Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №675/1960/25 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1960/25

Провадження № 2-а/675/8/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді – Демчука П.В.,

за участю: секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить скасувати постанову №1644 від 20.11.2025 р. про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування позову зазначає, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1644 від 20.11.2025 р., згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності було те, що позивач 21.08.2025 р. о 09 год. 00 хв. не з`явився за повісткою № 4613140, направлену через засоби поштового зв`язку АТ «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про поважність причин неприбуття у встановленому законом порядку не повідомляв. У зв`язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_3 було скеровано електронне звернення № Е 3580017 від 10.09.2025 року до Шепетівського ВПД №2 ГУ НП в Хмельницькій області про розшук даного громадянина та доставлення його до ТЦК та СП для складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 вважає дану постанову незаконною та безпідставною, оскільки повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 йому не надходило.

Позивач ОСОБА_1 з 14.02.2007 року офіційно зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , 10.07.2024 р. він уточнив свої військово-облікові дані, зазначив адресу та номер мобільного телефона. Позивач зазначив, що поштове відправлення надійшло до відділення поштового зв`язку в с.Лютарка лише 21.08.2025 р., а навіть в разі вручення в цей день він не мав фізичної можливості з`явитися на 09 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки, відсутні докази належного оформлення та направлення повістки позивачу, а тому просить постанову скасувати.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03.12.2025р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та запропоновано відповідачу по справі подати відзив на позов.

Від позивача ОСОБА_1 та його представника – адвоката Семченко Г.С.до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, в якій також зазначили, що позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив.

19.12.2025 року через інформаційну систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_4 проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити.

Також, відповідачем на адресу суду направлено матеріали справи № 809 від 11.11.2025 р., які використовувалися при розгляді справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; 2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Так, про судові засідання, призначені судом на 24.12.2025 о 15 год. 00 хв., та 14.01.2026 р. о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 був повідомлений завчасно, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронного кабінету його адвоката Семченко Г.С.

Виходячи з положень ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1644 від 20.11.2025 р. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. У постанові вказано, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився за повісткою надісланою засобами поштового зв`язку Укрпошта, згідно чого було подано електронне звернення № Е 3580017 від 10.09.2025 р. до ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області про розшук даної особи та доставлення його до ТЦК та СП.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.11.2025 р. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 809 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якому вказано, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився за повісткою надісланою засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», згідно чого було подано електронне звернення № Е 3580017 від 10.09.2025 р. до НПУ.

20.11.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 прийнято постанову № 1644, на підставі протоколу № 809 від 11.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн 00 коп.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із наступного.

Так, за правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт відсутності у особи на момент здійснення перевірки військово-облікового документу та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.

Згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, відповідальність встановлено за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Отже, у громадян України, у тому числі у військовозобов`язаних, яким є позивач, існує обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Разом з цим, в разі невиконання обов`язку громадян щодо прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах настає відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою. При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов`язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, відповідно до пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов`язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024.

Відповідно до п. 41 Порядку, проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Разом з цим, суд зазначає, що Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв`язку» внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009, передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, не маючи оформленої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, підлягав виклику до ТЦК та СП для уточнення даних.

За допомогою Реєстру сформовано повістку про виклик, згідно з якою громадянину ОСОБА_1 належало з`явитися до ТЦК та СП за адресою: АДРЕСА_2 21 серпня 2025 року о 09 год. 00 хв. для уточнення даних.

Формування повістки у такий спосіб відповідає пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого: «Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

При надісланні повістки поштою, вона має бути підписана відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з проставленням печаті.

Згідно інформації про рух поштового відправлення (повістки) за номером 3030002221125 надійшло до відділення поштового зв`язку в с.Лютарка лише 21.08.2025 р., однак позивачем ОСОБА_1 не отримано, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою, про що свідчить довідка про причини повернення поштового відправлення.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що повісткою було викликано ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 21.08.2025 р. на 09 год. 00 хв. для уточнення даних, яку було направлено поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_3 .

Повістка надіслана за допомогою засобів поштового зв`язку АТ «Укрпошти».

Згідно з трекінгом № 3030002221125 поштове відправлення повернуто відправнику 27.08.2025 р.

З матеріалів справи вбачається, що повістка № 4613140, надіслана ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , для уточнення даних, є не належним чином оформленою, оскільки в ній відсутні дата та підпис, ПІБ керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , документ не завірений печаткою. А тому суд вважає, що даний документ є не належним, не допустимим, та не достовірним доказом виклику ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та підтримки.

В силу пункту 6.12.3 Регламенту рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Адресат (одержувач) власноруч проставляє своє прізвище та підпис у аркуші ф.8 чи іншому документі, за яким здійснюється вручення. На бланку повідомлення про вручення адресат (одержувач) у відповідному місці зазначає дату вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», розписується та зазначає своє прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.

Згідно із пунктом 6.12.4. Регламенту, у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ТЦК» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22, де додатково проставляє позначку «Повістка ТЦК», проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.

Відповідно до пункту 6.16 Регламенту, інформація щодо вручення рекомендованої письмової кореспонденції, в тому числі з повідомленням про вручення, заноситься до автоматизованої системи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_4 та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується обліковою карткою до військового квитка серії НОМЕР_1 , сформованої 19.12.2025 р.

Однак, в справі відсутні докази того, що позивачу направлялась належним чином оформлена повістка за зареєстрованим місцем проживання.

Також в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення спроб вручення повістки ОСОБА_1 шляхом телефонного дзвінка на його мобільний номер або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22а, де додатково проставляється позначка «Повістка ТЦК».

З наявних матеріалів справи неможливо перевірити та встановити, чи був ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце явки за повісткою, зокрема, докази доведення до відома позивача змісту відповідної повістки або ознайомлення з її змістом, тобто у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим мав би виконати відповідний обов`язок, закріплений мобілізаційним законодавством.

Відповідачем у даному випадку не спростовано протиправність свого рішення.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням висновків суду наявність підстав для скасування постанови № 1644 від 20.11.2025 р., суд вважає наявними підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про скасування оспорюваної постанови, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 205, 229, 243-246, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 1644 від 20.11.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 484 грн. 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований в АДРЕСА_4 , проживає в АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 – код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_5 .

Суддя П.В.Демчук