Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №200/8869/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року Справа№200/8869/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), про:

- визнання протиправними дій по внесенню відомостей посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , про звернення до Національної поліції щодо доставки для складання протоколу відносно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язання посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити відомості про звернення до Національної поліції щодо доставки для складання протоколу відносно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та направити до Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області відомості про припинення розшуку ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 13 частини 1 Закону України ««Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII, у зв`язку з інвалідністю 2 групи його матері – ОСОБА_2 . 15.09.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про продовження йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, 30.09.2025 року в додатку РЕЗЕРВ+ позивач виявив, що в нього з`явився запис в військово-обліковому документі, що ТЦК та СП звернувся до Нацполіції, щоб доставити його для складання протоколу, причина: Не пройшов /відмовився від проходження/ ВЛК. Позивач вважає дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконними, направленими на штучне створення причин для його розшуку, з метою незаконної мобілізації позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року відкрито провадження у справі № 200/8869/25, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

26 січня 2026 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 має статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Відповідно до п.2 ч.2 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03.2024 №3621-IX, який скасував статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та передбачив що громадянин, визнані раніше обмежено придатними, мають самостійно пройти повторний медичний огляд. ОСОБА_1 не пройшов вчасно ВЛК для визначення придатності до несення військової служби, чим вчинив правопорушення яке підпадає під дію ч. З статті 210 КУпАП. Посилання на постанову 560 Кабінету Міністрів України (КМУ) взагалі недоречне, оскільки по-перше, закон має вищу юридичну силу ніж будь-яка постанова, по-друге, закон зобов`язує пройти ВЛК у зв`язку зі скасуванням статусу «непридатний у мирний час обмежено придатний у військовий час» тобто визначити придатність громадянина до несення служби за новими стандартами.

Відповідно до п.2 ч.2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону, від проходження BJIK звільняються лише громадяни, які мають діючу групу інвалідності, проте закон не звільняє від проходження ВЛК громадян, які мають право на відстрочку або бронювання. 02.05.2025 року до Національної поліції було направлено електронне звернення щодо скоєного адміністративного правопорушення позивачем, яке виразилося у не проходженні військово-лікарської комісії відповідно до норм чинного законодавства. Також представник звернув увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_2 надсилає до Національної поліції саме електронне звернення про скоєне адміністративне правопорушення, а не оголошує у розшук, надалі поліція діє згідно власних алгоритмів щодо виявлення громадян, скоївших адміністративні правопорушення, та притягнення їх до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства. Дані про порушення відображаються у вигляді відсутності дати прибуття по повістці, або дати проходження ВЛК, або дати постановки на військовий облік за новим місцем мешкання, тобто своїм позовом позивач вимагає здійснення незаконних дій, які полягатимуть або у внесенні недостовірних відомостей, що у свою чергу є кримінальним порушенням. До того ж не можливо внести будь-які виправлення до ЄДРПВР в плані видалення даних про надсилання повістки, внесенні даних про проходження ВЛК за відсутності такого та інше, якщо військовозобов`язаний не з`явився за повісткою, не пройшов ВЛК, або скоїв будь-яке інше правопорушення Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону «Про військовий обов`язок та військову службу». Тобто дані про порушення не вносяться до системи, а фіксуються системою у разі не виконання певних дій. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідно до військово-облікового документу Резерв+ позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , дані уточнені вчасно.

Позивач визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, що не заперечується сторонами.

15.09.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про продовження йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 13 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII, у зв`язку з інвалідністю 2 групи його матері – ОСОБА_2 .

Згідно застосунку Резерв+ позивача розшукує ТЦК та СП з 30.09.2025 з підстав не проходження (відмови від проходження) ВЛК.

Представник позивача звернувся до Міністерства оброни України з адвокатським запитом від 02.10.2025, щодо причини та обставини внесення відомостей про розшук ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 та з вимогою надати копії матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а якщо в ТЦК та СП не має таких матеріалів, то видалити з реєстру МО України «Оберіг» відомості про розшук ТЦК відносно позивача.

Листом від 16.10.2025 року відповідач на адвокатський запит повідомив, що згідно даних з єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що гр-н ОСОБА_1 не пройшов ВЛК, порушивши вимоги Закону України №3621-ІХ від 21.03.2024 року; відносно ОСОБА_1 будь-які адміністративні матеріали, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП не складались; відносно ОСОБА_1 було подано звернення до органів Національної поліції щодо порушення правил військового обліку.

Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 22.10.2025, в якому просив надати письмову відповідь про результати розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу.

Листом від 30.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_8 на адвокатський запит повідомив, що на засіданні комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 29.09.2025 року будо розглянуто питання «Про надання військовозобов`язаному ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: комісією було ухвалено рішення: Звернутись із запитом про надання інформації щодо наявності інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, зупинивши розгляд заяви військовозобов`язаного до моменту отримання запитуваної інформації. Відповідний запит був надіслан на адресу Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області 01.10.2025 року вих. №09/5835. Зворотня відповідь не недійшла.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації.

У подальшому, Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні та продовжено строк проведення загальної мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).

На підставі абзацу першого пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення № 154).

Пунктом 8 Положення № 154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «;Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «;Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення;

виконують інші функції відповідно до законодавства.

Згідно із абзацом дев`ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

За приписами статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України; військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями; військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За положеннями частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Як слідує з частини десятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (далі - Закон №3621).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-IX громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону №2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024) було скасовано статус "обмежено придатний" та установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

За приписами пункту 3.8 розділу II Положення №402 постанова ВЛК районних, міських про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Оскільки позивач непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, останній зобов`язаний був пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Згідно наявним у справі матеріалам, повторний медичний огляд позивачем не пройдено.

Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До персональних даних призовників відносяться, зокрема відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII) та відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Водночас, відповідно до п. 5 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Пунктом 8 Порядку № 559 регламентовано, що військово-обліковий документ в електронній формі містить відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), зокрема відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення.

Оскільки позивач не пройшов ВЛК, наявна інформація про звернення до Національної поліції з повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, то, відповідно, такі відомості вносяться і до самого Реєстру.

Тобто, законодавство не містить вказівки на те, що статус "Порушення правил військового обліку" може бути облікований лише у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210, ст. 210-1 КУпАП України.

Суд зазначає, що наявність такого статусу у військово-обліковому документі законодавчо не ототожнена із фактом притягнення особи до адміністративної відповідальності, а носить інформаційний характер.

Також, аналіз наведених вище норм права дає підстави зробити висновок, що відповідач є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення до нього даних, у тому числі й щодо порушення військовозобов`язаним правил військового обліку; звернення в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Звертаючись до суду, позивач не погоджується з діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки позивач до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не притягувався, протоколи / постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відсутні. Разом з цим позивач вважає, що без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, відсутні підстави для внесення відомостей до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку.

Проте суд зазначає, що відповідно до статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» в Реєстр вносяться, обробляються та зберігаються персональні дані та службові дані призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

При цьому, до персональних даних за положеннями частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» віднесені відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (пункт 20-1).

Разом з тим, частина перша статті 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначає, що до службових даних віднесені відомості про виконання особою військового обов`язку.

Отже Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» унормовано внесення до Реєстру даних, як про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, так і про виконання особою військового обов`язку, до якого, серед іншого, відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» включено обов`язок дотримання правил військового обліку. Тобто Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» розрізняє такі дані між собою.

Суд вважає, що відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не свідчить про дотримання особою (військовозобов`язаним) правил військового обліку.

На думку суду, достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку є сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що він не пройшов ВЛК до 05.06.2025 як особа визнана раніше «непридатним у мирний час обмежено придатним у воєнний час».

Також, до Реєстру внесені дані саме щодо порушення позивачем правил військового обліку, а не про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що відсутність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не створювала для відповідача перешкод у внесенні таких даних до Реєстру та не свідчить про протиправність його дій.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо внесення до Реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку відповідають наведеним вище положенням нормативно-правових актів.

Додатково до наведеного суд також вважає за необхідне відмітити, що підставами внесення відомостей посадовими особами відповідача про порушення позивачем правил військового обліку та звернення до Національної поліції є не проходження ВЛК у визначений законодавством термін через наявність у позивача статусу «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час», а не з підстав наявності/відсутності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу.

Крім того, і ст. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560, на яку посилається представник позивача, встановлено, що військовозобов`язані, які відповідно до пункту 58 цього Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

Інші наведені стороною позивача у заявах по суті справи твердження не спростовують встановлених судом обставин про порушення позивачем правил військового обліку та наявності у відповідача підстав для внесення цих відомостей до Реєстру.

Відтак, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 ), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Судове рішення складено та підписано 28 січня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко