Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №200/9473/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року Справа№200/9473/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшов позов адвоката Трун О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про:

визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії від 22.10.2025 року №056650010689 та зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення (27.02.2025) обчисливши періоди роботи позивача з розрахунку: З 01.09.1999 по 28.02.2003 - 3 роки 6 місяців пільгового стажу відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 З 12.05.2003 по 01.11.2004 – 1 рік 5 місяців 21 день пільгового стажу відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 З 02.11.2004 по 12.11.2007 – 3 роки 11 днів пільгового стажу відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 З 13.11.2007 по 16.01.2008 – 2 місяці 4 дні пільгового стажу відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 З 17.01.2008 по 14.04.2018 – 10 років 2 місяці 29 днів пільгового стажу відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 З 16.04.2018 по 24.11.2020 – 2 роки 7 місяців 9 днів пільгового стажу відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 З 07.12.2020 по 29.07.2021 - 7 місяців 23 дні пільгового стажу відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 З 30.07.2021 по 26.02.2025 – 3 роки 6 місяців 28 днів пільгового стажу відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року по справі № 200/2342/25 відповідачем повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 27.02.2025 та своїм рішенням від 22.10.2025 року № №056650010689 повторно відмовило у призначення пенсії на пільгових умовах.

Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його конституційні права на належне пенсійне забезпечення.

На адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування своєї позиції зазначив, що на виконання Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 по справі № 200/2342/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувало спірні періоди роботи і позивач має пільговий стаж підземні роботи (пост. 202(25)) – 24 роки 1 місяць 22 дні, при необхідному – 25 років. Тому головним управлінням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого частиною 3 статтею 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Тобто ОСОБА_1 за періоди роботи підземні, професії за постановою №202(25) має стаж 24 роки 1 місяць 22 дні, при необхідному 25 років, тобто у нього достатній вік, але недостатній стаж.

Також вказує, що до пільгового стажу не враховано періоди перебування позивача у учбовій відпустці та безоплатній відпустці на підставі пільгових довідок.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 26 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали у зв`язку з тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківські області вчиняє дії з метою введення в оману суд.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .

27.02.2025 позивач звернувся через веб портал пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності документи позивача розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення про відмову в призначенні пенсії № 056650010689 від 07.03.2025 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії в зв`язку з недостатністю пільгового стажу.

Не погодившись із рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі № 200/2342/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.03.2025 № 056650010689 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 27.02.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи за професією «майстер гірничий підземний», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 період проходження військової служби з 30.07.2021 по 27.11.2021 (включно) в одинарному розмірі, а період участь у антитерористичній операції з 28.11.2021 по 23.02.2022 із розрахунку один місяць служби за три.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи за професією «майстер гірничий підземний», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 період проходження військової служби з 21.09.2022 по 14.10.2022, 23.12.2022 по 02.02.2023, 20.07.2023 по 02.08.2023, 29.03.2024 по 14.07.2024, 20.08.2024 по 31.08.2024, 16.09.2024 по 18.10.2024, 13.12.2024 по 26.02.2025 (включно) в одинарному розмірі, а період участі у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 по 20.09.2022, 15.10.2022 по 22.12.2022, 03.02.2023 по 19.07.2023, 03.08.2023 по 28.03.2024, 15.07.2024 по 19.08.2024, 01.09.2024 по 15.09.2024, 19.10.2024 по 12.12.2024 із розрахунку один місяць служби за три.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 періоди його навчання за фахом 01.09.1999 по 19.09.2002, 20.02.2003 по 27.02.2003, 02.11.2004 по 03.11.2004, 01.12.2007 по 20.12.2007, 16.04.2018 по 26.04.2018, 07.12.2020 по 15.12.2020, та роботи: 01.09.2005, з 01.10.2005 по 20.10.2005, 01.10.2006, 01.10.2007, 13.10.2007, з 01.11.2007 по 10.11.2007, 26.11.2007, 01.01.2008 по 11.02.2008, 01.12.2011 по 02.12.2011, 01.02.2012 по 02.02.2012, 01.04.2012 по 02.04.2012, 01.02.2013, 01.03.2014 по 03.03.2014, 01.04.2014 по 03.04.2014, 01.05.2014 по 03.05.2014, з 01.07.2014 по 02.07.2014, 01.10.2014 по 02.10.2014, 01.12.2014 по 02.12.2014, 01.06.2015 по 02.06.2015, 01.11.2015 по 04.11.2015, 01.03.2016, 01.12.2016 по 04.12.2016, 01.01.2017, 01.03.2017, 01.04.2017 по 02.04.2017, 01.05.2017 по 02.05.2017, 01.08.2017 по 02.08.2017, 01.09.2019, 01.05.2020, 01.06.2020, 01.10.2020 по 21.10.2020, 01.11.2020 по 15.11.2020, 01.01.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні та зарахованих пільгових періодів роботи ОСОБА_1 цим судовим рішенням.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 200/2342/25 змінено в мотивувальній частині. В абзаці третьому і четвертому резолютивної частини рішення слова «із розрахунку один місяць служби за три» замінено словами «в одинарному розмірі». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від від 17 червня 2025 року у справі № 200/2342/25 – залишено без змін.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.10.2025 № 056650010689 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого частиною 3 статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж заявника з урахуванням додаткових років за Список № 1: 45 років 3 місяці 17 днів. Пільговий стаж особи роботи підземні, професії за постановою 202(25) становить: 24 роки 1 місяці 22 дні.

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченогочастиною першоюстатті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 статті 42 цього Закону.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду№ 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.

Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.

Щодо зарахування до пільгового стажу період навчання.

У рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі № 200/2342/25 суд дійшов висновку, що період навчання позивача з 01.09.1999 по 28.02.2003 в ПТУ № 80, за спеціальністю електрослюсар підземний підлягає зарахуванню до пільгового підземного стажу (Ст.14, пост.202, підземні) та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу періоди навчання з 01.09.1999 по 19.09.2002, 20.02.2003 по 27.02.2003.

З розрахунку стажу вбачається, що позивачу зараховано до пільгового підземного стажу (Ст.14, пост.202, підземні) період навчання та роботи з 01.09.1999 по 27.02.2003, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо спірного періоду з 12.05.2003 по 01.11.2004, з 02.11.2004 по 12.11.2007, з 13.11.2007 по 16.01.2008, з 17.01.2008 по 14.04.2018, з 16.04.2018 по 24.11.2020, 07.12.2020 по 29.07.2021, з 30.07.2021 по 26.02.2025 як вбачається з наданої форми РС-право даний період майже повністю зараховано до стажу із відміткою «Ст.14, пост.202, підземні», а тому суд не вбачає підстав зарахування дані періоди повторно.

Поряд з цим, з розрахунку стажу позивача вбачається, що відповідачем не було зараховано до пільгового підземеного стажу (Ст.14, пост.202, підземні) періоди роботи з 12.05.2003 по 15.05.2003, з 01.10.2003 по 04.11.2003, з 31.08.2004 по 08.09.2004, з 01.01.2005 по 15.01.2005, з 01.05.2005 по 04.05.2005, з 01.06.2005 по 03.06.2005, з 02.09.2005 по 08.09.2005, з 01.01.2006 по 15.01.2006, з 01.06.2006 по 10.06.2006, з 01.09.2006 по 07.09.2006, з 01.01.2007 по 20.01.2007, з 01.06.2007 по 15.06.2007, з 13.11.2007 по 15.11.2007, з 01.04.2008 по 15.04.2008, з 01.05.2008 по 29.05.2008, з 01.06.2008 по 30.06.2008, з 01.09.2008 по 07.09.2008, з 01.12.2008 по 13.12.2008, з 01.03.2009 по 21.03.2009, з 01.04.2009 по 30.06.2009, з 01.07.2013 по 12.07.2013, з 01.08.2013 по 28.09.2013.

Дослідженням змісту рішення від 22.10.2025 року №056650010689, судом встановлено, що спірне рішення не містить відомостей щодо незарахування до пільгового стажу періодів його роботи, а також правових підстав відмови у зарахуванні відповідних періодів трудової діяльності.

При цьому, із змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що до пільгового стажу пільгового стажу не зараховано періоди учбової відпустки: з 12.05.2003 по 15.05.2003, з 01.10.2003 по 04.11.2003, з з 01.09.2004 по 08.09.2004, з 01.01.2005 по 15.01.2005, з 01.05.2005 по 04.05.2005, з 01.06.2005 по 03.06.2005, з 02.09.2005 по 08.09.2005, з 01.01.2006 по 15.01.2006, з 01.06.2006 по 10.06.2006, з 01.09.2006 по 07.09.2006, з 01.01.2007 по 20.01.2007, з 01.06.2007 по 15.06.2007, з 13.11.2007 по 15.11.2007, з 01.04.2008 по 15.04.2008, з 01.05.2008 по 29.05.2008, з 01.06.2008 по 30.06.2008, з 01.09.2008 по 07.09.2008, з 01.12.2008 по 13.12.2008, з 01.03.2009 по 21.03.2009, з 01.04.2009 по 30.06.2009, з 01.07.2013 по 12.07.2013, з 01.08.2013 по 28.09.2013 та безоплатнеа відпустка 31.08.2004.

З трудової книжки позивача вбачається, що позивач працював та перебував на посадах:

з 02.11.2004 по 12.11.2007, гірник з ремонту гірничих виробок підземний з повним робочим днем у шахті (запис 7-8);

з 13.11.2007 по 16.01.2008, учень прохідника підземного з повним робочим днем у шахті (запис 8);

з 17.01.2008 по 14.04.2018, гірник з ремонту гірничих виробок, гірник з ремонту гірничих виробок підземний з повним робочим днем у шахті (запис 7-9);

з 16.04.2018 по 24.11.2020, майстер гірничий підземний з повним робочим днем у шахті (запис 10-12);

з 07.12.2020 майстер гірничий підземний з повним робочим днем у шахті (запис 13).

Водночас, періоди перебування позивача в учбових відпустках не зараховано до пільгового стажу.

Судом встановлено вище, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Так, довідками № 01/11-121/7 та № 01/11-121/6 від 17.06.2024 підтверджено факт перебування позивача в учбових відпустках. Оплата нараховувалась з його середнього заробітку згідно з постановою КМУ № 100 від 08.02.1995. Довідка видана на підставі особового рахунку № 9003.

Суд зазначає, що під час навчання позивач працював за професіями, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, отже, періоди перебування в учбових відпустках повинні бути зараховані до пільгового стажу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 217 Кодексу законів про працю України на час додаткових відпусток у зв`язку з навчанням (статті 211, 213, 216 цього Кодексу), за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Отже, враховуючи те, що за позивачем в період учбових відпусток за основним місцем його роботи зберігалась середня заробітна плата, суд дійшов висновку про необхідність зарахування до пільгового підземного стажу (Ст.14, пост.202, підземні) позивача періодів перебування в учбових відпустках.

Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періоду перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати 31.08.2004, суд зазначає таке.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.

Це відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/19-а.

Суд зазначає, що відповідач жодним чином не з`ясував чи пов`язані зазначені періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати з виробничою необхідністю, та чи зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році.

Враховуючи зазначене, відповідачем протиправно не зараховано період перебування у відпустці без збереження заробітної плати 31.08.2024 (один день) до пільгового підземного стажу (Ст.14, пост.202, підземні).

Відносно позовних вимог позивача стосовно зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.02.2025 року, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років (ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV).

Отже, для призначення пенсії на пільгових умовах, слід встановити наявність пільгового стажу на підземних роботах (пост. 202) – 25 років або на провідних професіях – 20 років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Судом встановлено, що на дату подання заяви про призначення пенсії пільговий стаж позивача (ст.14, пост.202, підземні), з урахуванням висновків суду у даній справі, становить – 25 років 3 місяці 2 дні.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.02.2025.

Право на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах “Пономарьов проти України”, “Рябих проти Росії”, “Нєлюбін проти Росії”), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Серявін та інші проти України” зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.10.2025 року №056650010689 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 27.02.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового підземного стажу (Ст.14, пост.202, підземні) періоди роботи з 12.05.2003 по 15.05.2003, з 01.10.2003 по 04.11.2003, з 31.08.2004 по 08.09.2004, з 01.01.2005 по 15.01.2005, з 01.05.2005 по 04.05.2005, з 01.06.2005 по 03.06.2005, з 02.09.2005 по 08.09.2005, з 01.01.2006 по 15.01.2006, з 01.06.2006 по 10.06.2006, з 01.09.2006 по 07.09.2006, з 01.01.2007 по 20.01.2007, з 01.06.2007 по 15.06.2007, з 13.11.2007 по 15.11.2007, з 01.04.2008 по 15.04.2008, з 01.05.2008 по 29.05.2008, з 01.06.2008 по 30.06.2008, з 01.09.2008 по 07.09.2008, з 01.12.2008 по 13.12.2008, з 01.03.2009 по 21.03.2009, з 01.04.2009 по 30.06.2009, з 01.07.2013 по 12.07.2013, з 01.08.2013 по 28.09.2013.

При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.10.2025 року № 056650010689 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх; код ЄДРПОУ: 14099344) призначити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 27.02.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового підземного стажу (Ст.14, пост.202, підземні) періоди роботи з 12.05.2003 по 15.05.2003, з 01.10.2003 по 04.11.2003, з 31.08.2004 по 08.09.2004, з 01.01.2005 по 15.01.2005, з 01.05.2005 по 04.05.2005, з 01.06.2005 по 03.06.2005, з 02.09.2005 по 08.09.2005, з 01.01.2006 по 15.01.2006, з 01.06.2006 по 10.06.2006, з 01.09.2006 по 07.09.2006, з 01.01.2007 по 20.01.2007, з 01.06.2007 по 15.06.2007, з 13.11.2007 по 15.11.2007, з 01.04.2008 по 15.04.2008, з 01.05.2008 по 29.05.2008, з 01.06.2008 по 30.06.2008, з 01.09.2008 по 07.09.2008, з 01.12.2008 по 13.12.2008, з 01.03.2009 по 21.03.2009, з 01.04.2009 по 30.06.2009, з 01.07.2013 по 12.07.2013, з 01.08.2013 по 28.09.2013.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова