Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №640/21233/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 26 січня 2026 р.

Справа: №640/21233/19

Суддя: Файдюк Віталій Васильович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/21233/19 Суддя першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Файдюка В.В.,

суддів: - Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі - Масловській К.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента» до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа - Київська митниця, про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень і рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сингента» (далі - позивач, ТОВ «Сингента») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Офіс ВПП), третя особа - Київська митниця Держмитслужби (далі - третя особа, Київська митниця), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків ДФС від 26.06.2019 №1375 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сингента»;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.10.2019 №0000851403 та від 28.10.2019 №0000831403;

- визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків ДФС щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях позивача кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, яке зазначено на сторінці 6 акту від 19.07.2019 №н28/19/28-10-14-03-03/0030265338.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 провадження у справі №640/21233/19 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків ДФС від 26.06.2019 року №1375 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сингента» закрито.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.10.2019 №0000851403 та №0000831403. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Крім того, стягнуто користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента» (код ЄДРПОУ 30265338, адреса: 03022, м. Київ, вул. Козацька, буд. 120/4) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податку ДФС (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярвська, буд. 11Г) сплачену суму судового збору у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях позивача кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, яке зазначено на сторінці 6 акту від 19.07.2019 №н28/19/28-10-14-03-03/0030265338 - скасовано.

Провадження у справі у вказаній частині закрито.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 залишено без змін.

Київським окружним адміністративним судом 29.02.2024 видано виконавчий лист у цій справі.

У вересні 2025 року Управлінням Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва подано до Київського окружного адміністративного суду заяву про зміну сторони виконавчого провадження, в якій останнє просило замінити боржника у виконавчому листі Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі №640/21233/19 з Офісу великих платників податків ДФС на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 заяву задоволено та замінено боржника у виконавчому листі у справі №640/21233/19, виданому 29.02.2024, - Офіс великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145).

Такий висновок суду першої інстанції обґрунтований тим, що Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДФС у відповідних сферах діяльності, тобто компетенційним правонаступником. А тому, оскільки спір у цій справі виник щодо правовідносин, безпосередньо пов`язаних з реалізацією суб`єктом владних повноважень владно-управлінських функцій, то наявні правові підстави для задоволення поданої Управління ДКС України у Печерському районі міста Києва заяви.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - апелянт, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов`язують процесуальне правонаступництво з обов`язковою наявністю факту припинення юридичної особи, а ключовим, за правилам КАС України, є доведення обставин вибуття сторони - суб`єкта владних повноважень, з відносин щодо яких виник спір, оскільки якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень. Наголосило, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а первісний відповідач у цій справі наразі перебуває в стані припинення та запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в Єдиному державному реєстрі відсутній, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність підстав для правонаступництва у такому випадку. Апелянт наголосив, що оскільки суть спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, що були передані ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, і на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну відповідача до Реєстру не був унесений запис про припинення Офісу ВПП, то висновок про наявність підстав для заміни його правонаступником є передчасним.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Сингента» залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду публічне правонаступництво не обов`язково пов`язане з ліквідацією органу, а відтак оскаржувана ухвала суду повністю відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.01.2026.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, від позивача та скаржника надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 5, 6 вказаного Порядку орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Отже, положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов`язують процесуальне правонаступництво з обов`язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони - суб`єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір.

Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта - Офісу ВПП ДФС, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП.

Так, 19.06.2019 Кабінет Міністрів України видав постанову № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова №537) відповідно до пункту 1 якої утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Офіс великих платників податків ДПС.

Згідно з пунктом 2 указаної постанови Уряду України Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби реорганізовано шляхом його приєднання до Офісу великих платників податків ДПС.

Також пунктом 3 Постанови №537 (з урахуванням змін та доповнень, внесених постановою від 25.09.2019 №846) визначено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

До цього ж, визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності (пункт 4).

Згідно із розпорядженням № 682-р від 21.08.2019 (із змінами, внесеними згідно з постановою № 846 від 25.09.2019) Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Кабінет Міністрів України 30.09.2020 видав постанову № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», пунктом 1 якої вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, до переліку яких належить і Офіс великих платників податків ДПС.

Також пунктом 2 цієї постанови, серед іншого, встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

30 вересня 2020 року ДПС України видала наказ № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», згідно з пунктом 1 якого утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком, до числа яких належить Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Аналіз наведених актів Кабінету Міністрів України свідчить про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, тобто про перехід до нього функцій Офісу великих платників податків ДПС у відповідній сфері.

Крім того, згідно з Положенням про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.

Як встановлено вище, ТОВ «Сингента» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу ВПП ДФС про оскарження наказу про проведення перевірки, податкових повідомлень-рішень та рішення.

Викладене свідчить, що спір у цій справі виник у відносинах публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ЦМУ ДПС по роботі з ВПП.

Зазначене вище дає підстави погодитися з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для заміни боржника у виконавчому листі від 29.02.2024 №640/21233/19, позаяк у спірному випадку відбулося компетенційне правонаступництво Офісу ВПП ДФС до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, а тому відсутність в Єдиному державному реєстрі запису про припинення Офісу ВПП ДФС не впливає на можливість заміни боржника у виконавчому документі, який компетенційно вибув з площині спірних правовідносин внаслідок передачі новому органові відповідних функцій.

Посилання апелянта на ряд правових позицій Верховного Суду колегія суддів вважає помилковим, адже вони є нерелевантними до спірних правовідносин, позаяк сформульовані у справах, в яких предмет спору не охоплював адміністративно-правові функції суб`єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 52, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 379 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення виготовлено 27 січня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua