Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №420/34962/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34962/25

Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.,

при секретарі — Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору — ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №78578287 від 07.10.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.;

- судові витрати за подання позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною та винесена з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що рішення суду було виконане в частині перерахунку пенсії ще 18.08.2025, в частині виплати заборгованості - 24.09.2025, в той час як постанова про накладення штрафу винесена 07.10.2025. Таким чином, на думку апелянта, на момент винесення постанови про накладення штрафу державним виконавцем не були з`ясовані усі необхідні обставини виконавчого провадження та безпідставно застосовано до боржника штрафні санкції за невиконання вимог виконавчого листа, які на момент ухвалення постанови були виконані в повному обсязі.

Відзивів на апеляційну скаргу відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору — ОСОБА_1 до суду не надано.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року у справі №420/21568/24 у задоволенні позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №420/21568/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року скасовано.

Ухвалено у справі постанову, якою визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 04 січня 2024 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 04 січня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 04 січня 2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01 березня 2023 року по 03 січня 2024 року залишено без розгляду.

Повернуто ОСОБА_1 судовий збір, сплачений згідно платіжних доручень АТ «ПУМБ» від 26 червня 2024 року - у розмірі 1233 (одна тисяча двісті тридцять три) грн., від 10 жовтня 2024 року - у розмірі 1849 (одна тисяча вісімсот сорок дев`ять) грн. 50 коп.

19.06.2025 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. від 10.07.2025 ВП № 78578287 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 420/21568/24, виданого Одеським окружним адміністративним судом 19.06.2025 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року.

Відповідно до п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 78578287 від 10.07.2025 р. боржнику необхідно було виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 12).

Отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, ГУ ПФУ в Одеській області листом від 18.07.2025 №1500-0307-5/125432 повідомили Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що після виконання зобов`язань постанови суду розмір пенсії зменшується, про що листом від 12.06.2025 № 1500-0307-8/107259 повідомлено заявника та запрошено до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) для узгодження подальших дій щодо виконання/не виконання судового рішення. ОСОБА_1 до Головного управління з питання виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 420/21568/24 не звертався. Оскільки технічно неможливо опрацювати пенсійну справу ОСОБА_1 в автоматичному режимі з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 420/21568/24, до Пенсійного фонду України направлено лист щодо надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи. В підсистемі «Реєстр судових рішень» Головним управлінням створено реєстраційну картку по постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 420/21568/24. До реєстраційної картки долучено всі необхідні скан копії документів (а.с. 15).

Як встановлено судом першої інстанції, в подальшому стягувачем ОСОБА_1 подано державному виконавцю письмові пояснення, за змістом яких він указав, що внаслідок неповного виконання постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 420/21568/24 замість збільшення виплат індексації, розмір пенсії фактично зменшився, а отже дії боржника зводяться до формального складання документів без реального виконання судового рішення, яке мало забезпечити підвищення розмірі пенсії.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. від 07.10.2025 ВП № 78578287 за невиконання рішення суду накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

У вищезазначеній постанові зазначено, що за результатами опрацювання наданих сторонами виконавчого провадження до відділу відомостей вбачається, що рішення суду не виконано, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано до відділу належних та достатніх відомостей (доказів) які б у своїй сукупності свідчили про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду у справі № 420/21568/24 або пояснень з доказами та нормативно-правовим обґрунтуванням підстав його не виконання. При цьому, обов`язок доведення поважності причин невиконання судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини. Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зводяться до формального складання документів без реального виконання судового рішення. З огляду на викладене вище слід дійти висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення суду не виконано, оскільки Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області зобов`язано здійснити індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати та відповідно розмір пенсії після проведеного перерахунку апріорі не може бути меншим, що очевидно не узгоджується та не відповідає резолютивній частині рішення суду і як наслідок, жодним чином не звільняє Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області від належного виконання зобов`язання. Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області судове рішення не виконано без поважних причин у визначений судом спосіб та у встановлений виконавцем строк. Відтак, незважаючи на наявний обов`язок виконати судове рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не вжило належних заходів для повного та належного виконання судового рішення (а.с. 53-55).

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 78578287 від 07.10.2025 про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду є правомірною і скасуванню не підлягає, оскільки на час її прийняття державним виконавцем належним чином встановлено обставини невиконання рішення суду та відсутності поважних причин такого невиконання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 ст.14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частина 4 цієї статті передбачає, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 26 вказаного Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За правилами ч. 1 ст. 63 цього ж Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 75 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегією суддів встановлено, що у спірному випадку боржник, як вбачається із змісту позовної заяви та апеляційної скарги, стверджує, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду фактично та в повному обсязі виконана до відкриття виконавчого провадження в межах, допустимих чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що в листі від 18.07.2025 №1500-0307-5/125432, надісланому державному виконавцю у відповідь на отриману постанову про відкриття виконавчого провадження, боржник посилався на те, що технічно неможливо опрацювати пенсійну справу ОСОБА_1 в автоматичному режимі з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 420/21568/24, у зв`язку з чим до Пенсійного фонду України направлено лист щодо надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи. Також, Головне управління зазначили, що після виконання зобов`язань постанови суду розмір пенсії зменшується, про що листом повідомлено ОСОБА_1 та запрошено його до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) для узгодження подальших дій щодо виконання/не виконання судового рішення, однак він з цих питань до Головного управління не звертався.

У цьому аспекті колегія суддів звертає увагу на те, що, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ані суду, ані державному виконавцю не надано доказів повного або часткового виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 420/21568/24.

Так, виконавче провадження № 78578287 відкрито з виконання виданого Одеським окружним адміністративним судом виконавчого листа від 19.06.2025 №420/21568/24, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року.

Цей виконавчий лист виданий на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 420/21568/24.

Виходячи із змісту мотивувальної та резолютивної частин постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі № 420/21568/24 та виконавчого листа від 19.06.2025 №420/21568/24, фактичне та у повному обсязі виконання цього судового рішення полягає у вчиненні Головним управлінням дій по індексації пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, у розмірі 1,0796 та проведенні тим самим перерахунку і виплати пенсії з 01 березня 2024 року.

Державному виконавцю боржником взагалі не подавався жоден документ, передбачений пенсійним законодавством та який повинен був підтверджувати здійснення індексації та перерахунку пенсії стягувачу.

З матеріалів справи вбачається, що до суду Головним управлінням наданий протокол індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 19.08.2025, зміст якого не підтверджує здійснення боржником індексації пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,0796 та проведення відповідного перерахунку пенсії.

При цьому направлення до Пенсійного фонду України листа щодо надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи, як і створення в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України облікової картки по судовому рішенню, яке підлягає виконанню – не є виконанням рішення суду і не свідчить про наявність поважних причин невиконання такого рішення.

Також, слід врахувати, що Головним управлінням не надано доказів на підтвердження обставин існування технічної неможливості опрацювати пенсійну справу ОСОБА_1 в автоматичному режимі з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 420/21568/24.

Відповідно до ч.4 ст. 19 Закону №1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що на виконання рішення суду рішенням Головного управління № 155250015249 від 18.08.2025 позивачу було проведено перерахунок розміру пенсії. Внаслідок проведеного перерахунку, за період з 04.01.2024 по 31.08.2025 утворилася заборгованість з виплати пенсії у розмірі 5567,44 грн. Зазначена заборгованість в повному обсязі була виплачена 24.09.2025.

Проте, доказів такого твердження ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції апелянтом не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 78578287 від 07.10.2025 про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду є правомірною і скасуванню не підлягає, оскільки на час її прийняття державним виконавцем належним чином встановлено обставини невиконання рішення суду та відсутності поважних причин такого невиконання.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області– залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Єщенко