна відповідальність учасників договору про спільну діяльність за виконання податкового обов`язку, який виник у її результаті.

Наведена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 28 вересня 2021 року у справі №810/2406/18.

Водночас, у даних правовідносинах розглядається питання правомірності дій та бездіяльності податкового органу саме по відношенню до ТОВ «Фірма «ХАС», як відповідальної особи за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору №60, та не ставиться питання про відповідальність позивача.

Аналогічна правова позиція викладена також і в постановах Верховного Суду від 04 листопада 2021 року у справі №826/13860/16 (адміністративне провадження №К/9901/53748/18), від 29 липня 2022 року у справі №826/14125/16 (адміністративне провадження № к/9901/67552/18), але не виключно.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що під час складання і надсилання спірної податкової вимоги та вжиття заходів з погашення податкового боргу саме з ТОВ «Фірма «ХАС» податковий орган діяв на підставі та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Собків Я.М.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 28 січня 2026 року.