Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №682/3045/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3045/25

Провадження № 2/682/105/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

з участю секретарки судових засідань Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Славута в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

В листопаді 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказало, що 26.01.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4330394, за яким ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 4000 грн, а вона, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти у порядку та розміру, визначених договором. 23.09.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Українські фінансові операції» був укладений договір факторингу № 23/09/2024 за умовами якого ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4330394.

ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором у визначений договором строк не повернула кредит та не сплатила відсотки за його користування. Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 40000 грн.

За таких обставин ТОВ «Українські фінансові операції» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором заборгованість загальною сумою 40000,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 24200,00 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» 11800 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у сумі 10 000 грн та сплачений судовий збір. Окрім того, в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) – s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С – сума основного боргу; 3 – 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 – кількість днів у році; Дн. – кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

20.11.2025 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, адвокат Дідух Євген Олександрович, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в яких просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов до суду не подала, тому суд вирішує справу за наявними доказами у справі у відповідності до норм ст. 280-289 ЦПК України у заочному порядку, оскільки представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 26.01.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний договір №4330394 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 26.01.2024 року по 19.01.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 4000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Кредитний договір укладений сторонами дистанційно та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 70754).

23.09.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №23/09/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторингова компанія «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Українські фінансові операції» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Українські фінансові операції» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024 року вбачається, що ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача, в сумі 30200 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24200 грн - сума заборгованості за відсотками нарахована первісним кредитором та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 2000 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку, який не заперечується відповідачем встановлено, що в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 24.09.2024 року (118 календарних дні) здійснено донарахування відсотків за процентною ставкою 2,5 %, у сумі 11800 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (4000 грн*2,5%=100 грн*118 календарних дні=11800 грн), тому сума нарахованих відсотків позивачем за 118 календарних днів становить 11800 грн.

На виконання ухвали суду від 19.12.2025 року, АТ КБ «Приват Банк» надано інформацію про операцію з переказу коштів 26.01.2024 року в сумі 4000 грн., кошти направлені на карту випущену на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Як зазначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стосовно вимог ТОВ «Українські фінансові операції» про зазначення в рішенні суду про стягнення в порядку частин 10 та 11 статті 265 ЦПК України з відповідача інфляційних втрат і 3 % річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Як передбачено частинами 10, 11 статті 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу. Частинам 10, 11 статті 265 ЦПК України кореспондують норми частин 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», які конкретизують порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у рішенні суду.

Зокрема врегульовано, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Правила частин 10, 11 статті 265 ЦПК України встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з`ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.

Правова мета приписів частин 10, 11 статті 265 ЦПК України передусім полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як було ухвалено судове рішення.

Формулювання вказаних норм процесуального права визначають право, а не обов`язок суду, зазначити в рішенні про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин 10, 11 статті 265 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року в справі № 910/14524/22.

З огляду на викладене, судом не встановлено підстав для застосування частин 10 та 11 ЦПК України, у зв`язку з чим вказані вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що судом встановлено факт отримання ОСОБА_1 коштів за кредитним договором № 4330394 від 26.01.2024 року та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорах та у строки визначені сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом в розмірі 2422,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представником позивача надано договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024 року, заявка №4330394 на виконання доручення до договору№01/08/2024-А від 01.08.2024 року, акт №4330394 прийому - передачі виконаних робіт та детальний опис робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

А відтак, за відсутності заперечень зі сторони відповідачки щодо співмірності наданих послуг з правничої допомоги, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково в розмірі 7 000 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст. 512, 514, 526, 610, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 6-16, 81-89, 137, 141, 258, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за Договором №4330394 від 26.01.2024 року в розмірі 40000 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір в розмірі 2422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва