Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №560/19805/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19805/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 січня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ про призов на військову службу під час мобілізації, визнати протиправними дії щодо нерозгляду його заяви про надання відстрочки, визнати незаконним та скасувати наказ про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на посаду. В обґрунтування позову зазначає, що має право на отримання відстрочки від призову на військову службу, для чого звернувся до органу ТЦК та СП. Разом з тим, до прийняття рішення про надання відстрочки його було мобілізовано на військову службу, що він вважає неправомірним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив у справі не надав, проте надав витребувані судом документи.

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що протиправність у її діях відсутня.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною 10 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, та військовозобов`язані, які проходять службу у військовому резерві або призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України, а також центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Положеннями частини 5 статті 22 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-ХІІ передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.

Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України №3543-XII, є, зокрема, військовозобов`язані (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин), які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, з подальшими змінами).

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.

З наведених норм вбачається, що сама можливість надання відстрочки або право на отримання відстрочки не ототожнюється з автоматичним її наданням, позаяк наявність законодавчо визначених підстав для отримання відстрочки не свідчить про визнаний державою імунітет від призову на військову службу.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі №160/10728/23 щодо аналогічних правовідносин прийшов до висновку, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних та своєчасних дій з метою його оформлення у відповідний, визначений законом спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним або міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). Водночас, реалізація такого права повинна бути здійснена до моменту набуття особою статусу військовослужбовця.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

29.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання йому відстрочки на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До заяви позивач надав копію свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 17.09.2024 щодо ОСОБА_1 , довідку до акта огляду МСЕК №171414 щодо ОСОБА_2 , пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_2 , свідоцтва про смерть ОСОБА_3 НОМЕР_4 від 17.09.2024, паспорта та довідки РНОКПП ОСОБА_1 , заяву ОСОБА_2 про обрання ОСОБА_1 особою, яка здійснюватиме догляд.

У той же час судом встановлено, що 23.04.2025 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 був проведений медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого складена довідка ВЛК №106/13. У цій довідці вказано про те, що ОСОБА_1 придатний до військової служби.

Із картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 вбачається, що він 23.04.2025 пройшов наступні дослідження стану здоров`я: флюорографію органів грудної клітки, ЕКГ, а також медичне обстеження такими спеціалістами, як терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР лікар, психіатр, стоматолог. У картці обстеження та медичного огляду відображені відповідні висновки про стан здоров`я позивача та діагнози, наявні підписи та печатки лікарів. Довідка ВЛК підписана головою та членами ВЛК.

Питання відповідності висновків ВЛК про стан здоров`я позивача та придатність його до військової служби не є спірним у цій справі.

Відповідно до поіменного списку №9/1291 від 30.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 призвано на військову службу та направлено до складу військової частини НОМЕР_1 для її проходження.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині нерозгляду його заяви від 29.04.2025 про надання відстрочки від призову по мобілізації.

Судом встановлено, що згідно з протоколом №35 від 08.05.2025, витяг з якого наданий суду, комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву позивача та надані ним документи щодо права на відстрочку від призову на військову службу та ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки, оскільки позивач призваний на військову службу.

У той же час, вказане рішення комісії у цій адміністративній справі позивачем не оскаржується.

Отже, з наданих до справи доказів вбачається, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву позивача та додані до неї документи щодо питання відстрочки від призову та прийняте рішення, відтак підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача відсутні.

Суд також враховує ту обставину, що ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки 29.04.2025, тобто вже після того, як 23.09.2025 він пройшов військово-лікарську комісію та отримав висновок про придатність його до військової служби.

Отже, позивач на час виникнення спірних правовідносин та до цього перебував у статусі військовозобов`язаного, не маючи належним чином оформленої відстрочки, натомість звернувся з заявою про її отримання після того, як був визнаний придатним до військової служби.

У даному випадку суд не вбачає протиправності у діях ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача на військову службу, адже комісією було своєчасно розглянуто заяву позивача та додані до неї документи щодо питання відстрочки від призову та прийняте відповідне рішення.

Та ж обставина, що це рішення було прийняте вже після фактичної мобілізації позивача, у даному випадку пов`язана не з протиправністю дій органу ТЦК, а з несвоєчасністю вчинення самим позивачем активних дій, спрямованих на реалізацію права на отримання відстрочки.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав на те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулась, тому навіть визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Водночас, оскільки в межах спірних правовідносин судом не встановлено порушення відповідачем вимог закону в контексті реалізації позивачем його права на відстрочку, похідні вимоги про скасування наказу про призов на військову службу, скасування наказу про зарахування до списків особового складу військової частини задоволенню також не підлягають. У даному випадку судом не встановлені і сторонами не надані належні докази, які б свідчили про протиправність дій відповідачів у частині видання відповідних наказів.

Оскільки з наданих до справи письмових доказів не встановлені обставини і докази, які свідчать про порушення відповідачами відповідних процедур та вимог чинного законодавства в частині призову позивача на військову службу та розгляду питання про відстрочку, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 січня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя І.С. Козачок