Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №243/8905/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року справа №243/8905/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 жовтня 2025 р. у справі № 243/8905/25 (головуючий І інстанції Фалін І.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову № 836 від 22.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 жовтня 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, яке на його думку прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норми процесуального та матеріального права, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування скарги зазначено, що відповідно до приписів частини 9 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. День вчинення правопорушення – це день, коли відповідне правопорушення було вчинено особою.

В обставинах даної справи таким днем є 06 червня 2025 року, що слідує наступним за чітко визначеним у Законі № 3621-IX граничним днем 05 червня 2025 року, до якого, включно, обмежено придатні громадяни, в тому числі ОСОБА_1 , зобов`язані були самостійно пройти повторний медичний огляд (ВЛК).

Відповідно, від цього дня (06.06.2025) відраховується один рік, протягом якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мали повноваження накласти адміністративні стягнення на правопорушників, в тому числі на ОСОБА_1 , за не проходження повторного медичного огляду (ВЛК) до 05.06.2025, але тільки у тому разі, якщо не пройшло три місяці з дня виявлення такого правопорушення.

День виявлення правопорушення – це день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма об`єктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила адміністративне правопорушення.

В обставинах даної справи 05 червня 2025 року, як гранична дата для проходження повторного медичного огляду (ВЛК) обмежено придатними громадянами була визначена Законом України від 21.03.2024 № 3621-IX.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в числі інших територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як то визначено частиною 8 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2017, а тому має необмежений доступ до Реєстру, в тому числі до особистих карток/відомостей обмежено придатних громадян та, безпосередньо, ОСОБА_1 .

За таких обставин, днем виявлення ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст.210 КУпАП, є дата 06 червня 2025 року, саме від якої слід відраховувати встановлені частиною 9 статті 38 КУпАП три місяці для накладення адміністративного стягнення (штрафу).

За порушення правил військового обліку у формі не проходження до 05 червня 2025 року повторного медичного огляду, обов`язковість проходження якого визначена Законом України від 21.03.2024 № 3621-IX, ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_1 мав би накласти адміністративне стягнення (штраф) протягом трьох місяців від дати 06.06.2025, тобто не пізніше 06.09.2025 шляхом винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Оскаржувана постанова №836 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 винесена, а адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. накладено на нього 22 вересня 2025 року, тобто по-за межами встановленого частиною 9 статті 38 КУпАП строку трьох місяців з дня виявлення адміністративного правопорушення, через що така постанова та накладене адміністративне стягнення є незаконними.

Також зазначає, що Закон № 3621-IX визначав обов`язок позивачу пройти повторну ВЛК в будь-який день до 05 червня 2025 року, включно, а тому склад відповідного правопорушення в бездіяльності ОСОБА_1 полягає саме у не проходженні медичного огляду включно до 05 червня 2025 року, відповідальність за вчинення якого наступає з 06.06.2025.

Обов`язок пройти позивачем повторний медичний огляд в будь-який інший день після 06.06.2025 не передбачається Законом № 3621-IX та не оговорюється в ньому, а тому такі дії/бездіяльність після 06.06.2025 не можуть визначається, як адміністративне правопорушення, оскільки пункт II Прикінцевих і перехідних положень Закону закінчив свою дію в часі саме 05.05.2025.

24 серпня 2025 року та 13 вересня 2025 року не правильно визнавати датами виявлення правопорушення, вчиненого позивачем, оскільки, з врахуванням викладених у скарзі доводів апелянта, 06.06.2025 посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 знали чи повинні були знати, що ОСОБА_1 самостійно не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд, а тому знали чи повинні були знати, що 06.06.2025 позивач вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Резерв + ОСОБА_1 з 03.12.2021 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) та протоколом ВЛК від 03.12.2021 №20 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Згідно протоколу №836 про адміністративне правопорушення від 13.09.2025, 24.08.2025 першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано звернення до ГУНП в Донецькій області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як на військовозобов`язаного, який не пройшов вчасно ВЛК відповідно до Закону України від 21.03.2024 року №3621- IX, який скасував статус «обмежено придатний» та передбачив, що громадяни, визнані раніше «обмежено придатними», мають пройти повторний медичний огляд, чим вчинив правопорушення згідно ч.3 статті 210 КУпАП, в умовах дії на території України особливого періоду

22.09.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 836 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 не пройшов вчасно ВЛК, відповідно до Закону України від 21.03.2024 року №3621- IX, який скасував статус «обмежено придатний» та передбачив, що громадяни, визнані раніше «обмежено придатними», мають пройти повторний медичний огляд, чим вчинив правопорушення згідно ч.3 статті 210 КУпАП, в умовах дії на території України особливого періоду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

За частиною 2 вказаної статті настає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 ще на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 продовжено ще на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 продовжено ще на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 року №573/2022 продовжено ще на 90 діб, Указом Президента України від 07.11.2022 року №757/2022 продовжено ще на 90 діб, Указом Президента України від 06.02.2023 року №58/2023 продовжено ще на 90 діб, Указом Президента України від 01.05.2023 року № 254/2023 продовжено ще на 90 діб.

Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до положень частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі — Закон № 3543-ХІІ) громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ у редакції Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 3543-ХІІ посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі — Закону № 2232-ХІІ).

За положеннями частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Частиною 3 статті 37 Закону визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів №1487 є нормативно-правовим документом, який прийнято та затверджено Кабінетом Міністрів України відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" Кабінет Міністрів України.

Порядок №1487 є нормативно-правовим актом який входить в систему законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

У силу абз 3 п. 16 Порядку №1487 персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додатоком 2 до Порядку№ 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку, зокрема: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; 4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Пунктом 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі – Порядок №560), встановлено, що резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Отже, не проходження медичного огляду в будь-який інший день після 06.06.2025 утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Матеріали справи свідчать, що позивач є військовозобов`язаним, відповідно до протоколу ВЛК від 03.12.2021 №20 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, а тому мав до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

13.09.2025 відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 836 про адміністративне правопорушення, як на військовозобов`язаного, який не пройшов повторний огляд, та 22.09.2025 винесено постанову № 836 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Постанову ОСОБА_1 отримав 22.09.2025.

Отже, з 13.09.2025 відповідачу стало відомо про факт не проходження ОСОБА_1 повторної військово-лікарської комісії.

На підставі наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Щодо посилання скаржника на порушення відповідачем порядку розгляду та притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

За положенням статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до Примітки статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Верховний Суд у в постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 158/286/17 зазначив: КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

З правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року по справі №487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Таким чином з урахування вищевикладеного, встановлене відповідачем правопорушення у формі бездіяльності в даному випадку є триваючим, оскаржувана постанова винесена в межах строків накладення адміністративного стягнення передбачених ст. 38 КУпАП.

З урахуванням наведеного, оскаржувана позивачем постанова винесена уповноваженою на те посадовою особою згідно з положеннями статті 235 КУпАП, тому при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення посадова особа діяла в межах повноважень, визначених Законом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статями 271, 272, 286, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 жовтня 2025 р. у справі № 243/8905/25 - залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 жовтня 2025 р. у справі № 243/8905/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 28 січня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.А. Блохін

І.В. Геращенко