Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №473/6458/25 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6458/25

РІШЕННЯ

іменем України

"28" січня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого — судді Булкат М.С.,

за участю: секретаря судового засідання Багрін І.А.,

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, в якій вказав, що з 2010 року він постійно проживав та проживає з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Спільно ведуть господарство, мають спільний бюджет, обов`язки, взаємну підтримку, беруть участь у витратах на житло, побут, продукти, взаємодіяли як чоловік і дружина. За ці роки вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 . У них є спільне соціальне та побутове життя, яке визнавалося суспільством як сім`я.

ОСОБА_3 є інвалідом першої групи, непрацездатна та потребує постійного, стороннього догляду відповідно до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ № 445354 від 08.10.2021 року. Згідно із довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії та довідки за № 583 вбачається, що ОСОБА_3 – є інвалідом першої групи, гр.. «б», діагноз: Деменція внаслідок ГПМК, виражена соціальна дуадаптація F-01.3, потребує постійного, стороннього догляду.

На теперішній час стан ОСОБА_3 погіршився. ОСОБА_2 проходить військову службу за призовом у військовій частині НОМЕР_1 , вказуючи на те, що встановлення вказаного факту надасть йому можливість догляду за ОСОБА_3 . Це змусило заявника звернутися до суду. У зв`язку з цим просить встановити юридичний факт проживання однією сім`єю без шлюбу, як передбачено ст. 315 ЦПК України.

Ухвалою суду від 10 грудня 2025 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_2 не з`явився, проте представник ОСОБА_1 заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу підтримав у повному обсязі.

В судове засідання заінтересована особа ОСОБА_3 не з`явилася.

В судове засідання заінтересована особа Міністерство оборони України, його представник – не з`явились, судом відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1 , свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факт повинен мати юридичне значення, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

Судом встановлено, що від 2010 року ОСОБА_2 постійно проживав та проживає з ОСОБА_3 однією сім`єю, без реєстрації шлюбу. Спільно ведуть господарство, мають спільний бюджет, обов`язки, взаємну підтримку, беруть участь у витратах на житло, побут, продукти, взаємодіяли як чоловік і дружина. За ці роки вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 . У них є спільне соціальне та побутове життя, яке визнавалося суспільством як сім`я.

Тому ОСОБА_2 просив в судовому порядку встановити факт його проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 без шлюбу з 2010 року по теперішній час, вказуючи на те, що встановлення вказаного факту надасть йому можливість відстрочки догляду за ОСОБА_3 , оскільки стан її погіршився. У зв`язку з цим просить встановити юридичний факт проживання однією сім`єю без шлюбу, як це передбачено ст. 315 ЦПК України.

Законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту.

Факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу знайшов своє повне підтвердження під час судового розгляду та в судовому засіданні наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона є сусідами, які постійно мешкали однією сім`єю за однією адресою та мали відносини, характерні для подружжя, разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, який в тому числі формувався за рахунок заробітків ОСОБА_2 , з моменту призвання заявника до лав Збройних Сил України до моменту теперішнього часу підтримують постійний зв`язок між собою, під час нетривалих відпусток ОСОБА_2 постійно повертається додому до родини;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно мешкали однією сім`єю за однією адресою, вели спільне господарство, разом проводили дозвілля, мали спільний бюджет, який в тому числі формувався за рахунок заробітків ОСОБА_2 , який багато робить по господарству. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно мешкали разом з 2010 року, не розходилися, мають сталі сімейні стосунки, які підтримували також після призвання ОСОБА_2 до лав Збройних Сил України;

- фактом фактичного проживання за однією адресою: вони проживали разом без реєстрації шлюбу як чоловік та жінка за адресою: АДРЕСА_1 . Це підтверджено даними місця реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 6,9).

- веденням спільного побуту та господарства. Здійснювали спільні витрати на: придбання побутової техніки, продукти харчування, ремонт та утримання житла. Надавали один одному взаємну побутову допомогу. Разом відвідували гостей та брали участь у соціальному житті.

Також з пояснень учасників справи та свідків, заслуханих у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час спільного проживання не перебували в інших шлюбах. Дане також підтверджується витягами з Вознесенського відділу ДРАЦС.

Досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що характер взаємовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема їх спільне проживання та спільний бюджет, ведення спільного господарства, виховання спільних дітей, спосіб організації життєдіяльності, свідчать, що у них була сім`я.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конститційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20 від 17 січня 2024 року у справі №759/14906/18).

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати і там, де між особами не існує юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таких відносин та зв`язків знайшла своє підтвердження дослідженими під час судового розгляду доказами, зокрема показаннями свідків та письмовими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 293, 294, 315-316, 318-319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 2010 року по теперішний час.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М. С. Булкат