Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №450/4969/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/4969/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 33/811/10/26 Доповідач: Белена А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді – Белени А.В.,

з участю захисника-адвоката Качмара І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника – адвоката Качмара І.О. на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2025 року,

встановив:

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2025 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на три роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 11.09.2025 о 13.20 год. на 15 км автодороги М-10-01 «Західний об`їзд м. Львова» у с. Сокільники Львівського району Львівської області керувала автомобілем марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд водія проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі, внаслідок якого висновком лікаря № 001869 від 11.09.2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлено, що водій ОСОБА_1 перебувала під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху України і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову судді захисник – адвокат Качмар І.О. подав апеляційну скаргу в якій просить: скасувати постанову та закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог стверджує, що проведений огляд ОСОБА_1 є недійсним з тих підстав, що відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Звертає увагу, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 484880, вбачається, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом 11.09.2025 о 13 год. 20 хв., при цьому, відповідно до висновку лікаря № 001869 від 11.09.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, огляд ОСОБА_1 було проведено 11.09.2025 року о 17 год. 55 хв., тобто з порушенням вимог статті 266 КУпАП.

Окрім цього вказує, що у даному випадку, не було проведено лабораторне дослідження з метою підтвердження, виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння чи знижувати увагу та швидкість реакції, як того вимагає вищевказана Інструкція.

Вважає, що за таких обставин, висновок про перебування ОСОБА_1 під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зроблений без проведення обов`язкового лабораторного дослідження, є недійсним.

Також, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-медичної токсикологічної експертизи, оскільки згідно з поясненнями ОСОБА_1 , наявними в матеріалах справи, остання будь-яких лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не вживала.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце проведення апеляційного розгляду не з`явилася, про поважні причини неявки суду не повідомила.

Захисник – адвокат Качмар І.О. повідомив, що остання не має можливості прибути у судове засідання, оскільки доглядає за дітьми. Не заперечував проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .

З огляду на вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, враховуючи відсутність клопотання про відкладення судового засідання, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення захисника – адвоката Качмара І.О., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає наступне.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення від ЕПР 1 № 484880 від 16.10.2025 (а.с.1);

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001869 від 11 вересня 2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5);

листом старшого слідчого СВ ВП №3 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області Андрія Перетятка від 08.10.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 була учасником ДТП, яка мала місце 11.09.2025 на автодорозі Західний обхід м. Львова неподалік с. Сокількники (а.с. 3).

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.

Згідно з п.8 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Згідно з п.п.14,15 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 була оглянута лікарем-наркологом КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» ОСОБА_2 та за результатами огляду встановлено, що така перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (висновок №001869 від 11.09.2025), що є достатнім для кваліфікації діяння як такого, що охоплюється об`єктивною стороною правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржувала, як і не оскаржувала дії працівників медичного закладу.

Також, апеляційний суд погоджується з твердженням суду першої інстанції про відсутність підстав для проведення судово-медичної токсикологічної експертизи, як про це просив апелянт.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься висновок КНП ЛОР ЛОМЦП та ТУ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, матеріали справи не містять будь-яких даних про висловлення обстежуваною особою незгоди із результатами огляду, у зв`язку з чим достовірність, належність та допустимість зазначеного висновку в якості доказу у апеляційного суду сумнівів не викликає.

Також апеляційний суд зауважує, що відповідно до вимог п.9 вищезазначеної Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Враховуючи, що подія мала місце 11 вересня 2025 року, та цього дня у ОСОБА_1 були відібрані зразки біологічного середовища, призначати судово-медичну токсикологічну експертизу, як про це клопоче в судовому засіданні апеляційного суду захисник Качмар І.О. на сьогодні є недоцільним, оскільки з часу відбору біологічного середовища у Веприк Т.М. минуло більше 90 днів.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.

Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Качмара Івана Остаповича залишити без задоволення.

Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Альберт БЕЛЕНА