Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №606/1681/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1681/25

Рішення

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчук В.В. при секретарі Зіньковській Н.Д.

розглянувши письмово у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5837678 від 30.06.2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного Управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5837678 від 30.09.2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням вимог, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, оскільки постановою інспектора відділення поліції №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Антонів Тараса Івановича серії ЕНА № 5837678 від 30.09.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності зач.1 ст. 122 КУПАП. Згідно вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. В описовій частині постанови вказано, що ОСОБА_1 30.09.2025 року в 15 год. 38 хв. по вулиці Грушевського в місті Скалат Тернопільського району керував вантажним автомобілем «VOLVO FH» 13. 400 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом «Inter cars» державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.15 рух транспортних засобів масою понад 10 тон заборонено, чим порушив п.8.4 «в» ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУПАП. ОСОБА_1 у позовній заяві визнає, що 30.09.2025 року в 15 год. 38 хв. по вулиці Грушевського в місті Скалат Тернопільського району Тернопільської області, він керував вантажним автомобілем «VOLVO FH» 13.400 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом « Inter cars » державний номерний знак НОМЕР_2 , масою понад 10 тон та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.15 (рух транспортних засобів масою понад 10 тон заборонено). На даній ділянці дороги на електроопорі, встановлений дорожній знак 3.15 ПДР України, але встановлений він самовільно, оскільки: дорожні знаки встановлюються на спеціальних опорах (стійках), що заглиблюються в ґрунт, асфальт, тощо. Вони розміщуються обабіч дороги з боку руху або над проїзною частиною для кращого сприйняття; відсутня план-схема об`їзду даної ділянки дороги; з наявної у нього інформації на даній ділянці дороги не передбачено встановлення заборонних знаків для руху вантажних автомобілів. Позивач вважає, вказана постанова винесена із порушенням чинного законодавства і підлягає скасуванню, а тому просить скасувати вказану постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач просить позов задовольнити із мотивів, викладених у ньому.

Представником відповідача ГУНП в Тернопільській області до суду подано відзив від 28.10.2025 на позовну заяву позивача, в якому викладені заперечення щодо вимог ОСОБА_1 та прохання відмовити у їх задоволенні, з посиланням на те, що позивач порушив вимоги пункту 3.15 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку правомірно та обґрунтовано поліцейський прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та виніс відповідну постанову серії ЕНА №5837678 від 30.09.2025 року. В обґрунтування відзиву представник відповідача просив врахувати положення ст.222, 251 КУпАП, ст.23, 35 Закону України «Про Національну поліцію» та ст.ст.73, 162 КАС України. Також, на підтвердження наведених у відзиві доводів, представник відповідача долучив до відзиву диск з відеозаписом із нагрудної камери працівників поліції. Вважає, що постанова є законною та обґрунтованою. Просить справу розглянути за його відсутності та у задоволенні позову відмовити.

Суд, з`ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини.

Постановою інспектора відділення поліції №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП в Тернопільській області Антонів Тараса Івановича серії ЕНА № 5837678 від 30.09.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності зач.1 ст. 122 КУПАП. Згідно вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Зокрема, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30.09.2025 року в 15 год. 38 хв. по вулиці Грушевського в місті Скалат Тернопільського району керував вантажним автомобілем «VOLVO FH» 13. 400 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом «Inter cars» державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.15 рух транспортних засобів масою понад 10 тон заборонено, чим порушив п.8.4 «в» ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУПАП.

Як вбачається із позовної заяви, що позивач визнає, що 30.09.2025 року в 15 год. 38 хв. по вулиці Грушевського в місті Скалат Тернопільського району Тернопільської області, він керував вантажним автомобілем «VOLVO FH» 13.400 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом « Inter cars» державний номерний знак НОМЕР_2 , масою понад 10 тон та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.15 (рух транспортних засобів масою понад 10 тон заборонено).

Крім того у позовній заяві вказано, що на даній ділянці дороги на електроопорі, встановлений дорожній знак 3.15 ПДР України, але встановлений він самовільно, оскільки : дорожні знаки встановлюються на спеціальних опорах (стійках), що заглиблюються в ґрунт, асфальт, тощо. Вони розміщуються обабіч дороги з боку руху або над проїзною частиною для кращого сприйняття; відсутня план-схема об`зду даної ділянки дороги; з наявної у нього інформації на даній ділянці дороги не передбачено встановлення заборонних знаків для руху вантажних автомобілів.

До матеріалів справи додано фототаблицю, на якій відображено встановлення дорожнього знаку 3.15 ПДР України на електроопорі на ділянці дороги вул. Грушевського в селищі Скалат.

Однак, згідно фотокопії, на якій відображено звернення ОСОБА_1 з контактного номера 0675804879 на аварійну лініію щодо пошкодження чи поганої видимості дорожнього знаку до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, водій запитує про законність встановлення дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» при в`їзді у м. Скалат (вул. Грушевського) зі сторони Гримайлова. А також чи дозволяється розміщення такого знаку на електроопорі (саме там де він зараз висить).

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській областірозглянула звернення водія щодо законності встановлення дорожнього знаку 3.3. « Рух вантажних автомобілів заборонено» при в`їзді у м. Скалат (вул. Грушевського) на автомобільній дорозі загального користування державного значення Т-20-02 Тернопіль – Скалат –Жванець 24+033-24+134 та повідомляє наступне. На вище зазначеній у зверненні ділянці автодороги дорожній знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» встановлено з порушенням, який не відповідає чинному проекту організації дорожнього руху та ДСТУ 4100:2021 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила Застосування». Відповідно до укладеного договору на експлуатаційне утримання, підрядній організації доведено відповідне завдання щодо проведення робіт з демонтажу вказаного вище дорожнього знаку. Роботи заплановано виконати до 02.10.2025 року.

Однак, як вбачається з постанови ЕНА № 5837678, що ОСОБА_1 було порушено вимогу дорожнього знаку 3.15 рух транспортних засобів масою понад 10 тон заборонено, чим порушив п.8.4 «в» ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУПАП.

Згідно п.п.3.15 ПДР України рух транспортних засобів, маса яких перевищує ... т, заборонено". Забороняється рух транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знаку.

Як вбачається із доданих до матеріалів справи фотокопій щодо звернення ОСОБА_1 на аварійну лінію відносно пошкодження чи поганої видимості дорожнього знаку до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області та розглянутого Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області звернення водія щодо законності встановлення дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено", що роз`яснено про встановлення знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено", всупереч зазначеному у постанові ЕАН № 5837678 про не виконання вимоги дорожнього 3.15 рух транспортних засобів, маса яких перевищує ... т, заборонено" ОСОБА_1 ..

Таким чином суд не бере до уваги вище вказані фотокопії додані до матеріалів справи щодо звернення ОСОБА_1 на аварійну лінію відносно пошкодження чи поганої видимості дорожнього знаку до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області та розглянутого Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області звернення водія щодо законності встановлення дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" та не враховує викладені у ній доводи під час вирішення справи, так як копії звернення та роз`яснення не стосуються адмінправопорушення вчиненого ОСОБА_1 , і за які постановою ЕАН № 5837678 передбачена відповідальність крім того у дана відповідь належним чином не завірена.

Постановою ЕАН № 5837678 ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30.09.2025 року в 15 год. 38 хв. по вулиці Грушевського в місті Скалат Тернопільського району керував вантажним автомобілем « VOLVO FH » 13. 400 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом «Inter cars» державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.15 рух транспортних засобів масою понад 10 тон заборонено, чим порушив п.8.4 «в» ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУПАП.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, атак само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність, в тому числі, за порушення вимог дорожніх знаків. Пунктом 8.1 Правил визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Відповідно до п.п. «г» п. 8.4 Правил, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підтвердженням порушень вимог ПДР України та норм КУпАП є надані поліцейським відео з бодікамери, яке безпосередньо стосується позивача і вчиненого ним порушення.

Як вбачається із відзиву на позов наданого представником відповідача, що дорожній знак може розміщуватися на електроопорі, якщо це відповідає вимогам щодо висоти та безпеки, а також є дозвіл на встановлення від відповідного органу місцевого самоврядування. Важливо, щоб це було зроблено безпечно та не створювало перешкод для руху або роботи комунальних служб. Висота встановлення згідно з вимогами: висота монтажу дорожнього знаку збоку від дороги повинна становити від 2,0 м до 4,0 м у населених пунктах та від 1,5 м до 2,2 м поза населеними пунктами. Дозвіл на встановлення знаків на дорогах місцевого значення потребує дозволу від органу місцевого самоврядування. Безпека розміщення знаку н а електроопорі не повинно погіршувати видимість, створювати небезпеку для водіїв та пішоходів, або заважати обслуговуванню самої опори.

Основні вимоги щодо встановлення дорожніх знаків: видимість, відсутність загорож перед знаком, у тому числі стовпів, реклами, гілок кущів або дерев, дотримання стандартів висоти установки для пасивного захисту дорожніх знаків. Представником ВПЗ ГУНП в Тернопільській області було направлено запит начальникові УКА ГУНП в Тернопільській області підполковнику поліції Андрію Пазусі щодо надання інформації про масу без навантаження транспортного засобу марки «VOLVO» модель FH 13.400, реєстраційний номер НОМЕР_3 та інформацію про масу без навантаження напівпричепу марки INTER CARS модель NW, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

24.10.2025 року за вих. № 133127-2025 начальником УКА ГУНП в Тернопільській області підполковником поліції А. Пазуха було надано відомості згідно запиту. Згідно наданих даних напівпричі має масу без навантаження - 6200, повна маса - 34000. Транспортний засіб має масу без навантаження - 7513, повна маса - 18600.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною 1 статті 122 КУпАП.

У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відеозапис, який доданий до справи підтверджує обставини зазначені в постанові серії ЕНА №5837678 від 30.09.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до частини першої статті 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Тобто положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Твердження позивача про те, постанова є незаконною та винесена з порушенням вимоги ст.. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП цілком спростовуються матеріалами відеофіксації, з яких вбачається, що позивач порушив правила дорожнього руху.

Згідно з приписами ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Візуальна інформація з матеріалів відеофіксації відображає факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також процес розгляду справи про адміністративне правопорушення, та зокрема визнання позивачем факту керування 30.09.2025 року в 15 год. 38 хв. по вулиці Грушевського в місті Скалат Тернопільського району Тернопільської області, вантажним автомобілем «VOLVO FH» 13.400 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом « Inter cars » державний номерний знак НОМЕР_2 , масою понад 10 тон та не виконання вимоги дорожнього знаку 3.15 (рух транспортних засобів масою понад 10 тон заборонено) у позовній заяві.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 .

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що працівником поліції правомірно винесено постанову ЕАН № 5837678 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому підстав для її скасування немає.

Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт наявності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того позивачем не додано відповіді на відзив відповідача та не спростовано аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн відповідає вимогами чинного законодавства.

Відповідно до вимог пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 не має, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5837678 від 30.09.2025 року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки з задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на корись позивача за рахунок бюджетних асигнувань не підлягають.

Керуючись ст. 257-263, 268 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5837678 від 30.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Теребовлянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, апеляційної скарги.

Головуючий: