Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №679/1194/23 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/12/2026

Справа № 679/1194/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в м.Нетішин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023244000001570 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нетішин, Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого: 11.03.2014 Нетішинським міським судом за ст. 186 ч. 2, 186 ч. 3, 296 ч. 1 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 3 роки; 28.07.2017 Нетішинським міським судом за ст. 186 ч. 1 КК України до покарання у виді 850 гривень штрафу; 25.11.2017 Острозьким районним судом за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 3 роки; 14.06.2019 Нетішинським міським судом за ст.186 ч. 2 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі; 18.02.2025 Святошинським районним судом міста Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік; 30.06.2025 Шевченківським районним судом міста Києва за ч.4 ст.185, ч.1 ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи раніше судимий за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив новий умисний злочин за таких обставин.

Так, 10.08.2023 року близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи на березі р. Горинь, що навпроти будинку №7, по вул. Шевченка, м. Нетішин, Шепетівського р-ну, Хмельницької області, під час розпивання алкогольних напоїв з потерпілим ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, який переріс у шарпанину за одяг, в ході якого у потерпілого ОСОБА_6 з кишені штанів випав мобільний телефон.

Помітивши дану подію, у ОСОБА_5 виник умисел на викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами внесеними Указом Президента України №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення, без застосування фізичного насильства, повторно, відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_6 , марки "Хіаоmі", моделі «Мі А2», ІМЕI1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 2763 гривні 33 копійки та сім картою «Київстар» вартістю 20 гривень.

Викраденим майном, ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2783 гривні 33 копійки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив зазначене кримінально каране діяння.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 , зокрема заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_5 ..

Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України. Обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі та просив визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, та на підставі ч.4 ст. 70 КК України частково приєднати до призначеного судом покарання, невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 30.06.2025, остаточно визначивши ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 1 (один) місяць.

Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо вищезазначених обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349, ст. 351 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення доказано повністю зібраними по справі доказами, достовірність та істинність, яких обвинуваченим не заперечується, крім того перевіреними судом в порядку ст. 349 КПК України, що дає суду підстави кваліфікувати його дії за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є тяжким (ч. 4 ст. 186 КК України);

- особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має місце реєстрації, без постійного місця проживання, із середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, раніше судимого;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку обвинуваченого, який на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку. Судом ураховується, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, вчинене під час дії запровадженого в країні режиму воєнного стану і дана обставина у цьому випадку напряму вплинула на кваліфікацію діяння.

Слід зазначити, що встановлені судом обставини вчинення кримінального правопорушення, в сукупності з переліченими вище даними про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , свідчать про неможливість його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень без ізоляції від суспільства.

Відтак, з урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкцій ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Оскільки дане кримінальне правопорушення ОСОБА_5 скоїв до постановляння вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 30.06.2025, то остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначеного за даним вироком та вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 30.06.2025.

Зазначене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

За ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи ту обставину, що речовий доказ в розглядуваному кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон "Хіаоmі", моделі «Мі А2», ІМЕI1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , не підлягає спеціальній конфіскації та підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_6 , суд на підставі ч.4 ст.174 КПК України дійшов висновку про скасування арешту на це майно, накладеного ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 30.08.2023 (справа №688/3483/23).

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. А тому, процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертизи № СЕ-19/123-23/9113-ТВ від 08.09.2023, які складають 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись статтями 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначеного за даним вироком та за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 30.06.2025 - 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк його попереднього ув`язнення у даному кримінальному провадженні з 22.09.2023 по 27.11.2023 включно, а також частину відбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 30.06.2025 з 21.04.2025 по 27.01.2026 включно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , рахувати з моменту проголошення вироку, а саме з 28.01.2026.

Стягнути з ОСОБА_5 , судові витрати за проведення експертизи СЕ-19/123-23/9113-ТВ від 08.09.2023, які складають 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок на користь держави.

Речові докази:

- мобільний телефон "Хіаоmі", моделі «Мі А2», ІМЕI1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , що знаходиться в камері зберігання речових доказів Шепетівського РУП повернути ОСОБА_6 як законному власнику.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 30.08.2023 (справа №688/3483/23) на мобільний телефон "Хіаоmі", моделі «Мі А2», ІМЕI1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1