Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №140/12331/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12331/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до паперового військово-облікового документа – військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 21 жовтня 1997 року;

зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до паперового військово-облікового документа – військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 21 жовтня 1997 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості стосовно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку та не виправив категорію обліку з «військовозобов`язаного» на «невійськовозобов`язаний» відповідно до паперового військово-облікового документа - військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 21 жовтня 1997 року, який містить відмітку про виключення його з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII).

Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною з огляду на наступні обставини.

З 02.11.2024 по 06.11.2024 ОСОБА_1 утримувався в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вночі 07.11.2024 він був доставлений до військової частини у Львівській області, де йому видали військовий квиток серії НОМЕР_2 , оформлений ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) 06.11.2024. Після того, як позивач сфотографував зазначений документ і пред`явив свій власний військовий квиток серії НОМЕР_1 , новий військовий квиток у нього вилучили, а самого позивача вранці доставили до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Цього ж дня його відпустили.

Позивач зауважує, що до військового квитка серії НОМЕР_2 були внесені відомості, які не відповідають дійсним обставинам. Зокрема, у документі зазначено: місце народження м.Волоколамськ, Московська область, Російська Федерація; адресу проживання сім`ї АДРЕСА_1 , а також відомості про проходження військової служби «в Збройних Силах України не служив». Водночас позивач є уродженцем міста Луцька, його сім`я не проживає за вказаною адресою та він проходив військову службу у Збройних Силах України.

ОСОБА_1 вказує, що 22.08.2025 подав до ІНФОРМАЦІЯ_8 заяву з проханням виправити недостовірні дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до відомостей, зазначених у його військовому квитку серії НОМЕР_1 , на яку отримав письмову відмову, у зв`язку з чим готував позов до цього територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Однак 20.09.2025, перебуваючи у м.Львові з туристичною метою, орієнтовно о 09:00 його зупинили невідомі особи у військовій формі разом із двома працівниками поліції. Попри те, що на їхню вимогу позивач пред`явив свій паперовий військово-обліковий документ, його силоміць заштовхали в автомобіль і доставили до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Надалі, всупереч тому, що позивач не виявляв згоди й не подавав жодних заяв щодо постановки на військовий облік, він був поставлений на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

ОСОБА_1 зазначає, що 26.09.2025 надіслав засобами поштового зв`язку до відповідача заяву від 25.09.2025, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку та виправити категорію обліку з «військовозобов`язаний» на «невійськовозобов`язаний» відповідно до паперового військово-облікового документа - військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 21.10.1997. До заяви позивач додав документи, зокрема засвідчені в установленому порядку копії паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків та військового квитка серії НОМЕР_1 , який підтверджує законність і остаточність виключення його з військового обліку 12.02.2019 на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній на момент його виключення). Також до заяви були додані копії трьох сторінок військового квитка серії НОМЕР_2 та роздруківка електронного військово-облікового документа.

На думку позивача, зазначене право підлягає реалізації, з огляду на що просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.40).

Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 (а.с.22).

Позивач 14.01.2011 був засуджений Луцьким міськрайонним судом Волинської області за вчинення злочинів, передбачених ч.2, ст.15, ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70 Кримінального кодексу України, строком на 11 років позбавлення волі, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (а.с.35).

Відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 12.02.2019 ІНФОРМАЦІЯ_12 виключений з військового обліку за п.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII (а.с.9-16).

Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 , який виданий ІНФОРМАЦІЯ_6 06.11.2024, ОСОБА_1 02.11.2024 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_13 визнаний придатний до військової служби, відмітки про зняття з обліку відсутні (а.с.25-29).

У відповідь на заяву позивача ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 03.09.2025 №11188 повідомив, що у зв`язку з внесеними змінами до мобілізаційного законодавства було розширено категорії осіб, які можуть бути мобілізовані на військову службу під час воєнного стану, і такі зміни стосуються осіб, які були виключені з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII. ОСОБА_1 , будучи громадянином України, зобов`язаний перебувати на військовому обліку (а.с.18).

Відповідно до системи Резерв+ станом на формування військово-облікового документу 25.09.2025 після уточнення даних 20.09.2025 ОСОБА_1 військовозобов`язаний, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.17).

24.08.2025 представник позивача – адвокат Книров Б.В. звернувся з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_9 , у якому, зокрема просив надати вичерпну інформацію про фактичні та правові підстави невнесення до Реєстру відомостей стосовно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку відповідно до паперового військово-облікового документа – військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 21.10.1997, який підтверджує законність і остаточність виключення його з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; надати вичерпну інформацію про фактичні та правові підстави постановки ОСОБА_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.32).

Інформації щодо надання відповіді на вказаний запит матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом №2232-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024).

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 за №389-VІІІ (далі - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-XII).

Також статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Пунктами 1, 4 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 визначено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 за №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі також триває.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на дату прийняття рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Частина 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Таким чином, у зв`язку з набуттям чинності змін до Закону №2232-ХІІ з 18.05.2024 у громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік чи перебувають на військовому обліку, виник обов`язок протягом 60 днів уточнити свої персональні дані.

Як слідує з матеріалів справи, 12.02.2019 позивач виключений з військового обліку відповідно до п.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ (а.с.16).

Так, пункт 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024) передбачав, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Отже, факт засудження військовозобов`язаного до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину був підставою для його виключення з військового обліку у відповідному ТЦК.

Разом з тим, у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.

За змістом частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ у редакції, чинній з 18.05.2024, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-ХІІ у редакції, чинній з 18.05.2024, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, які зокрема прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

В силу приписів частини 4 статті 39 Закону №2232-ХІІ у редакції, чинній з 18.05.2024, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.

Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).

Згідно з пунктом 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на наведені вище положення Закону №2232-ХІІ та Порядку №560, слід дійти висновку, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.

Крім того, особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, суд виснуває, що у військово-обліковому документі в системі Резерв+ правомірно відображена інформація про те, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, позаяк з 18.05.2024 підстава для виключення його з військового обліку як особи, яка раніше засуджена за вчинення особливо тяжкого злочину, в Законі №2232-ХІІ відсутня.

З огляду на вищевикладене у відповідача не було правових підстав для внесення змін до військово-облікових даних позивача щодо виключення його з військового обліку на підставі паперового військово-облікового документа – військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 21.10.1997, оскільки з 18.05.2024 ОСОБА_1 підлягав взяттю на військовий облік як громадянин України, який прибув після відбування покарання з установ виконання покарань.

Крім того, у цій справі відсутні підстави для застосування зворотної дії закону, оскільки спірні правовідносини виникли після 18.05.2024, тобто після набрання чинності відповідними змінами до Закону №2232-XII.

При цьому, виключення з військового обліку засуджених за тяжкий (особливо тяжкий) злочин стосується лише військового обліку громадян та не є підставою звільнення останніх від призову та проходження військової служби, оскільки на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

За таких обставин, суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача, а відтак і підстав для внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Беручи до уваги встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій