Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №420/6257/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6257/25

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,

повний текст судового рішення

складено 16.09.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Херсонській області, третя особа: ГУНП в Одеській області, та просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Херсонській області щодо ненаправлення на розгляд уповноваженої комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 (в редакції Постанови КМУ від 22.08.2023 року №887) для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;

- зобов`язати ГУНП в Херсонській області подати на розгляд уповноваженої комісії довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 (в редакції Постанови КМУ від 22.08.2023 року №887) для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;

- визнати протиправною відмову ГУНП в Херсонській області видати довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 (в редакції Постанови КМУ від 22.08.2023 року №887).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є колишнім співробітником ГУНП в Одеській області, що сторонами по справі не заперечується.

Згідно витягу з наказу ГУНП в Одеській області від 16.03.2023 року №652ДСК, з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації на території Херсонської області було відряджено позивача з 17.03.2023 року до 15.05.2023 року, терміном 60 діб, до Херсонської області.

Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Херсонській області від 28.03.2023 року №249, з 17.03.2023 року до 15.05.2023 року на 60 діб було додатково включено позивача до складу зведеного загону ГУНП в Одеській області та зосереджено на деокупованій території Херсонської області та міста Херсон для виконання завдань, пов`язаних із необхідністю проведення на звільненій від російських окупаційних військ території Херсонської області стабілізаційно-профілактичних, режимно-обмежувальних та поліцейських заходів.

Зі змісту графіку несення служби начальника СКОЗ Подільського РУП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 , затвердженого т.в.о. начальника відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області полковником поліції Балутою С.О, вбачається, що позивач у період з 17.03.2023 року до 15.05.2023 року брав участь у виконання завдань, пов`язаних із необхідністю проведення на звільненій від російських окупаційних військ території Херсонської області стабілізаційно-профілактичних, режимно-обмежувальних та поліцейських заходів, а саме заступав до несення служби на блок посту.

Посилаючись на те, що у період з 17.03.2023 року до 15.05.2023 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської Федерації, перебуваючи в районі ведення воєнних (бойових дій), то, на думку позивача він набув право на отримання статусу учасника бойових дій, з огляду на що 16.05.2024 року звернувся з відповідною заявою до ГУНП в Одеській області задля отримання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської Федерації проти України.

Листом від 25.05.2024 року ГУНП в Одеській області повідомило, що у довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської Федерації проти України необхідно зазначити конкретне місце перебування особи в зоні ведення бойових дій на підставі додаткових підтверджуючих документів, яку позивач до ГУНП в Одеській області не надавав, що унеможливлює видачу вищевказаної довідки.

24.06.2024 року сторона позивача звернулась із адвокатським запитом до ГУНП в Херсонській області, в якій просила надати відомості щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, у період з 17.03.2023 року до 15.05.2023 року.

Листом від 28.06.2024 року ГУНП в Херсонській області повідомило, що позивач дійсно у період з 17.03.2023 року до 15.05.2023 року ніс службу відповідно до графіків несення служби нарядів, затверджених т.в.о. начальника відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області полковником поліції Балутою С.О. Водночас документи, що підтверджують залучення до виконання завдань поліцейського зведеного загону ГУНП в Херсонській області, згідно статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” є інформацією з обмеженим доступом.

Враховуючи вищевказані відповіді, сторона позивача 18.07.2024 року звернулась із заявою до ГУНП в Херсонській області щодо надання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Листом від 26.07.2024 року ГУНП в Херсонській області повідомило, що беручи до уваги зміни, які відбулись у Постанові КМУ від 20.08.2014 року №413, підготовкою документів на розгляд Комісії займаються працівники відділів/секторів організації соціальної роботи управління кадрового забезпечення за фактичним місцем служби поліцейського. У зв`язку із зазначеним, для оформлення всіх необхідних документів на розгляд Комісії стороні позивача необхідно звернутись до відділу організації соціальної роботи УКЗ ГУНП в Одеській області.

Не погоджуючись із діями ГУНП в Херсонській області щодо відмови у виготовленні та направленні на розгляд уповноваженої Комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 для надання йому статусу учасника бойових дій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності ознак протиправності у ненаправленні ГУНП в Херсонській області на розгляд Комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 для надання позивачу статусу учасника бойових дій, враховуючи відсутність доказів попереднього звернення позивача із заявою до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про надання йому вищезгаданого статусу.

Також суд зазначив, що позивачем не було надано жодного документа, що підтверджує його перебування саме в зоні бойових дій з 17.03.2023 року до 15.05.2023 року. Не було надано й доказів того, що позивачем надавались відповідні докази до ГУНП в Одеській області задля отримання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них врегульований Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII (далі – Закон №3551-XII).

Згідно ст.4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до ст.5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

За п.19 ст.6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються, зокрема, але не виключно, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою КМУ від 20.08.2014 року №413 було затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі – Порядок №413) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

За п.1 Порядку №413 він визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Згідно п.2 Порядку №413 у цьому Порядку заявник - особа, зазначена у пунктах 19-21, 25 частини першої статті 6 Закону, її законний представник або уповноважена особа, яка звертається за наданням статусу учасника бойових дій, або відносно якої командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) подано документи для надання статусу учасника бойових дій.

Відповідно до п.п.4 п.4 Порядку №413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.

Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

За пп.1 п.5 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій документи подаються командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації стосовно заявників, зазначених в пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону, або самостійно заявником з їх числа у разі неподання документів командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації.

Згідно п.8 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.

Відповідно до п.11 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій заявник подає комісії (міжвідомчій комісії) заяву.

Заява може подаватися: у паперовій формі за формою згідно з додатком 8: безпосередньо комісії (міжвідомчій комісії), у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв`язку; в електронній формі заявниками з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону засобами Порталу Дія (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Реєстру.

Подати заяву в електронній формі засобами Порталу Дія може громадянин України, засобами Реєстру - громадянин України, іноземець або особа без громадянства (за наявності реєстраційного номеру облікової картки платника податків).

Пунктами 12-13, 17 Порядку №413 закріплені реквізити, які зазначаються у заяві (в залежності від форми її подання) для надання статусу учасника бойових дій.

За п.14 Порядку №413 до заяви в електронній формі додаються за наявності електронні копії оригіналів паперових документів, визначених підпунктами 1-4 пункту 4 цього Порядку, шляхом їх завантаження заявником для подальшого опрацювання комісією.

У разі відсутності документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 4 цього Порядку, вони витребовуються комісіями у порядку, передбаченому пунктом 22 цього Порядку.

За п.17 Порядку №413 заява у паперовій формі подається заявником до центру незалежно від адреси свого задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Адміністратор центру у день звернення заявника з метою подання заяви встановлює особу та повноваження її законного представника (у разі подання звернення законним представником) або уповноваженої особи представляти інтереси заявника (у разі звернення уповноваженої особи).

До заяви (за наявності) додаються: документ, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти заявника, оформлений відповідно до вимог законодавства (у разі звернення законного представника або уповноваженої особи); довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; документи, визначені пунктом 4 цього Порядку. У разі відсутності таких документів заявником зазначається інформація про військову частину (орган, підрозділ), якою особа залучалася до проведення заходів, а також наявна інформація про такі документи: бойове донесення, журнал бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтовий журнал, польотний лист, книга служби, наказ про залучення до таких заходів, відомості про виконання розвідувальних заходів або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) із зазначенням органу їх видачі, реєстраційних номерів (індексів) та дат видачі.

Згідно п.18 Порядку №413 заява разом з необхідними документами приймається адміністраторами центру виключно одночасно з формуванням електронної справи та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після її формування через електронний кабінет передається до міжвідомчої комісії.

До запровадження технічної можливості передати заяву з необхідними документами через електронний кабінет така заява не пізніше ніж за три робочі дні після її прийняття передається до міжвідомчої комісії у паперовій формі.

Відповідно до п.19 Порядку №413 рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається:

комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону;

міжвідомчою комісією - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 частини першої статті 6 Закону.

За п.20 Порядку №413 Комісії розглядають документи, у разі потреби заслуховують пояснення заявників, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають документи до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання та повторного подання на розгляд комісій протягом 10 календарних днів.

Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

Згідно п.22 Порядку №413 у разі відсутності оригіналів або електронних копій оригіналів паперових документів, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 4 цього Порядку, вони витребовуються комісіями, утвореними міністерствами, центральними органами виконавчої влади чи іншими державними органами, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, в командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення).

Командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані надати комісії запитувані документи (відомості) або повідомити обґрунтовану причину їх відсутності не пізніше ніж через 15 календарних днів з дати надходження такого запиту.

Відповідно до п.23 Порядку №413 Комісія не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відповіді на запит приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій.

Статус учасника бойових дій вважається наданим за заявою, поданою в електронній формі, після того, як комісія в одноденний строк з дня прийняття відповідного рішення створила реєстрову інформацію про наданий статус учасника бойових дій шляхом внесення такої інформації до Реєстру і запис про це обліковано в Реєстрі.

За п.24 Порядку №413 Комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку;

3) подання недостовірної інформації;

4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Рішення комісії або міжвідомчої комісії може бути оскаржене відповідно до Закону України“Про адміністративну процедуру” та/або в судовому порядку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 року №403 було затверджено Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі – Положення №403), за п.1 якого воно визначає основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Комісія), а також організацію її роботи.

За п.2 розділу І Положення №403 Комісія утворюється у центральному органі управління Національної поліції України.

За п.1 розділу ІІ Положення №403 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, розгляд питань, пов`язаних з установленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2, 13 статті 9 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

За п.1 розділу ІІІ Положення №403 статус учасника бойових дій надається поліцейським у разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що проходженню процедури отримання статусу учасника бойових дій передує подання відповідної заяви встановленої форми (Додаток 8 до Порядку №413) до Комісії (міжвідомчій комісії) Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України. Заяву з підтверджуючими документами, зокрема як довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, розглядається Комісією, внаслідок чого приймається відповідне рішення про надання або відмову у наданні статусу учасника бойових дій.

Як вбачається з матеріалів справи, сторона позивача звернулась 18.07.2024 року із заявою до ГУНП в Херсонській області з проханням надання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, водночас, листом від 26.07.2024 року ГУНП в Херсонській області відмовило у видачі відповідної довідки, посилаючись на те, що для оформлення всіх необхідних документів на розгляд Комісії необхідно звернутись до відділу організації соціальної роботи УКЗ ГУНП в Одеській області.

При цьому, матеріали справи не містять доказів безпосереднього звернення позивача у встановленому порядку до Комісії (міжвідомчій комісії) Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України із заявою про надання статусу учасника бойових дій.

Разом з тим, в позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Херсонській області щодо ненаправлення на розгляд Комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 для надання йому статусу учасника бойових дій, а також просить суд зобов`язати ГУНП в Херсонській області подати на розгляд Комісії вищезгадану довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку №413.

Проте, як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, процедура витребування документів для отримання заявником статусу учасника бойових дій (зокрема як довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413) дійсно передбачена пунктом 22 Порядку №413, згідно якої Комісія має право у командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення) витребувати оригінали документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій. Водночас, таке право Комісія має після ініціювання розгляду питання щодо можливості надання заявнику статусу учасника бойових дій, якому передує подання заявником відповідної заяви.

Більш того, Комісія має витребувати необхідні документи лише у разі відсутності оригіналів або електронних копій оригіналів паперових документів.

При цьому, приписами Порядку №413 не передбачена можливість виготовлення і надання територіальними управліннями ГУНП довідок за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 безпосередньо до Комісії задля розгляду питання про надання заявнику статусу учасника бойових дій без попереднього звернення останнім до Комісії у встановленому порядку (шляхом подання відповідної заяви із довідкою про безпосередню участь добровольця територіальної громади у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської Федерації проти України).

Таким чином, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності протиправності у ненаправленні ГУНП в Херсонській області на розгляд Комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 для надання позивачу статусу учасника бойових дій, враховуючи відсутність доказів попереднього звернення позивача із заявою до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про надання йому вищезгаданого статусу.

Окрім того, необґрунтованою є вимога позивача про визнання протиправною відмов ГУНП в Херсонській області про видачу довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413, оскільки стороною позивача не було зазначено жодної правової підстави, яка зобов`язує саме ГУНП в Херсонській області виготовляти довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, а не ГУНП в Одеській області, враховуючи той факт, що посаду позивач обіймав саме в ГУНП в Одеській області та саме в цьому територіальному управлінні проходив службу.

Тобто, оскарження позивачем фактичної відмови ГУНП в Херсонській області про видачу довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 не призведе до відновлення порушених на його думку прав та законних інтересів в межах даної адміністративної справи, оскільки територіальним управлінням ГУНП, яке має розглядати питання про видачу або відмову у видачі позивачу такої довідки, є виключно ГУНП в Одеській області.

Більш того, позивачу було відмовлено у видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України саме ГУНП в Одеській області листом від 25.05.2024 року. В цьому ж листі було зазначено, що у вищевказаній довідці необхідно зазначити конкретне місце перебування особи в зоні ведення бойових дій на підставі додаткових підтверджуючих документів, які позивач до ГУНП в Одеській області не надавав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно у період з 17.03.2023 року до 15.05.2023 року брав участь у виконання завдань, пов`язаних із необхідністю проведення на звільненій від російських окупаційних військ території Херсонської області стабілізаційно-профілактичних, режимно-обмежувальних та поліцейських заходів, а саме заступав до несення служби на блок посту.

Разом з тим, апелянт посилається на те, що у спірний період він перебував у населеному пункті Білозерка (Білозерська селищна територіальна громада) та Олександрівка (Станіславська сільська територіальна громада), які до 01.05.2023 належали до територій можливих бойових дій, а з 01.05.2023 до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Так, Постановою КМУ від 06.12.2022 року №1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф” визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

“Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф”, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року №309, прийнятий відповідно до Постанови КМУ від 06.12.2022 року №1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф”.

При цьому, відповідно до визначення, наведеного у ст.1 Закону України “Про оборону України”, район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 року №26, від 14.02.2023 року №35, від 01.03.2023 року №52, від 17.03.2023 року №67, від 17.03.2023 року №68, від 01.04.2023 року №89, від 01.05.2023 року №111, від 01.06.2023 року №147, від 01.07.2023 року №183, від 01.08.2023 року №210, від 01.09.2023 року №247, від 01.10.2023 року №273, від 01.11.2023 року №301, від 01.12.2023 року №341, в спірний період до районів ведення воєнних (бойових) дій не відносилися населені пункти Білозерка (Білозерська селищна територіальна громада) та Олександрівка (Станіславська сільська територіальна громада), де, за твердженням позивача, він проходив службу в період з 17.03.2023 року до 15.05.2023 року.

Окрім того, як вірно зазначив суд 1-ї інстанції, за час розгляду справи позивачем не було надано жодного документа, що підтверджує його перебування саме в зоні бойових дій з 17.03.2023 року до 15.05.2023 року. Не було надано й доказів того, що позивачем надавались відповідні докази до ГУНП в Одеській області задля отримання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції щодо необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький