Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №140/14392/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/14392/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач) про визнання рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 17.10.2025 № 907600153985 щодо відмови у переведенні на пенсію по віку ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIIІ протиправним та скасувати його; зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити переведення та виплату ОСОБА_1 пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІII з дати звернення (09.10.2025), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 13.04.2006 по 04.12.2020 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Маневицькою селищною радою за №1570 та №1571 від 08.10.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі – Закон №1058- ІV).

Вказує, що 09.10.2025 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі – Закон №889-VIII) та рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 17.10.2025 №907600153985 відмовлено у призначенні пенсії покликаючись на відсутність необхідного стажу державної служби.

Уважаючи таке рішення протиправним переконана, що до стажу державної служби повинні бути зараховані періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 13.04.2006 по 04.12.2024 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Маневицькою селищною радою, у зв`язку із чим позивач просить адміністративний позов задовольнити повністю (арк. 1-3).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 23).

У відзиві на позовну заяву від 15.12.2025 представник ГУ ПФУ в Полтавській області позовних вимог не визнала, та зазначила, що згідно даних трудової книжки, ОСОБА_1 з 13.04.2006 по 04.12.2020 працювала секретарем сільської ради та їй було присвоєно відповідні ранги посадової особи місцевого самоврядування. Вказана посада не віднесена до категорій посад державної служби, які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Просить також врахувати, що пунктом 5 Порядку №622 (в редакції постанови №823, яка набрала чинності 20.07.2024 та застосовується з 01.01.2024) чітко визначено за якими формами згідно з додатками 1-6 видаються довідки про заробітну плату державних службовців.

З наведених підстав просила у задоволенні адміністративного позову відмовити (арк. спр. 26-30).

Інших заяв по суті справи чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 30.09.2017 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі – Закон №1058-ІV), що підтверджується формою РС-право за пенсійною справою №907600153985 (арк. спр. 13).

Позивач 09.10.2025 звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо переходу на інший вид пенсії згідно Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 (далі – Закон №889-VІІ) (арк. спр. 38).

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2014 за №895/25375 (далі — Порядок №22-1), встановлено, що заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Пунктом 4.1 Порядку №22-1 встановлено, що заяви, які подаються особами реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання заявника. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Таким чином, заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ в Полтавській області та прийнято рішення від 17.10.2025 №907600153985 про відмову в переведенні пенсії, у зв`язку із тим, що згідно даних трудової книжки, ОСОБА_1 з 13.04.2006 по 04.12.2020 працювала секретарем сільської ради та їй було присвоєно відповідні ранги посадової особи місцевого самоврядування. Вказана посада не віднесена до категорій посад державної служби, які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VІІ (арк. спр. 11).

Позивач не погоджуючись із рішенням відповідача, щодо відмови у переведенні на пенсію по віку, відповідно до Закону №889-VІІІ, звернулася із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Закон №889-VIII набув чинності 01.05.2016, підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (далі – Закон №889-VIII) (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, статті 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, статті 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України ’’Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, статті 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 цього ж розділу визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, статті 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, статті 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17, від 11.04.2023 у справі № 1.380.2019.003855.

Отже, необхідною умовою для одержання пенсії державного службовця, у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №889-VIII, є наявність у особи 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII , можуть розраховувати дві категорії осіб:

- державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII, станом на 01.05.2016 обіймали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України;

- особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII, мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.05.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До набрання чинності Законом №889-VIII (до 01.05.2016) посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначалися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі – Порядок №283).

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Згідно із пунктом 4 цього Порядку, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії державного службовця відповідач зазначив відсутність у позивача стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, а періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування не можуть бути враховані до стажу державної служби.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки, позивач: 13.04.2006 обрана секретарем Костюхнівської сільської ради відповідно до статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування (рішення сесії №1/5 від 13.04.2006); 13.04.2006 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування (розпорядження №8рос від 13.04.2006); 14.04.2008 та 14.04.2010 – присвоєно 10 та 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування (розпорядження №2 (рос) від 14.04.2008 та №1 (рос) від 14.04.2010); 12.11.2010 та 10.11.2015 повторно обрана секретарем Костюхнівської сільської ради (рішення сесії №1/3 від 12.11.2010 та №1/3 від 10.11.2015); 04.12.2020 – повноваження секретаря Костюхнівської сільської ради припинені (рішення Маневицької селищної ради 8 скликання №1/1 від 01.12.2020) (арк. спр. 15-16).

Відповідно до статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих Законом.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 14 Закону №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост; сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Постанова №283), яка втратила чинність 25.03.2016, було затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, відповідно до якого до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування (пункт 2).

При цьому пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби визначено, що до стажу державної служби включається також час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Водночас згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Отже, вищезазначеними нормативно-правовими актами передбачено зарахування до стажу державного службовця періоди роботи секретарем Костюхнівської сільської ради.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.03.2018 у справі №240/381/17 та від 07.02.2019 у справі №742/1718/17.

Проте, відповідач протиправно не врахував до стажу державної служби позивача період її роботи в органах місцевого самоврядування з 13.04.2006 по 04.12.2020, внаслідок чого дійшов хибного висновку, що позивач станом на 01.05.2016 не має необхідного стажу державної служби і станом на вказану дату не займала посаду державної служби.

За вказаних підстав суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача від 17.10.2025 №907600153985 є необґрунтованим, з огляду на що підлягає скасуванню як протиправне.

При вирішенні спірних правовідносин суд враховує, що 02.07.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», набрала чинності з 20.07.2024, підлягає застосуванню з 01.01.2024, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», зокрема, доповнивши його пунктами 4-1 та 4-2.

Так, згідно з пунктом 4-2 Порядку №823 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;

розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

З матеріалів справи слідує, що разом із заявою позивач подавала довідки видані виконавчим комітетом Маневицької селищної ради:

№ 1570 від 08.10.2025 про складові заробітної плати державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023 на посаді секретаря сільської ради (Додаток 4) (арк. спр. 17);

№ 1571 від 08.10.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 01 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців підряд) станом з 01.05.2016 по 04.12.2020 на посаді секретаря сільської ради (Додаток 5) (арк. спр. 18).

Отже, довідки відповідають вимогам Порядку №622, а твердження відповідача про протилежне є необґрунтованим та безпідставним.

З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 17.10.2025 №907600153985, зобов`язання відповідача призначити позивачу з 09.10.2025 пенсію по віку згідно відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, пунктів 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування з 13.04.2006 по 04.12.2020 та обчисливши пенсію на підставі поданих довідок виданих виконавчим комітетом Маневицької селищної ради за №1570 та №1571 від 08.10.2025.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений квитанцією від 17.11.2025 №2.406392419.1 (арк. спр. 4).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Закону України «Про державну службу», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Соборності, будинок 66, ідентифікаційний код юридичної особи 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 17 жовтня 2025 №907600153985.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 з 09 жовтня 2025 пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, пунктів 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування з 13 квітня 2006 року по 04 грудня 2020 року та обчисливши пенсію на підставі поданих довідок, виданих виконавчим комітетом Маневицької селищної ради від 08 жовтня 2025 року №1570 та від 08 жовтня 2025 року №1571.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович