Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №160/22072/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/22072/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/22072/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 07.08.2025 просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про проведення медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , оформлене довідкою №2025-0728-1541-1179-0 від 28.07.2025;

-визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, в якій уточнити склад відповідачів який/які мають відповідати за позовом, а також конкретизувати позовні вимоги щодо рішення та наказу, з якими позивач пов`язує позовні вимоги, а також копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, або докази надіслання до електронного кабінету поданих до суду документів; копії оскаржуваного рішення військово-лікарської комісії про проведення медичного огляду та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у сумі 968,96 грн., сплаченого в установленому порядку.

07.08.2025 від представника позивача – адвоката Таботи Ю.С. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позову, до якої долучено лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.07.2025, довідка ВЛК №2025-0728-1541-1179-0 від 28.07.2025, квитанція про сплату судового збору №7097-7878-4729-5854 від 06.08.2025, а також уточнену позовну заяву, в якій уточнено склад відповідачів та уточнено позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 позовну заяву (уточнену) прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/22072/25; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Також, ухвалою суду було витребувано: у Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 : усі докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття рішення, оформленого довідкою №2025-0728-1541-1179-0 від 28.07.2025; картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ); у ІНФОРМАЦІЯ_1 : копію наказу в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 .

11.09.2025 від представника позивача адвоката Тоботи Ю.С. надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 заяву представника позивача - адвоката Табота Юлії Сергіївни про збільшення розміру позовних вимог повернуто без розгляду, оскільки представником позивача не надано докази надсилання відповідачам копії заяви про збільшення позовних вимог листом з описом вкладення або докази надсилання до електронного кабінету відповідачів поданих до суду документів.

22.09.2025 від представника позивача - адвоката Тобота Юлії Сергіївни надійшла заява про збільшення позовних вимог (збільшення предмету позову).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року відмовлено у прийнятті заяви представника позивача - адвоката Тобота Юлії Сергіївни про збільшення розміру позовних вимог (збільшення предмету позову) в адміністративній справі №160/22072/25.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 26 вересня 2025 року, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування скарги зазначено, що суд відмовив у прийнятті повторної заяви про збільшення розміру позовних вимог, аргументуючи тим, що представником позивача станом дату подання первісної заяви 11.09.2025 вже був пропущений строк для подання такої заяви. Саме у зв`язку з тим, що первісна заява про збільшення розміру позовних вимог була подана 11.09.2025, а не до 07.09.2025, на думку суду першої інстанції наявні підстави для відмови у прийнятті повторної заяви.

Скаржник посилається на право позивача подати заяву про збільшення розміру позовних вимог саме протягом 30 днів з дня відкриття провадження.

Суд неправильно визначив кінцеву дату для подання представником позивача заяви для збільшення розміру позовних вимог, виходячи із наступного,

Скаржник наголошує, що ч. 3 ст. 262 КАС України визначено саме 30-ти денний строк для подання заяви про збільшення розміру позовних вимог у випадках коли в спрощеному позовному провадженні не проводяться судові засідання.

Таким чином, подана 11.09.2025 представником позивача заява про збільшення розміру позовних вимог в межах строків, передбачених кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Відмовляючи у прийнятті заяви, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час подання представником позивача заяви про збільшення розміру позовних вимог (збільшення предмету позову) (22.09.2025), розгляд справи по суті триває та розпочався з 12.09.2025. При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, оскільки, як зазначалось судом, збільшення/зменшення розміру позовних вимог, зміна предмету або підстав позову можливе не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Водночас, первинна заява про збільшення позовних вимог подана до суду 11.09.2025, тобто також поза межами строків, встановлених законом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За приписами частини 1-3, 7 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви. Так, відповідно до пунктів 4 - 5 частини 1 статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява повинна містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає у тому числі, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, зазначеними нормами встановлені строки подання позивачем заяв зокрема щодо збільшення розміру позовних вимог, а саме до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що глава 10 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1, 3 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі

Згідно частини 1 -5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, частина 3 статті 262 КАС України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання не проводиться, процесуальні дії строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням у справі можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як зазначалось, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 прийнято позовну заяву (уточнену) до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/22072/25.

Також судом ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з 12.09.2025 за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова 5, зала судових засідань №3.

Отже, ухвалою суду призначено розгляд справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

При цьому, матеріали справи не містять ухвалу суду першої інстанції про призначення судового засідання.

Отже, у даному випадку строк на подання заяви про уточнення позовних вимог обмежений тридцятьма днями, а саме до 11.09.2025.

Заява позивача про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог подана позивачем до суду 11.09.2025, з пропуском строку встановленого частиною 1 ст. 47 КАС України проте у строк визначений частиною 3 статті 262 КАС України.

Проте, ухвалою суду від 16.09.2025 заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог повернуто без розгляду, оскільки представником позивача не надано докази надсилання відповідачам копії заяви про збільшення позовних вимог листом з описом вкладення або докази надсилання до електронного кабінету відповідачів поданих до суду документів

Зазанчена ухвала суду позиваем не оскаржена та набрала законної сили.

22.09.2025 від представника позивача - адвоката Тобота Юлії Сергіївни надійшла заява про збільшення позовних вимог (збільшення предмету позову). В клопотанні позивач також просив поновити строк на подання заяви.

Отже, Заява позивача про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог подана позивачем до суду 22.09.2025, з пропуском строку встановленого частиною 1 ст. 47 КАС України так і встановленого частиною 3 статті 262 КАС України.

Щодо клопотання позивач про поновлення строку на подання заяви, яке обґрунтоване тим, що у суду були відсутні підстави для повернення первинної заяви, у зв`язку з відсутністю у позивача обов`язку надсилати відповідачам заяви про збільшення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частинами 1, 3, 6 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Отже, законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

У рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій/вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд зазначає, що підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк вчинити певні дії.

Указані позивачем обґрунтування є незгодою з ухвалою суду від 16.09.2025, що можуть бути підставами для її перегляду в порядку апеляційного оскарження, що позивачем не було здійснено.

Отже, вказані обґрунтування не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку зварення з заявою.

З огляду на зазначене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції що жодних доводів та доказів поважності причин пропуску позивачем закріпленого частиною 1 ст. 47, частиною 3 ст. 262 КАС України строку, для подання до суду письмової заяви про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог від 22.09.2025 позивачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/22072/25 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/22072/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Сафронова

суддя І.В. Юрко