Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №160/30096/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 рокуСправа №160/30096/25

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

17 жовтня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність безпосереднього командування військової частини НОМЕР_2 у звільненні військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

- за результатами розгляду зобов`язати командування військової частини НОМЕР_2 негайно звільнити з військової служби у запас солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати особову справу для постановки на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач призваний за мобілізацією та який проходить службу у в/ч НОМЕР_4 , у червні 2025 року подав рапорт на звільнення з військової служби за сімейними обставинами з усіма необхідними підтвердними документами, однак його рапорт фактично не був належним чином розглянутий, документи повернуто без реєстрації та вмотивованого рішення, відповіді на адвокатський запит не надано, а електронний рапорт у застосунку «Армія+» відхилено через бездіяльність командира. Позивач вважає, що має підстави для звільнення зі служби, а бездіяльність командування військової частини НОМЕР_2 порушує його право на звільнення, у зв`язку з чим він просить суд визнати таку бездіяльність протиправною та зобов`язати відповідача звільнити його з військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 р. відкрито провадження у цій справі.

16 грудня 2025 від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Позивач звертався у червні 2025 до командування частини з рапортом про його звільнення з сімейних підстав, зокрема через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медикосоціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Йому було роз`яснено про необхідність надання документів на підтвердження відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення особи за якою був необхідний догляд (матері Позивача). Отримавши такі роз`яснення Позивач забрав рапорт з доданими документами та пообіцяв надати вищевказані підтвердження. Щодо рапорту від 01.01.2025, який Позивач направляв до військової частини через систему «Армія +», то такий рапорт до військової частини НОМЕР_2 не надходив (рапорти, які подаються через систему «Армія +» реєструються військовими частинами у ел. системі «СЕДО», і відповідно не реєстрації в в/ч НОМЕР_2 такий рапорт відсутній). Також звертаємо увагу Суду, що Витяги з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, щодо інвалідності матері Позивача датовано 17.04.2025, отже можемо сміливо припустити, що такий документ на момент, нібито подання Позивачем рапорту у системі «Армія +» 01.01.2025 не міг бути долучений до такого рапорту. Отже Позивач не надав Відповідачу рапорт на звільнення з додання документів на підтвердження заявленої підстави для звільнення з військової служби. Також звертаємо увагу Суду, що до позовної заяви не додано документів на підтвердження відсутності у матері Позивача інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, крім Позивача. Також у документах доданих Позивачем до суду відсутній будь-які висновки, щодо необхідності постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 (мати Позивача). Отже підсумовуючи вищеописане Позивач у належний спосіб з рапортом, щодо його звільнення з військової служби не звертався. Отже відсутні заявлені Позивачем підстави (відмова/не розгляд по суті рапорту Позивача Відповідачем).

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією 13.05.2022 р. згідно Указу Президента України №69/2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 та на теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 .

Позивач 03.06.2025 р. на ім`я начальника штабу- заступнику командира батальйону військової частини НОМЕР_4 подав рапорт на звільнення з військової служби відповідно до п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», який був зареєстрований 06.06.2025 р. за вх. №3287/р.

06.06.2025 р. командиром військової частини НОМЕР_4 було направлено для опрацювання службові документи щодо звільнення з військової служби солдата ОСОБА_1 з супровідним листом №2276 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 .

09.07.2025 р. адвокатом Богославським А.С. було направлено адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 з вимогою надати вмотивовану відповідь щодо відмови у звільненні солдата ОСОБА_1 та пояснень щодо відсутності належної реєстрації поданого рапорту солдатом ОСОБА_1

01.10.2025 р. позивач подав рапорт на звільнення у застосунку «Армія +», рапорт зареєстровано у застосунку за ID p1807540,

Вказаний рапорт було відхилено за причиною «Бездіяльність безпосереднього командира», що підтверджується роздруківкою з застосунку «Армія+».

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом № 2232-XII.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно частини шостої статті 2 Закону України № 2232-ХІІ передбачені такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Статтею 24 Закону № 2232-XII унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби, відповідно до частини третьої якої закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII, а у частини четвертій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (п.1), під час воєнного стану (п. 2).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Суд встановив, що позивач подав рапорт про звільнення з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час воєнного стану:

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

У свою чергу, частина 12 вказаної статті передбачає, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, зокрема, під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція №170 в редакції на час спірних відносин).

Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом «ґ» пункту 2 частини п`ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років) (пункт 5 Додатку 19 до Інструкції №170).

Підпункт 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 передбачає, що у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді;

Міністерство оборони затвердило Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерстві оборони України. Відповідний наказ від 6 серпня №531 зареєстровано в Мінюсті 7 серпня за №1214/42559.

Рапорт в електронній формі створюється та подається за допомогою засобів СЕДО, Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони «Армія+» (включаючи його складові частини) (далі - Державний вебпортал) та інших інформаційно-комунікаційних систем, які введені в експлуатацію в системі Міноборони України.

Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту, визначений Порядком № 531.

Згідно розділу ІІ Порядку № 531, рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації. Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку. Відповідь на усний рапорт надається усно.

Відповідно до положень розділу IV «Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерстві оборони України» затвердженого Наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року № 531 надалі (Положення), рапорт в електронній формі, що містить службову інформацію або інформацію, що становить державну таємницю, подається виключно через інформаційно-комунікаційні системи Міноборони України або Збройних Сил, які призначені для обміну службовою інформацією та в установленому законодавством порядку допущені до обробки інформації з відповідним ступенем обмеження доступу (ступенем секретності).

5, 9 пункт розділу IV Положення вказує, що військовослужбовець створює рапорт на Державному вебпорталі за допомогою зразків рапортів, які доступні на ньому, заповнивши всі необхідні текстові поля, зазначивши тему та суть свого клопотання.

Безпосередній командир (начальник) надає відповідь на електронний рапорт військовослужбовця шляхом погодження або непогодження рапорту із зазначенням правового обґрунтування та пропозицій і накладенням свого кваліфікованого електронного підпису та/або удосконаленого електронного підпису, та/або з використанням засобів Державного вебпорталу, що підтверджується накладенням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Державного вебпорталу.

Після погодження рапорту безпосередній командир (начальник) повинен відправити електронний рапорт військовослужбовця на погодження до свого безпосереднього командира (начальника), ввівши його ID-номер, а той, у свою чергу, до наступного прямого командира (начальника), ввівши його ID-номер, і так до командира (начальника), який має право приймати рішення по суті рапорту військовослужбовця.

Відповідно до п. 9-13 даного розділу Порядку, безпосередній командир (начальник) надає відповідь на електронний рапорт військовослужбовця шляхом погодження або непогодження рапорту із зазначенням правового обґрунтування та пропозицій і накладенням свого кваліфікованого електронного підпису та/або удосконаленого електронного підпису, та/або з використанням засобів Державного вебпорталу, що підтверджується накладенням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Державного вебпорталу.

Після погодження рапорту безпосередній командир (начальник) повинен відправити електронний рапорт військовослужбовця на погодження до свого безпосереднього командира (начальника), ввівши його ID-номер, а той, у свою чергу, до наступного прямого командира (начальника), ввівши його ID-номер, і так до командира (начальника), який має право приймати рішення по суті рапорту військовослужбовця.

Якщо безпосереднім командиром (начальником) військовослужбовця є командир (начальник) підрозділу, військовослужбовець вводить ID-номер СЕДО підрозділу, який можна отримати в службі діловодства.

Погодження рапорту в електронній формі безпосереднім та всіма наступними прямими командирами (начальниками) відображається на резолюції до рапорту (додаток 1), на який накладається електронна печатка адміністратора Державного вебпорталу. Даний документ надходить до СЕДО підрозділу разом з файлом рапорту.

У разі непогодження рапорту безпосереднім командиром (начальником), наступним прямим командиром (начальником) або відповідальною посадовою особою служби діловодства рішення про відмову в задоволенні вимог рапорту, із зазначенням правової підстави та обґрунтуванням, зазначається в окремому документі - «Резолюції до рапорту» (додаток 2), на який накладається кваліфікований електронний та/або удосконалений електронний підпис особи, що прийняла рішення про непогодження рапорту, та/або накладається кваліфікована електронна печатка технічного адміністратора Державного вебпорталу.

Пунктом 19 розділом IV Порядку № 531 встановлено, що розгляд рапортів, поданих в електронній формі, здійснюється у строки, передбачені пунктом 9 розділу III цього Порядку, встановлених для паперових рапортів.

За змістом п. 9 розділу IІІ Порядку № 531 розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

- невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

- у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Як встановив суд, 01 жовтня 2025 року позивач подав електронний рапорт у якому просив про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ за сімейними обставинами - у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи. До рапорту позивач додав перелік документів.

Однак, відповідачем відхилено рапорт позивача про звільнення, що підтверджується скріншотом, який наявний в матеріалах справи. Причина відхилення – бездіяльність безпосереднього командира.

Таким чином, відхиливши рапорт позивача про звільнення від 10 жовтня 2025 року відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, чим допустив протиправну бездіяльність.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2022 р. у справі №914/1003/21 вказано, що електронний доказ це будь-яка інформація в цифровій формі, яка має значення для справи. Це включає не лише документи, а й скріншоти, відео, голосові повідомлення, метадані тощо, що зберігаються в месенджерах, поштових скриньках або хмарних сховищах.

Отже, суд зазначає, що скріншоти з додатку Армія+ додані до позовної заяви містять обставини предмету доказування та мають значення для вирішення даної справи.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що Витяги з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, щодо інвалідності матері Позивача датовано 17.04.2025, отже такий документ не міг бути долучений до такого рапорту, суд зазначає, що рапорт подано 01.10.2025 р., а рішення експертної команди датоване 17.04.2025 р., а тому доводи відповідача не обґрунтовані.

Крім того, вказане обґрунтування не було причиною відхилення рапорту, а викладене лише в відзиві на позов.

Щодо доводів відповідача, що до позовної заяви не додано документів на підтвердження відсутності у матері Позивача інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, крім Позивача, суд зазначає, що вказане обґрунтування не було причиною відхилення рапорту, а сам рапорт належним чином не розглянутий.

Отже, оскаржувана бездіяльність відповідача є протиправною.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, можливість суду зобов`язати відповідача вчинити певні дії, або прийняти певне рішення, може бути обмежена у зв`язку з такими обставинами: 1. для прийняття такого рішення, чи вчинення дій, виконано не всі умови, визначені законом; 2. прийняття такого рішення передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (дискреційні повноваження).

Суд встановив, що повноваження щодо звернення з поданням не є дискреційними, оскільки законодавство не надає суб`єкту владних повноважень вільного адміністративного розсуду у цих питаннях, разом з цим, відповідач не перевірив, чи для прийняття такого рішення, чи вчинення дій, виконано всі умови, визначені законом.

Отже, оскільки для звільнення з військової служби не встановлено всі необхідні умови, суд відмовляє у позовних вимогах у частині зобов`язання звільнити з військової служби.

При цьому, згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З метою захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути рапорт позивача з урахуванням висновків суду. При розгляді рапорту відповідач має перевірити рапорт, наведені в ньому обставини та додані документи та належним чином розглянути рапорт.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 01.10.2025 про звільнення з військової служби за підпунктом "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути у встановленому порядку рапорт ОСОБА_1 від 01.10.2025 про звільнення з військової служби за підпунктом "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Савченко