Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №604/637/21 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/637/21

1-кп/604/8/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року селище Підволочиськ Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3

сторони захисту адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Підволочиська Тернопільської області кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 1202120150000006 від 14.01.2021 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, уродженця смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , не депутата, неодноразово судимого, востаннє вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області, за ч.1 ст. 185 КК України на підставі ч.4 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком більш суворим, призначеним за вироком Тернопільського міськрайоннного суду від 31 жовтня 2023 року, і остаточно призначено покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 5 листопада 2020 року приблизно о 04:00 год., знаходячись в м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, маючи з собою банківські картки AT КБ «ПриватВанк» відкриті на ім`я його знайомого ОСОБА_6 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які він попередньо тієї ж ночі, умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрав спільно з іншими особистими речами та грошовими коштами, належними ОСОБА_6 по місцю проживанпя останнього, що в АДРЕСА_2 . Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на повторне, умисне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , 5 листопада 2020 року приблизно о 04:05 год., перебуваючи в м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, прийшов до банкомата AT КБ «ПриватБанк», що по вул. Грушевського 2 в центрі м. Скалат, де переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи біля себе банківські картки AT КБ «ПриватБанк» відкриту на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в період з 04:05 об 04:10 год. провів транзакцію зняття грошових коштів з вказаних карток в сумі 13400 грн з банківської картки № НОМЕР_1 та 16600 грн з банківської картки № НОМЕР_2 відповідно, в результаті чого, умисно таємно, повторно викрав належні ОСОБА_6 грошові кошти із вказаних карток в загальній сумі 30000 грн, з якими з місця скоєння кримінального правопорушення пішов, маючи при цьому реальну можливість розпоряджатись викраденими грошима на власний розсуд.

В результаті умисних, повторних, таємних, корисливих дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду в загальній сумі 30000 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в чиненні кримінального правопорушення визнав, згідно ст. 63 Конституції України відмовився давати покази та відповідати на запитання.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 відмовився давати показання та відповідати на запитання згідно ст. 63 Конституції України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до переконання про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Так, будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду показала, що являється старостою села. Обвинуваченого знає, оскільки останній проживав на території села та в подальшому хотів виписатись. До неї неодноразово звертались працівники поліції з приводу поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки він схильний до вчинення крадіжок. Відомо, що обвинуваченого ОСОБА_5 розшукували працівники поліції за вчинення крадіжки і останній переховувався від слідства. Більше по даному факту пояснити не може, деталей не пригадує через значний проміжок часу.

Свідок ОСОБА_8 від дачі показів згідно ст. 63 Конституції України відмовилась.

Крім того винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, об`єктивно підтверджуються дослідженими і проаналізованими у судовому засіданні письмовими доказами, які суд вважає допустимими, зокрема:

-заявою ОСОБА_6 , згідно якої просить притягнути до відповідальності ОСОБА_5 , який 05.11.2020 року перебуваючи по місцю його проживання, таємно шляхом вільного доступу викрав барсетку у якій знаходилися банківські картки і зняв грошові кошти в сумі 30000 грн, чим спричинив матеріальну шкоду.

-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.01.2021 року з якого вбачається, що 13.01.2021 року в Підволочиський ВП з Тернопільського ВП надійшла заява ОСОБА_6 про факт умисної, таємної, повторної крадіжки ОСОБА_5 належних заявнику грошових коштів в сумі 30000 грн, які ОСОБА_5 зняв в банкоматі м. Скалата з банківської картки ОСОБА_6 , якою він попередньо заволодів, чим завдав останньому матеріальної шкоди.

-письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 05.11.2020 року, згідно яких вказує, що 04.11.2020 року прийшов додому, побачив, що колишній хлопець його доньки ОСОБА_5 сидить на кухні. На його запитання, яким чином він потрапив у його квартиру відповів, що відкрив ключами, після чого вони вживали алкогольні напитки та полягали спати. Коли проснувся то виявив, що ОСОБА_5 не має в хаті, а також не було мобільного телефону, сумки у якій містились документи, посвідчення водія, техпаспорт, грошові кошти.

-протоколом вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 11 листопада 2020 року, згідно якого вбачається, що ОСОБА_5 добровільно видав, мобільний телефон, ключ від запалювання автомобіля, наручний годинник, цепочка на руку сріблястого кольору, цепочка на шию сріблястого кольору, кільце типу печатка з чорним камінцем сріблястого кольору.

-письмовою інформацією «ПриватБанк» з якої вбачається зняття коштів у відділенні банку та долучено фото особи, котра їх знімає, що ззовні схожа на обвинуваченого ОСОБА_5 .

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що його дії кваліфіковано вірно за ч. ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин що обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу, те що він негативно характеризується за місцем проживання, вину свою визнав і в скоєному щиро розкаявся, приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Також судом встановлено, що згідно вироку Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком більш суворим, призначеним за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2023 року, і остаточно призначено покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 обчислювати з 08 грудня 2021 року, тобто з моменту затримання.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті (сукупність злочинів).

За вказаних обставин на підставі ч.4 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менше суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним згідно вироку Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року яким його засуджено до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяців позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Речові докази – залишити при матеріалах справи.

Процесуальні витрати – відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менше суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним згідно вироку Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року яким ОСОБА_5 визнано винним та на підставі ч.4 ст. 70 КК України та засуджено до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі, ОСОБА_5 визначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 обчислювати з 08 грудня 2021 року, тобто з моменту затримання.

Речові докази, а саме CD-R диск з розшифровкою даних про зняття грошових коштів та фотоілюстраціями підозрюваного залишити при матеріалах справи.

Процесуальні витрати – відсутні.

На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 30-ти днів з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою протягом цього ж строку з моменту вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право у суді отримати копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження який не був присутнім під час судового засідання, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_1