Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №440/3045/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 р. Справа № 440/3045/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2025, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 06.08.25 у справі № 440/3045/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі за текстом також – відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн, за час стаціонарного лікування та перебування у відпустці у зв`язку з лікуванням з 02.09.2024 по 22.11.2024;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн, за час стаціонарного лікування та перебування у відпустці у зв`язку з лікуванням з відпустці у зв`язку з лікуванням з 02.09.2024 по 22.11.2024.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, за час стаціонарного лікування у періоди з 02.09.2024 по 01.10.2024; з 28.10.2024 по 22.11.2024.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн, за час стаціонарного лікування у періоди з 02.09.2024 по 01.10.2024; з 28.10.2024 по 22.11.2024, з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наголошує на неврахуванні судом першої інстанції того, що згідно з медичними документами ОСОБА_1 перебував на лікуванні у період з 02.09.2024 по 01.10.2024, та з 28.10.2024 по 22.11.2024 у зв`язку з отриманими захворюваннями, пов`язаними з проходженням військової служби, а не пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаними із захистом Батьківщини, а підставою для виплати додаткової винагороди, визначеною Постановою № 168 та Порядком № 260 у розмірі 100000 гривень є перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Тому правових підстав у Військової частини НОМЕР_1 для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн у зв`язку з лікуванням за період з 02.09.2024 по 01.10.2024, та з 28.10.2024 по 22.11.2024 немає.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 36 від 24.02.2022, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 за № 69/2022 від 24.02.2022, ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою Військовою частиною НОМЕР_1 28.11.2023 за № 1614, за формою згідно з Додатком 5, ОСОБА_1 одержав травмування (поранення, контузію); вибухова травма (11.10.2023), закрита черепно-мозкова травма, за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, Державного суверенітету, територіальної цілісності України та відбиттям російської збройної агресії в умовах воєнного стану в районі ведення бойових дій у складі підрозділу Військової частини НОМЕР_1 «11» жовтня 2023 року близько 15 години 00 хвилин, поблизу населеного пункту Степове, Авдіївського району, Донецької області, під час масованого артилерійського обстрілу, обстрілу з РСЗВ позиції противником, отримав травмування (поранення, контузію): Вибухова травма (11.10.2023) Закрита черепно-мозкова травма. Травмування (поранення, контузія) не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. Під час травмування (поранення, контузії) перебував у засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет) /а.с. 15/.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 8037 ОСОБА_1 у період з 02.09.2024 по 01.10.2024 перебував на лікуванні в Комунальному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» з діагнозом: F43.22 – Розлади адаптації: тривожно-фобічний розлад з панічними включеннями /а.с. 8/.

Згідно з довідкою №5481 військово-лікарської комісії за формою Додатку 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.08 за № 402, проведено 02.10.2024 медичний огляд ВЛК Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після гострого порушення розладу адаптації, тривожно-фобічний синдром з панічними атаками. F43.22. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 17Г графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів /а.с. 13 на звороті/.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 9471 ОСОБА_1 у період з 28.10.2024 по 22.11.2024 перебував на лікуванні в Комунальному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» з діагнозом: тривожно-депресивний розлад органічного походження (ДЕ І-ІІ ст.; судинна, післятравматична, вертеброгенна) з наростаючим психоорганічним синдромом, стан медикаментозної субкомпесації.

Супутній діагноз: ДЕ І-ІІ ст. змішаного генезу (судинна, післятравматична (МВТ з ЗЧМТ, струсом головного мозку 11.10.2023, 19.10.2023), вертеброгенна) зі стійким цефалгічним, вестибуло-атактичним синдромами. Гіпертонічна хвороба і стадії, 2 ст. високий ризик. Викривлення носової перегородки вліво з порушенням носового дихання. Ангіопатія сітківки обох очей. Дерматит шкіри обох плечей. Розповсюджений остеохондроз, протрузії на рівні С4-С4, С5-С6 і С6-С7, L3-L4, L4-L5, L5-S1 зі спондильозом, спондилоартрозом усіх видів хребта, помірний больовий та м`язово-тонічний синдроми. Варикозне розширення підшкірних вен із басейну великої підшкірної вени лівої нижньої кінцівки. ХВН І-ІІ ст /а.с. 9-10/.

Згідно з довідкою №5481 Військово-лікарської комісії за формою Додатку 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, проведено 06.01.2025 медичний огляд гарнізонною ВЛК №2 Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 . Діагноз (включаючи код, згідно з чинним НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): тривожно-депресивний розлад органічного походження з наростаючим психоорганічним синдромом, стан медикаментозної субкомпесації (F06.40). Дисциркуляторна гіпертонічна енцефалопатія І ст з пірамідною недостатністю, вестибулярною дисфункцією (167.8). Хронічна вертеброгенна цервікотораколюмбалгія з ознаками мієлопоірадикулопатії з акцентом праворуч, з помірним порушенням функції (М54.1). Остеохондроз, деформуючий спондильоз, спондилоартроз шийного, грудного, поперекового відділів хребта, ускладнений грижами міжхребцевих дисків С5-С6, С6-С7, С7-Th1, L5-S1 з незначним порушенням функцій (М42.1). Деформуючий остеоартроз обох колінних суглобів І ст. з незначним порушенням функцій (М17). Фолікуіт (L 73.8). Лівобічний вузловий зоб 0-1 ст. Еутиреоз (Е 04.8).

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Стійкі віддалені наслідки ЗЧМТ, внаслідок вибухової травми (11.10.2023) у вигляді розсіяної органічної симптоматики, цефалгічного синдрому, без порушення слухової функції (Т90.56).

Довідка про обставини травми № 1614 від 28.02.2023 видана командиром Військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з Наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 травма кваліфікується як легка.

Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Аліментарне ожиріння І ст. (Е 66.9).

Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі ст. 14Б, 41В, 64В, 23В, 75В, 61В, 58А, 13В графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ: Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Непридатний до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах /а.с. 14/.

27.01.2025 позивач подав відповідачу рапорт про виплату додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000,00 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, стаціонарним лікуванням в медичних закладах внаслідок отриманих травм та перебування у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою у період з 02.09.2024 по 22.11.2024 /а.с. 17/.

05.02.2025 в задоволенні рапорту позивача відповідачем відмовлено з посиланням на те, що згідно з Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейськими та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним зі захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за весь час (період) перебування на такому лікуванні або у відпустці для лікування.

Відповідно до виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №8037 (період лікування з 02.03.2024 по 01.10.2024) солдата ОСОБА_1 не встановлено причинно–наслідкового зав`язку захворювання та отриманого 11.10.2023 травмування.

Згідно з висновком ВЛК від 02.10.2024 №5481 захворювання пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №9471 (період лікування з 28.10.2024 по 22.11.2024) солдата ОСОБА_1 не встановлено причинно–наслідкового зв`язку захворювання та отриманого 11.10.2023 травмування.

За рішенням ВЛК від 06.01.2025 № 4, захворювання з приводу якого проведено лікування та надавалась відпустка для лікування, пов`язане з проходженням військової служби /а.с. 12/.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.01.2025 за № 32 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та знято зі всіх видів забезпечення /а.с. 11/.

Згідно з довідкою про суми грошового забезпечення за період з червня 2022 року по грудень 2024 року включно ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн /а.с. 13/.

Позивач, уважаючи протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн за час стаціонарного лікування та перебування у відпустці у зв`язку з лікуванням з 02.09.2024 по 22.11.2024, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана Військовою частиною НОМЕР_1 28.11.2023 за № 1614 є єдиною і достатньою підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за час лікування військовослужбовця, а тому відмова відповідача нарахувати й виплатити спірну суму – не ґрунтується на законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" /надалі - Постанова №704/ установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 /надалі - Порядок №260, у редакції, чинній на час спірних правовідносин/.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

підвищення посадового окладу;

надбавки;

доплати;

винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;

премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану;

допомоги.

Пунктом 3 розділу І Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Також у зв`язку з військовою агресією Росії проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголосив загальну мобілізацію упродовж 90 діб.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання названих указів Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" /надалі - Постанова № 168, у редакції, чинній на час спірних правовідносин/.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Аналогічні положення передбачає також Порядок №260.

Так, пунктами 10-12 розділу XXXIV Порядку № 260 /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини) - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення) - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в/ч НОМЕР_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн пропорційно за час перебування останнього на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці у зв`язку з лікуванням за період з 02.09.2024 по 22.11.2024.

Аналіз викладених вище норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці, щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн.

Нормами Постанови №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000,00 гривень винагорода.

Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100 000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100 000 грн, а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100 000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.

Як вже вказано вище, пункт 12 розділу XXXIV Порядку № 260 визначає єдину документальну підставу для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

У обставинах цієї справи довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана Військовою частиною НОМЕР_1 28.11.2023 № 1614, за формою згідно з Додатком 5, чітко вказує: ОСОБА_1 одержав травмування (поранення, контузію); вибухова травма (11.10.2023), закрита черепно-мозкова травма, за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, Державного суверенітету, територіальної цілісності України та відбиттям російської збройної агресії в умовах воєнного стану в районі ведення бойових дій у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 «11» жовтня 2023 року близько 15 години 00 хвилин, поблизу населеного пункту Степове, Авдіївського району, Донецької області, під час масованого артилерійського обстрілу, обстрілу з РСЗВ позиції противником, отримав травмування (поранення, контузію): Вибухова травма (11.10.2023) Закрита черепно-мозкова травма. Травмування (поранення, контузія) не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. Під час травмування (поранення, контузії) перебував у засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет) /а.с. 15/.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначена довідка є єдиною і достатньою підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за час лікування військовослужбовця.

Ні порядок № 260, ні інші нормативні акти не надають права військовій частині відмовити у виплаті додаткової винагороди за час перебування на лікуванні такого військовослужбовця з підстав невстановлення причинно–наслідкового зав`язку захворювання та отриманого травмування у подальших, наступних медичних документах.

Тому відмова відповідача нарахувати й виплатити спірну суму – не ґрунтується на законі.

Як слідує з матеріалів справи та як повідомив сам відповідач, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у періоди з 02.09.2024 по 01.10.2024; з 28.10.2024 по 22.11.2024.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, за час стаціонарного лікування та зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн, за час стаціонарного лікування з 02.09.2024 по 01.10.2024; з 28.10.2024 по 22.11.2024 з урахуванням проведених виплат.

Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що описані вище медичні виписки (епікрізи) та висновки ВЛК містять інформацію як про отриману 11.10.2023 вибухову травму, так і про інші захворювання, що є як пов`язані зі проходженням військової служби, та і інші, що є не пов`язані з проходженням військової служби.

Твердження відповідача про невстановлення причинно–наслідкового зав`язку захворювання та отриманого травмування є необґрунтованим, оскільки зазначені медичні документи містять відомості про лікування і внаслідок травми, отриманої під час захисту Батьківщини, і внаслідок інших захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права – неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З урахуванням приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі № 440/3045/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова