Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №420/32158/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32158/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (вул. Балківська, 1-Б, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 34674102) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-ма Пересипська, 6, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 40342996), про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області прийнятого у формі припису від 04.07.2025 № 60, згідно якого Підприємство було зобов`язано усунути порушення зазначені в Акті перевірки від 04.06.2025 № 1735/05, a саме здійснити перерахунок вартості послуги з постачання теплової енергії споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2013 року по березень 2025 року, а саме без врахування обсягу теплової енергії на опалення приміщень споживача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що КП «ТМО» є суб`єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність з постачання теплової енергії споживачам у тому числі населенню. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області у липні 2025 року був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» вимог в сфері захисту прав споживачів з метою припинення порушень законодавства у сфері захист прав споживачів, про що був складений Акт від 04.07.2025 № 1735/05. На підставі заданого вище Акту від 04.07.2025 № 1735/05 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було внесено до КП «ТМО» припис від 04.07.2025 № 60, згідно якого Підприємство було зобов`язано усунути порушення зазначені в Акті перевірки від 04.06.2025 № 1735/05, а саме: здійснити перерахунок вартості послуги з постачання теплової енергії споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2013 року по березень 2025 року, а саме, без врахування обсягу теплової енергії на опалення приміщень споживача.

Позивач вважає рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області прийнятого у формі припису протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на відсутність належних документів, передбачених діючими нормативно-правовими актами, підтверджуючих відключення (відокремлення) квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , які надають право внести зміни в договір та припинити нарахування за ЦО. На думку позивача, документи, на які посилається відповідач в Акті перевірки як на підставу для перерахунку вартості послуг, документи (довідки, акти, листи) за найменуванням та змістом не можуть бути документами, які надають право вважати відключення споживача гр. ОСОБА_1 проведеним у законодавчо встановленому порядку, та не можуть слугувати підставою для перерахунку вартості послуг з ЦО.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 22.09.2025 року заяву комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 24.09.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.

24.09.2025 року позивачем повторно подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 25.09.2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про забезпечення позову комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису.

26.09.2025 року від позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суду витребувано з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області інформацію у вигляді належним чином засвідчених доказів, що були підставою прийняття рішення від 04.07.2025 року за № 60 про застосування адміністративного-господарських санкцій.

27.10.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого вбачається, що відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини встановлені Актом перевірки від 04.07.2025 № 1735/05.

Як додатки до відзиву на адміністративний позов відповідачем подано до суду витребувані ухвалою суду від 09.10.2025 року документи.

04.11.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, наводячи доводи позовної заяви.

10.11.2025 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У запереченнях відповідачем додатково вказано, що з листа позивача від 26.06.2025 № 13.06-07-855 (який був наданий позивачем під час перевірки Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області) встановлено, що «...за результатами розгляду вищезазначеної заяви КП «ТМО» також рекомендовано гр. ОСОБА_1 сплатити заборгованість за послуги централізованого опалення станом на 01 жовтня 2013 року в розмірі 5165,40 грн. Однак гр. ОСОБА_1 борг не сплачено, питання відмови від послуги з централізованого постачання не врегульоване...». Щодо вказаного відповідачем звернуто увагу на те, що законодавством не передбачено такої підстави для відмови у наданні споживачу дозволу відмовитися від послуги з централізованого постачання, як наявність суми боргу, або залежності позитивного рішення питання щодо надання дозволу від відключення від системи централізованого опалення від сплати заявником суми боргу (укладення договору реструктуризації тощо).

Водночас, під час проведення обстеження кв. АДРЕСА_2 , де мешкає гр. ОСОБА_1 , за участю представника комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», в якому брала участь посадова особа Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, що проводить позапланову перевірку, в присутності гр. ОСОБА_1 , підтверджено відключення від системи центрального опалення, відсутність опалювальних приладів (централізованого опалення), опалення здійснюється гр. ОСОБА_1 шляхом електроопалення. Таким чином, позивачем нараховано гр. ОСОБА_1 з листопада 2013 року по березень 2025 року плату за послугу з постачання теплової енергії, що враховує опалення приміщення споживача, яку фактично споживач не отримував. Доказів, які б підтверджували, що гр. ОСОБА_1 користувалася послугами централізованого опалення фактично немає.

Крім того, у заперечення зазначено, що на офіційному сайті позивача наявний перелік багатоквартирних будинків, частково відключених від мереж центрального опалення (не менше ніж половина квартир і нежитлових приміщень під`єднана (відключена) від мереж централізованого опалення) і у вказаному переліку наявний буд. АДРЕСА_3 .

У зв`язку з наведеним відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інші заяви, пояснення та клопотання станом на момент розгляду справи по суті до суду не подано.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» (далі – КП «ТМО»), є юридичною особою, код ЄДРПОУ 34674102, зареєстрованою 20.10.2006 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005561070051022890.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

09.06.2025 року на адресу відповідача, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, надійшло звернення з додатками громадянки ОСОБА_1 за вхідним номером № М-689 (а.с. 82-113) щодо можливого порушення її прав комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» під час здійснення нарахувань за послугу з постачання теплової енергії, а саме: нарахування плати за опалення площі житлового приміщення/квартири попри відокремлення/відключення від мереж централізованого опалення з жовтня 2013 року, що є порушенням суб`єктом господарювання права споживача у сфері надання житлово-комунальних послуг.

17.06.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на виконання вимог абзацу п`ятого частини першої ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» та наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 № 191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг» було отримано погодження на проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» законодавства про захист прав споживачів за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1 Б (а.с. 114).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській від 18.06.2025 видано наказ № 1835 «Про проведення позапланової перевірки» (а.с. 115-116) щодо проведення позапланової перевірки з 23.06.2025 по 04.07.2025 (без урахування вихідних днів) комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси) за адресою: вул. Балківська, буд. 1, м. Одеса. Предмет перевірки: дотримання норм законодавства про захист прав споживачів з питань, зазначених у зверненні гр. ОСОБА_1 . Підстава проведення перевірки: абзац 5, частина 1, стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

На виконання вищевказаного наказу Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було видане направлення про проведення перевірки від 18.06.2025 № 1012 (а.с. 117).

Перевірка проводилась з 23.06.2025 року по 04.07.2025 року.

За результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів було складено акт від 04.07.2025 № 1735/05 (а.с. 118 – 138), згідно якого встановлено наявність порушень вимог законодавства. Так, відповідно до опису фактичних обставин та відповідних доказів під час позапланової перевірки було встановлено таке:

«Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» нараховано гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 2007 року плату за послугу з постачання теплової енергії, що враховує опалення приміщення споживача, з січня 2022 року по березень 2025 року: плату за послугу з постачання теплової енергії, що враховує опаления приміщення споживача та загальнобудинкові потреби опалення (ЗПО).

З наданих споживачем документів вбачається, що 25.09.2013 гр. ОСОБА_1 звернулась до Голови Приморської районної адміністрації з заявою щодо отримання дозволу на відключення від системи централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Листом від 24.10.2013 №М-2438 Приморська районна адміністрація повідомила, що не заперечує проти позитивного вирішення цього питання за умови погашення боргу гр. ОСОБА_1 за послугу з теплопостачання.

3 Акту дільниці №5 комунального підприємства «ЖКС «ПортоФранківський» про відключення квартири від внутрішньобудинкових систем ЦО від 05.10.2013 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозвільних документів було проведено демонтаж центрального опалення на загальній площі 17,4 мІ у жовтні 2013 року. Демонтаж здійснено без порушення внутрішньобудинкової системи опалення.

Вищевказаний Акт отримано комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» в жовтні 2013 року, що вбачається з пояснень суб`єкта господарювання, наданих під час позапланової перевірки листом від 26.06.2025 № 13.06-07-855.

Згідно з копією довідки дільниці №5 КП ДЄЗ «Жовтневе» від 20.07.2006, доданою гр. ОСОБА_1 до звернення, в кв. АДРЕСА_2 , система опалення від ТЕЦ демонтована, що не вплинуло на роботу системи опалення від ТЕЦ всього будинку 9 по вул. Канатній.

Під час проведення обстеження кв. АДРЕСА_2 , де мешкає гр. ОСОБА_1 , за участю представника комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», в якому брала участь посадова особа, що проводить позапланову перевірку, в присутності гр. ОСОБА_1 , підтверджено відключення від системи центрального опалення, відсутність опалювальних приладів (централізованого опалення), опалення здійснюється гр. ОСОБА_1 шляхом електроопалення, результати обстеження оформлено Актом відключення (підтвердження) від внутрішньо квартирних будинкових систем централізованого опалення від 27.06.2025. В цьому Акті комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» зазначило, що офіційні документи про відключення системи опалення відсутні.

Під час позапланової перевірки встановлено, що комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» нараховано гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з листопада 2013 року по березень 2025 року плату за послугу з постачання теплової енергії, що враховує опалення приміщення споживача, яку споживачем фактично не спожито».

Листи, акти та інші документи, на які посилається контролюючий орган в Акті перевірки, долучені представником відповідача до матеріалів адміністративної справи.

У висновку, Актом від 04.07.2025 №1735/05, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, встановлені такі порушення комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси»:

1. Пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» - споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

2. Пункту 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» - крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином.

3. Абзацу першого частини першої статті 9 Закону України «Про житловокомунальні послуги» - споживач здійснює оплату за спожиті житловокомунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

4. Частини шостої статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

На підставі Акту від 04.07.2025 № 1735/05 було складено припис від 04.07.2025 № 60 (а.с. 140) про виконання законних вимог щодо усунення порушень, що зазначені в Акті від 04.07.2025 № 1735/05, а саме: здійснити перерахунок вартості послуги з постачання теплової енергії споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2013 року по березень 2025 року, а саме: без врахування обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача, та надати копії підтверджуючих документів до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Термін виконання припису: до 20.08.2025.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 139) копії Акту перевірки №1735/05 від 04.07.2025 року та Припису №60 від 04.07.2025 року були вручені позивачу 07.07.2025 року.

Не погоджуючись з прийнятим приписом №60 від 04.07.2025 року, позивач оскаржив його до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів шляхом направлення на її адресу скарги від 05.08.2025 року №02-01-01-182 (а.с. 24-26).

За результатами розгляду вказаної скарги Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 22.08.2025 (а.с. 27-29) повідомлено позивача про відсутність правових підстав для задоволення вимог, викладених у скарзі КП «ТМО».

16.09.2025 року КП «ТМО» звернулось до відповідача з проханням роз`яснити, яким чином виконувати припис №60 від 04.07.2025 року в частині перерахунку, з посиланням на документи які відповідно до вимог законодавства підтверджують відключення (відокремлення) квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , від централізованого опалення, в тому числі тих, на які присутні посилання в акті перевірки та приписі Держпродспоживслужби в Одеській області (а.с. 30-33).

Листом від 18.09.205 року №Вих-11275/05.2/31-25 (а.с. 34) позивача повідомлено, що надання роз`яснень стосовно наведеного у листі питання знаходиться поза межами компетенції Головного управління.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення у формі припису № 60 від 04.07.2025 р., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

13.03.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» № 303 (далі - Постанова № 303), що набрала чинності 17.03.2022 року.

Так, згідно п.п. 1, 2, 4-1 Постанови № 303 (у редакції від 20.06.2025, що була чинною в період проведення спірної перевірки) постановлено:

Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Наявними у матеріалах справи доказами, дослідженими судом, підтверджується, що проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в межах спірних правовідносин здійснювалося на підставі положень абзацу 5 частини першої ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно пункту 4-1 Постанови №303, предметом позапланового заходу є дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» з питань, зазначених у зверненні гр.. ОСОБА_1 .

Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення).

За змістом абзаців першого, другого підпункту 6 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).

За наведеним у пунктах 2, 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначенням житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Норми частини першої статті 6 цього ж Закону визначають суб`єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Встановлю, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. А за визначенням понять, наведених у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Аналіз вищевикладених положень законодавства дає змогу дійти висновку, що Держпродспоживслужба, та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг.

Відповідно ч.ч.1-2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно ч. 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

За приписами другого речення ч.7 статті 6 Закону № 877-V у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст. 6 Закону № 877-V).

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення (ч. 9 ст. 6 Закону № 877-V).

З аналізу наявних у справі матеріалів встановлено, що відповідачем дотримано процедуру проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів відповідно наведених вище положень нормативно-правових акті.

Щодо суті встановлених в Акті перевірки порушень.

Як вже було зазначено судом, в Акті перевірки № 1735/05 зафіксовано порушення:

пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» - споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

пункту 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» - крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином;

абзацу першого частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором;

частини шостої статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 2 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону: 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Частиною першою статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом першим частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема: давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189- VIII.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Закон України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на праві власності належить частина комунальної квартири АДРЕСА_2 , загальна площа цієї частини квартири складає 32,19 мІ.

Багатоквартирний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , обладнано системою опалення, яка є спільною власністю співвласників цього будинку. КП "ТМО" з жовтня 2007 року надає послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) споживачам, що мешкають за вищезазначеною адресою.

Нарахування за послугу з постачання теплової енергії за абонентським рахунком НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) здійснюються пропорційно спільної частки комунальної квартири за вищезазначеною адресою з розрахунку 32,19 мІ по тарифу, затвердженому у встановленому законодавством порядку.

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до КП "Теплопостачання міста Одеси" із заявою № TC 01/13 --- 4350 від 09.10.2013 року, щодо демонтажу опалювального приладу в житловому приміщенні без дозвільних документів.

Листом від 24.10.2013 р. № М - 2438 Приморська районна адміністрація повідомила заявницю щодо позитивного рішення питання відключення житлового приміщення від системи централізованого опалення будинку за умови погашення боргу за надані послуги станом на 01.10.13 р. в розмірі 5165,40 грн. або укладання договору на його реструктуризацію.

Поряд з цим, з матеріалів справи встановлено, що система центрального опалення в кв. АДРЕСА_2 демонтована.

3 копії Акту дільниці № 5 КП «ЖКС «Порто-Франківський» про відключення квартири від внутрішньо-будинкових систем ЦО від 05.10.2013 встановлено, що цей акт складений про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозвільних документів було проведено демонтаж центрального опалення на загальній площі 17,4 мІ у жовтні 2013 року. Демонтаж здійснено без порушення внутрішньо-будинкової системи опалення. Зазначений акт отримано позивачем в жовтні 2013 року.

З копії довідки дільниці № 5 КП ДЕЗ «Жовтневе» від 20.07.2006 в кв. АДРЕСА_2 вбачається, що система опалення від ТЕЦ демонтована, та це не вплинуло на роботу системи опалення від ТЕЦ всього будинку.

Під час проведення обстеження кв. АДРЕСА_2 , де мешкає гр. ОСОБА_1 , за участю представника комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», в якому брала участь посадова особа Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, що проводить позапланову перевірку, в присутності гр. ОСОБА_1 , було складено Акт відключення (підтвердження) від внутрішньо квартирних будинкових систем централізованого опалення від 27.06.2025 року . Відповідно до вказаного Акту підтверджено відключення від системи центрального опалення, відсутність опалювальних приладів (централізованого опалення), опалення здійснюється шляхом електроопалення.

Додатково в Акті відключення (підтвердження) від внутрішньо квартирних будинкових систем централізованого опалення від 27.06.2025 року представником КП «ТМО» зауважено, що офіційні документи про відключення системи опалення відсутні.

З реєстру нарахувань та оплат за абонентським рахунком НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) вбачається, що сума боргу за період з 2007 року станом на 06.2024 складає 55861,28 грн. Згідно з останнім наявним в матеріалах справи рахунком – повідомленням у системі «Герц» станом на 01.02.2025 року сума боргу ОСОБА_1 з послуг опалення складає 60696,76 грн.

З аналізу наведених вище доказів слідує, що з жовтня 2013 року система центрального опалення у кв. АДРЕСА_2 демонтована, ОСОБА_1 послуги з централізованого опалення не отримує, при цьому КП «ТМО» продовжує здійснення нарахувань за послугу з постачання теплової енергії. Тобто, позивачем нараховано гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з листопада 2013 року по березень 2025 року плату за послугу з постачання теплової енергії, що враховує опалення приміщення споживача, яку споживачем фактично не спожито.

Позивач вказані обставини не спростовує, доказів зворотнього до суду не надано.

Поряд з цим, заперечуючи щодо встановлених Актом перевірки від 04.07.2025 № 1735/05 порушень, позивач посилається на відсутність належних документів, передбачених діючими нормативно-правовими актами, підтверджуючих відключення (відокремлення) квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , від центрального опалення.

Позивач звертає увагу, що після змін у 2007 році внесених до постанови КМУ від 21 липня 2005 р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» тa наказу від 22.11.2005 №4 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», допускалося відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виключно окремих житлових будинків, про, що складався: Акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (який складався представником власника (ків) будинку та представником монтажної організації) Додаток 3 до пункту 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. Інших документів про відключення квартири, будинку від мереж ЦО І ГВП не передбачалося в період з 2005 - 2019pp.

В подальшому, починаючи з 2019 року згідно з положеннями постанови КМУ від 21 липня 2005 р. № 630, постанови КМУ від 21.08.2019 року №830, якою затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії (надалі – Правила №830), наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019 року, яким затверджено Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі - Порядок №169), відключення (відокремлення) від ЦО підтверджувалося виключно:

Актом про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) постачання гарячої води (Додаток 2 до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (пункт 12 розділу ІІ);

Актом про відокремлення (відключения) квартири / нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (Додаток 3 до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (пункт 13 розділу III)

Як зауважує позивач, інших, встановлених нормативними актами документів, за найменуванням та за змістом, підтверджуючих відключення (відокремлення), які надають право внести зміни в договір та припинити нарахування за ЦО не існує.

Суд зазначає, що аргументи позивача не спрямовані на спростування встановлених актом перевірки порушень, а фактично стосуються лише можливості виконання припису, що не є підставою для визнання його протиправним. Тобто, позивач не спростовує факт неотримання позивачем централізованого опалення та нарахування плати за це.

Суд наголошує на безпідставності доводів позивача щодо ускладнення виконання припису, рішення суду з огляду на те, що питання здійснення перерахунку вартості послуг з постачання теплової енергії врегульовані Порядком здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2024 р. № 127.

Судом установлено, що припис Держпродспоживслужби видано за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) з метою усунення порушень прав споживача та зобов`язує суб`єкта господарювання здійснити перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії у зв`язку з їх фактичним ненаданням споживачу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди перевіряють, чи прийняті рішення, вчинені дії або допущена бездіяльність суб`єктів владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Заперечуючи щодо правомірності оскаржуваного припису, позивач посилається на відсутність належного документа, який підтверджує від`єднання об`єкта споживача від системи централізованого опалення. Водночас суд зазначає, що такі доводи не спростовують установленого під час перевірки факту ненадання споживачу послуги з постачання теплової енергії та не мають вирішального значення для оцінки правомірності дій відповідача.

Предметом здійснення державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужбою є дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів, зокрема у частині надання та оплати житлово-комунальних послуг. Вирішення питань щодо правомірності від`єднання споживача від інженерних мереж, наявності або припинення договірних зобов`язань між сторонами не належить до повноважень відповідача та не є предметом спірних адміністративних правовідносин у цій справі.

Суд звертає увагу, що здійснення перерахунку вартості житлово-комунальних послуг є правовим наслідком встановлення факту їх ненадання споживачу та не залежить від наявності або відсутності документального оформлення припинення договірних відносин.

За таких обставин доводи позивача щодо відсутності належного документа про від`єднання споживача від системи централізованого опалення виходять за межі предмета перевірки, у межах якого діяв відповідач, та не свідчать про порушення Держпродспоживслужбою вимог статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на викладене, суд зазначає, що нарахування плати за комунальну послугу (постачання теплової енергії) за адресою: АДРЕСА_1 , з листопада 2013 року по березень 2025 року, яку споживачем фактично не спожито, є неправомірним.

Таким чином суд доходить до висновку, що позовні вимоги КП «ТМО» про визнання протиправним та скасування припису не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (вул. Балківська, 1-Б, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 34674102) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-ма Пересипська, 6, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 40342996), про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.