Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №160/24648/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 рокуСправа №160/24648/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровець-13" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

27.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якому просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 20.08.2025 року № 80460038 про відмову у проведенні реєстраційних дій;

- зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення за ОСОБА_1 , права власності на нежитлове приміщення ХІІІ поз. 1– 3, площею 49,8 кв.м, що розташоване у підвалі житлового будинку по АДРЕСА_1 , та зареєструвати право власності за ОСББ “Кіровець-13” на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2013 року у справі № 0418/5499/2012, яке набрало законної сили 12.11.2013 року, і звернення ОСОБА_1 з цим рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2013 року у справі №0418/5499/2012 (провадження № 2/0203/619/2013) нежитлове приміщення ХІІІ поз. 1–3 площею 49,8 кв.м, яке розташоване у підвалі житлового будинку по АДРЕСА_1 було витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 . Позивач звернувся до державного реєстратора з вищевказаним рішенням суду з метою реалізації вищевказаного рішення, проте позивачу було відмовлено з підстав, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 3) заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, на підставі якого набувається, змінюється або припиняється речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. А позивач відповідно до вищезазначеного не може бути заявником при подачі заяви про державну реєстрацію внесення, зміни, припинення права власності та інше, а належним заявником може бути лише набувач права власності. ОСОБА_1 як відповідач у справі про витребування майна, не може реалізувати рішення суду, адже не має таких процесуальних прав. Позивач зазначає, що оскільки рішення суду про витребування спірного майна з його володіння, яке набрало законної сили ще у 2013 році, саме по собі є достатньою підставою для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але не виконане належним чином через бездіяльність ОСББ «Кіровець-13», а позивач не має процесуальної можливості самостійно реалізувати його як належний заявник, єдиним ефективним способом захисту прав позивача та припинення неправомірного обліку за ним права власності, що призводить до безпідставного нарахування податків, є звернення до суду з цим позовом із вимогою зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур внести відповідні зміни до Реєстру на підставі його звернення з рішенням суду. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 13.10.2025 року. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровець-13".

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

29.09.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровець-13" надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких він зазначає наступне. У разі наявності рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння для реєстрації права власності на таке майно державному реєстратору подається відповідне рішення суду, а не документи, що підтверджують право власності на таке майно належного власника. При цьому, рішення суду про витребування майна може бути подане до державного реєстратора не будь-якою особою, а лише особою, яка є стороною у справі, або її уповноваженим представником, що має право на отримання копії судового рішення. Подання судового рішення для державної реєстрації є процесуальним кроком, що здійснюється уповноваженою особою для вчинення певних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивач з моменту набрання рішенням законної сили рішенням суду у справі № 0418/5499/2012 не був позбавлений права добровільно виконати рішення суду, передавши право власності на витребуване майно до ОСББ, але жодних заходів у цьому питанні позивачем не було вжито до вересня 2025 року.

29.09.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення по справі щодо доводів третьої особи, в яких він зазначає наступне. Щодо відсутності у позивача статусу «належного заявника» зазначає, що за п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 67 Порядку держреєстрації, у разі віндикації належним документом для реєстрації є рішення суду, а належним заявником – новий власник (ОСББ) або його представник. Відповідач у віндикаційній справі (позивач у цій справі) не є і не може бути заявником. З 2013 року ОСББ «Кіровець-13», вигравши віндикаційний спір, не вжило жодних заходів для внесення змін до Реєстру. Саме ця бездіяльність призвела до того, що у Державному реєстрі досі міститься застарілий запис про право власності позивача, що стало підставою для безпідставного нарахування податку на нерухомість. Щоб припинити правову колізію, позивач, не маючи статусу належного заявника, все ж звернувся до державного реєстратора з рішенням суду. Проте отримав відмову саме з тієї причини, що не є заявником. ОСББ і після цього не вчинило жодних кроків для виконання рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 27.01.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що у серпні 2002 року нежитлове приміщення ХІІІ поз. 1–3 ,а- вхід у підвал, у підвалі житлового будинку літ.А-12. загальною площею 49.8 м 2, розташоване за адресою: місто Дніпропетровськ ( наразі місто - Дніпро) , проспект Кірова (наразі - проспект Олександра Поля) 13, було відчужено Управлінням комунальної власності міської ради на користь третьої особи, яка в листопаді 2003 року продала це приміщення ОСОБА_1 .

У 2004 році ОСББ «Кіровець-13», яке було створене у 2002 році, звернулося до суду з позовом про визнання договорів купівлі-продажу вищезазначеного нежитлового приміщення недійсними та витребування вищезазначеного майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.08.2011 року, частково зміненим рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.05.2012 року (справа №22ц-12574/11, провадження №22-ц/490/1259/12), визнано незаконним відчуження майна органами місцевого самоврядування; скасовано право власності на вищезазначене майно територіальної громади.

Згодом, у справі № 0418/5499/2012 (провадження № 2/0203/619/2013), рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2013 року було задоволено віндикаційний позов ОСББ «Кіровець-13» (позивач) до ОСОБА_1 , (відповідача) і витребувано з володіння ОСОБА_1 нежитлове приміщення площею 49,8 кв.м на користь ОСББ «Кіровець-13». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Це заочне рішення набрало законної сили 12.11.2013 року.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесло податкові-повідомлення рішення щодо вищевказаного майна, зазначивши ОСОБА_1 платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за податкові періоди з 2020 року по 2024 рік.

14.08.2025 року позивач звернувся до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з заявою про здійснення реєстраційних дій та вищевказаним рішенням суду з метою реалізації вищевказаного рішення.

Проте, рішенням Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 20.08.2025 року №80460038 позивачу було відмовлено з наступних підстав. З поданого рішення вбачається, що набувачем права власності на приміщення є об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кіровець-13» (код ЄДРПОУ 26238911), на користь якого судом витребувано приміщення загального площею 49,8 м2 , розташоване за адресою: місто Дніпропетровськ, проспект Кірова, 13. Таким чином, зазначене рішення суду встановлює виключно набуття права власності за суб`єктом: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кіровець-13». При цьому, відповідно до пункту 67 Порядку державної реєстрації речових прав, для державної реєстрації права власності у разі витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подається відповідне рішення суду. Також відповідно до діючого законодавства реєстрація права власності, в тому числі і його припинення може бути проведено на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості. Подане на розгляд державного реєстратора рішення суду не містить ухваленого рішення про припинення права ОСОБА_1 . Враховуючи наведене, належним заявником в разі подачі заяви про державну реєстрацію може бути лише набувач права власності.

Не погоджуючись із рішенням рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 20.08.2025 року № 80460038 про відмову у проведенні реєстраційних дій, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Особа може відмовитися від свого майнового права.

Положеннями ст. 347 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову.

У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

Пунктом 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі по тексту – Порядок №1127) визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Згідно з п. 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Абзацом першим пункту 23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Згідно з абзацом першим пункту 67 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності у разі витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подається відповідне рішення суду.

Частиною 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 40 Порядку №1127 визначено, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Окрім того, пунктом 6 Порядку №1127 визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови відсутності підстав для її неприйняття, передбачених законом.

На підставі пункту 10 Порядку №1127, під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє скановані копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 та долучає їх до відповідної заяви.

Скановані копії не виготовляються із заяви, документа про сплату адміністративного збору чи копії документа, що підтверджує право на звільнення від сплати відповідного збору.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах (ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Аналогічні норми наявні у п.3 ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій, саме:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом;

6-1) встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;

13) відсутність згоди заставодержателя (іпотеко держателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці);

14) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом. - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об`єкт незавершеного будівництва (крім об`єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об`єкт нерухомості;

16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об`єкти нерухомості у складі подільного об`єкта незавершеного будівництва;

17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості, які є частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва;

18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об`єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об`єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»;

19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою);

20) не дотримано вимоги, визначені статтею 27-2 цього Закону (державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкти незавершеного будівництва та майбутні об`єкти нерухомості).

Також, нормами ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляд державного реєстратора надійшла заява, подана уповноваженим представником Реброва Дмитра Михайловича про припинення права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 13, нежитлове приміщення XIII поз. 1-3. До заяви надано рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29.04.2013 року по справі 0418/5499/2012.

Зазначеним рішенням суд ухвалив: витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ) на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровець-13" (код ЄДРПОУ - 26238911) нежитлове приміщення XIII поз. 1 - 3, а - вхід у підвал, у підвалі житлового будинку літ. А-12, загальною площею 49,8 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради було ухвалено рішення від 20.08.2025 року №80460038 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки подане на розгляд державного реєстратора рішення суду не містить ухваленого рішення про припинення права ОСОБА_1 , тому належним заявником в разі подачі заяви про державну реєстрацію може бути лише набувач права власності, а саме об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кіровець-13».

Суд зауважує, що з поданого рішення вбачається, що набувачем права власності на приміщення є об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кіровець-13» (код ЄДРПОУ 26238911), на користь якого судом витребувано приміщення загального площею 49,8 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, зазначене рішення суду встановлює виключно набуття права власності за суб`єктом: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кіровець-13». Подане на розгляд державного реєстратора рішення суду не містить ухваленого рішення про припинення права ОСОБА_1 .

При цьому, в поданих письмових додаткових поясненнях по справі, позивач погоджується з тим, що він, не маючи статусу належного заявника, все ж звернувся до державного реєстратора з рішенням суду, проте отримав відмову з тієї причини, що не є заявником.

Фактично, позивач не спростовує того факту, що не мав відповідного статусу для подання заяви про проведення реєстраційних дій, при цьому наголошує, що бездіяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кіровець-13» призвела до порушення його прав та законних інтересів.

Суд звертає увагу сторін, що за наслідками розгляду цієї адміністративної справи він не надає оцінку приватноправовим відносинам, що склалися між позивачем та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Кіровець-13», а лише досліджує дотримання суб`єктом владних повноважень процедури прийняття спірного рішення.

З урахуванням вищенаведеного, з огляду на те, що заяву про проведення реєстраційних дій від 14.08.2025 року подано особою, яка не може подавати відповідну заяву, оскільки подане на розгляд державного реєстратора рішення суду не містить ухваленого рішення про припинення права ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 20.08.2025 року № 80460038 про відмову у проведенні реєстраційних дій є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже, задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40392181), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровець-13" (49101, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 13, код ЄДРПОУ 26238911) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна