Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №932/9509/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №932/9509/25

Суддя: Семененко Я.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2026 року м. Дніпросправа № 932/9509/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м.Дніпра від 01 грудня 2025 року (суддя Салькова В.С.) у справі №932/9509/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5347995 від 30.07.2025 року, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 30.07.2025 під час перевірки документів від поліцейських йому стало відомо про постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 13.06.2025 у справі №199/1427/25, якою його визнано винуватим за ч.1 ст.130 КпАП України з накладенням штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. З цих підстав позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, що полягало у керуванні транспортним засобом будучи позбавленим права керування таким, у зв`язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн. Неправомірність оскаржуваної постанови пов`язував з тим, що він не був обізнаний про позбавлення права керування транспортним засобом, що свідчить про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Дніпра від 01 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано встановленим фактом керування транспортним засобом позивачем, який був позбавлений права керування на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Суд зазначив, що оскільки станом на 30.07.2025 рішення, яким позивача позбавлено права керування транспортними засобами, набрало законної сили, то останнього правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Фактично позиція позивача полягає в тому, що за наявності встановленого факту

необізнаності позивача про позбавлення його права керування транспортним засобом, притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП не можливо визнати правомірним, оскільки в діях позивача відсутній умисел на вчинення вказаного правопорушення. З цього приводу позивач також зазначає і те, що факт необізнаності позивача про позбавлення права керування транспортним засобом, фактично підтверджено і Дніпровським апеляційним судом, яким поновлено позивачу строк на оскарження постанови суду, якою його позбавлено права керування транспортним засобом та яким таку постанову було скасовано.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою ЕНА №5347995 від 30.07.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КпАП України за те, що 30.07.2025 о 08-53 по вул. Любарського,2, в м. Дніпрі він керував автомобілем Volkswagen Sharan, д/н НОМЕР_1 , будучі позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1.а ПДР, на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами постановою Індустріального районного суду міста Дніпра від 13.06.2025 у справі №199/1427/25, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України з накладенням штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Позивач, не погодившись з притягненням його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

У відповідності із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичний склад адміністративного правопорушення передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

Отже, особа може бути притягнуто до адміністративної відповідальності виключно за умови встановлення складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Згідно статті 10 КУАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).

Тобто, суб`єктивна сторона, як елемент складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.4 ст.126 КУпАП, передбачає обов`язкову наявність умислу особи на вчинення такого правопорушення.

Таким чином, визначаючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, обов`язковим є встановлення умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого полягає в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

У спірному випадку матеріали справи не свідчать, а судом першої інстанції не було встановлено того, що позивач, на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, був обізнаний про те, що його було позбавлено права керувати транспортними засобами за рішенням суду.

Отже, за відсутності доказів обізнаності позивача про позбавлення його права керування транспортними засобами, притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП є неправомірним, оскільки за таких умов в його діях відсутній склад такого адміністративного правопорушення.

Крім цього, під час вирішення цього спору, суд апеляційної інстанції враховує і те, що право керування транспортним засобом позивача було позбавлено на підставі постанови Індустріального районного суду міста Дніпра від 13.06.2025 у справі №199/1427/25.

Вказану постанову позивач оскаржив в апеляційному порядку. При цьому, просив поновити строк оскарження цієї постанови, з огляду на необізнаність про її прийняття.

Такі аргументи позивача Дніпровський апеляційний суд визнав обгрунтованими, у зв`язку з чим поновив строки оскарження постанови Індустріального районного суду міста Дніпра від 13.06.2025 у справі №199/1427/25 та своєю постановою від 03.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив; постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 13.06.2025 у справі №199/1427/25, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП, скасував; закрив провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Отже, факт не обізнаності позивача про позбавлення його права керування транспортними засобами, станом на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, підтверджується і постановою Дніпровського апеляційного суду у справі №175/7477/23, якою було поновлено ОСОБА_1 строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

У зв`язку із задоволення позову на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору: за подання позову – 605,9грн., за подання апеляційної скарги – 908,4грн., а всього 1514,3грн.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Дніпра від 01 грудня 2025 року у справі №932/9509/25 – скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5347995 від 30.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст126 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1514,3грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 28.01.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua