Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №686/34272/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/34272/25

Провадження № 2-а/686/51/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Козак О.В.,

при секретарі – Сташевській А.О.,

за участю представника позивача – Малькута О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, в обґрунтування якого вказав, що оскаржувану постанову, вважає незаконною, такою яка прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а доводи викладені в оскаржуваній постанові є незаконними, неправдивими та такими що порушують чинне законодавство України, з огляду на викладене нижче.

По-перше, щодо тверджень, що даний громадянин своєчасно не актуалізував свої військово-облікові дані з Єдиним Держаним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів. В обліковій картці громадянина в ЄДРПВР були відсутні актуальні результати медичного обстеження для визначення придатності до військової служби, звання, ВОС.

Відповідно положення Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951 –VIII, Відповідач має можливість отримання персональних даних позивача від уповноважених органів та з реєстрів, до яких він має доступ в електронному вигляді.

Також, матеріали справи, окрім постанови, не містять будь-яких доказів на підтвердження обставин наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП. В свою чергу, сама лише постанова про адміністративне правопорушення не дає підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним.

За змістом вказаних ним норм права громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024.

Як вбачається зі змісту спірної постанови, він своєчасно не актуалізував свої військово-облікові дані з Єдиним Держаним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що і слугувало підставою для висновку відповідача про вчинення ним порушення вимог підпункту чинного законодавства України, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена частиною 3 статті 210 КУпАП

Разом з цим, відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються, а саме: за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

З аналізу положень Закону № 1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносяться і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

Відповідачем не надано доказів неможливості отримання відомостей щодо його персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що не вчинення відповідачем, як держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідних дій з метою отримання за наслідками електронної інформаційної взаємодії з вищевказаними базами/системами/реєстрами його персональних даних не може ототожнюватися з відсутністю у розпорядженні відповідача таких персональних даних з його вини, як військовозобов`язаного, та мати наслідком висновок про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП.

Відтак, оскільки відповідачем, не доведено шляхом надання належних, достатніх та допустимих доказів наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. наявні підстави для прийняття рішення про скасування постанови.

Вважає, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього за ч.3 ст.210-1КУпАП не з`ясував всі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, у зв`язку з чим безпідставно та неправомірно виніс Постанову № 10160 від 01.09.2025 року, якою накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому вказана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно нього за ч.3 ст. 210-1 КУпАП підлягає закриттю.

З врахуванням наведеного позивач просить: скасувати Постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення № 10160 від 01.09.2025 року якою накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф в сумі 17000,00 грн., а провадження по справі - закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.08.2025 року діловодом відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдатом ОСОБА_3 було складено протокол №3302 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП. У вказаному протоколі ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи відбудеться 01 вересня 2025 року о 17 годині 15 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), каб.№11. Також йому було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Постановою №10160 від 01.09.2025року у справі про адміністративне правопорушення, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП України, та накладено на нього штраф у сумі 17000грн., враховуючи що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно вказаної постанови було встановлено, що даний громадянин своєчасно не актуалізував свої військово-облікові дані з Єдиним Держаним реєстром військовозобов`язаних та призовників. В обліковій картці громадянина в ЄДРПВР були відсутні актуальні результати медичного обстеження для визначення придатності до військової служби, звання, ВОС.

Вказаними діями, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги постанови КМУ №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону України».

Відповідальність за вищевказане правопорушення, передбачено частиною 3 статті 210 КУпАП.

Дане правопорушення вчинене в особливий період, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.210 КУпАП.

Разом з тим, слід зазначити, що вказаною постановою військовозобов`язаного ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст.210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 1 ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно Примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» (затв. Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022) на території України оголошено загальну мобілізацію, строк якої неодноразово продовжувався.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу шістнадцятого ч.3 ст.3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зміст мобілізаційної підготовки становить, у тому числі, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №3302 від 22.08.2025 року та оскаржуваної постанови ОСОБА_1 порушив вимоги абз.1 ч.1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.17 Закону України «Про оборону України».

Абзацом 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

При цьому, слід зазначити, що ні у протоколі про адміністративне правопорушення ні в оскаржуваній постанові не зазначено, які саме вимоги постанови КМУ №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», порушив позивач.

Згідно п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З військово-облікового документа позивача від 10.09.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ., 22.08.2025 року пройшов ВЛК.

Згідно оскаржуваної постанови №10160 від 01.09.2025року рокудоведеною є вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП,

Разом з тим, вказаною постановою військовозобов`язаного ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення за вказаною статтею.

Відповідачем не надано суд належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №10160 від 01.09.2025року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністивного правопорушення.

Враховуючи наведене, а також що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, витрати по сплаті судового збору документально підтверджені, суд дійшов висновку, що слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. судового збору.

Керуючись, ст.ст.7,9, 210-1, 247, 251,278-280, 293 КУпАП, ст.ст.2, 6, 19-20, 77, 132,139, 229,286 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позов задоволити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №10160 від 01.09.2025року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністивного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. судового збору.

Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту рішення суду - 28.01.2026 року.

Суддя: