Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №200/71/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року Справа№200/71/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі – відповідач ВЧ НОМЕР_1 ) у якій просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з серпня 2015 року по день фактичної виплати 10 жовтня 2025 року;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з серпня 2015 року по день фактичної виплати – 10 жовтня 2025 року.

Позов мотивовано таким.

ОСОБА_1 проходила військову службу у Державній прикордонній службі України. Відповідно витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.10.2025 № 512-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 10.10.2025.

У період проходження військової служби за 2015 – 2025 роки позивачу не нараховувалася індексація грошового забезпечення, крім поточної індексації з урахуванням березня 2018 року, як місяця обчислення індексу споживчих цін.

У відповідь на адвокатський запит ВЧ НОМЕР_1 листом від 27.10.2025 № 09/9039-25-Вих повідомила, що при звільненні позивачу військовими частинами 2382 та 2161 нараховано та виплачено ВЧ НОМЕР_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення на загальну суму 8 494,13 грн. Вказана заборгованість виплачена позивачу 10.10.2025, що підтверджується довідкою про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Отже, позивач вважає, що відповідач має виплатити на її користь суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 8 494,13 грн за весь час затримки їх виплати з серпня 2015 року по день фактичної виплати 10 жовтня 2025 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 200/71/26. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України. Витребувано докази у відповідача.

ВЧ НОМЕР_1 подано відзив, який свідчить про його незгоду із доводами позивача та містить прохання у позові відмовити з огляду на те, що позивачем не вжито заходів досудового врегулювання спору. Крім того відповідач є установою, що фінансується з бюджету і, як розпорядник бюджетних коштів (3 рівня) відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України може брати бюджетні зобов`язання та провадити видатки лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

Судом установлено такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянка України, що встановлено на підставі паспорта ID-картка № НОМЕР_2 , виданий 29.10.2018; РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є учасником бойових дій про що свідчить відповідне посвідчення, видане 12.01.2016 серія НОМЕР_4 .

Витяг з наказу коменданта ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.10.2025 № 502-ОС “По особовому складу” свідчить, що старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас без права носіння військової форми одягу.

Згідно витягу з наказу коменданта ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.10.2025 № 512-ОС “По особовому складу” старшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу комендатури та всіх видів забезпечення з 10.10.2025.

Листом НОМЕР_5 прикордонного загону ДПС України «Про результати розгляду адвокатського запиту» від 28.10.2025 № 09/17255-25 у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 21.10.2025, повідомлено, зокрема про те, що за період з листопада 2015 року по липень 2017 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася, за період з січня 2020 року по липень 2022 року індексація грошового забезпечення нараховувалася та виплачувалася з урахуванням березня 2018 року, як базового місяця.

Листом НОМЕР_6 прикордонного загону ДПС України «Про результати розгляду адвокатського запиту» від 24.10.2025 № 09/10354-25 у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 21.10.2025, повідомлено про неможливість надати особисті картки та архівні відомості про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , оскільки такі передано до Галузевого Державного архіву ДПС.

Листом військової частини ДПС України «Про результати розгляду адвокатського запиту» від 27.10.2025 № 09/9039-25 у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 21.10.2025, надано перелік документів, що витребовувася згідно вказаного адвокатського запиту

Відповідно довідки про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів 10.10.2025 на рахунок ОСОБА_1 зараховано 831 715,56 грн, 102 613,49 грн та 7 312,62 грн платник ВЧ НОМЕР_1 .

Згідно довідки-розрахунку ВЧ НОМЕР_1 нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з липня 2015 по лютий 2018 року до виплати 8 494,13 грн. Довідка складена на підставі довідок НОМЕР_7 прикордонного загону від 29.09.2025 № 219, НОМЕР_5 прикордонного загону від 29.09.2025 № 285 та НОМЕР_6 прикордонного загону від 30.09.2025 № 140.

Розрахунковий лист ОСОБА_1 за жовтень 2025 року свідчить про перерахування на карту позивача грошового забезпечення, у тому числі індексації за період з липня 2015 року по лютий 2018 року.

Наданий відповідачем на виконання вимог ухвали суду у цій справі розрахунок компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 , у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового. забезпечення за період з 01.08.2015 по 28.02.2018, дата фактичної виплати 10.10.2025 свідчить, що розмір відповідної компенсації має складати 9 904,05 грн.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-III).

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, сума індексації грошових доходів громадян (абзац другий частини другої статті 2 Закону №2050-III).

Зі змісту цієї норми також слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Тобто зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Такий підхід до розуміння зазначених норм права сформулював Верховний Суд України ще у постановах від 19.12.2011 у справі № 6-58цс11, від 11.07.2017 у справі №2а-1102/09/2670 та підтримується Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20 та інш.

Водночас, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 (касаційне провадження № К/990/129/22) вирішив питання неоднакового застосування норм статті 7 Закону № 2050-ІІІ та відступив від висновків, викладених Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.06.2021 у справі №240/186/20, від 17.11.2021 у справі № 460/4188/20, від 27.07.2022 у справі №460/783/20, від 11.05.2023 у справі № 460/786/20.

У цій постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, серед іншого, сформулював висновки, відповідно до яких нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, отримання відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію у відповідь на заяву особи про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку, та відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

У справі № 560/8194/20 судова палата виходила з того, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акту індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

За висновком судової палати зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Вказане спростовує доводи відповідача щодо необхідності вжиття позивачем заходів досудового врегулювання.

Крім того, суд вважає, що відповідна компенсація має бути виплачена відповідачем, як особою, яка здійснила фактичну виплату несвоєчасно нарахованих позивачу доходів (індексації), що підтверджується матеріалами справи.

Судом вище установлено, що заборгованість із виплати нарахованих сум грошового забезпечення (індексації) мала місце з 01.08.2015 та фактично виплачена 10.10.2025, що сторонами визнається.

У постановах від 14.05.2019 у справі № 804/2994/18, від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20 виходив з того, що право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу. Тобто така компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати відповідного доходу.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 24.01.2025 у справі № 380/1607/24, зазначивши, що право на компенсацію втрати частини доходу в особи пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядком №159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 04.09.2025 у справі №420/16557/24 вказано, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати нараховується за весь період невиплати доходу, включно з днем фактичної виплати.

Отже, застосовуючи викладені висновки Верховного Суду, суд констатує, що відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів через порушення строку їх виплати за період з 01.08.2015 по 10.10.2025 (дата фактичної виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення)

Водночас, суд звертає увагу, що розрахунок відповідної компенсації належить до повноважень роботодавця, а відтак належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення – 10.10.2025.

Ураховуючи усе викладене, позов належить задовольнити повністю з підстав та у спосіб, що визначено у цьому рішенні суду.

Розподіл судового збору судом не здійснюється, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись статтями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 серпня 2015 року по день фактичної виплати 10 жовтня 2025 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 серпня 2015 року по день фактичної виплати – 10 жовтня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі – 28.01.2026.

Суддя І.В. Буряк