Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №750/17013/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №750/17013/25

Суддя: Самусь Л. В.

Справа №750/17013/25

Провадження №3/750/259/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого – судді - Самусь Л.В.,

за участю секретаря - Бублик Т.М.,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, мешканця АДРЕСА_1 , – за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП

в с т а н о в и в:

02.12.2025 о 17:57 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Преображенська, буд. 3, керував транспортним засобом марки Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами районним судом м. Херсона від 01.08.2017 року строком на 10 років; правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою серії ЕНА №4901777 від 05.06.2025 року, чим порушив пункт 2.1 «а» ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 02.12.2025 о 17:57 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Преображенська, буд. 3, керував транспортним засобом марки Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння; зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу алкотестер Драгер ARНE-0221, проба позитивна 0,76‰ (проміле), чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою суду від 26.12.2025 року матеріали справ були об`єднані в одне провадження.

В судове засідання ОСОБА_1 вдруге не з`явився, незважаючи на те, що про розгляд справи сповіщався належним чином та завчасно, шляхом направленням йому рекомендованих листів 26.12.2025 та 09.01.2026 про виклик в судові засідання, призначені на 09.01.2026 о 09:00 год. та 28.01.2026 о 13:45 год., відповідно, за зазначеною ним у протоколах адресою, від отримання яких останній ухилився. Жодних заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло.

Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що відносно нього складені протоколи про адміністративні правопорушення, які направлені на розгляд суду, недобросовісно користується належними йому процесуальними правами, на виклики до суду не з`являється, провадженням у справі не цікавився, а безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно ч.4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Положеннями ч.5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених частиною другою-четвертою цієї статті.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4901777 від 05.06.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, оскільки останній 05.06.2025 о 18:30 год. в м. Боярка, вул. Михайла Грушевського (Жовтнева), керував транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування Херсонським міським судом Херсонської області від 01.08.2017 року терміном на 10 років.

Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як слідує з переглянутого відеозапису до протоколу, поліцейськими було дотримано вимоги визначеного порядку проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлений діючим законодавством. Будь-яких порушень вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, судом у діях працівників поліції не встановлено.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП стверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №529891 від 02.12.2025, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП і з яким ОСОБА_1 був згоден, про що зазначив у відповідній графі протоколу «14. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення», довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 03.12.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 від 24.11.2011, копією постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 01.08.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП з накладення адміністративного стягнення на останнього у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років з оплатним вилученням транспортного засобу, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4901777 від 05.06.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, реєстраційною карткою транспортного засобу марки Mazda 6, д.н.з НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №529891 від 02.12.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №529879 від 02.12.2025, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП і з яким ОСОБА_1 був згоден, про що зазначив у відповідній графі протоколу «14. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.12.2025, в якому зазначено про виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та результат на стан сп`яніння 0,76‰ (проміле), чеком з результатом тестування на приладі Драгер ALCOTEST 6820 ARНE-0221 з результатом 0,76‰ проміле, рапортом поліцейського взводу №1 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП старшого сержанта поліції Павла Кудрика від 02.12.2025, відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №529879 від 02.12.2025.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Зі змісту ч.2 ст. 36 КУпАП слідує, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймається до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, в зв`язку з чим є підстави для накладення стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП – штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, за ч.5 ст. 126 КУпАП – штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки такий не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

Належних доказів того, що ОСОБА_1 дійсно є військовослужбовцем, як про це зазначено у протоколі, суду надані не були, а тому суд не знаходить підстав для звільнення того від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 36, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Л.В. Самусь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua