Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №420/5340/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5340/25

Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,

повний текст судового рішення

складено 30.09.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01 березня 2018 року по 08 жовтня 2023 року включно;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, у відповідності до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01 березня 2018 року по 08 жовтня 2023 року включно з розрахунку 3726,95 гривень на місяць в сумі 250667,44 гривень ;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022-2023 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2023 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні, без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразові види грошового забезпечення, а саме: грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022-2023 роки, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2023 роки та одноразову грошову допомогу при звільненні, з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, розрахованої у відповідності до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 у відповідності до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення (одноразових додаткових видів грошового забезпечення та індексації) за весь час затримки виплати, а саме за період з 01 березня 2018 року по дату фактичної виплати заборгованості з грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що з 12.02.2016 року по 08.10.2023 року проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ). У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі, а саме в порушення норм абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 08.10.2023 р. у фіксованій величині в розмірі 3726,95 грн. на загальну суму 250667,44 грн.. Окрім цього, при розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022-2023 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2023 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідачем до місячного грошового забезпечення, з якого розраховувався їх розмір, не включено індексацію-різницю. В той же час індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання товарів і послуг, у зв`язку з чим вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення для розрахунку виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні. При цьому, оскільки відповідачем порушено строки виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення та індексації, то військова частина НОМЕР_1 має виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 року позов задоволений частково наступним чином.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 р. по 31.12.2022 р. із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.

Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3726 грн. 95 коп. в місяць у загальній сумі 216163 грн. 10 коп. за період з 01.03.2018 р. по 31.12.2022 р. включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт зазначив про відсутність підстав для нарахування індексації-різниці грошового забезпечення. Крім того, апелянт звернув увагу, що з січня 2020 року у позивача збільшилось грошове забезпечення, у зв`язку з його перерахунком з урахуванням прожиткового мінімуму на 01 січня календарного року.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 12.02.2016 р. по 08.10.2023 р. проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ).

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.10.2023 р. №283 капітана 1 рангу ОСОБА_1 з 08 жовтня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 09 жовтня 2023 року.

13.12.2025 р. позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій, серед іншого, просив надати довідку про розміри грошового забезпечення за період з 12.02.2016 р. по 08.10.2023 р., в якій помісячно відобразити посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років та розміри усіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у тому числі одноразові види грошового забезпечення, розміри індексації, які були нараховані та виплачені.

Листом від 22.01.2021 р. №2/160 ВЧ НОМЕР_1 направила позивачу довідку про розміри грошового забезпечення за період з 12.02.2016 року по 08.10.2023 року.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2025 р. №2/162 ОСОБА_1 виплачувалася поточна індексація з листопада 2018 року по грудень 2022 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати за період з 01.03.2018 року по 08.10.2023 року індексації-різниці, не врахування у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховувалися грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток, одноразова грошова допомога при звільненні, індексації-різниці, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання індексації різниці у розмірі 3726,95 грн. за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2001 року №1282-ХІІ визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Приписами ч.2 ст.5 Закону №1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (далі - Порядок №1078).

Як встановлено п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Заробітна плата підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для підтримки населення в умовах зростання цін. Право на індексацію виникає тоді, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком перевищить поріг індексації в 103%. У свою чергу обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

Аналогічно у ст.4 Закону №1282 визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 року 101%).

Згідно офіційного сайту Міністерства фінансів України, у спірний період величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у листопаді 2015 та у квітні 2016.

З 01.12.2015 положення Порядку №1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

За змістом пояснюючої записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку з цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).

Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).

Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013).

Право працівника на виплату нарахування індексації - різниці виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Поняття індексації-різниці викладено у абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.

З матеріалів справи вбачається, що поточна індексація за спірний період не є предметом даного спору.

В свою чергу, відповідачами позивачу не нараховувалась і не виплачувалась індексація - різниця за період з 01 березня 2018 року до 08 жовтня 2023 року.

З огляду на приписи пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 08 жовтня 2023 року і що це право порушив відповідач.

Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У цій категорії спорів Верховний Суд неодноразово зауважував, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити (постанови від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 07.12.2023 у справі №360/381/23, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 06.07.2023 у справі №560/6684/22, від 15.08.2023 у справі №400/3784/22, від 19.12.2024 року у справі №420/11410/23).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту, а саме зобов`язання нарахувати індексацію, без визначення її конкретного розміру, не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.

Як зазначено вище, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07.06.2018 року №260, грошове забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий, у зв`язку із чим порівняв грошове забезпечення позивача за січень лютий 2018 року, тобто суми, які виплачені та нараховані до збільшення посадових окладів.

З урахуванням вищевикладеного та актуальної та сталої правової позиції Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складає 1762 грн*253,30%= 4 463,15 грн.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2025 р. №2/162 розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року становив 18910,80 грн., а у березні 2018 року - 19647 грн..

Тобто, збільшення грошового доходу позивача у березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року склало 736,20 грн. (19647 грн. - 18910,80 грн.).

Оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року становило 736,20 грн, а тому не перевищило суму можливої індексації (4 463,15), то позивач має право на отримання щомісячної індексації різниці за спірний період, виходячи з фіксованої величини у розмірі 3726,95 грн (4 463,15 – 736, 20) щомісячно, до того періоду, як підвищення його грошового забезпечення перевищить суму можливої індексації чи до звільнення.

Отже, позивач має право на нарахування фіксованої індексації різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року із розрахунку 3726,95 грн щомісячно до наступного підвищення окладів чи до звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року по справі №420/35445/23, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року, зокрема, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «;Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум..

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 року у справі №420/5340/25 витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином оформлені довідку та відомості про перераховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення на виконання рішення у справі №420/35445/23 від 23.02.2024 року.

З довідки-розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 №2/168 від 23.01.2025 року, наданої на виконання вказаної вище ухвали апеляційного суду, вбачається, що після перерахунку проведеного на виконання рішення суду по справі №420/35445/23, вбачається, що з 01 лютого 2020 року, у зв`язку із збільшенням посадового окладу, грошове забезпечення позивача збільшилось.

Отже, наступне збільшення посадового окладу у 2020 році призвело до збільшення грошового доходу позивача, що перевищує суму індексації різниці і є підставою для припинення її нарахування та виплати.

Позивачем, у свою чергу, не було надано доказів, що у нього виникло право на нарахування індексації грошового забезпечення у фіксованій величині з 29.01.2020 року, а також доказів того, що з 29.01.2020 року розмір доходу був менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на виплату фіксованої індексації різниці грошового забезпечення 3726,95 грн, однак по іншу дату, а саме по 31.01.2020 року.

Отже, сума індексації різниці за період з 01.03.2018 року до 31.01.2020 року, яка підлягає нарахуванню та виплаті на користь позивача із розрахунку щомісячної індексації 3726,95 грн становить 85719,85 грн..

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про виплату позивачу індексації різниці грошового забезпечення, однак невірно обрахував кінцеву дату, що призвело до невірного обрахунку загальної суми, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзаців другого та третього його резолютивної частини в новій редакції. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишаться без змін.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року змінити, виклавши абзац другий та абзац третій його резолютивної частини у наступній редакції:

«Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.01.2020 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3726, 95 грн щомісячно у загальній сумі 85719,85 грн. за період з 01.03.2018 року по 31.01.2020 року включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія