Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: цивільного захисту
Дата: 25 січня 2026 р.
Справа: №640/3847/21
Суддя: Шуляк Любов Анатоліївна
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2026 року м. Житомир справа № 640/3847/21
категорія 113060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна" про застосування заходів реагування,
встановив:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: приміщень на другому поверсі будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул.Сечових Стрільців, 81, до повного усунення порушень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що співробітниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, з метою перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було здійснено позапланову перевірку. За результатами проведеного заходу складено акт, яким встановлено порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки, тому подальша експлуатація будівлі створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Ухвалою суду від 22.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 адміністративну справу передано для розгляду головуючому судді Шуляк Л.А.
Ухвалою суду прийнято до провадження дану справу та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив. Вказав, що ним усунуто всі виявлені порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, що були зазначені у акті №34 від 22.01.2021.
Ухвалою суду від 01.10.2025 призначено дану справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував.
Заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, про що ухвалено рішення, яке відображено у протоколі судового засідання від 08.12.2025.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 02.06.2025 по 18.06.2025, з 15.08.2025 по 05.09.2025, з 30.12.2025 по 02.01.2026 включно.
Суд, враховуючи пояснення сторін, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Як видно з матеріалів справи, на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області видано наказ від 24.12.2020 "Про проведення перевірок".
На підставі наказу та посвідчення на проведення перевірки від 29.12.2020 №1167, посадовою особою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області 19.01.2021-22.01.2021 проведено планову перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено відповідний акт від 22.01.2021 №34.
В ході перевірки встановлено 20 порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей і можуть призвести до виникнення надзвичайної ситуації (пожежі).
Позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до ст.1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частиною сьомою статті 7 Закону №877 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Пунктами 1 та 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052), визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, що утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, та який здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Підпунктами 39 та 42 пункту 4 Положення №1052 визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.
Як видно із матеріалів справи, після подання даного позову, у період з 07.07.2021 по 14.07.2021 проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт №538 від 14.07.2021, де вказано, що із 20 порушень, встановлених попередньою перевіркою, відповідачем не усунуто 2 порушення:
- не надано зареєстровану державним органом декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- не проведено ідентифікацію об`єкта.
Також позивач у додаткових поясненнях від 31.10.2025 вказує, що суб`єктом господарювання ПРАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" подано через портал електронних послуг Державної служби України з надзвичайних ситуацій декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Тобто Головне управління підтверджує усунення даного порушення відповідачем.
Щодо проведення ідентифікації об`єкта суд зазначає наступне.
Позивач вказує, що відповідачем не проведено ідентифікацію об`єкта, зокрема не вжито заходів, спрямованих на проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій щодо встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій (пункт 20 акту від 22.01.2021 №34), що на момент проведення перевірки являлось порушенням п.7 Наказу МНС України від 16.08.2005 №140 «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338»; п.6. Методики ідентифікації потенційно-небезпечних об`єктів; п. 3.1.1. Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях.
Суд враховує, що відповідно до Методики ідентифікації потенційно-небезпечних об`єктів, затвердженої Наказом МНС України від 23.02.2006 №98, вона встановлює єдиний порядок проведення ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (далі - ідентифікація) з метою вдосконалення організації їх державного обліку у процесі паспортизації та реєстрації у Державному реєстрі потенційно небезпечних об`єктів (далі - Реєстр).
При цьому, у цій Методиці використано терміни, що вживаються в такому значенні, зокрема;
- потенційно небезпечний об`єкт - вживається у значенні, встановленому Законом України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";
- ідентифікація потенційно небезпечного об`єкта, надзвичайна ситуація, аварія, об`єкт господарської діяльності, джерело небезпеки, чинники небезпеки - вживається у значенні, встановленому Положенням про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого наказом МНС України від 18.12.2000 №338.
Так, ст.1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Відповідно до пункту 2 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 338 від 18.12.2000 року, потенційно небезпечний об`єкт - об`єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії; ідентифікація потенційно небезпечного об`єкта - процедура виявлення на об`єкті джерел та чинників небезпеки, на підставі яких об`єкт визнається потенційно небезпечним; ідентифікація потенційно небезпечного об`єкта - процедура виявлення на об`єкті джерел та чинників небезпеки, на підставі яких об`єкт визнається потенційно небезпечним.
Згідно пункту 5 вищевказаного Положення № 338, паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків потенційно небезпечних об`єктів, затверджених комісіями з питань ТЕБ та НС, які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО.
Пункт 6 Положення №338 передбачає, що ідентифікація ПНО полягає у виявленні на об`єктах господарської діяльності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин (аварія, стихійне лихо тощо) ініціювати виникнення надзвичайної ситуації (далі - НС), а також в оцінці максимального рівня можливих НС.
Відповідальність за проведення ідентифікації у визначені терміни покладається на відповідальних осіб ПНО (п.9 Положення №338).
Об`єкт ідентифікується як ПНО за наявності у його складі хоча б одного джерела небезпеки, яке може спричинити НС об`єктового, місцевого, регіонального або державного рівнів (п.11 Положення №338).
Матеріали справи свідчать, що діяльність Дніпровського відділення відповідача полягає у організаційному забезпеченні його працівниками оптової торгівлі алкогольними напоями, що підтверджується вказівкою про вид діяльності у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
При цьому, товариство розміщене в офісному приміщенні, що підтверджується пунктом 1.2. договору № 01052020 від 01.05.2020 суборенди нежилого приміщення та не використовує, не виготовляє, не перероблює, не зберігає, не транспортує небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. Зворотнього позивачем не доведено.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не надано до суду доказів того, що Дніпровське відділення ПРАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна" визнано у встановленому законом порядку потенційно небезпечним об`єктом.
Також слід врахувати, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 420/5156/18 вказав, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Враховуючи, що позивачем не доведено поза розумним сумнівом, що Дніпровське відділення ПРАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна" є потенційно небезпечним об`єктом, тому у товариства відсутній обов`язок щодо проведення ідентифікації цього об`єкта.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до ПРАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна" заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: приміщень на другому поверсі будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул.Сечових Стрільців, 81, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не проводиться з огляду на відмову у позові.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 26 січня 2026 р.
26.01.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua