Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №420/35480/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35480/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕХБУДПОСТАЧ» (вул. Гоголівська, буд. 57/1, м. Одеса, 65055, код ЄДРПОУ 42865066) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631), про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕХБУДПОСТАЧ» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000261/2 від 16.07.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.07.2025 Одеською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000261/2 (далі - Рішення), яким скориговано митну вартість товарів, що ввозились на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехбудпостач».

Оскаржуваним Рішенням скориговано митну вартість товару, що був пред`явлений до митного оформлення Позивачем за МД №25UA500500022497U1. Цією декларацією до митного оформлення в режимі імпорт були заявлені фітинги для труб з чорних металів (сталеві), не литі, для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм, в асортименті, країна походження: Китай, виробник: «CANGZHOU YOULONG PIPE FITTING MANUFACTURING CO., LTD.». Митна вартість товару визначена за ціною договору.

На підтвердження митної вартості Товарів Позивач до митного оформлення разом з митною декларацією подав всі наявні у нього документи відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Також в порядку ч. 6 ст. 53 МК України Позивач подав додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

На переконання позивача зазначені документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за Товари та методу її визначення згідно з положеннями ст. 58 МК України. Разом з тим, в порушення вимог ст.ст. 53, 54, 55 МК України, Одеською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2025/000261/2 від 16.07.2025, яким змінено у бік збільшення митну вартість Товару задекларованих за МД №25UA500500022497U1.

Також, позивач вказує на те, що на підставі вказаного Рішення Одеською митницею було відмовлено Позивачу в митному оформленні Товарів за МД №25UA500500022497U1 та прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000547 від 15.07.2025.

Ухвалою судді від 27.10.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами а також витребувано з Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000261/2 від 16.07.2025 року.

10.11.2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500500022497U1 від 15.07.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «САНТЕХБУДПОСТАЧ». Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №25UA500500022497U1 від 15.07.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Відповідач вказує, що 16.07.2025 декларантом надано прайс-лист, експортну декларацію, сертифікат походження та лист, згідно якого повідомлено, що додаткові документи надаватись не будуть. Таким чином, відповідач стверджує, що вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та четвертій статті 53 МКУ, у зв`язку з чим за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ).

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» митним органом встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 - 5,1042 дол. США/кг (МД від UA100180/2025/501149 від 04.02.2025), ніж заявлено декларантом 0,9558 дол. США/кг.

Відповідач стверджує, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2025/000261/2 від 16.07.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

З цих підстав відповідач вважає обґрунтованим та законним прийняте ним рішення.

10.11.2025 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

12.11.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач просить в повному обсязі задовольнити позовні вимоги. Позивачем зазначено, що аргументи та доводи, що викладені у відзиві на підтвердження його вимог, фактично дублюють викладене в рішенні про коригування митної вартості, і такі доводи повністю спростовані в позовній заяві.

13.11.2025 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач стверджує, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару № UA500500/2025/000261/2 від 16.07.2025, Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «САНТЕХБУДПОСТАЧ».

Ухвалою суду від 27.11.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Інших заяв по суті під час розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «САНТЕХБУДПОСТАЧ» (Покупець) та «CANGZHOU YOULONG PIPE FITTING MANUFACTURING CO., LTD.» (Постачальник) 01.04.2025 року було укладено зовнішньоекономічний договір № 2025-CN1, відповідно до предмету якого, Постачальник зобов`язується виготовити та поставити в період дії Контракту, а Покупець прийняти та сплатити санітарно-технічне та інженерне обладнання, далі «ТОВАР». Покупець зобов`язується прийняти рекламні матеріали та зразки нової продукції на безоплатній або платній основі, що визначається у Попередньому або Комерційному рахунках.

Відповідно до контракту №2025-CN1 від 01.04.2025 року:

п.3.1 Валютою платежу за цим Контрактом є долар США;

п.3.2 Оплата за Товар, що поставляється згідно з Рахунком фактурою, здійснюється у валюті Контракту банківським переказом грошових коштів з банківського рахунка Покупця на банківський рахунок Постачальника, зазначений у цьому Контракті, на таких умовах: - 30% вартості кожної партії Товару - передоплата після підтвердження Попереднього рахунку; - 70% вартості кожної партії Товару - перед відвантаженням;

п.3.3 Всі витрати, пов`язані з банківським переказом грошових коштів несе Покупець.

Відповідно до п. 4.1 контракту №2025-CN1 від 01.04.2025 року, здійснюється зі складу Постачальника на умовах FOВ Тяньцзинь / Ксинганг, згідно правил «ІНКОТЕРМС 2010». Строк поставки партії Товару встановлюється протягом 35 днів з моменту підтвердження Попереднього рахунку Постачальником та Покупцем.

Відповідно до п. 4.3. Контракту №2025-CN1 від 01.04.2025 року, постачальник того ж дня повідомляє Покупцю про відвантаження партії Товару наступним способом: в електронному вигляді або факсом. Повідомлення має містити такі основні дані: 4.3.1. Рахунок-фактура українською та англійською мовами; 4.3.2. Пакувальний лист 4.3.3. Сертифікат походження; 4.3.4. Експортна декларація; 4.3.5. Транспортна накладна/бортовий Коносамент; 4.4. Часткове постачання Товару допускається за письмовою згодою Покупця.

Відповідно до п. 7.1. Контракту №2025-CN1 від 01.04.2025 року Товар повинен відвантажуватись в експортній упаковці, що відповідає його характеру. Упаковка повинна забезпечувати повну безпеку Товару від будь-яких пошкоджень у період його довгострокового зберігання, навантаження та змішаного перевезення. Відповідно до п. 7.2. Постачальник несе всі витрати, ризики та відповідальність за будь-які збитки, пов`язані з неповноцінною або неправильною упаковкою або маркуванням.

На виконання умов Контракту виставлено Інвойс № YL241112-2 від 22.04.2025 року, яким сторони узгодили номенклатуру, кількість та ціну Товару. Так, загальна вартість товару становить 20689,60 дол. США.

З метою митного оформлення імпортованого товару 16.07.2025 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 25UA500500022497U1 на:

Товар № 1: Фітиги для труб з чорних металів(сталеві), не литі, для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм, в асортименті:

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 114x4.0 – 100 шт

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 135x6.0 – 100 шт

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 133x4.0 – 200 шт

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 159x4.5 – 350 шт

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 159x6.0 – 200 шт;

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 219x5.0 – 100 шт;

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 219x8.0 – 60 шт;

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 273x6.0 - 60 шт;

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 273x8.0 – 50 шт;

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 325x6.0 - 60 шт;

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 325x8.0 - 50 шт;

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 377x8.0 - 20 шт ;

Відвід (кутник) 90гр. тип 3D DN 426x10.0 – 100 шт

Загалом: 1450 шт.

Торгівельна марка-немає даних.

Виробник: "CANGZHOU YOULONG PIPE FITTING MANUFACTURING CO.,LTD".

Країна виробництва-Китай(CN).

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

Пакувальний лист (Packing list) б.н від 22.04.2025;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № YL241112-2 від 22.04.2025;

Домашній коносамент (House bill of lading) № GS125041491 від 28.04.2025;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR №1893 від 14.07.2025;

Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 25C1309A1863/00074 від 07.05.2025;

Статус особи, яка подає митну декларацію 2;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 275 від 09.07.2025;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів - № 2025-CN1 від 01.04.2025;

Договір про надання послуг митного брокера № 183 від 30.06.2025;

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) Відповідно до зовнішньоекономічного договору (котракт) № 2025-CN1 від 01.04.2025 п.3.2 Оплата за товар ,що поставляється згідно з рахунком-фактурою, здійснюється у валюті контракту банківським переказом грошових коштів з банківського рахунку Покупця на банківський рахунок Постачальника, зазначений у цьому Контракті, на таких умовах-30% вартості кожної партії Товару –передплата після підтвердження Попереднього рахунку;-70% вартості кожної партії товару-перед відвантаженням, проте до митного оформлення не надано платіжні документи щодо підтвердження Попереднього рахунку, ні платіжних документів перед відвантаженням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Митним органом відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ). У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанту ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

16.07.2025 декларантом надано прайс лист, експортну декларацію, сертифікат походження та лист, згідно якого повідомлено, що додаткові документи надаватись не будуть.

16.07.2025 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000261/2, яким скориговано митну вартість товару.

Як вказано в оскаржуваному рішенні, згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МКУ - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МКУ - у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з відсутньою торговельною маркою, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торгівельними марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МКУ - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості – другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: по товару № 1 - 5,1042 дол. США/кг (МД від UA100180/2025/501149 від 04.02.2025) ніж заявлено декларантом 0,9558 дол. США/кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 16.07.2025 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000547.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Відповідно до зовнішньо економічного договору (контракт) № 2025-CN1 від 01.04.2025 п.3.2 Оплата за товар, що поставляється згідно з рахунком-фактурою, здійснюється у валюті контракту банківським переказом грошових коштів з банківського рахунку Покупця на банківський рахунок Постачальника, зазначений у цьому Контракті, на таких умовах-30% вартості кожної партії Товару –передплата після підтвердження Попереднього рахунку;-70% вартості кожної партії товару-перед відвантаженням, проте до митного оформлення не надано платіжні документи щодо підтвердження Попереднього рахунку, ні платіжних документів перед відвантаженням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;.

Щодо доводів відповідача про ненадання платіжних документів про передплату та повну оплату поставлених товарів, суд зазначає наступне.

Пунктом 3.2 контракту від 01.04.2025 р. № 2025-CN1 передбачено, що оплата за товар, що поставляється згідно з рахунком фактурою, здійснюється у валюті контракту банківським переказом грошових коштів з банківського рахунка Покупця на банківський рахунок Постачальника, зазначений у цьому контракті, на таких умовах: - 30% вартості кожної партії Товару - передоплата після підтвердження Попереднього рахунку; - 70% вартості кожної партії Товару - перед відвантаженням.

Згідно наданих до митного оформлення проформи від 02.04.2025 р. № YL250404 та інвойсу від 22.04.2025 р. № YL241112 вартість товарів складає 20689,60 дол. США.

Відповідно до проформи від 02.04.2025 р. № YL250404 сторонами узгоджено передплату у розмірі 30 %, що становить 20 689,60 Ч 0,30 = 6 206,88 дол. США. Позивачем разом з заявою 30.09.2025р., була подана платіжна інструкція №1 від 03.04.2025 про здійснення передплати у розмірі 6689,60, тобто була здійснена передплата.

У графі 70 платіжної інструкції від 03.04.2025 р. № 1 зазначено, що оплата здійснена відповідно до контракту від 01.04.2025 р. № 2025-CN1 та проформи від 02.04.2025 р. № YL250404.

Отже, ТОВ «САНТЕХБУДПОСТАЧ» сплачено передоплату у відповідності до умов контракту та проформи.

Відповідно до проформи від 02.04.2025 р. № YL250404 сторонами узгоджено сплату решти суми перед відвантаженням товару, яке відбулось згідно з коносаментом GS125041491 28.04.2025р. Позивачем разом з заявою 30.09.2025р., були додані платіжні інструкції від 08.04.2025 № 3 про оплату 7000 дол. США та від 28.04.2025 № 12 про оплату 7000 дол. США.

У графі 70 платіжної інструкції від 03.04.2025 р. № 1 зазначено, що оплата здійснена відповідно до контракту від 01.04.2025 р. № 2025-CN1 та проформи від 02.04.2025 р. № YL250404.

В загальному за платіжними інструкціями № 1 сплачено 6689,60 08.04.2025, № 3 сплачено 7000 дол. США та від 28.04.2025 № 12 сплачено 7000 дол. США. Загальний розрахунок 6689,60+7000+7000=20689,60 дол. США, що відповідає сумі визначеній у інвойсі.

Отже, ТОВ «САНТЕХБУДПОСТАЧ» повністю сплачено суму визначену у проформі YL250404.

Суд також зауважує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В той же час, умови, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 803/3649/15, від 27.04.2023 р. у справі № 820/3767/16.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.03.2023 р. у справі № 420/18880/21, від 17.04.2018 р. у справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійсненні).

Отже, дані твердження відповідача не впливають на визначення митної вартості товарів.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «САНТЕХБУДПОСТАЧ» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Застосування відповідачем резервного методу було обумовлено неможливістю застосування митним органом попередніх методів, в тому числі і методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті 55 МК України.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «САНТЕХБУДПОСТАЧ», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000261/2 від 16.07.2025 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000261/2 від 16.07.2025 року, у зв`язку з чим воно належить до скасування.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача в даному випадку є належним та достатнім.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 16901,63 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 16901,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕХБУДПОСТАЧ» (вул. Гоголівська, буд. 57/1, м. Одеса, 65055, код ЄДРПОУ 42865066) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631), про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000261/2 від 16.07.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕХБУДПОСТАЧ» (вул. Гоголівська, буд. 57/1, м. Одеса, 65055, код ЄДРПОУ 42865066) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16901,63 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот одна гривня 63 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук