Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №380/257/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/257/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Лютої В.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 Борульника А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , помічника командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи - начальник юридичної служби майор юстиції Говоруха Максим Миколайович про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , помічника командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи - начальник юридичної служби майор юстиції ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 (далі відповідач 2), в якій, з урахуванням заяв про зміну предмету позову від 17.02.2025 та 21.07.2025, просив суд:

- визнати протиправними дії помічника командира військової частини НОМЕР_2 - начальника юридичної служби майора юстиції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , які полягають у зловживанні правом на ініціювання службового розслідування стосовно ОСОБА_1 шляхом подання рапорту від 01.10.2024 з неправдивими та перекрученими відомостями про порушення мною військової та виконавської дисципліни, що мало наслідком безпідставне притягнення мене до дисциплінарної відповідальності;

- визнати протиправним в цілому та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.11.2024 №5890 «Про результати службового розслідування стосовно майора юстиції ОСОБА_1 »;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 протягом трьох днів після набрання рішенням суду законної сили нарахувати та виплатити старшому офіцеру юридичної служби військової частини НОМЕР_2 майору юстиції ОСОБА_1 безпідставно невиплачену частину щомісячної премії за листопад 2024 року у розмірі 20 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

- стягнути солідарно з військової частини НОМЕР_2 та помічника командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи–начальника юридичної служби майора юстиції ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 44 000 гривень.

Ухвалою від 13.01.2025 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 23.01.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі, призначила до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 11.07.2025 суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 23.07.2025 суд задовольнив клопотання заяву позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 01.08.2025 суд задовольнив заяву представника Військової частини НОМЕР_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді старшого офіцера юридичної служби. 30.09.2024 помічник командира військової частини НОМЕР_2 - начальник юридичної служби ОСОБА_2 надав позивачу письмове доручення шляхом написання на копії аркушу доведення наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.09.2024 №5011 рукописного тексту наступного змісту: «Майор юстиції ОСОБА_3 : Підготуйте позовну заяву. Майор юстиції (підпис) ОСОБА_4 , 30.09.2024р.». Зазначає, що станом на 30.09.2024 позивач одноосібно займався всією претензійною та позовною роботою у військовій частині НОМЕР_2 , тому з огляду на надмірне поточне службове навантаження позивач розумів неможливість виконати своєчасно вказане доручення.

У зв`язку з цим позивач негайно письмово доповів про це начальнику юридичної служби ОСОБА_5 , написавши нижче його доручення доповідь наступного змісту: «Майору юстиції ОСОБА_5 : В порядку статті 37 Статуту внутрішньої служби ЗС України доповідаю про неспроможність (неможливість) виконати вищевказане доручення з огляду на надмірну поточну кількість позовних матеріалів, що підлягають опрацюванню. На виконання абзацу десятого пункту 2.1 Посадової інструкції ПКПР в/ч НОМЕР_2 (затв. 27.04.2022) в сукупності з абзацом дев`ятим пункту 2 Посадової інструкції офіцера юр. групи в/ч НОМЕР_2 (затв. 27.04.2022) пропоную організувати опрацювання вказаного доручення іншими військовослужбовцями юридичної служби в/ч НОМЕР_2 . Майор юстиції (підпис) ОСОБА_3 , 30.09.2024».

01.10.2024, продовжує позивач, начальник юридичної служби М. Говоруха подав рапорт (вх. №19263 від 03.10.2024) командиру військової частини НОМЕР_2 з клопотанням про призначення стосовно мене службового розслідування за фактом порушення військової та виконавської дисципліни, що виразилось, на його думку, у відмові від виконання наказу помічника командира військової частини з правової роботи-начальника юридичної служби від 30.09.2024 та пункту 7 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.09.2024 №5011 про підготовку позовної заяви до ОСОБА_6 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно- господарської діяльності) від 04.10.2024 №5232 «Про призначення службового розслідування», виданого на підставі вищевказаного рапорту начальника юридичної служби ОСОБА_7 вх.№19263 від 03.10.2024 про порушення військової та виконавської дисципліни, що виразилось у відмові від виконання наказу, наказано провести службове розслідування стосовно старшого офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за фактом порушення військової та виконавської дисципліни, що виразилось у відмові від виконання наказу помічника командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи - начальника юридичної служби.

За результатами проведеного службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_2 видано наказ (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.11.2024 №5890 «Про результати службового розслідування стосовно ОСОБА_8 », у пункті 2 якого визначено старшого офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_2 майора юстиції ОСОБА_1 за порушення статей 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити дисциплінарне стягнення «Сувора догана».

Вважає наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно- господарської діяльності) від 03.11.2024 №5890 «Про результати службового розслідування стосовно ОСОБА_8 » протиправним в цілому та таким, що підлягає скасуванню, оскільки притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням закону та з порушенням справедливих процедур, які передбачені законодавством щодо порядку притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, зазначає, що передумовами призначення службового розслідування стосовно позивача службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності були протиправні дії конкретної посадової особи - помічника командира військової частини НОМЕР_2 - начальника юридичної служби майора юстиції ОСОБА_7 , що полягали зловживанні правом на ініціювання службового розслідування шляхом подання рапорту від 01.10.2024 (вх.№19263 від 03.10.2024) з неправдивими та перекрученими відомостями про нібито порушення військової та виконавської дисципліни, втручанні у порядок проведення службового розслідування. Відтак, на думку позивача, це обумовлює необхідність визнання цієї посадової особи як співвідповідача у справі та заявлення до неї відповідних позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вказує, що відповідно до Статуту начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Відтак, відповідач як безпосередній та прямий начальник позивача, зобов`язаний за Статутом вживати заходи щодо зміцнення військової дисципліни у ввіреному йому підрозділі. Крім цього, відповідно до статті 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, помічник командира бригади з правової роботи зобов`язаний сприяти правовими засобами зміцненню військової і трудової дисципліни серед військовослужбовців та працівників бригади.

Вказує, що відповідно до пункту 7 наказу командира військової частини (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.09.2024 №5011, помічнику командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи начальнику юридичної служби наказано підготувати та подати до суду позовну заяву про стягнення зі старшого лейтенанта ОСОБА_9 коштів в сумі 15217,10 грн.

30.09.2024 відповідно до пункту 7 наказу командира військової частини (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.09.2024 №5011 майором юстиції ОСОБА_10 доручено старшому офіцеру юридичної служби майору юстиції ОСОБА_1 підготувати позовну заяву, надано ксерокопії наказу про завершення службового розслідування, акту службового розслідування зі всіма додатками до нього.

Вказує, що 30.09.2024 майор юстиції ОСОБА_1 , посилаючись на статтю 37 Статуту внутрішньої служби доповів про неспроможність (неможливість) виконання наказу та «надмірну поточну кількість позовних матеріалів, що підлягають опрацюванню».

З огляду на фактичну завантаженість майора юстиції ОСОБА_8 , рівень його професійної підготовки, досвід та компетенції зазначає, що вважав і вважає, що він вчинив порушення яке виражається у відмові від виконання наказу та порушення військової та виконавчої дисципліни.

Зазначає, що з огляду на демонстративні дії підлеглого військовослужбовця, який відмовився від виконання дорученого завдання (наказу) і надання пояснень, був поданий рапорт командиру військової частини НОМЕР_2 про призначення службового розслідування стосовно ОСОБА_11 з метою з`ясування причин і умов, що сприяли його діям, обставин дисциплінарного порушення, а також встановлення ступеня вини військовослужбовця.

Вказує, що позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності не внаслідок подачі рапорту про призначення службового розслідування, а за результатами проведеного службового розслідування.

Представник відповідача військової частини НОМЕР_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що в наказі командира військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2024 №5011 було віддано доручення помічнику командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи - начальнику юридичної служби про підготовку позову, в свою чергу згідно з підпорядкованістю помічник командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи начальник юридичної служби майор юстиції ОСОБА_12 доручив підготовку позову старшому офіцеру юридичної служби майору юстиції ОСОБА_13 .

Вказує, що метою проведення службового розслідування було встановити чи дійсно відповідно до фактичного навантаження та своїх професійних якостей ОСОБА_14 був неспроможній виконати доручення помічника командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи - начальника юридичної служби, у зв`язку з чим розслідувачем, який проводив службове розслідування було поставлені конкретні питання щодо загального стажу за юридичним фахом до позивача, проте ОСОБА_1 відмовився відповідати на поставлене питання.

Посилається на те, що Дисциплінарним статутом передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Зазначає, що Дисциплінарний статут зобов`язує командира кожного військового з`єднання, формування, частини, підрозділу контролювати дотримання підлеглими військовослужбовцями військової дисципліни та покладає на нього відповідальність за невжиття відповідних заходів. Це означає, що командир не має права залишати без уваги і належного реагування жодного випадку порушення військової дисципліни. Рапорт командування військової частини є самостійною та достатньою підставою для призначення службового розслідування. Позивачу було запропоновано надати письмові пояснення з обґрунтуванням причин відмови від виконання наказу, проте позивач зазначив, що вже надав їх на аркуші доведення до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2024 №5011.

Позивач подав до суду відповіді на відзиви, в яких зазначив ті ж часі аргументи що і у позовній заяві.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю.

У судовому засіданні представник відповідача військової частини НОМЕР_2 щодо позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач - помічник командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи - начальник юридичної служби майор юстиції ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді старшого офіцера юридичної служби.

25.09.2024 командир військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) видав наказ №5011 Про результати службового розслідування за фактом втрати пістолету 7,62 мм ТТ, з.н. НОМЕР_6 стосовно старшого лейтенанта ОСОБА_9 .

Згідно з пунктом 7 розпорядчої частини наказу №5011 від 25.09.2024 наказано помічнику командира частини з правової роботи – начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_2 підготувати та подати до суду позовну заяву про стягнення зі старшого лейтенанта ОСОБА_9 коштів у розмірі заподіяної ним державі шкоди, а саме 15217,10 грн.

Відповідно до Аркуша доведення наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2024 №5011, такий наказ доведений до помічника командира частини з правової роботи – начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_2 Максима Говорухи.

30.09.2024 помічник командира частини з правової роботи – начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_12 проставив на Аркуші доведення наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2024 №5011 доручення: «м-р юстиції ОСОБА_3 підготуйте позовну заяву, 30.09.2024 м-р юстиції ОСОБА_15 , підпис» (арк. справи 183, Том 2).

У відповідь на доручення помічника командира частини з правової роботи – начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_16 , майор юстиції ОСОБА_17 виклав рукописний текст такого змісту: «М-ру юстиції ОСОБА_5 . В порядку статті 37 Статуту внутрішньої служби ЗС України доповідаю про неспроможність (неможливість) виконати вищевказане доручення з огляду на надмірну поточну кількість позовних матеріалів, що підлягають опрацюванню. На виконання абзацу десятого пункту 2.1 Посадової інструкції ПКПР в/ч НОМЕР_2 (затв. 27.04.2022) в сукупності з абзацом дев`ятим пункту 2 Посадової інструкції офіцера юр. групи в/ч НОМЕР_2 (затв. 27.04.2022) пропоную організувати опрацювання вказаного доручення іншими військовослужбовцями юридичної служби в/ч НОМЕР_2 . Майор юстиції (підпис) ОСОБА_3 , 30.09.2024».

01.10.2024 помічник командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи - начальником юридичної служби майором юстиції Говоруха подав на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 рапорт, зміст якого зводиться до такого: «Дійсним доповідаю, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.09.2024 №5011, помічнику командира частини з правової роботи – начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_2 підготувати та подати до суду позовну заяву про стягнення зі старшого лейтенанта ОСОБА_9 коштів у розмірі заподіяної ним державі шкоди, а саме 15217,10 грн. 30.09.2024 мною віддано наказ старшому офіцеру юридичної служби майору юстиції ОСОБА_13 про підготовку позовної заяви. 30.09.2024 майор юстиції ОСОБА_14 в порядку статті 37 Статуту внутрішньої служби доповів про неспроможність (неможливість) виконання наказу, посилаючись на надмірну поточну кількість позовних матеріалів, що підлягають опрацюванню. З огляду на фактичну завантаженість майора юстиції ОСОБА_11 , рівень його професійної підготовки, досвід та компетенцію, вважаю його відмову від виконання наказу порушенням військової та виконавської дисципліни. У зв`язку із викладеним, клопочу про призначення службового розслідування стосовно старшого офіцера юридичної служби майора юстиції ОСОБА_8 за фактом порушення військової та виконавської дисципліни, що виразилась у відмові від виконання наказу ПКЧзПР-НЮС військової частини НОМЕР_2 від 30.09.2024 та пункту 7 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.09.2024 №5011 про підготовку позовної заяви до ОСОБА_6 . Додаток: копія аркуша доведення до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.09.2024 №5011» на 1 аркуші».

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №5232 Про призначення службового розслідування стосовно старшого офіцера юридичної служби військової часини НОМЕР_2 майора юстиції ОСОБА_1 , за фактом порушення військової та виконавської дисципліни, що виразилась у відмові від виконання пункту 7 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.09.2024 №5011 та доручення помічника командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи – начальника юридичної служби про його виконання, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного порушення, а також встановлення вини військовослужбовця.

03.11.2024 командир військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) видав наказ №5890 Про результати службового розслідування стосовно майора юстиції ОСОБА_8 . Зі змісту наказу видно, що під час службового розслідування здобуто відомості, які вказують на вчинення порушення яке виражається у відмові від виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 за дорученням майора юстиції ОСОБА_7 та порушення військової та виконавської дисципліни майором юстиції ОСОБА_18 .

Службовим розслідуванням виявлені обставини невиконання старшим офіцером юридичної служби військової частини НОМЕР_2 майором юстиції ОСОБА_18 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.09.2024 №5011. При цьому вказаний наказ направлений на реалізацію дисциплінарної влади командира військової частини, відданий в межах його посадової компетенції та не містить ознак явно злочинного чи незаконного.

Старший офіцер юридичної служби військової частини НОМЕР_2 майор юстиції ОСОБА_14 порушив такі обов`язки:

обов`язок військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного: бути ввічливими її додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю і честю; не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків (стаття 4 розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України);

кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтримані порядку та дисципліни (стаття 5 розділу 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України);

- загальний обов`язок військовослужбовця виконувати накази і розпорядження командира сумлінно, точно та у встановлений строк, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи. розпорядження (стаття 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України);

- обов`язок кожного військовослужбовця виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою (стаття 10 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України);

- зловживання положеннями статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України з метою ухилитись від виконання наказу командира військової частини;

- загальний обов`язок військовослужбовця беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою (стаття 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина майора юстиції ОСОБА_8 виражається у формі умислу. Порушення військової дисципліни є наслідком неналежного виконання ним покладених на нього обов`язків.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення, умисне вчинення ним правопорушення з метою досягнення власних інтересів всупереч інтересам служби, усвідомлення військовослужбовцем обов`язків за посадою та наслідків їх неналежного виконання.

Відповідно до розпорядчої частини наказу №5890 від 03.11.2024 наказано:

1. Службове розслідування вважати завершеним.

2. Відповідно до статей 45, 48, 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України старшого офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_2 майора юстиції ОСОБА_1 за порушення статей 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити йому дисциплінарне стягнення «Сувора догана».

3. Начальнику відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 : врахувати цей наказ під час підготовки проєктів наказів щодо виплати щомісячної премії; у тижневий строк організувати занесення дисциплінарного стягнення до службової картки майора юстиції ОСОБА_8 .

4. Начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 довести до відома цей наказ (витяг із наказу) до майора юстиції ОСОБА_8 під підпис із зазначенням дати доведення, а також роз`яснити право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Позивач вважаючи дії відповідача ОСОБА_2 щодо ініціювання службового розслідування та наказ Про результати службового розслідування стосовно майора юстиції ОСОБА_8 протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи цей спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі за текстом Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України затвердженої Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124 рапорт (заява) це - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі за текстом Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 48 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); пониження в посаді; пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі за текстом Статут).

Згідно з пунктом 11 Розділу 1 Частини І Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно; військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Відповідно до пункту 16 цього ж розділу Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до статті 30 Статуту начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Згідно зі статтею 37 Статуту військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Суд акцентує увагу на тому, що військова дисципліна полягає у бездоганному і неухильному виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань військової служби та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Військова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги присяги, статутів і наказів начальників (командирів).

Повертаючись до обставин цієї справи, позивачу у вину ставлять порушення військової та виконавської дисципліни, що виразилась у відмові від виконання пункту 7 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.09.2024 №5011 та доручення помічника командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи – начальника юридичної служби про його виконання.

Відповідно до статті 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Як видно з наказу від 25.09.2024 №5011 командир військової частини НОМЕР_2 віддав наказ помічнику командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи – начальнику юридичної служби про підготувати та подати до суду позовну заяву про стягнення зі старшого лейтенанта ОСОБА_6 коштів у розмірі заподіяної ним державі шкоди.

На виконання названого наказу, помічник командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи начальник юридичної служби майор юстиції ОСОБА_15 , в порядку підпорядкованості, доручив позивачу – старшому офіцеру юридичної служби військової частини НОМЕР_2 здійснити підготовку позову.

Встановлені обставини свідчать, що наказ командира військової частини НОМЕР_2 в частині підготовки та подання до суду позову довів до відома позивача - помічник командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи - начальник юридичної служби в порядку підпорядкованості, що відповідає статті 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Суд зауважує, що зазначений вище наказ не містив будь-яких часових обмежень на його виконання.

Відмова позивача від виконання наказу обґрунтована неспроможністю (неможливістю) виконати доручення з огляду на надмірну поточну кількість позовних матеріалів, що підлягають опрацюванню.

Суд звертає увагу, що у випадку неспроможності виконати наказ своєчасно та у повному обсязі позивач мав можливість доповісти про такі обставини командиру військової частини НОМЕР_7 , чим діяв би відповідно до вимог статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Матеріали справи не містять звернення позивача до командира військової частини НОМЕР_2 .

Підсумовуючи викладене вище, суд вважає мотиви відмови позивача є упередженими та необґрунтованими належним чином, відтак суд розцінює таку відмову як небажання виконати доручення помічника командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи начальника юридичної служби віддане на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 .

Таким чином, як свідчать матеріали справи, позивач в порушення вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ігноруючи свої службові обов`язки щодо неухильного дотримання положень Конституції України та інших нормативних актів, наказів, знехтував принципами, що регламентують його обов`язки та діяльність під час проходження військової служби, які є невід`ємною частиною дотримання військової дисципліни.

Верховний Суд у постанові від 28.02.2020 у справі №826/16420/18 дійшов висновку, що допущені окремі процедурні порушення під час проведення службового розслідування не є такими, що мають вплив на висновки службового розслідування та не можуть бути підставою для визнання протиправним пункту оскаржуваного позивачем наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

В свою чергу, інші твердження позивача не спростовують, встановлених судом фактів та обставин, що свідчать про правомірність дій відповідачів та оскарженого рішення.

З приводу позовної вимоги стягнути солідарно з військової частини НОМЕР_2 та помічника командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи–начальника юридичної служби майора юстиції ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 44 000 гривень, суд відмовляє у задоволенні такої як похідної від основної позовної вимоги.

У контексті оцінки доводів позову суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням положень статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою в позові відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , помічника командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи - начальник юридичної служби майор юстиції ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 26.01.2026.

Суддя Мричко Н.І.