Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №320/31353/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/31353/23 Суддя першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Файдюка В.В.,

суддів - Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові захисні покриття» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові захисні покриття» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові захисні покриття» (далі - позивач, ТОВ «Промислові захисні покриття») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України) про:

- визнання протиправним і скасування рішення від 14.02.2023 №8132499/34198606 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 17.01.2023 №2;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Промислові захисні покриття» від 17.01.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з тим, що останнім не було в установлений судом десятиденний строк виконані вимоги ухвали від 16.11.2023 про залишення позовної заяви без руху у зв`язку із невідповідністю останньої ч. 3 ст. 161 КАС України.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свою позицію обґрунтовує тим, що всупереч висновків суду вимоги, зазначені в ухвалі від 16.11.2023 про залишення позовної заяви без руху, були виконані попри те, що у ній не зазначено належної до сплати суми судового збору, та 23.12.2023 представником позивача засобами поштового зв`язку було надіслано клопотання про усунення недоліків разом платіжною інструкцією від 21.12.2023 №6775 про сплату судового збору, яке отримано судом 27.12.2023.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також продовжено строк розгляду справи і призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 27.01.2026.

У межах встановленого строку відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали від 29.01.2024 суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Промислові захисні покриття» не було усунуто в установлений строк визначені в ухвалі від 16.11.2023 про залишення позовної заяви без руху недоліки, а саме - не виконано вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, яка передбачає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

За правилами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

При цьому згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що передбачений ч. 5 ст. 169 КАС України обов`язок судді вирішити питання про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків не повинен обмежувати право особи на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів і матеріалів до відділення поштового зв`язку навіть в останній день закінчення такого строку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 16.11.2023 позовну заяву ТОВ «Промислові захисні покриття» було залишено без руху та надано строк для усунення визначених у судовому рішенні недоліків - десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху було отримано позивачем в електронному кабінеті 06.12.2023 о 02:42, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 06.12.2023. Відтак, за загальним правилом, останнім днем для усунення визначених у ній недоліків було 18.12.2023 з урахуванням вихідних днів.

Водночас, як свідчить додана до апеляційної скарги копія екрана поштової скриньки ТОВ «Промислові захисні покриття», повідомлення «по справі №320/31353/23 надійшов документа Ухвала про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169)» надійшло на відповідну електронну адресу підприємства 16.12.2023 о 18:57. При цьому, матеріали справи свідчать, що на адресу Київського окружного адміністративного суду представником позивача засобами поштового зв`язку 23.12.2023 цінним листом з описом вкладення направлено клопотання про усунення недоліків, до якого було додано оригінал платіжної інструкції від 21.12.2023 №6775 на суму 2 684,00 грн. Указане поштове відправлення №0740031077617 отримано Київським окружним адміністративним судом 27.12.2023.

Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Тобто, у розумінні положень процесуального закону подання до відділу поштового зв`язку документів чи матеріалів у межах встановлених строків для усунення недоліків позовної заяви свідчить про те, що такий строк не вважається пропущеним.

Таким чином, враховуючи, що клопотання про усунення недоліків направлено позивачем на адресу суду засобами поштового зв`язку 23.12.2023, тобто у межах десятиденного строку з моменту отримання позивачем повідомлення про залишення позовної заяви без руху 18.12.2023, то висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з неусуненням її недоліків є помилковим, а відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що хоча за правилами процесуального закону строк для усунення недоліків сплинув 18.12.2023, адже такий обчислювався з 06.12.2023 (дня отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи). Однак з огляду на надані позивачем докази отримання повідомлення про залишення апеляційної скарги без руху лише 16.12.2023 (у вихідний день), тобто 18.12.2023, а також на поведінку ТОВ «Промислові захисні покриття», спрямовану на невідкладне усунення недоліків, колегія суддів вважає, що у спірному випадку оскаржувана ухвала, яка ґрунтується лише на констатації факту неусунення недоліків позовної заяви, є передчасною, адже станом на 29.01.2024 судом було отримано клопотання про усунення недоліків позовної заяви, жодної оцінки якому надано не було.

Окрім наведеного суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Однак, всупереч наведеній нормі, як правильно зауважив апелянт, суд першої інстанції не зазначив точну суму судового збору, яку позивачу необхідно було сплатити (доплатити) з метою усунення недоліків позовної заяви.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведених обставин у сукупності, а також зважаючи на те, що поверненню позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України обов`язково повинна передувати перевірка усунення позивачем протягом встановленого строку недоліків позовної заяви, судова колегія приходить до висновку про помилковість постановленої Київським окружним адміністративним судом ухвали від 29.01.2024 про повернення позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 169, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові захисні покриття» - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року - скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді Н.П. Бужак

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення складено 27 січня 2026 року.