Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №240/26735/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/26735/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№ 8)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 включно в повному розмірі;

- стягнути з державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" на користь ОСОБА_1 92838,37 грн недоплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 включно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 09.07.2013 проходив службу у Державній установі "Житомирська установа виконання покарань № 8". Наказом начальника від 30.12.2022 № 206к-22 він був звільнений та виключений зі списків особового складу з 31.12.2022. За період служби з 24.02.2022 по 07.07.2022 включно він набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн на місяць. Проте відповідач виплатив цю винагороду лише частково в сумі 39292,96 грн, що підтверджено довідкою від 11.11.2025 № 15/11708. В жовтні 2025 року представник звернувся до установи із адвокатським запитом щодо доплати коштів, проте отримав відмову листом від 11.11.2025. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки держава гарантує належне грошове забезпечення під час дії воєнного стану. За розрахунком позивача, загальна сума нарахованої винагороди за вказаний період мала становити 132131,33 грн, а залишок невиплачених коштів складає 92838,37 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду у грудні 2025, відповідач зазначив, що не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Установа вказала, що ОСОБА_1 проходив службу на території Житомирської територіальної громади, яка не входить до переліку громад у районах бойових дій або окупації. Відповідач стверджує, що виплата винагороди особам рядового і начальницького складу ДКВС на території Житомирської області була передбачена лише до 31.05.2022. Також установа посилається на те, що вона є розпорядником коштів нижчого рівня і фінансується Міністерством юстиції України згідно з кошторисом. У травні 2022 року на підставі реєстру змін № 53 було здійснено перерозподіл асигнувань для виплати винагороди. Відповідно до роз`яснень Міністерства юстиції України від 20.05.2022 № 38144/16.3.2/32-22 розмір винагороди визначався пропорційно часу несення служби. Відповідач вважає, що діяв виключно в межах повноважень та на підставі чинного законодавства. Окремо наголошено, що Житомирська область була включена до переліку територій програми "єПідтримка" розпорядженням від 06.03.2022 № 204-р, проте подальші зміни до законодавства обмежили коло осіб, які мають право на таку виплату.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 09.07.2013 проходив службу в Державній установі "Житомирська установа виконання покарань № 8".

Наказом начальника державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" від 30.12.2022 № 206к-22 ОСОБА_1 був звільнений зі служби та виключений зі списків особового складу установи з 31.12.2022.

У жовтні 2025 року представник позивача звернувся до установи із адвокатським запитом щодо проведення перерахунку та виплати недоплаченої суми додаткової винагороди.

Листом державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" від 11.11.2025 № 15/11708 позивачу було відмовлено у задоволенні вимог щодо доплати коштів за період з 24.02.2022 по 07.07.2022.

Вважаючи таку бездіяльність щодо невиплати коштів у повному розмірі протиправною, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 11 Кримінально-виконавчого кодексу України органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, його територіальні органи управління, уповноважені органи з питань пробації.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Державна установа "Житомирська установа виконання покарань № 8" є установою виконання покарань та входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Приписами постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в первинно прийнятій редакції, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 (далі - Постанова № 350) внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", зокрема доповнено абзац перший після слів "та поліцейським" словами ",а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка". Згідно з п. 2 Постанови № 350 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та підлягала застосуванню з 24.02.2022.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми єПідтримка", затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка згідно з додатком, до якого включено Житомирську область.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754, яка набрала чинності 08.07.2022, внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, вирішено: в абзаці першому слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка" замінити словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)"; після слова "щомісячно" доповнити словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)".

Як зазначено у постанові Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

Системний аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що в часовий проміжок з 24.02.2022 по 31.05.2022 було передбачено право осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно за умови, що такі органи/установи розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.

Застосовуючи ці приписи до обставин справи суд зазначає, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 Житомирська область включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".

Отже, з 24.02.2022 позивач набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою № 168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Житомирська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми "єПідтримка".

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 Р. № 168" (далі - Постанова № 793) в абзаці 1 пункту 1 Постанови № 168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".

Пунктом 2 Постанови № 793 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Суд підкреслює, що з урахуванням наведених вище положень постанови № 754 позивач мав право на отримання додаткової винагороди, відповідно до Постанови № 168, у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно.

Як свідчать надані відповідачем докази, відповідно до наказу начальника ДУ "Житомирська установа виконання покарань (№ 8) від 26.05.2022 № 83 к-22 позивачу нараховано додаткову винагороду в розмірі 29232,07 грн за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 за час фактичного несення служби.

Крім того, за період з 26.04.2022 по 31.05.2022 ОСОБА_1 на підставі наказу начальника установи від 16.08.2022 № 129 к-22 нараховано додаткову винагороду в розмірі 10305,41 грн за час фактичного несення служби.

Як зазначив відповідач та підтверджується матеріалами справи, додаткову винагороду позивачу нараховано згідно табелів обліку робочого часу за час фактичного несення служби.

Інші відомості про нарахування і виплату позивачу додаткової винагороди у матеріалах справи відсутні.

Отже, судом встановлено, що додаткова винагорода позивачу нараховувалась та виплачувалась, проте не у розмірі 30000 грн щомісячно, а у розмірі відповідно до фактично відпрацьованого часу.

У своєму відзиві відповідач зазначає про те, що на виконання Постанови № 168 до державної установи надійшов лист з Міністерства юстиції від 20.05.2022 № 38144/16.3.2/32-22, який передбачав визначення розміру додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, пропорційно фактичному часу несенню служби, розрахованого у годинах, у розрахунковому (в годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу), а також лист Мін`юсту від 11.08.2022 № 67463/16.3.3/32-22, яким надано вказівку та роз`яснення щодо порядку та умов виплати додаткової винагороди із зобов`язанням керівників установ дотримуватись доведених вимог Мін`юсту.

Однак лист Міністерства юстиції України не містить норм права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Надані у листах роз`яснення мають рекомендаційний характер, а застосуванню до спірних правовідносин підлягає Постанова № 168, у відповідній редакції, що діяла на час їх виникнення. Суд звертає увагу, що у спірний період постанова № 168 передбачала виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень саме щомісячно, а не пропорційно в розрахунку на місяць.

Тобто зазначена норма передбачала обов`язок відповідача обрахунку грошової винагороди саме виходячи із розміру 30000 гривень щомісячно.

За приписами частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому постановою № 168 у первинній редакції.

Аналогічне тлумачення змісту Постанов КМУ № 168 та № 793 наведене, зокрема, в постанові Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22, що враховується судом відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

Таким чином, суд визнає, що позивач повинен був отримувати щомісячну додаткову виплату в розмірі 30000 грн.

Щодо періодів, за якими відповідач зобов`язаний був нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000 грн, суд, зауважує, що з 01.06.2022 у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, оскільки він проходив службу в межах Житомирської територіальної громади, яка відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 не входила до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією".

Враховуючи положення статей 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 знайшла своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом із тим, у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача щомісячної додаткової винагороди у конкретній сумі, слід відмовити, адже нарахування недоплаченої допомоги наразі не виконано.

При цьому, суд виходить з того, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє.

Оскільки на момент розгляду справи судом, відповідач не приймав рішення щодо визначення недоплаченої позивачу суми, такий спосіб захисту як стягнення фіксованої суми, є передчасним.

З урахуванням наведеного на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну додаткову винагороду у розмірі 30000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.

Такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення та узгоджується зі способом, обраним Верховним Судом у зразковій справі № 260/3564/22.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене позовні вимоги слід задовольнити частково.

За відсутності документально-підтверджених судових витрат питання про їх розподіл суд не вирішує.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№ 8)" (просп. Незалежності, 172, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10001, ЄДРПОУ 08563369) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 30000,00 грн на місяць.

Зобов`язати державну установу "Житомирська установа виконання покарань № 8" нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, виходячи з її розміру 30000,00 грн на місяць, та з урахуванням попередньо виплачених сум такої винагороди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 27 січня 2026 р.

27.01.26