Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №360/362/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року справа №360/362/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 2 травня 2025 року у справі № 360/362/25 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Гайдай Олег Васильович в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 20 лютого 2025 року, просив: визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині зазначення “Ні, порушує” у, сформованій 29 жовтня 2024 року на підставі даних ЄДЕБО, довідці № 461103 про здобувача освіти ОСОБА_2 в полі довідки “на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття, освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”; зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести виправлення в ЄДЕБО і сформувати на підставі, виправлених даних ЄДЕБО, довідку про здобувача освіти ОСОБА_2 , із зазначенням в полі довідки “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, “Так, не порушує”.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 2 травня 2025 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення інформації до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”; зобов`язано Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, на денній формі навчання освіти ступеня/рівня “кваліфікований робітник” за спеціальністю/професією “ 7241 Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування” у Відокремленому підрозділі “Регіональний центр професійної освіти Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”; відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову через неправильне застосування норм матеріального, процесуального права.

Апелянт зазначає, що згідно з інформацією, в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_3 у період з 01.09.2014 по 01.10.2014 здобував професійну (професійно-технічну) освіту у Відокремленому підрозділі «Регіональний центр професійної освіти Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (далі - заклад освіти) за первинною професійною підготовкою за професією «Електрогазозварник» та був відрахований із закладу освіти за власним бажанням (наказ закладу освіти від 01.10.2014 № 16 «В-УДЗ»).

У період з 01.09.2017 по 14.09.2017 ОСОБА_3 знову здобував професійну (професійно-технічну) освіту в цьому ж закладі освіти за первинною професійною підготовкою за професією «Кравець» та був відрахований із закладу освіти за власним бажанням (наказ закладу освіти від 14.09.2017 № 41 «В-УДЗ»).

Станом на сьогодні ОСОБА_3 вже втретє здобуває професійну (професійно-технічну) освіту в названому вище закладі освіти за первинною професійною підготовкою за професією «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування». Таким чином, ОСОБА_2 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

Крім того, вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо зобов`язання Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_2 .

Аналіз приписів Положення № 620 свідчить про те, що функції щодо внесення відповідних відомостей щодо здобувачів освіти покладено на суб`єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи, натомість, на Міністерство освіти і науки України покладено організаційні та контролюючі функції ведення ЄДЕБО, а на державне підприємство "Інфоресурс" - технічні функції, а тому відповідачі у спірних правовідносинах не виконували та не можуть виконувати жодних владних управлінських функцій відносно позивача.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

Позивач є здобувачем освіти у Відокремленому підрозділі “Регіональний центр професійної освіти Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка””; ступень / рівень освіти - кваліфікований робітник; форма здобуття освіти – денна; код та назва спеціальності/професії - 7241 Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування; дата початку здобуття освіти - 1 вересня 2023 року; дата завершення здобуття освіти - 30 червня 2026 року; номер наказу про зарахування (поновлення, переведення) - 01 “З-УДЗ”, дата наказу про зарахування (поновлення, переведення) - 1 вересня 2023 року; інформація про документи про освіту - відсутня, про що свідчить довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 29 жовтня 2024 року № 461103.

Також цій довідці зазначено, що на підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти ОСОБА_2 порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”.

Заявою від 7 січня 2025 року б/н представник позивача звернувся до відповідача з проханням здійснити відповідне коригування в системі Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДБОУ) та внести правильні відомості щодо послідовності рівнів освіти ОСОБА_2 , виправивши з “Ні, порушує” на “Так, не порушує” .

Листом Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2025 року № 5/152-25 повідомлено наступне.

Алгоритм встановлення послідовності рівнів здобуття освіти, який використовується під час формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДБОУ, викладений в листі Міністерства освіти і науки України від 3 червня 2024 року № 1/9758-24 та повністю відповідає нормам освітнього законодавства.

Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку” передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”.

Згідно з інформацією, що міститься в ЄДБОУ, ОСОБА_2 у період з 1 вересня 2014 року по 1 жовтня 2014 року здобував професійну (професійно-технічну) освіту у Відокремленому підрозділі “Регіональний центр професійної освіти Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за первинною професійною підготовкою за професією “Електрогазозварник” та був відрахований із закладу освіти за власним бажанням (наказ від 1 жовтня 2014 року № 16 “В-УДЗ”). У період з 1 вересня 2017 року по 14 вересня 2017 року ОСОБА_2 знову здобував професійну (професійно-технічну) освіту у Відокремленому підрозділі “Регіональний центр професійної освіти Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за первинною професійною підготовкою за професією “Кравець” та був відрахований із закладу освіти за власним бажанням (наказ від 14 вересня 2017 року № 41 “В-УДЗ”). Станом на сьогодні ОСОБА_2 вже втретє здобуває професійну (професійно-технічну) освіту у Відокремленому підрозділі “Регіональний центр професійної освіти Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за первинною професійною підготовкою за професією “Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” первинна професійна підготовка – це здобуття професійної (професійно-технічної) освіти особами, як раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності.

Статтею 16 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” визначено, що випускнику закладу професійної (професійно-технічної) освіти, якому присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень “кваліфікований робітник”, видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Здобувачі професійної (професійно-технічної) освіти, які вступають до закладу професійної (професійно-технічної) освіти і вже мають попередньо здобуту професійну кваліфікацію (зокрема внаслідок трудової діяльності), не можуть бути зараховані для здобуття первинної професійної підготовки, а зараховуються для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за видами підготовки: професійно-технічне навчання, перепідготовка робітників, підвищення кваліфікації робітників. За такими видами підготовки відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” присвоюється професійна кваліфікація та видається свідоцтво про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації.

Оскільки між періодами незавершеного та теперішнього навчання ОСОБА_2 минуло 6 років, вбачається ймовірним, що особа вже набула професійної кваліфікації за період свої трудової діяльності і має право на отримання свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації.

Крім того, здобувач професійної (професійно-технічної) освіти, який раніше був зарахованих для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за видом первинної професійної підготовки та був відрахований із закладу освіти, наступного разу може здобувати професійну (професійно-технічну) освіту лише за такими видами підготовки як професійно-технічне навчання, перепідготовка робітників та підвищення кваліфікації робітників, які, в свою чергу, не передбачають присвоєння освітньої кваліфікації (освітнього, освітньо-кваліфікаційному рівня професійної освіти), а лише здобуття робітничої кваліфікації.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Законами України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 22 травня 2022 року № 2263-IX, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, від 02 травня 2023 року № 3057-IX, від 27 липня 2023 року № 3276-ІХ, від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ, від 6 лютого 2024 року № 3564-IX, від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ, від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ, від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ, від 15 січня 2025 року № 4220-ІХ, від 16 квітня 2025 року № 4356-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” затверджено відповідні Укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 452/2023, від 06 листопада 2023 року № 734/2023, від 05 лютого 2024 року № 49/2024, від 06 травня 2024 року № 271/2024, від 23 липня 2024 року № 469/2024, від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, від 14 січня 2025 року № 26/2025, від 15 квітня 2025 року № 235/2025, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 годин 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 годин 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 годин 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 годин 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.

Станом на дату розгляду справи воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.

За ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі - Закон № 3543-ХІІ).

Відповідно до абзаців першого-другого статті 1 Закону № 3543-ХІІ у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

За п. 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).

За пунктом 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Цим Переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти визначає та регулює Закон України від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII “Про освіту” (далі – Закон № 2145-VIII).

За частинами першою, другою статті 3 Закону № 2145-VIII кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону № 2145-VIII).

За статтею 8 Закону № 2145-VIII визначено види освіти, до яких відносяться формальна, неформальна та інформальна (самоосвіта) освіти.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2145-VIII особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх. Основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна.

Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі. Дуальна форма здобуття освіти - це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб`єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях, а також під час виконання робіт та/або надання послуг за гіг-контрактом, для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору (частини друга, десята статті 9 Закону № 2145-VIII).

За статтею 10 Закону № 2145-VIII визначені складники та рівні освіти.

Невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону № 2145-VIII метою професійної (професійно-технічної) освіти є формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і перспектив кар`єрного зростання впродовж життя. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної (професійно-технічної) освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту. Заклади професійної (професійно-технічної) освіти можуть також здійснювати підготовку фахівців за окремими професіями без забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти. Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну (професійно-технічну) освіту.

За ч. 3, ч. 5 статті 15 Закону № 2145-VIII рівнями професійної (професійно-технічної) освіти є: перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти.

Особа, яка здобула професійну (професійно-технічну) освіту відповідного рівня, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки - у випадках та порядку, визначених законодавством.

Після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (абзац перший частини першої, абзац перший частини другої, частина третя статті 40 Закону № 2145-VIII).

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках визначає Закон України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР “Про професійну (професійно-технічну) освіту” (далі – Закон № 103/98-ВР).

Професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти (частина перша статті 3 Закону № 103/98-ВР).

За ч. 2 статті 3 Закону № 103/98-ВР професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Згідно з частиною п`ятою статті 3 Закону № 103/98-ВР первинна професійна підготовка - це здобуття професійної (професійно-технічної) освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності.

За частиною першою статті 15 Закону № 103/98-ВР випускнику закладу професійної (професійно-технічної) освіти, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень “кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Суд зазначає, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. При цьому суд наголошує, що основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

За матеріалами справи за наслідками зарахування позивача у 2014 році та 2017 році до Відокремленого підрозділу “Регіональний центр професійної освіти Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” останній не пройшов кваліфікаційну атестацію та йому не присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень “кваліфікований робітник” внаслідок відрахування із закладу освіти за власним бажанням.

Отже, позивач не завершив навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду (категорії), не отримував диплома кваліфікованого робітника як особа, яка успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, оскільки відрахування означає, що позивачем не було завершено перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти.

Тобто, позивач на цей час здобуває перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти.

Оскільки позивач не завершив навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду (категорії), його повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону № 2145-VIII.

Отже, відповідач протиправно зазначив у довідці від 29 жовтня 2024 року № 461103 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII.

Статтею 74 Закону України “Про освіту” встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних”, “Про авторське право і суміжні права” та “Про публічні електронні реєстри”.

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 8 червня 2018 року № 620 (далі - Положення №620), це Положення розроблено відповідно до ст. 74 Закону України “Про освіту” з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення №620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс”, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Отже, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство “Інфоресурс” мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту” щодо позивача.

Апеляційним судом, відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, враховано правові висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про:

- визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України щодо внесення інформації до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”;

- зобов`язання відповідача внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, на денній формі навчання освіти ступеня/рівня “кваліфікований робітник” за спеціальністю/професією “ 7241 Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування” у Відокремленому підрозділі “Регіональний центр професійної освіти Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 2 травня 2025 року у справі № 360/362/25 за позовом Гайдая Олега Васильовича в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 28 січня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Гаврищук

А.А. Блохін