Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №280/9240/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9240/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року (суддя Батрак І.В.) в справі № 280/9240/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Дніпровський відділ ДВС у м. Запоріжжі) про:

визнання незаконною та скасування постанови від 10 жовтня 2025 року про відкриття виконавчого провадження № 79318619;

стягнення 1021,00 грн завданої матеріальної шкоди.

Заявою від 11 листопада 2025 року позивачем зменшено розмір позовних вимог; у зв`язку з повернення державним виконавцем 10 жовтня 2025 року 952,00 грн помилково або надмірно стягнутого боргу просить стягнути матеріальну коду у розмірі 69,00 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення, ухваливши нове про часткове задоволення позову про скасування постанови Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від « 10» жовтня 2025 року про відкриття виконавчого провадження № 79318619.

Звертає увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин виконавчий документ виконанню не підлягав, а строк добровільної сплати штрафу не сплив.

Разом з тим, зазначає, що наявність у відповідача підстав для відкриття виконавчого провадження апеляційною скаргою не оскаржується. Проте суд першої інстанції, хоча й дійшов правильного висновку про необхідність відмовити у визнанні постанови незаконною, дійшов неправильного висновку про необхідність відмовити в її скасуванні.

Враховуючи, що нею не порушено ніяких зобов`язань ні перед третьою особою щодо сплати штрафу, ні перед іншими державними органами, але все одно через дії відповідача вона тимчасово не мала повного доступу до рахунків у банках та на цей час втратила 69 гривень у рамках виконавчого провадження та судовий збір за цей позов та цю апеляційну скаргу, наявне об`єктивне порушення її права, яке суд першої інстанції не зміг захистити.

Суд першої інстанції не врахував, що адміністративне судочинство покликане захистити права, що були обмежені діями органів публічної влади, а рішення, що залишає мене як позивача без відшкодування витрат пов`язаних з незаконною постановою про адміністративне правопорушення, не може відповідати ні критерію справедливості, ні обов`язку держави реагувати на порушення прав ефективними засобами.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії EHA № 5046782 рядового поліції батальйону № 3 роти № 1 взводу № 1 УПП в Запорізькій області ДПП Овчаренка Андрієм Івановичем ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за порушення нею п. 4.14 г) ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31.07.2025 відкрито провадження у справі № 334/6091/25, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено слухання справи у судове засідання на 23 жовтня 2025 року з викликом осіб, які вказані у позовній заяві.

До Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі на виконання із супровідним листом від 23.07.2025 за вихідним № 20965/41/32/2025 надійшла постанова ЕНА №5046782 від 23.06.2025, видана УПП в Запорізькій області ДПП про стягнення з позивача на користь держави штрафу у подвійному розмірі 510,00 грн. Згідно з відміткою на виконавчому документі датою набрання чинності постанови № ЕНА № 5046782 від 23.06.2025 УПП в Запорізькій області ДПП зазначено - 23.06.2025.

10.10.2025 головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79318619, а також постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження керуючись ст. 42 Закону України “Про виконавче провадження” та відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, постанову про арешт коштів боржника в межах суми 1021,00 грн.

Направлено вимогу до банків - учасників обміну в АСВП на отримання інформації, яка містить банківську таємницю. Згідно з відповіддю банківських установ за боржником зареєстровані розрахункові рахунки у АТ “Райффайзен Банк” .

13.10.2025 до АТ “Райффайзен Банк” направлено платіжну інструкцію про списання вищевказаних коштів.

15.10.2025 до Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі надійшли списані грошові кошти у сумі 1021 грн, у рахунок погашення боргу, які на теперішній час не перераховані та знаходяться на депозитному рахунку відділу.

15.10.2025 винесено постанову ВП №79318619 про зняття арешту з коштів боржника.

У подальшому постановою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2025 по справі № 334/6091/25 позов ОСОБА_1 до УПП в Запорізькій області ДПП про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, задоволений, визнано протиправною та скасовано постанову серії EHA № 5046782 рядового поліції батальйону №3 роти № 1 взводу № 1 УПП в Запорізькій області ДПП Овчаренка Андрія Івановича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП, закрито.

Постанова Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2025 по справі №334/6091/25 набрала законної сили 04.11.2025.

10.11.2025 державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі винесено розпорядження про повернення грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 в сумі 952,00 грн, сума 69,00 грн, перераховані як витрати за користування автоматичною системою виконавчого провадження.

У той самий день головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” у зв`язку з скасуванням постанови ЕНА №5046782 від 23.06.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №79318619, яку направлено сторонам.

Врахувавши, що згідно з відміткою на виконавчому документі датою набрання чинності постанови №ЕНА № 5046782 від 23.06.2025 УПП в Запорізькій області ДПП зазначено - 23.06.2025, на час звернення УПП в Запорізькій області ДПП із заявою про примусове виконання постанови серії ЕНА № 5046782 від 23.06.2025 інформації про її оскарження в судовому порядку (ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі № 334/6091/25 від 31.07.2025) державному виконавцю не надано, а органи ДВС в силу Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку, суд першої інстанції вважав, що отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.

Станом на 10.10.2025, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови серії ЕНА № 5046782 від 23.06.2025 без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для висновку про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №79318619 від 10.10.2025.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 69,00 грн завданої матеріальної шкоди, суд першої інстанції вважав, що то такі вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи те, що ОСОБА_1 не зверталась із вимогою про стягнення коштів з державного бюджету, лише просить повернути вилучені кошти, що має різне правове значення.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження обґрунтованим.

Судом встановлено, що постановою серії EHA № 5046782 УПП від 23 червня 2025 року в Запорізькій області ДПП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП.

Постанова серії EHA № 5046782 УПП від 23 червня 2025 року, яка набрала законної сили 23 червня 2025 року, звернута до примусового виконання про стягнення з позивача на користь держави штрафу у подвійному розмірі 510,00 грн.

Постановою Дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі від 10 жовтня 2025 року відкрито виконавче провадження №79318619.

Крім того, державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про арешт коштів боржника в межах суми 1021,00 грн.

Державним виконавцем 13 жовтня 2025 року до АТ «Райффайзен Банк» направлено платіжну інструкцію про списання коштів, які надійшли до відділу ДВС 15 жовтня 2025 року у сумі 1021 грн у рахунок погашення боргу, які на час розгляду справи не перераховані та знаходяться на депозитному рахунку відділу.

Постановою від 15 жовтня 2025 року у межах ВП №79318619 зняття арешт з коштів боржника.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2025 у справі № 334/6091/25, яке набрало законної сили 04 листопада 2025 року, визнано протиправною та скасовано постанову серії EHA № 5046782 рядового поліції батальйону №3 роти № 1 взводу № 1 УПП в Запорізькій області ДПП Овчаренка Андрія Івановича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП, закрито.

Розпорядженням державного виконавця від 10 листопада 2025 року повернено грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 в сумі 952,00 грн, сума 69,00 грн перерахована як витрати за користування автоматичною системою виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця від 10 листопада 2025 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з скасуванням постанови ЕНА №5046782 від 23 червня 2025 року закінчено виконавче провадження №79318619.

Спірним в цій справі є правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VIII.

Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За змістом частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є виконавчим документом.

За приписами статті 299 КУпАП при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною 1 статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

За приписами статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що згідно з відміткою у виконавчому документі датою набрання чинності постанови серії ЕНА № 5046782 від 23 червня 2025 року є 23 червня 2025 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2025 року відкрито провадження у справі № 334/6091/25 за позовом ОСОБА_1 про оскарження постанови серії ЕНА № 5046782 від 23 червня 2025 року.

Разом з тим, на час звернення УПП із заявою про примусове виконання постанови серії ЕНА № 5046782 від 23 червня 2025 року у державного виконавця була відсутня інформація про її оскарження в судовому порядку.

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII, отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.

При цьому на державного виконавця Законом №1404-VIII не покладено обов`язок з перевірки факту оскарження відповідного виконавчого документу в судовому порядку, а Дніпровським районним судом м. Запоріжжя не зупинялось виконання постанови.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови серії ЕНА № 5046782 від 23 червня 2025 року без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження та, відповідно, про відсутність підстав для висновку про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження №79318619 від 10 жовтня 2025 року.

Наведені вище висновку спростовують аргумент апелянта, що на момент виникнення спірних правовідносин виконавчий документ виконанню не підлягав, а строк добровільної сплати штрафу не сплив.

Доводи апелянта стосовно наявності підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження (з урахуванням визнання апелянтом правильності висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправної постанови про відкриття виконавчого провадження) ґрунтуються на відсутності факту порушень нею зобов`язань ні перед третьою особою щодо сплати штрафу, ні перед іншими державними органами, але все одно через дії відповідача тимчасово не мала повного доступу до рахунків у банках та на цей час втратила 69 гривень у рамках виконавчого провадження, судовий збір за цей позов та апеляційну скаргу, тому наявне об`єктивне порушення її прав, яке суд першої інстанції не зміг захистити, є цілком безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, тобто є юридично нікчемними.

Крім того, посилаючись на те, що судом першої інстанції не виконано завдань адміністративного судочинства в частині захисту її прав, апелянт не обґрунтовує, яким чином скасування постанови про відкриття виконавчого провадження має захисти її права, а також які саме порушені права позивача мають бути захищені у такій спосіб.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем в апеляційній скарзі акцентовано увагу на тому, що нею не оскаржується рішення суду першої інстанції у частині відмови в стягненні завданої шкоди.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року в справі № 280/9240/25 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року в справі № 280/9240/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення матеріальної шкоди залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 28 січня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 січня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко