Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №560/5156/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5156/25

РІШЕННЯ

іменем України

27 січня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУНП в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 07.03.2025 № 463 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області" щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Хмельницькій області від 12.03.2025 № 95 о/c про звільнення позивача із служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення;

- поновити позивача на посаді поліцейського офіцера громади сектору превенції відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області з 14.03.2025.

Позивач не погоджується з спірними наказами та вважає, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до наказу ГУНП в Хмельницькій області від 07.03.2025 № 463 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області" за порушення та ігнорування вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VII "Про Національну поліцію", статті 38 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 1, 6 та 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, пункту 1.22 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 07.05.2021 №870 "Про організацію оповіщення та збору особового складу підрозділів поліції ГУНП в Хмельницькій області при оголошенні сигналу "Збір. Навчальна тривога", що виразилось у надмірному вживанні алкогольних напоїв під час посиленого варіанту несення служби, неприпиненні та приховуванні обставин правопорушення, неповідомленні про його вчинення на лінію "102", перешкоджанні виконання службових обов`язків поліцейськими, приниженні при цьому їх честі та гідності, неприбутті на повідомлення "Збір. Навчальна тривога" та порушенні вимог абзаців 2, 8, 9 та 11 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, чим допустив правопорушення, пов`язане з корупцією, зважаючи на неприпустимість такої поведінки під час служби в поліції, до позивача застосоване стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 12.03.2025 № 95 о/c старший лейтенант поліції ОСОБА_1 поліцейський офіцер громади сектору превенції відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області звільнений зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України "Про Національну поліцію" з 14.03.2025.

Позивач оскаржив вказані накази до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Стаття 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно із частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За змістом положень статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, осіб порушників, ступінь їх вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, їх ставлення до служби.

Тобто, визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник ГУНП в Хмельницькій області може застосувати стягнення у межах компетенції, виходячи із обставин справи.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 по справі N 320/3085/20 зазначив, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Відповідно до матеріалів службового розслідування 15.02.2025 до Управління головної інспекції надійшла інформація про те, що на проїжджій частині ліворуч "СВ-Клуб", по вулиці Свободи, 1-А, м. Хмельницького, стоїть пошкоджений автомобіль Фольксваген Поло, державний номер НОМЕР_1 , водій якого можливо вчинив дорожньо-транспортну пригоду. Біля автомобіля знаходиться двоє молодих чоловіків, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, один з яких, можливо поліцейський та причетний до ДТП.

Виїздом на місце події працівниками Хмельницького УДВБ НПУ та УГІ ГУНП в Хмельницькій області встановлено, що факт ДТП за участю автомобіля Фольксваген Поло мав місце. За кермом вказаного автомобіля перебував ОСОБА_2 , а в якості пасажира його брат - поліцейський офіцер громади сектору превенції відділення поліції № 2 Хмельницького РУП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Обидва перебували з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

За результатами огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу "Драгер" на місці події у ОСОБА_2 виявлено алкоголь в розмірі 1,17 проміле, а ОСОБА_1 - 1,74 проміле.

Працівниками поліції Управління ПП в Хмельницькій області ДПП Національної поліції України відносно водія ОСОБА_2 складені адміністративні протоколи за порушення вимог частини першої статті 130, статті 124 КУпАП, а також винесена постанова за частиною першою статті 126 КУпАП.

Під час встановлення обставин та документування вказаної події, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в порушення вимог Законів України "Про Національну поліцію", "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", "Про запобігання корупції", Правил етичної поведінки поліцейського, втручався в діяльність працівників поліції УПП в Хмельницькій області, перешкоджав виконувати службові обов`язки пов`язані із документуванням правопорушень, допущених його братом ОСОБА_2 . При цьому, поводив себе нетактовно, агресивно, грубо та зухвало по відношенню до працівників Хмельницького УДВБ НПУ, Управління ПП, Управління головної інспекції ГУНП в Хмельницькій області. При спілкуванні не контролював свою поведінку, принижував честь та гідність поліцейських, погрожував звільненням зі служби, при цьому систематично використовував ненормативну лексику.

В подальшому ОСОБА_1 висловлював незадоволення діями працівників Хмельницького управління ДВБ НПУ, при цьому наголошував, що вони виконують невластиві для них функції, на місце здійснення захисту працівника поліції, намагаються задокументувати порушення службової дисципліни, тощо. Позивач в адресу працівників Хмельницького управління ДВБ НПУ та УГІ ГУНП в Хмельницькій області висловлювався ненормативною лексикою, принижуючи їх честь та гідність, як поліцейських.

В ході службового розслідування комісія дійшла висновків, що позивач в порушення вимог пункту 1.22 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 27.01.2025 № 177 "Про розвиток, підвищення професійної майстерності, захист, підтримку, профілактику та зміцнення службової дисципліни і законності серед поліцейських ГУНП в Хмельницькій області", незважаючи на посилений варіант несення служби, військовий стан, а також те, що служба в поліції є державною службою особливого характеру та органи поліції забезпечують безперервне та цілодобове виконання поліцейськими своїх завдань, в тому числі з метою належного надання поліцейських послуг щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, попри попередження про недопустимість вживання алкогольних напоїв у позаслужбовий час, оскільки поліцейські у будь-який час можуть бути залучені до виконання службових обов`язків, вжив значну кількість алкоголю, що призвело до його сп`яніння.

Дії та поведінка позивача через алкогольне сп`яніння, що виражалось у порушенні мови та координації рухів, вийшла за межі етичної поведінки. Останній, в порушення вимог пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту перешкоджав поліцейським виконувати їхні обов`язки під час документування правопорушень, допущених братом. Радив останньому не надавати пояснення щодо обставин події, не проходити освідування на встановлення стану алкогольного сп`яніння, а коли останній не пройшов його, вимагав від поліцейських повторного проведення, також надав брату вказівку не підписувати схему ДТП та адміністративні протоколи, складені відносно нього за статтями 124 та 130 КУпАП.

При цьому, позивач в порушення вимог пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та пункту 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту та статті 38 Закону України "Про запобігання корупції", не стримуючи своїх емоцій постійно принижував честь та гідність працівників патрульної поліції, використовуючи при цьому ненормативну лексику.

Окрім того, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проігнорував вимоги наказу ГУНП в Хмельницькій області від 07.05.2021 № 870 "Про організацію оповіщення та збору особового складу підрозділів поліції ГУНП в Хмельницькій області при оголошенні сигналу "Збір. Навчальна тривога", будучи належним чином оповіщеним, не прибув до відділення поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області

Вказані обставини підтверджені матеріалами службового розслідування та, зокрема, наданими відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.

Зазначені обставини позивач належними та допустимими доказами не спростував. В свою чергу у позовній заяві позивач визнав, що перебував у стані алкогольного сп`яніння та збудженому емоційному стані. Посилання позивача на те, що він не приховував свого службового становища та не заперечував факту вживання алкоголю, не можуть розцінюватися як обставини, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність або звільняють його від неї.

Суд виходить з того, що служба в поліції є державною службою особливого характеру та передбачає підвищені вимоги до дисципліни, поведінки, дотримання законності та етичних стандартів як під час виконання службових обов`язків, так і у позаслужбовий час. Перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння в умовах дії воєнного стану, за посиленого варіанта несення служби та попри прямі застереження щодо недопустимості вживання алкоголю, свідчить про грубе порушення службової дисципліни та несумісність такої поведінки зі статусом поліцейського.

Тому суд вважає, що встановлені в ході службового розслідування обставини свідчать про вчинення позивачем дій, які знижують авторитет поліції, викликають недовіру до поліцейських. Тобто, така поведінка поліцейського є недопустимою, суперечить інтересам служби, позаяк позивач присягнув з гідністю нести високе звання поліцейського, а натомість вчинив проступок, який дискредитує органи поліції та поліцейських в цілому.

Вчинки, що дискредитують працівників та, власне, органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2020 по справі N 360/3545/18 зазначив, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв`язку із поняттям "дотримання морально-етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийняте рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач правильно кваліфікував дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Також на позивача накладене дисциплінарне стягнення, співмірне із тяжкістю вчиненого проступку, яке застосоване за результатами проведення службового розслідування.

Суд відхиляє також доводи позивача про те, що до нього мало бути застосоване дисциплінарне стягнення в порядку зростання, оскільки Верховний Суд під час розгляду справи N 420/11778/22 надав правову оцінку вказаним нормам та дійшов висновку про те, що положеннями частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту встановлене правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.

Верховний Суд зауважив на тому, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Таким чином, при звільненні позивача зі служби в поліції відповідач врахував тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, тому застосування до останнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є законним та обґрунтованим.

У зв`язку з цим, оскаржувані накази прийняті відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є такими, що не порушують права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя О.Л. Польовий