Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №580/12873/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року справа № 580/12873/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Янківської В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу ДВС у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

19 листопада 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Другого відділу ДВС у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) (наразі іменується - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) щодо не зняття арешту з коштів розміщених на банківському рахунку номер ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 у Філії Черкаського ОУ АТ “ОЩАДБАНК” відкритому на ім`я Сіроша Володимира Володимировича, накладених у виконавчих провадженнях ВП №53711594 про примусове виконання виконавчого листа №823/1029/16 виданого 24.02.2017 року Черкаським окружним адміністративним судом та ВП №58173458 про примусове виконання вимоги про сплату боргу № Ф-2714-25-У виданого 05.09.2018 року ГУДФС у Черкаській області м. Черкаси відносно Сіроша Володимира Володимировича, які об`єднані у зведене виконавче провадження ВП №79279216;

2) зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) (наразі іменується - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) вчинити всі необхідні та достатні дії щодо зняття/скасування арешту грошових коштів на рахунку номер ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 у Філії Черкаського ОУ АТ “ОЩАДБАНК” відкритому на ім`я ОСОБА_1 , накладених у виконавчих провадженнях ВП №53711594 про примусове виконання виконавчого листа №823/1029/16 виданого 24.02.2017 року Черкаським окружним адміністративним судом та ВП №58173458 про примусове виконання вимоги про сплату боргу № Ф-2714-25-У виданого 05.09.2018 року ГУДФС у Черкаській області м. Черкаси відносно ОСОБА_1 , які об`єднані у зведене виконавче провадження ВП №79279216.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, у ході виконання виконавчих проваджень ВП №53711594 та ВП №58173458, накладено арешт та звернуто стягнення на рахунок позивача, емітований в ОУ АТ "Ощадбанк". Вказана обставина є надмірним тягарем для позивача та порушує його права, оскільки він є особою з інвалідністю 2 групи та отримує пенсію по інвалідності, яка зараховується на вказаний картковий рахунок. При цьому позивач не просить скасувати постанову про стягнення коштів у визначеному законодавством розмірі, що в свою чергу не перешкоджає проведенню виконавчих дій та реальному виконанню рішення суду.

Ухвалою суду від 17.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну, в якому в задоволенні позову просить відмовити та зазначив, що оскаржувану постанову прийнято із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою від 21.01.2026 продовжено строк розгляду справи на двадцять днів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

На виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження №79279216 відносно боржника ОСОБА_1 , об`єднане 06.10.2025. До складу зведеного виконавчого провадження входять такі виконавчі провадження, а саме:

- виконавче провадження № 58173458 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-2714-25-У виданої 05.09.2018 ГУДФС у Черкаській області м. Черкаси про: стягнення з ОСОБА_1 на користь ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області заборгованості в сумі 166844,77 грн. Виконавче провадження № 58173458 відкрите 28.01.2019;

- виконавче провадження № 53711594 з примусового виконання виконавчого листа № 823/1029/16 виданого 24.02.2017 Черкаським окружним адміністративним судом про: стягнення з ОСОБА_1 на користь ДПІ борг в сумі 556023,07 грн.. Виконавче провадження № 53711594 відкрите 06.04.2017.

Постановою державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.10.2025 у виконавчому провадженні №53711594, відкритого на підставі виконавчого листа №823/1029/16, виданого 24.02.2027 Черкаським окружним адміністративним судом, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ рахунках/електронних грошей, що містяться на рахунках/ рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 593066,34 грн.

Позивач звертався до відповідача із заявами, в яких просив зняти арешт з рахунку.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом, відповідач не надав відповідь на заяви позивача.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Частиною 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

При цьому пунктами 3, 14, 21 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Отже, зі змісту вищевказаних норм вбачається, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналіз вище зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.

При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відтак, частиною 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувана або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Зазначена норма права визначає кошти, що складають пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина 3 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частинами 2 та 3 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що із пенсії боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома 1 виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Таким чином, виконавець має повноваження звернути стягнення на пенсійні виплати боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від пенсійних виплат боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь-яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають пенсійні виплати боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із пенсії, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання належних виплат та достойні умови життя.

26 березня 2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №2129-IX), яким Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону доповнено пунктом 10-2, який містить, зокрема положення про те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації) та визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Абзацом вісімнадцятим пункту 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (який доповнено згідно із Законом України від 27.07.2022 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" (далі - Закон №2455-IX) встановлено, що у період дії воєнного стану приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема, на відкриті банківські рахунки боржника. Проте статтею 48 Закону №1404-VIII встановлено заборону для виконавця для звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, на спеціальних рахунках та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Крім того, із набранням чинності Законом №2129-IX тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац 2 частини 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 в справі №756/8815/20 викладено висновки про те, що, передбачене абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є пенсією боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Суд звертає увагу, що постанова ВП №53711594 від 03.10.2025 про арешт коштів боржника містить відповідне застереження для банків про неможливість накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.

Водночас згідно із статтею 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (частина перша).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.04.2022, прийнятої за результатом розгляду справи №756/8815/20, зазначила: "... 93. Відтак доводи скаржника, що рахунок, на якому знаходились кошти не є такими, на який заборонено законом накладення арешту, не відповідають положенням закону, оскільки арешт може накладатись на кошти, а не на рахунок (абзац перший частини другої статті 48 Закону №1404-VIII); а по-друге, обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки "кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом" (абзац другий частини другої статті 48 Закону №1404-VIII)... 103. При цьому державний виконавець у касаційній скарзі не посилається і судами не було встановлено, що на підставі матеріалів виконавчого провадження та звітів, повідомлень банку про здійснені банківські операції за зазначеним боржником рахунком було перевірено та встановлено, що зазначені суми не є заробітною платою. Залишення арешту на кошти, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання ОСОБА_ 1 будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела та порушує його право на отримання винагороди за працю.104.За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали бездіяльність державного виконавця незаконною та задовольнили скаргу позивача...".

Суд вважає, що вказані висновки Великої Палати Верховного Суду необхідно враховувати при розгляді цієї справи, оскільки вони стосуються застосування статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" і звернення стягнення на кошти поза межами дозволених цією нормою розмірів.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду природа походження коштів на рахунку боржника має значення для вирішення питання про накладення чи зняття арешту на кошти на такому рахунку.

Враховуючи наведене та оскільки матеріалами справи підтверджується, що рахунок, на який накладений арешт постановою державного виконавця (картковий рахунок відкритий в ОУ АТ «ОЩАДБАНК», код банку 354507, IBAN НОМЕР_1 ), використовується для зарахування пенсії ОСОБА_1 суд вважає бездіяльність відповідача, яка полягає у не знятті арешту з рахунку ОСОБА_1 на який надходить пенсія, протиправною.

А тому, відповідно, такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про зобов`язання відповідача зняти арешт з такого рахунку, що гарантуватиме захист порушених прав позивача у межах спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що позивача звільнено від сплати судового збору, у зв`язку з чим суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки підтвердження понесення інших судових витрат позивачем матеріали справи не містять.

Керуючись ст.7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 257, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з коштів розміщених на банківському рахунку номер ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 у Філії Черкаського ОУ АТ «ОЩАДБАНК» відкритому на ім`я Сіроша Володимира Володимировича, накладених у виконавчих провадженнях ВП №53711594 про примусове виконання виконавчого листа №823/1029/16 виданого 24.02.2017 року Черкаським окружним адміністративним судом та ВП №58173458 про примусове виконання вимоги про сплату боргу № Ф-2714-25-У виданого 05.09.2018 року ГУДФС у Черкаській області м. Черкаси відносно Сіроша Володимира Володимировича, які об`єднані у зведене виконавче провадження ВП №79279216.

Зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії зняття арешту грошових коштів на рахунку номер ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 у Філії Черкаського ОУ АТ «ОЩАДБАНК» відкритому на ім`я Сіроша Володимира Володимировича, накладених у виконавчих провадженнях ВП №53711594 про примусове виконання виконавчого листа №823/1029/16 виданого 24.02.2017 року Черкаським окружним адміністративним судом та ВП №58173458 про примусове виконання вимоги про сплату боргу № Ф-2714-25-У виданого 05.09.2018 року ГУДФС у Черкаській області м. Черкаси відносно ОСОБА_1 , які об`єднані у зведене виконавче провадження ВП №79279216.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА