Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №604/871/25 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/871/25

3/604/3/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року селище Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серії ЕПР1 №396460 від 19 липня 2025 року: «19.07.2025 р. о 15 год 47 хв на А/Д М-30 191 км водій ОСОБА_1 керував ТЗ Skoda Octavia днз НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці які не реагують на світло сповільненість ходи; поведінка що не відповідає обстановці). Від проходження огляду в Підволочиській комунальній районній лікарні з метою встановлення наркотичного сп`яніння водій відмовився в категоричній формі чим порушив п.2.5. ПДР – Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарськи»

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив суду, що він дійсно за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин керував транспортним засобом, однак він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану сп`яніння. Працівники поліції в той час складали на нього декілька постанов, і з ним одночасно спілкувалось декілька поліцейських, на запитання яких він не встигав відповідати. Коли ж він просив пояснити в чому полягає суть проходження тесту на визначення стану сп`яніння, поліцейські вказали, що він відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння і стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення.

Представник особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – адвокат Сампара Н.М. в судовому засіданні просила суд закрити провадження у справі з підстав викладених нею у поданому до суду клопотанні.

У письмовому клопотанні адвоката Сампари Н.М., яке надійшло до суду 15 вересня 2025 року, вказано, що на наявних в матеріалах справи відеозаписах, відсутні будь які ознаки (в тому числі звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість ходи, поведінка, що не відповідає обстановці) у поведінці та зовнішньому вигляді ОСОБА_1 , які б дозволили стверджувати або припустити перебування водія в стані наркотичного сп`яніння. Разом з тим, не зрозуміло як реакція зіниць встановлювалась у світлу пору доби. Поліцейські такі ознаки визначили на власний розсуд, наданий відеозапис це чітко підтверджує.

У працівників поліції не було підстав для направлення ОСОБА_1 на медичне обстеження, так як він заперечує факт перебування у стані наркотичного сп`яніння, відмовився від проходження обстеження оскільки будь-яких підстав для таких вимог у працівників поліції не було, йому не було роз`яснено порядок проходження обстеження, наслідків відмови від такого, за що не передбачена відповідальність.

Тобто, поліцейські мають право щодо проведення огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, при наявності у нього ознак сп`яніння які визначені Інструкцією, а не визначені на власний розсуд. Вказана інструкція складена спільно з Міністерством охорони здоров`я і саме ними визначені ознаки поведінки людини які можуть вказувати, що вона може перебувати у стані будь якого сп`яніння. Тобто працівники поліції повинні користуватись тільки визначеними ознаками. У водія відсутні зазначені в протоколі ознаки сп`яніння. Відеозапис, не підтверджує встановлення ознак сп`яніння, не відображає наявність візуальних ознак щодо зіниць, сповільненості ходи у ОСОБА_1 . Його поведінка не надає будь-яких об`єктивних підстав для висновку про наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння, що додатково свідчить про порушення працівником поліції вимог ст.266 КУпАП.

Вважає що вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак (виражене тремтіння пальці рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, не може породжувати у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння, а відмова від огляду за таких обставин не може породжувати для водія негативних юридичних наслідків.

Разом з цим варто зауважити, що зі змісту п.2 Розділу І Інструкції, вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії т/з, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Тоді як згідно з усталеною судовою практикою, описані в п. 4 Розділу І Інструкції, ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному конкретному випадку.

Враховуючи практику ЄСПЛ, а також презумпцію невинуватості, передбачену ст. 62 Конституції, в матеріалах справи відсутні будь-які переконливі та достовірні докази керування ТЗ в стані наркотичного сп`яніння громадянином ОСОБА_1 . Таким чином, вказані факти в сукупності та кожен окремо, виключає подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Як наслідок в матеріалах справи відсутні належні докази в тому числі відео, що можуть підтверджувати факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Крім того, працівниками поліції ОСОБА_2 не відсторонений від керування транспортним засобом, що підтверджується відсутністю вказівки про відсторонення від кермування транспортним засобом в рапортах працівників поліції, які долучені до матеріалів справи, що також опосередковано свідчить про те, що ОСОБА_3 не знаходився у стані сп`яніння. Тобто поліцейські розуміли, що він перебуває у тверезому стані.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Враховуючи практику ЄСПЛ, а також презумпцію невинуватості, передбачену ст. 62 Конституції, в матеріалах справи відсутні будь-які переконливі та достовірні докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 керував т/з в стані наркотичного сп`яніння. Таким чином, вказані факти в сукупності та кожен окремо, виключає подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі вищевикладеного представник ОСОБА_1 – адвокат Сампара Н.М. росить суд закрити справу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У письмовому клопотанні адвоката Сампари Н.М., яке надійшло до суду 05 грудня 2025 року, вказано, що з наданих суду доказів неможливо стверджувати, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, у нього відсутня фізична можливість поїхати на вказаний огляд у зв`язку із тривалим часом проведення слідчих дій, чим скористалися працівники поліції для формального складення адміністративних матеріалів.

Заслухавши особу стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та його захисника, дослідивши надані докази, що містяться в справі, суд приходить наступних висновків.

Судом безпосередньо дослідженні докази, які надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; відеозаписи з нагрудної бодікамери патрульних поліцейських; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорти; довідки.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

За змістом ст.252 та ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад правопорушення включає в себе ознаки, які об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: - об`єкт адміністративного правопорушення, - об`єктивну сторону правопорушення; - суб`єкт адміністративного правопорушення; - суб`єктивну сторону правопорушення, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння.

Об`єктом правопорушень, передбачених статтю 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частино 1 статтею 130 КУпАП, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само ухилення (відмова) осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.

Суб`єктом правопорушень, передбачених частиною 1 ст.130 КУпАП, є водії транспортних засобів та особи які керують транспортними засобами.

При цьому, у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, - вказане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не є.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши у судовому засіданні письмові докази справи, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396460 від 19 липня 2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 липня 2025 року, рапорт інспектора взводу №2 роти №2 Батальйону УПП в Тернопільській області ДПП від 19 липня 2025 року, відеозаписи до протоколу серії ЕПР1 №396460 від 19 липня 2025 року (записи нагрудних боді-камер поліцейських в їх сукупності), а також надані стороною захисту документи, суд приходить до наступного висновку.

З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП може проявлятися у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння, що і було поставлено у вину ОСОБА_1 . Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735 (далі по тексту - Інструкція).

За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейських може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Аналіз зазначених вище нормативних документів дає підстави стверджувати те, що під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Разом з тим, доказами у справі підтверджується, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Ця обставина стверджується відеозаписом події, зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського. Так, із цього відеозапису який має назву «part_00000_export-lptz2» вбачається, що один з поліцейських констатує, що в ОСОБА_1 вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння та питає чи буде той проходити огляд. На це ОСОБА_1 запитує працівника поліції, «Що передбачає тест? як він буде проходити?» В цей самий момент інший працівник поліції, вручає для підпису постанову про адміністративне правопорушення та її копію, ОСОБА_1 та просить їх підписати. ОСОБА_1 просив почекати поки він говорить з іншим поліцейським, та неодноразово запитував в чому саме полягає проходження огляду, на що поліцейський який пропонував пройти огляд вказав, що ОСОБА_1 своїми діями відмовляється пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Дану обставину ОСОБА_1 прямо заперечив та вказав працівнику що він не відмовлявся пройти огляд та згоден його проходити. На вказане заперечення працівник поліції вказав що вже тричі пропонував пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Згодом ОСОБА_1 просить вказати в чому саме полягає тест та чи повернуться вони щоб встигнути доїхати до Тернополя. Працівник поліції в свою чергу неодноразово просить дати чітку відповідь чи згоден ОСОБА_1 проїхати до лікарні для проведення огляду та не дочекавшись згоди чи відмови повідомив що стосовно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що наданий відеозапис не містить будь-яких даних, які би указували на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, яка би проявилась у його відповідних висловлюваннях, діях чи бездіяльності.

Так, з долученого до протоколу відеозапису слідує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, неодноразово повторював що згоден їхати до медичного закладу для проведення огляду на визначення стану сп`яніння, просить вказати у чому саме полягає тест, однак поліцейським було повідомлено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння та в подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вся розмова, зафіксована на відеозаписі є «хаотичною», працівники поліції перебивають один одного, жоден з них в повній мірі не дотримався вимог ст.266 КУпАП в частині пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі і тільки після цього складати протокол про адміністративне правопорушення. Один працівник починає перелічувати ознаки сп`яніння та питає чи згоден ОСОБА_1 пройти огляд, інший поліцейський в цей час починає вручати для підпису постанову про адміністративне правопорушення.

Натомість ОСОБА_1 неодноразово вказував, що він не відмовляється від проходження огляду, однак просив роз`яснити в чому саме полягає огляд.

З даного відеозапису не вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було вручено направлення на медичний огляд до медичного закладу з метою визначення його перебування в стані сп`яніння.

Натомість, з відео вбачається, що ОСОБА_1 , не заперечував щодо проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Зазначені вище обставини, на переконання суду, у своїй сукупності свідчать про недотримання працівниками поліції процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, внаслідок її неповноти, принаймні, відсутність в матеріалах справи належних доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння в найближчому лікувальному закладі.

Тобто в судовому засіданні встановлений факт порушення особою яка склала протокол про адміністративне правопорушення, положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме відсутність доказів вручення письмового направлення на медичний огляд до медичного закладу з метою визначення перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння.

Наявні у матеріалах справи докази не підтверджують, що водій ОСОБА_1 , на пропозицію поліцейського відмовився пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, у встановленому законом порядку.

Таким чином, за відсутності беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до встановленого порядку, вважаю, що в даному випадку не дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст.266 КУпАП, у зв`язку з чим він не може вважатися таким, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку, відповідно відсутні докази вчинення ним адміністративного правопорушення.

За змістом ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, відповідно наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, доходжу висновку про те, що під час судового розгляду знайшли своє підтвердження доводи захисника про порушення встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Однак доводи захисника в частині відсутності у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не заслуговують на увагу, оскільки згідно п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, перелік яких міститься у п.3 цього розділу, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп`яніння, також норми КУпАП та Інструкції № 1452/735 не передбачають обов`язку поліцейського озвучити водію наявні у нього ознаки сп`яніння.

Повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. А водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння, відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх належних, допустимих та достовірних доказів, які б доводили поза розумним сумнівом відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому суд доходить висновку про відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, як зазначено в протоколі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Інші долучені до протоколу матеріали наведених висновків суду не спростовують та містять інформацію виключно щодо обставин оформлення матеріалів.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст.40-1 КУпАП не сплачується.

Керуючись ст.ст.33, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена у десятиденний строк з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області.

Суддя Н.Б. Сташків