Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №400/8104/24 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 р. № 400/8104/24

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , , АДРЕСА_1

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання протиправним та скасування відмови від 16.08.2024 №19 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – Позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту – Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з вимогами про:

- визнання протиправною відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка ухвалена протокольним рішенням від 16.08.2024 №19 комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з причин відсутності рішення суду про усиновлення дітей у ОСОБА_1 , який фактично має право на відстрочку від призову на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язання прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловікові на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що надав відповідачу заяву з відповідними підтверджуючими документами про отримання відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Право на відстрочку від мобілізації обумовлене тим, що на утриманні Позивача перебувають троє дітей віком до 18 років. Відповідач відмовив у наданні відстрочки, що Позивач вважає протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства.

Ухвалою від 02.09.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (головуючий суддя Устинов І. А.).

20.09.2024 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказує, що позовна заява подана до неналежного відповідача. До складу Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації входять як представник ІНФОРМАЦІЯ_3 , так і органів державної влади. Комісія та ІНФОРМАЦІЯ_2 є різними за формою та складом з особистими правами і обов`язками суб`єкти владних повноважень, а тому повноваження (права і обов`язки) Комісії визначені законодавством та не є делеговані іншим органам, в тому числі і ІНФОРМАЦІЯ_2 . Щодо підстав позову, то Відповідач зазначає, що Позивачем не було надано Комісії один із визначених законодавством документів, а саме - свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного, у зв`язку з чим Комісією було прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки.

Відповідно до наказу голови суду від 08.07.2025 року № 85-к суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв`язку із звільненням його у відставку рішенням Вищої ради правосуддя від 08.07.2025 року № 1419/15-25.

23.07.2025 року було здійснено повторний автоматичний розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі визначено суддю Лісовську Н.В.

Ухвалою від 24.07.2024 року судом прийнято справу № 400/8104/24 до свого провадження та визначено розгляд справи почати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до дубліката військового квитка серії НОМЕР_1 від 21.03.2016, Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 24.03.22 р. по 03.07.24 р.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 22.06.2024 року №82-РС Позивача було звільнено з військової служби за призовом під час мобілізації у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за сімейними обставинами).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.07.2024 року №187 був Позивача з 03.07.2024 р. виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 , направлений на військовий облік до Відповідача.

До ІНФОРМАЦІЯ_3 Позивачем було надано наступні документи:

- копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ;

- копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 ;

- копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 18.08.2022 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_5 від 10.11.2022 р.;

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_6 від 17.03.2015 р.;

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_7 від 09.06.2009 р.;

- копія посвідчення батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_8 від 27.12.2022 р., виданого Управлінням соціального захисту населення Баштанської райдержадміністрації;

- копія акту обстеження умов проживання від 20.02.2024 р.;

- копія довідки від 12.06.2023 р. №54019 про неотримання аліментів гр. ОСОБА_3 від ОСОБА_7 згідно з виконавчим листом №468/2033/14-ц на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- копія рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 16.04.2024 р. у справі №468/439/24 про встановлення факту перебування на утриманні Позивача неповнолітніх дітей.

18.07.2024 р. Відповідачем видана довідка №5/7675 Позивачу про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як багатодітному батькові на строк до 11.08.2024 р.

14.08.2024 року Позивач подав заяву Відповідачу про надання (продовження) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Листом-повідомленням від 18.08.2024 р. № 5/9351 Позивача повідомлено, що за результатами розгляду заяви та підтвердних документів, Комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причина відмови: відсутність рішення суду про усиновлення дітей.

Зазначене рішення комісії оформлене протоколом від 16.08.2024 р. №19.

Вважаючи вищезазначену відмову Відповідача протиправною, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

В подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений та триває на момент розгляду цієї справи.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з вказаним Указом, мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №3543-XII:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначено статтею 22 Закону №3543-XII.

Зокрема, приписами ч. 1 ст. 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни України зобов`язані з`являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ).

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до положень п. 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно з п. 11 Положення №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

При цьому, ст. 23 Закону №3543-ХІІ визначено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, серед іншого визначає також алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до п. 60 Порядку № 560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Додатком 5 до Порядку №560 затверджено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, відповідно до Додатку 5 до Порядку № 560 для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» додає до заяви: свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним; письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька); інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) стягнення аліментів з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 10.11.2022 р.

18.08.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 ).

На час укладення шлюбу з Позивачем, ОСОБА_3 мала двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьки вказаних двох дітей, зазначені у їх свідоцтвах про народження, аліменти ОСОБА_3 не сплачують, участі у вихованні та утриманні дітей не приймають.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач проживає разом із дружиною та трьома неповнолітніми дітьми однією сім`єю в с. Добре, Баштанського району, Миколаївської області, що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 20.02.2024 р.

Також, Управлінням соціального захисту населення Баштанської райдержадміністрації було визнано сім`ю Позивача багатодітною, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_8 від 27.12.2022 р., та при цьому, троє дітей які проживають з Позивачем повністю знаходяться на його утриманні.

Суд вказує на те, що рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 16.04.2024 р. у справі №468/439/24 встановлено факт перебування на утриманні ОСОБА_1 неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Крім того, суд звертає увагу, що Позивачу вже була видана довідка 18.07.2024 р. №5/7675 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як багатодітному батькові тим самим Відповідачем з огляду на ті самі підстави і підтвердні документи, надані Позивачем.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає обґрунтованими доводи Позивача щодо перебування на утриманні Позивача трьох дітей віком до 18 років, що надає йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації в розумінні вимог пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому, Відповідач не надав жодних доказів того, що неповнолітні діти Позивача не знаходиться на його утриманні.

Посилання Відповідача на відсутність рішення суду про усиновлення дітей як на причину відмови у прийнятті рішення про надання відстрочки Позивачу є безпідставним та неаргументованим з огляду на те, що рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 16.04.2024 р. у справі №468/439/24 встановлено юридичний факт утримання Позивачем трьох неповнолітніх дітей (зокрема нерідних).

Отже, при прийнятті оскарженого рішення, Відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформлене протоколом від 16.08.2024 №19 щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловікові на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом, згідно частини 7 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження Відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

В той же час, обираючи спосіб захисту порушеного права Позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_7 , повторно розглянути заяву Позивача щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач не довів правомірності своєї відмови Позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог та сплатою судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру, на підставі ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені Позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування відмови від 16.08.2024 №19 та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка ухвалена протокольним рішенням від 16.08.2024 №19 комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з причин відсутності рішення суду про усиновлення дітей у ОСОБА_1 , який фактично має право на відстрочку від призову на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

3. Зобов`язати Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) повторно розглянути заяву щодо надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ) відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловікові на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 28.01.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська